Акценти тижня: дорогий газ, нова «культурна революція» в КНР та шалений штраф для Amazon
Огляд основних подій минулих семи днів і реакція на них зарубіжної преси
Mind продовжує цикл публікацій під загальною назвою «Акценти тижня». У ньому ми висвітлюємо головні події, що напередодні сколихнули світове співтовариство та мають відчутний вплив на економіку не лише окремих держав, а й цілих регіонів. Цей випуск інформаційної добірки присвячуємо стрімкому подорожчанню газу у відповідь на угоду США з ФРН щодо «Північного потоку – 2», забороні для китайських технічних гігантів виходити на ІРО та безпрецедентному штрафу для Amazon через підозри в потуранні кібершпіонажу.
Газовий шантаж: відповідь Росії на американо-німецьке співробітництво
Не минуло й десяти днів після того, як США та Німеччина урочисто уклали між собою енергетико-стратегічне партнерство, спрямоване насамперед проти РФ, як східноєвропейський агресор вперше «показав зуби». FTimes повідомляє: внаслідок стрімкого скорочення російських газових постачань до Європи ціна за 1 мВт*год вперше в історії злетіла до $40 у середньому по континенту. Така цифра відповідає близько $420 за 1000 куб. м, що загрожує європейській економіці значними збитками.
На думку експертів, ціновий вибух на газовому ринку Європи спричинений насамперед діями Росії, яка поставляє у ЄС менше палива, ніж до початку пандемії. Мета цієї «акції» – натиснути на тамтешніх політиків у питанні якнайскорішої добудови та введення в експлуатацію російського газопроводу «Cеверный поток – 2».
Тим часом РФ залишається для ЄС головним джерелом паливних корисних копалин, зокрема й природного газу. Як свідчать офіційні дані, до початку пандемії частка російського газу в структурі європейського імпорту цього виду палива становила 41%. Водночас європейська «зелена» стратегія, що передбачає поступовий перехід до використання відновлювальних джерел енергії, традиційно страждає від браку можливостей для зберігання останньої. Отже, у період підвищення попиту на електроенергію (що й відбувається наразі у світі) запасів сонячної та вітрової енергії Європі катастрофічно не вистачає.
Це не може не штовхати європейське керівництво назустріч близькому, дешевому та зручному російському природному газу, експорт якого до ЄС, за прогнозами, лишатиметься на тому самому рівні принаймні до кінця цього десятиліття. Однак Росія вкотре продемонструвала, що дешевизна її газу залежить значною мірою від політичної волі Путіна.
Звісно, рекордний ціновий стрибок обумовлений не тільки і навіть не стільки газпромівським шантажем. Як пише Reuters, аномальний сплеск газових цін на європейських біржах пов'язаний насамперед зі стрімким постпандемічним відновленням глобальної економіки та, як наслідок, надмірним виснаженням газових запасів світу (зокрема Європи).
Так, ЄС наразі програє конкуренцію за СПГ (СПГ – скраплений природний газ) країнам Азії, які готові платити за нього більше, ніж Європа. Крім того, минулий рік завдав шкоди й власне європейським газовикам. Згідно з даними FTimes, виробництво природного газу в Північній Європі впало приблизно на 10℅ порівняно з 2019 роком.
Усі ці чинники грають на руку Кремлю, а відмова «Газпрому» нарощувати газопостачання у важкі для Європи часи вкотре свідчить про бажання РФ користуватися головним економічним важелем у досягненні власної стратегічної мети – навіть ще до того, як цей «важіль» було добудовано. А враховуючи те, що відновлення глобальної економіки, а разом із ним і зростання попиту на природний газ та інші види палива, продовжуватиме набирати обертів у другій половині поточного року, і те, що Росія знана своєю звичкою блокувати постачання газу в опалювальний сезон до Європи, а особливо України, вочевидь, чекає нелегка та недешева зима.
