За крок до апокаліпсису: навіщо аграріям соціальна відповідальність

Минулого року світ добряче сколихнула пандемія, і її вплив на життя мільйонів людей триває. Також людство спостерігало за численними політичними потрясіннями, за масштабними повстаннями проти системної расової нерівності, на планеті вирували до цього небачені за своїми масштабами екстремальні погодні явища.

Офіційні метеорологічні спостереження у 2020 році зафіксували екстремальні температури і на суші, і на морі, і в Арктиці. Планета палала – масштабні нищівні лісові пожежі вирували в Австралії, на західному узбережжі США та у Південній Америці, в Сибіру. Смог і клуби диму було видно з космосу. Листопад 2020 року запам’ятався рекордною кількістю ураганів, котрим присвоювали статус найвищого, четвертого, ступеня небезпеки.

Що трапилося з погодою?

Планетарні наслідки від діяльності людини вражають своїми реалістично-апокаліптичними прогнозами. 2020 рік став найгарячішим роком планети. Всесвітня метеорологічна організації (ВМО) також назвала 2020 рік одним з найспекотніших за всю історію Землі.

На думку науковців, це ніщо інше як очевидна ознака того, що діяльність людини викликає зміну клімату, співставну з природніми силами планети. Середньорічні температури минулого року становили 14,9 градусів Цельсія, і такі показники зафіксовані попри теперішній природний феномен Ла-Нінья (зазвичай викликає істотне зниження температур).

Безпрецедентні за масштабами погодні явища вирують на кожному континенті, в кожному регіоні, й Україна – не виняток. Навряд чи хтось і досі не помітив, що наші погодні умови теж стали досить екстремальними: сильні грози, град, шквальні вітри, смерчі, збільшення бездощових періодів, коли довгий період немає опадів, а потім за добу з неба виливається місячна норма. Шторми, урагани, смерчі в Україні відбуваються все частіше і будь-які нестабільні погодні умови – це саме те, що характеризує кліматичні зміни.

Чим це відгукується?

70 мільйонів людей через загальносвітову пандемію перетнули межу бідності, водночас безпрецедентні кліматичні явища коштували для економіки самих лише Сполучених Штатів $22 млрд. І за прогнозами науковців – це лише початок.

Здавалось, що загальносвітова пандемія, карантинні заходи, сповільнення індустріального виробництва та скорочення викидів парникових газів мали би зменшити концентрацію вуглекислого газу в атмосфері. Проте вона як і раніше залишається високою. І якщо згадати Паризьку кліматичну угоду, то задля того щоб уникнути катастрофи в нашому столітті, необхідно утримати підвищення глобальної температури в межах 2 градусів Цельсія. Підвищення середньої глобальної температури на 1,5 градуса – критичне та незворотне і призведе до катастрофи планети.

Зміна клімату та нерівність стали нерозривно пов’язаним явищем, а джерелом цих проблем насамперед є ефективність сільського господарства та достатність продовольства.

Вже ні для кого не дивина, що саме сільське господарство є одним із найбільших у світі продуцентів вуглекислого газу. До того ж, дрібні землевласники та корінне населення по всьому світу впливають на зміну клімату досить непропорційно, адже їхні доходи та здатність харчуватися зменшуються з кожним роком.

Чи намагається агробізнес порозумітися з природою?

Усвідомлення незворотних змін спонукає бізнес прискоритись та бути більш відвертим у оприлюдненні висновків щодо своїх досягнень з відновлення та збереження природного середовища. Зокрема, деякі агропідприємства вважають, що пандемія і наявні загальносвітові процеси зі зміни клімату стали перепоною у досягненні мети. І те, що бізнес не соромиться говорити про свої «поразки», дає надію: нагальні питання не залишаться поза увагою. Адже з практичного досвіду, якщо про проблему говорять вголос, то вже шукають шлях до її розв’язання.

