Кліматична дипломатія: торгівля викидами знову стане важелем впливу на зовнішню політику в ЄС

Під час форуму «Україна 30. Міжнародна політика», який відбувся на цьому тижні, основні дискусії точилися навколо економічних інтересів держави та бізнесу. Спікери говорили про український експорт, можливості для проєктів з Європою в рамках Green Deal EU та енергетичної дипломатії, сили якої сфокусовані зараз на захисті українського газового транзиту й боротьбі проти «Північного потоку – 2».

Але події у світовій політиці розгортаються настільки стрімко, що Україні на державному рівні час говорити про кліматичну дипломатію, щоб вести діалог з міжнародними партнерами однією мовою та відстоювати національні інтереси.

Ключову подію цього літа, пов'язану з європейським кліматичним порядком денним, заплановано на наступний тиждень. У середу, 14 липня, Єврокомісія презентує план дій для скорочення викидів парникових газів на 55% до 2030 року.

Чого очікувати?

Плани ЄС щодо скорочення викидів парникових газів до 2030 року (мінус 55% від рівня 1990-го) і вуглецева нейтральність до 2050 року – це вже юридично зобов'язуюча мета, зафіксована в Green Deal EU і супутніх документах.

Тепер ключове запитання: як зробити так, щоб поставлені цілі були реально досягнуті? Для цього Єврокомісія готує масштабний пакет законопроєктів із питань енергетики та клімату, які мають створити правильні стимули – у цьому полягає суть пакету Fit for 55.

Що буде «всередині»?

Деталі нової ініціативи Єврокомісії стануть відомі на презентації 14 липня. Вони стосуватимуться кількох напрямів в економіці, так чи інакше пов'язаних з інтересами України та компаній, що взаємодіють з ринком ЄС. Після цього почнеться довгий і болісний процес обговорення законопроєктів і пошуку компромісів.

• Реформа системи торгівлі викидами парникових газів (EU ETS)

Очікується посилення лімітів викидів і розширення охоплення системи на нові сектори.

• Регламент прикордонного вуглецевого податку (CBAM – Carbon Border Adjustment Mechanism)

Це найдискусійніше питання, що несе найбільше ризиків для українського експорту.

CBAM запрацює в цільовому вигляді з 1 січня 2026 року. До цього з 1 січня 2023 року запроваджується трирічний перехідний період, коли податок на скорочення викидів СО2 сплачуватиметься за спрощеною (але не м'якшою) схемою.

Мета цього механізму полягає в тому, щоб гарантувати справедливість у відносинах між країнами ЄС і зарубіжними експортерами, які постачають до ЄС свою продукцію, у контексті доданих зусиль із боротьби зі зміною клімату та конкуренції на ринку.

• Регламент розподілу зусиль

Цей регламент закріплює мету зі зниження викидів для кожної країни – члена ЄС (у секторах, не охоплених EU ETS). Європейські держави мають узгодити, хто наскільки знизить викиди (на 20–30 рік) у межах нової спільної мети.

• Регламент землекористування та лісового господарства

Посилення стимулів для зниження викидів, збільшення природного поглинання парникових газів і збереження біорізноманіття.

• Стандарти для транспорту

Жорсткість стандартів викидів CO2 для автотранспорту, а також стимулювання використання екологічного авіапального, зниження викидів у морських перевезеннях і подальшого впровадження інфраструктури для чистого транспорту.

• Стимулювання ВДЕ

Перегляд Директив із відновлюваної енергетики та енергоефективності, а також оподаткування енергетичних товарів – для збільшення частки ВДЕ в електроенергетиці та комунальній сфері.

Що буде «ззовні»?

Перспективи світової кліматичної політики, яка об'єднує інтереси провідних країн та їхніх партнерів, залежатимуть від їхньої взаємодії при досягненні цілей міжнародних домовленостей. Серед них головну роль відіграють такі документи, як Рамкова конвенції ООН про зміну клімату (РКЗК ООН) та Паризька хартія щодо клімату, у яких бере участь і Україна.

Новий раунд переговорів на майданчику РКЗК ООН має відбутися в грудні 2021 року в Глазго.

Лауреат Пулітцерівської премії Деніел Єргін, який вважається одним із найвпливовіших експертів світу в галузі енергетики, говорить про те, що перспективи економічного благополуччя країн і регіонів залежать від впровадження інновацій у промисловості та спроб «енергетичного переходу» від викопного палива до відновлюваних ресурсів, як того вимагає зміна клімату.

Водночас він відзначає тенденцію до фрагментації світового ландшафту. Великі конфлікти (Росія – США, Китай – США, Саудівська Аравія – Іран та інші) так само сильно впливають на енергетику, як і альянси. Ці конфлікти навряд чи вирішаться найближчим часом – занадто багато чинників, що стикаються один з одним, у них залучені. Але дедалі важливішими стають наднаціональні чинники. Такі, наприклад, як клімат, що посилюватиме свій вплив на умови міжнародної співпраці.