Інфляція по-українськи: чому все дорожчає

Від початку року Україна живе в умовах постійного подорожчання споживчих товарів і послуг. До серпня 2021-го споживчі ціни в країні зросли на 10,2%. За даними ICU, подорожчання сирих продуктів харчування, оброблених продовольчих товарів і вартості послуг у серпні 2021 року продовжило прискорюватися – до 9,8%, 12,7% і 8,4% відповідно (у порівнянні з серпнем-2020).

Чому так відбувається

Зростання цін в Україні відповідає світовому тренду, викликаному COVID-19. В умовах коронакризи держави були змушені стимулювати економіку фінансовими вливаннями. «Питання не в тому, що багато грошей надрукували США, Китай, ЄС, та й інші не відставали. Видані через кредити або інші види підтримки гроші спочатку не наробили лиха. Економіка падала, а тому не відбулося надлишкового попиту на товари, як й інфляції», – зазначає економічний експерт Максим Кухар.

Згадаємо, що під час глобальної кризи 2008–2009 центробанки також активно друкували гроші, але підвищеної інфляції це не викликало. «Різниця з нинішнім стимулюванням економіки – у тому, що 17 років тому емісія грошей супроводжувалася зростанням ділової активності: створювалися робочі місця та запускалися підприємства. Зараз же люди сидять по домівках на карантині, виробництво не зростає. Надруковані гроші не йдуть в інвестиції, а створюють додатковий попит на всі наявні активи – відповідно, ціни ростуть», – говорить Олександр Паращій, керівник аналітичного відділу Concorde Capital.

Що коїться у світі

У серпні 2021 року інфляція в США сягнула 5,3%, в Угорщині – 4,9%, у Польщі – 5,5%.

source: tradingeconomics.com

Причому й в Україні, і в Польщі, і в Угорщині, і в США, а також в інших державах, нинішній тренд зростання цін стартував на початку 2021-го. Наприклад, у Франції спостерігається інфляція на рівні 1,9%, але в січні 2021 року вона становила 0,6%, а восени 2020 року – 0,2%.

source: tradingeconomics.com

При цьому для нашої країни інфляція в 10% не є чимось надприродним. «Інфляція в 10% не є незвичайним явищем для України. За останні 10 років (2011–2020 рр.) Середній показник споживчої інфляції становив 12%, а за період від моменту введення інфляційного таргетування 2016 року – 9%», – зазначає начальник аналітичного відділу Альфа Банку України Олексій Блінов. І частину інфляції Україна імпортує, купуючи товари та послуги, які дорожчають у всьому світі.

«Глобальною причиною інфляції є вплив вірусної кризи. Для боротьби з нею сталося часткове пом'якшення монетарної політики центральними банками – емітентами резервних валют. З травня 2021 інфляція в США не опускалася нижче 5%, за прийнятного рівня в – 2%», – розповідає член Ради НБУ Віталій Шапран.

«Причиною інфляції у світі є запуск друкарського верстата, – погоджується з ним фінансовий експерт Фелікс Інденбаум. – Також на інфляцію впливає порушення логістичних ланцюжків, яке призводить до недостатнього виробництва, отже – дефіциту, як наслідок – до зростання цін».

За його словами, ця ситуація пов'язана як з виключно слабкими вітрами, що генерують недостатню кількість відновлюваної енергії, так і зростанням цін на природний газ у всьому світі і, зокрема, в Європі.

«Попит у Китаї та суворі погодні умови в Техасі призвели до збільшення попиту й обмеження пропозиції. Так вони створили ідеальні умови для спекулянтів, щоби підняти ціни», – говорить Антон Коваленко.

У чому особливості української інфляції

В Україні подорожчання відбувається відчутніше, ніж в інших країнах. «Зростання світових цін завжди б'є по бізнесу та громадянам України більше, ніж розмір спостережуваного стрибка. А все тому, що олігополістичні або монопольні ринки України використовують будь-який шок лише як привід для збільшення прибутку», – вважає Максим Кухар.

source: tradingeconomics.com

Експерти сходяться на думці, що при всіх складнощах нинішньої ситуації Національний банк намагається стримувати інфляцію і не нашкодити розвитку економіки. Хоча довгострокове рефінансування, яке НБУ видав банкам у 2020–2021 роках, є інфляційним чинником. Йдеться про майже 90 млрд грн 3–5-річних кредитів рефінансування під 6–8% річних. 70% цього ресурсу пішло на фінансування держбюджету, що викликало безліч запитань, про що раніше писав Mind. Утім, Нацбанк обіцяє зупинитися з видачею довгострокового ресурсу.

Згідно з заявами голови Нацбанку Кирила Шевченка, регулятор очікує зниження зростання інфляції до кінця року. «Поточна глобальна інфляція має «транзитний характер», тримається не лише на минулому пом'якшення монетарної політики, а й на тимчасових чинниках. Я очікую, що глобальні інфляційні тенденції заспокояться в глобальному аспекті через пів року, й це позитивно відіб'ється на нашому внутрішньому ринку», – зазначає Віталій Шапран.

Доброю новиною є очікування зниження глобального інфляційного тренда. «Сьогодні потенціал зростання цін у світі вичерпаний. Видимі зараз піки спадуть. Нова стабільність має настати через 6 – 8 місяців і перебуватиме десь на рівні цін початку 2020 року, помножених на два», – вважає Кухар.

Але, за його словами, українцям не варто розраховувати на швидке зниження цін: «Українські споживачі та бізнес наразі в поганій ситуації. Всі ціни в країні будуть зафіксовані на рівні найвищих світових піків. А ось їхне зниження, пов'язане з кризою продажів, у більшості випадків ми побачимо лише ближче до весни 2023 року.

Із цим згоден Ігор Левченко, начальник департаменту персональних банківських послуг Ukrsibbank BNP Paribas Group. «Багато великих країн починають вживати заходів задля зменшення рівня інфляції. Наприклад, Японія та Китай згорнули програми вливання ліквідності у фінансову систему через виплати допомоги населенню та фінансові дотації чи пільги бізнесу. США стоїть на порозі зменшення програми «якісного пом'якшення», що також дозволяло вливати в економіку великі обсяги коштів. Китай, як один із найбільших споживачів сировини, практикує продаж стратегічно важливої ​​сировини з державних резервів, тим самим намагаючись уповільнити темпи інфляції», – зазначає він. І додає: всі ці заходи тією чи іншою мірою позначаться й на Україні, однак не варто очікувати миттєвого ефекту. Однозначно рівень інфляції 2021 року буде вище минулорічного, що зі свого боку відіб'ється на рівні цін.

Михайло Демків із компанії ICU вважає: риторика Нацбанку дозволяє припустити, що ризик інфляції є ключовим пріоритетом регулятора. «Оскільки ІСЦ може вийти за межі очікуваної траєкторії», – каже Демків.