Саме у 2020 році серед виробників сільськогосподарської продукції по всьому світу розпочався т.з. перехід до «зелених ділових практик», що має на меті зменшити бідність і нерівність. Кожен фермер чи сільськогосподарське підприємство (макро/мікро- рівень) може перевірити і зрозуміти, як його діяльність впливає на екологію регіону.

«Ми хочемо бути відвертими для досягнення спільної мети. Більшість виробників какао у 2020 році не створили упаковку, на 100% придатну для переробки та компостування, адже це виявилось набагато важче, ніж передбачалося. Тим не менш, це наше зобов’язання і ми маємо це зробити. До кінця 2021 року ми прагнемо замінити все пакування на придатне для компостування і вторинної переробки», – йдеться в звіті Alter Eco.

Компанія вже запустила виробництво компостної упаковки, але через проблеми з постачанням, пов’язані з пандемією плани довелось змінити. «Наша мета на 2021 рік – 100% відійти від звалища. Наш обов'язок – регенерація: ми маємо стати кліматично нейтральними і досягти чистого нульового викиду вуглецю», – підкреслюють у компанії.

Фахівці Alter Eco у цьому звіті максимально детально та прозоро розповідають про всі свої щоденні дії, скеровані на досягнення еко-мети – починаючи з пошуку кращих способів вирощування какао для зменшення вуглецевого сліду і закінчуючи відповідальністю компанії за дотриманням справедливості, різноманітності й інклюзивності. У компанії переконані, що можуть допомогти захистити планету, а шоколад при цьому зробить людей щасливими.

Вчені вже попередили, що людству залишилось лише 60 років до зникнення родючого ґрунту, якщо ми не змінимо своєї сільськогосподарської практики і не перейдемо до більш екологічно стійкого та справедливого ланцюжка виробництво-постачання.

Крім того, такі какао-ліси здатні захистити людей від стихії – пекучого сонця, вітру та пилу. А оскільки агролісомеліорація – розумна екосистема, то і води, і добрив, і захисту від шкідників, а також робочої сили вони потребуватимуть менше.

А що відбувається в Україні?

Агропромисловий комплекс важливий для розвитку української економіки – він генерує понад 10% ВВП країни. АПК залучає в розвиток вагомі зовнішні інвестиції, забезпечуючи світові ринки багатьма культурами. Вітчизняна аграрна галузь досить різноманітна за напрямками діяльності та розмірами. У ній наявні всі – від маленьких господарств до великих холдингів, що колосально впливають як на національну і місцеву економіку регіонів присутності, так і на довкілля.

Як це трансформується у корпоративну соціальну відповідальність?

Українські аграрії також намагаються відверто говорити із суспільством про свій вплив на економіку та довкілля. Дедалі більше великих компаній впроваджують на підприємствах політику корпоративної соціальної відповідальності (КСВ, CSR) та намагаються досягнути цілей сталого розвитку (ЦСР, SDG). Звітування про розвиток проектів КСВ і ЦСР особливо актуальне для великих гравців, адже вони мають значно більшу кількість інструментів впливу. Проте активність такої діяльності українського агросектору значно нижча, ніж у країнах з розвинутою економікою.

Поки що про позитивні практики щодо соціальної відповідальності звітують лише великі компанії. Адже для того щоб залучати кошти за кордоном, зокрема на фондових біржах, вони мають дотримуватися відповідного рівня прозорості та відповідальності. Переважна ж більшість вітчизняного агробізнесу просто відсутня в публічному просторі. І це, на жаль, свідчить про низький рівень КСВ та зацікавленості більшості компаній в реалізації кращих практик у сфері сталого розвитку. Та й законодавство від них цього не вимагає.

Але є і винятки. Наприклад, компанія «Астарта-Київ» – один з найбільших вертикально інтегрованих агроіндустріальних холдингів із земельним банком у 220 000 га, найбільший виробник цукру та молока в Україні.

