У зав’язці: НБУ скорочує рефінанс, уряд та комерційні банки пручаються

У зав’язці: НБУ скорочує рефінанс, уряд та комерційні банки пручаються

Чи зможе система швидко відвикнути від дешевих грошей?

Этот материал также доступен на русском языке
У зав’язці: НБУ скорочує рефінанс, уряд та комерційні банки пручаються
Фото: depositphotos.com

НБУ за 2020–2021 роки надав банкам майже 90 млрд грн 3–5-річних кредитів рефінансування під 6–8% річних. 70% цього ресурсу пішло на фінансування держбюджету. Всі були задоволені та при грошах: Мінфін отримував гарантований попит на свої облігації, банки отримували прибуток без ризику, а Нацбанк «друкував» гроші, заявляючи про тимчасовість зростання інфляційного тиску. Наближення інфляції до галопу почало руйнувати цю ідилію. Проте рефінансування дуже схоже на паління – легко почати, але тяжко кинути. Тому боротьба за гроші «з повітря» триватиме. Яким саме чином – розбирався Mind.

Присадка на залежність

СOVID-19 і пов’язані з ним обмеження призвели до поширення в глобальних фінансах «вірусу» надм’якої грошової та фіскальної політики. Економіки багатьох країн задля уникнення рецесії заливалися грошима. Україна не стала винятком. Дефіцит держбюджету країни у 2020 році сягнув найбільшого значення за десятиліття. У свою чергу НБУ ввійшов до 2021 року з найнижчим за всі часи рівнем облікової ставки.

Торік банки отримали від центробанку на пільгових умовах 3–5-річні кредити на загальну суму 48,5 млрд грн. Залучення рефінансування прискорилося наприкінці 2020-го: у листопаді НБУ лише за один день надав п’ятирічного рефінансування на 16,1 млрд грн під 6% річних.

У цей же період Мінфін докладав чималих зусиль для забезпечення прийнятного фінансування бюджету на тлі паузи в кредитних відносинах з МВФ. Через це протягом ІV кварталу 2020 року спред між дохідністю гривневих ОВДП та вартістю рефінансування зріс із 3 відсоткових пунктів до 5 в. п.

Втім, якщо 2020 року мета щодо інфляції була досконало досягнута, то 2021-го монетарні та фіскальні стимули почали приносити неприємні наслідки: зростання цін істотно перевищувало офіційні прогнози. НБУ вже тричі збільшував облікову ставку, але «друк» грошей не припинявся: поточного року центробанк додатково надав банкам довготермінових позик на 38,5 млрд грн, що учетверо більше, ніж за аналогічний період минулого року.

В аналітичному центрі «CASE Україна» вважають, що більшість банків, які отримали ці кошти, не мали проблем із ліквідністю – основні обсяги рефінансування пішли на компенсацію дефіциту держбюджету та латання дірок «Укравтодору». При цьому паралельно були послаблені вимоги до оцінки ризиків кредитування окремих позичальників: відновлювальної енергетики, муніципальних облігацій, компаній, які є частиною бізнес-груп і державних агенцій та установ.

У зав’язці: НБУ скорочує рефінанс, уряд та комерційні банки пручаються

Тим часом збереження високого споживчого попиту та зростання виробничих витрат підприємств, зокрема на оплату праці, підігрівало подальше збільшення цін. Інфляція у річному вимірі вже найближчим часом перевищить 10%: пік її зростання НБУ очікує восени на рівні 11,2%.

Нацбанк планує підвищити ключову ставку щонайменше ще на 0,5 в. п., до 8,5%, і тримати її на цьому рівні до II кварталу 2022 року. Але гарантовано визначити масштаб цінової інерції ніхто не може: окремі офіційні припущення центробанку включають імовірність утримання інфляції на рівні понад 10% аж до кінця 2023 року.

Такі параметри жодним чином не вписуються в поняття макроекономічної стабільності, що є принциповим моментом для МВФ, під тиском якого Нацбанк і згадав про свій мандат захисту економіки та населення від інфляції.

Оверштаг центробанку

Реакцією НБУ на наближення цінового галопу стала зміна дизайну монетарної політики. Кредити рефінансування надаватимуться банкам за ставкою, що на 1% вища за рівень облікової ставки. Крім того, максимальний строк такого фінансування скорочено з 5 до 3 років.