Переполох на біржі: нові переслідування пекінськими комуністами китайських фірм та відповідь США
Упродовж минулих місяців Китай активно провадив нову «культурну революцію», встановлюючи дедалі нові правила та бар’єри на шляху найбільших технічних корпорацій країни – Alibaba, Tencent, Ant Group, DiDi тощо – з метою захоплення контролю над їхніми фінансовими та інформаційними потоками.
Нещодавно під державний пресинг потрапили освітні онлайн-платформи Китаю, яким Пекін наказав відмовитися від комерційної моделі та перейти на неприбутковий формат. Така настанова містить, зокрема, і заборону освітнім платформам розміщуватися на фондових біржах, що призвело до різкого падіння ціни їхніх акцій.
Так, Bloomberg повідомляє про збитки інвесторів внаслідок цього падіння в розмірі $1 трлн, що можна порівняти хіба що з ринковим шоком через пандемію або фінансову кризу 2008 року.
За словами китайського Міністерства освіти, така радикальна державна політика спричинена тим, що освітній сектор країни був «завалений капіталом». Схоже, що серія санкцій проти китайських комерційних онлайн-платформ має насамперед націоналістичне та ідеологічне підґрунтя.
Доказом цього є додатковий наказ Пекіна відтепер не допускати до репетиторської роботи на китайських освітніх порталах іноземних викладачів. Влада КНр пообіцяла зайнятися освітою всіх китайських дітей та підлітків власноруч, а всі позашкільні навчальні платформи зробити безкоштовними.
Фінансові органи США стрімко прокидаються від ейфорійного сну, у якому перебувала Нью-йоркська фондова біржа, коли китайські корпорації на кшталт DiDi вперше реєстрували там свій капітал. Як пише Financial Times, голова державного наглядового органу за ринками США Гері Генслер звернувся до персоналу з вимогою ускладнити процес реєстрації китайськими компаніями власних IPO на американських біржах. Тепер від китайських компаній вимагатимуть докладнішої інформації «про їхню структуру та зв’язки з владою КНР», що має захистити інвесторів від цінових шоків у майбутньому.
Люксембурзький арбітраж: Amazon оштрафували на 746 млн євро
Проблема кібершпигунства турбує не лише США та Китай, а й Європу, як наочно продемонстрував вирок, винесений 16 липня люксембурзьким наглядовим органом (CNPD) проти американської компанії Amazon. На думку європейських регуляторів, Amazon порушив умови чинного законодавства ЄС у галузі захисту персональних даних користувачів.
За свідченням Politico, інсайдери давно попереджали про недбайливе ставлення керівництва Amazon до обробки та зберігання інформації про власних клієнтів, що могло призвести до значних штрафів. Однак щойно накладений люксембурзькою комісією штраф у понад 700 млн євро перевищив найсміливіші прогнози.
Як зазначає BBC, раніше покаранню з боку європейських органів за порушення інформаційного законодавства підлягали такі компанії, як Google, British Airways, H&M and Marriot Hotels. Зокрема, на початку 2019 року французький CNIL оштрафував Google на 50 млн євро. Проте ця сума видається смішною порівняно з тою, яку має тепер виплатити Amazon.
Сенсаційний вирок люксембурзьких органів свідчить, з одного боку, про наростання проблеми корпоративного шпигунства та небезпеку для повсякденних споживачів, чиї особисті дані в разі вдалої хакерської атаки на одну з перелічених компаній або хижацьких дій з боку самих фірм можуть опинитися в небезпеці. Водночас щойно ухвалений штраф демонструє готовність країн ЄС боротися з новими викликами в кіберпросторі – та тримати найбільших сервіс-провайдерів світу підзвітними європейському законодавству.
Тим не менш, як зазначає Politico, виграно битву, але не війну: європейським регуляторам вже не раз доводилося значно пом’якшувати початкові суми штрафів через опір компаній-порушників. Не є виключенням й Amazon, чиє керівництво вже заявило про готовність «рішуче захищати себе» від «несправедливого» вироку.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