Протягом останніх років «Астарта» впевнено очолює рейтинги прозорості. Головний пріоритет КСВ-проєктів компанії сконцентрований навколо всебічного розвитку громад – загалом за 2020 рік компанія проінвестувала 49,3 млн грн в ініціативи з розвитку місцевих громад. Головними напрямками є: медицина – 11 реалізованих проєктів з охорони здоров’я; освіта – 7254 дітей взяли участь в освітніх проєктах; благодійність, інфраструктура, культура та спорт.

У 2020 році фокус змістився на боротьбу з пандемією. Компанія допомогла облаштовувати приміщення шкіл та садочків згідно з санепідеміологічними вимогами – для ефективного проведення дистанційного навчання. Також у тандемі з Уманським аграрним ліцеєм організувала для 169 вчителів практичні вебінари про те, як працювати з учнями в дистанційному режимі, як адаптуватися до нових умов. Це допомогло підлаштувати шкільні заклади під роботу в режимі дистанційного навчання.

У травні 2020 року «Астарта» спільно з ГО «Міжнародна екологічна безпека» запустила онлайн-проєкт «Екоосвіта в громадах». Програму спрямовано на залучення молоді до вирішення проблем екологічної безпеки життя та екопросвіти. А у 2019 році разом з Центром «Розвитку КСВ» і у співпраці з партнерами аграрного сектору розробила буклет «Твоє майбутнє в аграрній сфері». На переконання задіяних у проєкті фахівців, розвиток і впровадження наукових підходів у сільському господарстві неможливі без справжніх фахівців галузі.

Компанія звітує, що активно використовує в своїх процесах енергію з відновлювальних джерел. Але наголошує, що зниження загального споживання енергії за ключовими сегментами на 11% у порівнянні з 2019 року відбулося лише через зниження обсягів виробництва продукції.

Така сама ситуація склалася і зі зниженням на 32% загальної кількості відходів (підприємство утворює переважно безпечні відходи, такі як целюлоза, жом, меляса, дефекат, перегній і виробничо-технологічні відходи). Також у минулому році «Астарта» впровадила корпоративний стандарт щодо моніторингу викидів парникових газів – загальний обсяг викидів парникових газів, вироблених ключовими сегментами компанії, склав 293 000 тонн еквіваленту CO2 у 2020 році.

«Ми – відповідальна, прозора і соціально орієнтована компанія. І відповідати цим вимогам – це вищий пілотаж, вища ліга бізнесу. Саме тому так важко і важливо не лише пройти дистанцію і стати публічною компанією, але й надалі відповідати високим очікуванням наших інвесторів, стейкхолдерів та суспільства. Ми будуємо відповідальні відносини з усіма нашими діловими українськими та міжнародними партнерами, акціонерами, провідними фінансовими установами світу, експертним середовищем, органами влади та місцевими громадами. Ми ведемо соціально-відповідальний бізнес!», – наголошує засновник і генеральний директор «Астарти» Віктор Іванчик.

І додає, що всі соціальні проєкти компанії спрямовані на створення кращих умов проживання, лікування, навчання, логістики для людей, які проживають у регіонах присутності. «Приєднавшись одними з перших до Глобального договору ООН в Україні, ми докладаємо зусилля, щоб повною мірою відповідати 17 глобальним цілям сталого розвитку. І це про перспективу. Це про майбутнє», – підкреслює він.

Загалом минулоріч компанія інвестувала 39 млн грн у проєкти з охорони навколишнього середовища, охорони праці та сертифікацію. Крім того, за результатами дослідження «Оцінка повного внеску Астарти в економіку України» (проводилося Ernst & Young Global Limited) внесок компанії «Астарта» за 15 років існування в сталий розвиток країни та майбутнього людей склав $645 млн капітальних інвестицій, що еквівалентно половині всіх капінвестицій у сільському господарстві за 2020 рік.