Також будуть обмежені обсяги аукціонів: із липня – до 5 млрд грн, із серпня – до 4 млрд грн, із вересня – до 3 млрд грн. Зрештою НБУ оголосив про план припинити довгострокове рефінансування з 1 жовтня 2021 року. Крім того, Нацбанк скорочує скупку валюти на міжбанку: ревальвація гривні може прискоритися, що стримуватиме інфляцію, але разом із тим відбиратиме прибуток в експортерів.

«Ліквідність банківського сектору перевищує 200 млрд грн, це дійсно дуже багато… лише 30% обсягу кредитів довгострокового рефінансування банки направили на кредитування реального сектору. Все інше пішло здебільшого у ОВДП», – визнавав заступник голови НБУ Ярослав Матузка.

Заступник голови НБУ Юрий Гелетий розповів, що роздавання пільгових кредитів було необхідним, аби заспокоїти банкірів та їхніх великих клієнтів під час кризи. Але подальше використання довгострокового рефінансування знищуватиме мотивацію банків до залучення нових депозитів, викривлюватиме ринкові механізми ціноутворення та погіршуватиме монетарну трансмісію.

«Виважене та вчасне згортання антикризових інструментів не матиме негативного впливу на банки й економіку. Натомість це сприятиме підвищенню спроможності Нацбанку впливати на інфляційні процеси», – переконує голова НБУ Кирило Шевченко.

Рефінансова ломка

Найбільш постраждалим від рішення Нацбанку виглядає уряд. Скорочення адміністративно-регульованого попиту на держоблігації примушує Мінфін до піднесення ставок за запозиченнями, а він цього робити не хоче.

За даними Ради НБУ, середньозважена вартість первинних державних запозичень за результатами трьох аукціонів у липні становила 11,69%, що відповідає найвищому значенню з грудня 2019 року. Разом із тим на 26 липня річний план за державними внутрішніми запозиченнями на 2021 рік був виконаний на 48%, за зовнішніми – на 26%.

У зав’язці: НБУ скорочує рефінанс, уряд та комерційні банки пручаються

На першому після підвищення облікової ставки аукціоні (27 липня) Мінфін збільшив ставку лише за 13-місячними паперами – до 11,15% з 10,99%. Ставки за іншими ОВДП залишилися незмінними. Зокрема, за 3-річними – 12,3%, 6-річними – 12,75%. У результаті він зміг продати гривневих ОВДП лише на 1,37 млрд грн, що в 5,5 раза менше, аніж тижнем раніше.

Полегшити страждання Мінфіну зможе розподілення капіталу МВФ, яке заплановане у серпні та може принести Україні $2,7 млрд – це майже знімає напруження з піковим погашенням боргу на $3 млрд у вересні.

Тоді ж, у вересні, до України завітає місія МВФ. Директор-розпорядник МВФ Христаліна Георгієва додала оптимізму: після телефонної розмови з президентом України вона заявила про очікування продуктивної співпраці в Києві.

На додачу – ФРС США на засіданні наприкінці липня зняв хвилювання щодо можливого згортання QE, що захищатиме emerging markets, зокрема й України, від втечі капіталу. Але імовірність понадпланового прискорення глобальної інфляції зростає під впливом значних фіскальних та монетарних стимулів. Це збільшує вірогідність передчасного переходу провідних центральний банків до більш жорсткої політики.

Пастка дешевих грошей

Новий перший віцепрем'єр-міністр – міністр економіки Олексій Любченко, якого окремі поінформовані спостерігачі називають одним із прохідних кандидатів на посаду голови уряду, щиро зізнався, що вважає м’яку монетарну політику одним із головних чинників економічного прискорення.

«Для формування стартового потенціалу внутрішнього ринку необхідна стимулювальна фіскальна та монетарна політика», – заявив він 21 липня.

Після цього на нього зашикали з усіх боків. Тож Любченко був змушений вже 26 липня роздати відкориговану заяву, у якій «інвестиційні інструменти центрального банку», «інструменти цільового рефінансування банківських позик», «пом’якшення вимог до оцінки кредитних ризиків» замінив на лаконічне «концентрація фінансових ресурсів», що знімає формальний привід для гострої полеміки, але не означає відмову від окреслених раніше підходів.