Не менш показовим прикладом відповідального і прозорого бізнесу є найбільший у світі виробник і експортер соняшникової олії – українська компанія Kernel із земельним банком у 530 000 га. Компанія запровадила та проводить «Політику з охорони навколишньго середовища». Топ-менеджмент наголошує: комплексний екологічний підхід до захисту довкілля є одним із ключових напрямків КСВ компанії. Це, зокрема, передбачає раціональне використання природних ресурсів і збереження здорового навколишнього середовища, впровадження технологій сталого землеробства, скорочення обсягів споживання енергетичних ресурсів під час виробництва, запровадження культури «Зеленого офісу», соціальна відповідальність і запобігання деградації довкілля.

Свою ефективність підтвердило і запровадження «Політики взаємодії з громадами у регіонах присутності». В Звіті компанії за 2020 рік наголошується, що компанія проінвестувала у соціальні проєкти $7,7 млн. Це – фінансова підтримка місцевих установ, що недостатньо фінансуються державою; підтримка і розвиток інфраструктури сіл, програми для молоді, участь в організації спортивних і культурних заходів і соціальне підприємництво. Крім того, з 2014 року в рамках політики КСО був заснований благодійний фонд «Разом з Кернел».

Навесні 2020 року фонд провів конкурс «Еко? Логічно!». Діти та дорослі мали запропонувати рішення, як навчити громаду бути дружньою до навколишнього середовища. За перемогу і за звання екогромади змагалися 64 команди з 22 областей України. Переможцем стали Валентина Ангелова та учні Зіньківської спеціалізованої школи №1 (Полтавська обл.) з проєктом «Екологічний патруль». У якості призів від Фонду вони отримали контейнери для сортування паперу, пластику і батарейок.

Також компанія наголошує, що досягнула рекордно низького споживання енергії на тонну переробленого продукту та найнижчих за весь період існування компанії показників витрат енергії на тонну насіння соняшнику. Окрім цього, вдалося скоротити викиди парникових газів і ввести в експлуатацію першу когенераційну теплоелектростанцію. А у 2021 році Kernel проінвестує $170 млн у реалізацію проектів альтернативної енергетики.

На початку 2020 року компанію було визнано лідером рейтингу корпоративної стійкості українського бізнесу Sustainable Ukraine. За результатами оцінки експертної комісії Kernel присвоєно рівень «АА» («дуже високий рейтинг корпоративної стійкості»). А вже у червні 2020 року компанія долучилася до найбільшої у світі ініціативи корпоративного сталого розвитку – Глобального договору ООН, що дозволить компанії обмінюватися найкращими практиками і об’єднувати зусилля по всьому світу.

 «Прозорість і чесність – запорука нашого успіху у відносинах з колегами, акціонерами, інвесторами та партнерами. Достовірність і відкритість інформації є основою нашої діяльності. Сталий розвиток – не просто тренд, а невід’ємна частина корпоративної культури будь-якого великого бізнесу. Глобальна мета «Кернел» – розвиток суспільства шляхом інвестицій у соціальну, економічну та екологічну сфери. Наша компанія виробляє продукцію найвищої якості з найнижчим споживанням енергії та ресурсів, дотримуючись міжнародних стандартів. Ми є одним з найбільших платників податків, надійним учасником розвитку громад у регіонах присутності компанії, одним з найкращих і найбільш відповідальних роботодавців, що підтверджують щорічні незалежні рейтинги», – переконаний СЕО Kernel Євген Осипов.

Отже, є підстави сподіватися, що приклади прозорості та підзвітності соціально відповідального бізнесу таких як Kernel, «Астарта», МХП, Контінентал Фармерз Груп спонукають інших гравців макро- і мікробізнесу до впровадження кращих практик з підтримки сталого розвитку суспільства. Адже варто пам’ятати, що вихід вітчизняних аграріїв на світові ринки можливий лише за дотримання сучасних правил, які передбачають не лише прозору звітність з КСВ, але й впровадження практик сталого розвитку.