До того ж прибічників застосування подальших монетарних стимулів є чимало, незважаючи на інфляцію.

«Передчасне згортання антикризових програм нестиме системні загрози для забезпечення можливості швидкого економічного відновлення. Загроза розкручування спіралі масових банкрутств є надзвичайно високою та значно небезпечнішою за спіраль інфляції. Саме тому зараз на часі впровадження масштабних державних програм рекапіталізації бізнесу», – переконує голова Ради НБУ Богдан Данилишин.

За його словами, банки не мають ринкових стимулів для підвищення процентних ставок за депозитами, оскільки в реальній економіці не з’явилося достатньої кількості об’єктів для нарощування кредитування.

«Збільшення облікової ставки притисне інфляцію, але також притисне економічне зростання», – вважає радник президента України з економічних питань Олег Устенко.

«Згортання Нацбанком антикризових монетарних інструментів, зокрема довгострокового рефінансування банків, може збільшити залежність Мінфіну від спекулятивних інвестицій нерезидентів в ОВДП, а ринковий попит на них з боку банків знизиться, що спричинить ризики для ліквідності ринку ОВДП і відповідно для наповнення держбюджету», – вважають в інвестиційній компанії Millstone&Co.

Ризики рецидиву

Одним із ключових ризиків для макропрогнозу Нацбанк називає посилення карантину в Україні та у світі: реалізація цього ризику може повернути рефінансування.

«Далі все залежатиме від динаміки COVID-2019. Ми будемо її моніторити і у разі виникнення нових витків кризи та за умови необхідності підтримаємо банки. Тобто якщо ми бачитимемо перспективу запровадження нового локдауну, то обговорюватимемо доцільність запровадження екстрених заходів», – повідомив Гелетий.

Звісно, екстрена ситуація вимагає застосування екстрених кроків. З іншого боку, коли екстрена ситуація зберігається тривалий період, то вона стає штатною, що вимагатиме геть інших підходів і визначень.

При цьому треба добре усвідомлювати – хто, скільки і за що платитиме. Заборгованість неплатоспроможних банків перед НБУ на початок 2021 року складала 41,9 млрд грн: Нацбанк припинив оновлювати цю інформацію, яка раніше відкривалася щомісячно.

Сергій Ніколайчук – напередодні свого повернення в НБУ на посаду заступника голови – зазначав, що диктування державою орієнтиру за ставками через кредити рефінансування є не дуже здоровою історією.

«По суті, це був досить щедрий подарунок (за рахунок вкладників) від НБУ для комерційних банків, які отримали можливість непогано заробити. В умовах гострої фази коронакризи це мало сенс, але у міру відновлення економіки необхідність у такій підтримці банків із боку НБУ вже викликає питання», – зазначав він.

Зобов`язання з рефінансування перед НБУ діючих банків на 1 червня 2020 року (млрд грн)

1 Укрексімбанк 29.9 15 Конкорд 1.1 29 Львів 0.4
2 Альфа-Банк 8.6 16 Кристалбанк 1 30 Піреус 0.3
3 Ощадбанк 7.3 17 Укргазбанк 1 31 СЕБ 0.3
4 ПУМБ 4.2 18 Авангард 0.9 32 Банк 3/4 0.3
5 Акордбанк 3.7 19 Укрбудінвестбанк 0.8 33 АП 0.2
6 Універсал 3.5 20 Глобус 0.7 34 Кредитвест 0.2
7 Південний 3.3 21 МІБ 0.6 35 БТА 0.2
8 Таскомбанк 3 22 ПІБ 0.5 36 Полтава-банк 0.1
9 Кредит Дніпро 2.6 23 МТБ 0.5 37 УБРР 0.1
10 Січ 2.6 24 МетаБанк 0.5 38 Грант 0.05
11 Кредобанк 2.3 25 Український капітал 0.4 39 Скай 0.05
12 Альянс 2.1 26 Індустріалбанк 0.4 40 Юнекс 0.05
13 КІБ 1.9 27 Райффайзен 0.4 41 Альпарі 0.02
14 РВС 1.8 28 Радабанк 0.4            РАЗОМ: 88.3

Джерело: НБУ

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті