Російська газова авантюра: 5 аспектів енергетичної кризи
Як спекуляції навколо «Північного потоку – 2» визначають ціну газу, чому в ЄС побоюються блекауту та як це впливає на Україну
Цьогоріч ціни на енергоносії стабільно зростали в міру відновлення світової економіки. Але у вересні Європу накрило стрімким їх подорожчанням: у найбільших промислових країнах підскочила вартість електроенергії та природного газу. Вона зросла у Франції, Нідерландах і Німеччині, а у Великобританії ціна за мегават-годину збільшилася за рік майже всемеро, до рекордних позначок із 1999 року.
Багато в чому цей сплеск пов'язаний із подорожчанням газу: минулої середи, 15 вересня, котирування зупинилися за крок від скажених $1000 за 1000 куб. м, 17 вересня – знизилися до все ще дуже високого рівня в $700.
Немає жодних гарантій, що вибухове зростання цін не повториться і не будуть побиті чергові рекорди. Передумови для цього є: на європейському ринку, як і раніше, не вистачає газу. Тому влада повсюдно почала шукати можливості для захисту споживачів.
Але рахунки за комунальні послуги, можливо, найменше цікавлять Європу. Політики й уряди усвідомлюють, що не зможуть захистити споживачів від найбільш екстремальних наслідків дефіциту природного газу. У прогнозах аналітиків дедалі частіше лунають побоювання, що занадто холодна зима призведе до відключення електрики.
Наслідки для європейської економіки та газового ринку стануть, імовірно, ще радикальнішими. Mind проаналізував п'ять «граней» енергетичної кризи в Європі. І розібрався, як ця криза може впливати на експортні плани «Газпрому», державне регулювання, паливний баланс і макроекономічні тренди, здатні зачепити й Україну.
Стратегія та геополітика: газопроводи стали новою зброєю
Провідні країни світу роблять ставку на розвиток відновлюваної енергетики та «зелених» технологій, щоби скоротити залежність від викопного палива. Ця політика загострює і конкуренцію на ринку природного газу, який відрізняється «чистотою» в порівнянні з вугіллям і нафтою.
Природний газ – це також найбільш комплементарний енергоносій для ВДЕ. Його використання дозволяє мінімізувати ризики «зеленої» енергетики: врівноважує нестабільну альтернативну генерацію, залежну від природних явищ, і забезпечує надійне енергопостачання. Тому блакитне паливо вважається «головним енергоносієм XXI століття», а зростання його популярності призводить до загострення конкуренції на газовому ринку.
Протистояння серед видобувних країн стимулюють обмеження, пов'язані з газовою інфраструктурою, і геополітичні чинники. У всьому світі руйнуються старі міждержавні союзи та утворюються нові, змінюючи тим самим напрямок інвестиційних і товарних потоків. Фінансова вигода в цьому випадку важлива, але не завжди вона на першому місці. У нестабільному світі рішення диктує стратегічна безпека, яка відіграє центральну роль в експансії бізнесу.
Саме ризиками стратегічної безпеки пояснюється насторожене ставлення США і Євросоюзу до проєктів «Газпрому» попри їхній привабливий фінансовий бік. Нинішня газова криза в Європі лише посилила побоювання, що постачання газу для Росії – це аж ніяк не комерція, а «геополітична зброя», яка дозволяє нав'язувати власні монопольні інтереси всупереч стабільності на континенті.
Не скасувала ці підозри і благополучно розіграна в інформаційному полі партія, коли «Газпром» відзвітував про виконання зобов'язань з експортних контрактів, але при цьому зробив закиди в бік ЄС і України, які нібито не встигають заповнювати свої ПСГ до початку опалювального сезону.
Паралельно з боку Кремля велося «бомбардування» заявами про готовність збільшити постачання газу до ЄС одразу ж після запуску «Північного потоку – 2». Його сертифікація, згідно з процедурою, має завершитися на початку 2022 року. Так чому б євробюрократам не прискоринити процес, щоби врегулювати кризу? Але «темні» задуми російського монополіста видало те, що компанія вже кілька місяців відмовляється збільшувати експорт магістральними газопроводами України та Польщі – країн, які виступають проти ексклюзивних умов для «Газпрому» на європейському ринку, здатних завдати шкоди енергобезпеці й конкуренції.
Бізнес і ринок: пошук альтернатив газу не завжди завершується вдало
Зростання оптових цін на електроенергію з початку вересня в Європі сягнуло майже 50%. І для цього є кілька причин. Одна з них – нестача природного газу, з якого виробляється п'ята частина електроенергії в ЄС. Дефіцит призвів до зростання його вартості, а отже, і до збільшення цін на електроенергію.
З Росії до Євросоюзу надходить близько третини всього газу; п'ята частина – з Норвегії; решта обсягів – це постачання скрапленого природного газу (СПГ) з Катару, Алжиру, США тощо.
Головний експортер газу до Європи – «Газпром». Минулого літа на одному з його газопереробних заводів у Сибіру сталася пожежа, яка призвела до зменшення пропозиції. Хоча серед офіційних пояснень цієї події не згадувався навмисний підпал, учасники ринку не виключають таку версію. «Газпром» міг організувати НП, щоб спровокувати штучний дефіцит газу та підвищення цін у ЄС, і за допомогою цього прискорити запуск «Північного потоку – 2». Схожий інцидент уже траплявся 2009 року, коли російська компанія захотіла домогтися від Туркменістану поступок у ціні на газ.
Щоб заповнити дефіцит, європейські компанії звернулися до ринку СПГ. Але їм довелося конкурувати з покупцями в Китаї та Японії. «У період із січня до липня імпорт СПГ до Європи був на 15% нижче за торішній обсяг», – зазначає Грем Фрідман, аналітик Wood Mackenzie.
Крім того, Європа пережила холодну та тривалу зиму, яка виснажила запаси: до кінця минулого опалювального сезону вони виявилися приблизно на 25% нижчими від довгострокових середніх показників.
Зазвичай європейські енергокомпанії у відповідь на високі газові ціни використовують більше вугілля. Але ціна на вугілля цього року також тримається на рекордно високому рівні – через китайський попит на електроенергію й обмеженість видобутку.
Квоти на викиди вуглецю в ЄС б'ють рекорди, оскільки при спалюванні вугілля виділяється більше парникових газів, ніж при використанні природного газу. У свою чергу дозволи на СО2 ще більше підвищують ціну на електроенергію.
Інший чинник – перебої в роботі вітрової генерації. Близько десятої частини енергії в Європі виробляється вітром. А в таких великих індустріальних країнах, як Німеччина та Великобританія, ця частка вдвічі більша. Однак останнім часом повітря на європейському континенті навдивовижу спокійне. «У Німеччині, наприклад, протягом перших двох тижнів вересня вироблення вітрової генерації виявилося на 50% нижчими від п'ятирічного середнього показника», – говорить Рой Мануель із дослідницької фірми ICIS.
Бюрократія та держрегулювання: уряди вимушено втручаються в прайси
Аналітики прогнозують, що ціни на природний газ залишатимуться високими протягом зими, коли попит на тепло й електроенергію сягає піку. Це погана новина для європейських споживачів, які зазнають більшу частину витрат. Уряди низки країн вже намагаються їх захистити, посилюючи вплив на ринок.
Наприклад, в Іспанії встановили обмеження для цін на газ і на прибуток комунальних підприємств. Уряд Італії переглядає підхід до розрахунків у платіжках за електроенергію. Британський уряд не лише обмежив ціни на енергію, а й зробив ставку на прискорене скорочення залежності від природного газу.
«Хоча нашим найбільшим джерелом газу є внутрішній видобуток, а переважну більшість імпорту ми закуповуємо у такого надійного постачальника, як Норвегія, мінлива ринкова кон'юнктура наголошує на важливості плану уряду Великобританії зі створення стійкого сектору відновлюваної енергетики, щоби в подальшому максимально скоротити залежність від викопного палива», – розповів держсекретар у справах бізнесу, енергетики та промислової стратегії Квазі Квартенг після індивідуальних зустрічей із керівниками енергетичної галузі 18 вересня.
Газова криза в ЄС, від якої потерпають споживачі, може рикошетом вдарити по «Газпрому». У Європарламенті російську монополію вже запідозрили в навмисних маніпуляціях на ринку і порушення правил ЄС щодо конкуренції, що призвели до цінової кризи. Понад 40 його депутатів із різних політичних груп звернулися до Єврокомісії із закликом розслідувати дії «Газпрому».
Також Європарламент ухвалив резолюцію, у тексті якої Росію та її президента Владіміра Путіна визнано «найбільшим викликом для європейської безпеки». Тому євродепутати закликають посилити санкційний тиск і скоротити залежність від постачань нафти та газу з РФ.
Ще одним викликом для «Газпрому» може стати розслідування в Німеччині. «Російська держкомпанія вже кілька місяців безуспішно проводить спецоперацію з примусу європейців до повного та беззастережного визнання «Північного потоку – 2» без анбандлінгу та інших умов Третього енергопакету ЄС... У результаті рівень заповнення газосховищ опинився на рекордно низькому рівні, оптові ціни газу на європейських торгових майданчиках злетіли до небувалих висот», – зазначає Андрій Гурков, економічний оглядач Deutsche Welle.
Він прогнозує, що після виборів до бундестагу, які відбудуться 26 вересня, дискусія щодо газового питання розвиватиметься в дуже невигідному для Москви напрямку. І напевно постане питання, як так вийшло, що три найбільших європейських ПСГ (два у ФРН і одне в Австрії) 2014 року з подачі німецької корпорації BASF перейшли під контроль «Газпрому» – державної компанії з авторитарної країни.
Клімат й енергетичний перехід: «зелені» зобов'язання зазнали нових стимулів
Нездатність «Газпрому» збільшити експорт до ЄС, щоб врегулювати кризу на енергоринку, вже б'є по його репутації. У Німеччині та Брюсселі дедалі частіше лунають вимоги форсувати перехід на відновлювану енергетику задля обмеження співпраці з російською монополією та прискорення відмови від природного газу.
«Якби ми ухвалили «Європейську зелену угоду» п'ять років тому, ми б не опинилися в такому становищі, як зараз, тому що ми б набагато менше залежали від природного газу та іншого викопного палива», – завив Франс Тіммерманс, віцепрезидент Єврокомісії на засіданні Європарламенту в Страсбургу.
Подібні заяви високопосадовців шкодять не лише діловій репутації «Газпрому». В очах європейців також падає цінність спірного газопроводу «Північний потік – 2», для якого Росія хоче домогтися виняткових правил. Річ не лише в економіці проєкту, а й у його впливі на клімат.
Нові дані свідчать, що ПП-2 суперечить кліматичним цілям ЄС. Цей газопровід «гірший за вугілля», яке він замінює. Про це говорить один із провідних світових експертів із метану Роберт Ховарт із Корнельського університету.
Довіру кліматологів до проєкту підриває і той факт, що Росія, і зокрема «Газпром», не публікують відомості про викиди метану, який завдає згубнішого впливу на клімат, ніж CO2.
Макроекономіка: інфляція бере в «полон» виробництво добрив і продовольства
Енергетична криза в Європі захоплює нові сектори економіки – вже зазначається вплив високих газових цін на енергоємне виробництво азотних добрив, для якого він є і паливом, і сировиною. Потенційно це загрожує скороченням фізичних постачань і зростанням цін на продовольство, пише Bloomberg.
Норвезький виробник добрив Yara International, на якого припадає третина світового виробництва аміаку, у п'ятницю, 17 вересня, заявив, що рекордно високі ціни на газ завдають шкоди його виробництву, і тому він знизить вироблення аміаку в Європі на 40%.
Інший великий виробник добрив, CF Industries Holdings, двома днями раніше повідомив, що зупиняє роботу двох заводів у Великобританії через стрімке зростання цін на електроенергію. У Європі компанія виробляє аміак на заводах у Нідерландах, Німеччині, Норвегії, Італії, Франції, Великобританії та Бельгії.
Учора, 19 вересня, про зупинку виробництва через високі ціни на газ оголосили на Одеському припортовому заводі, який випускає аміак, карбамід та іншу хімічну продукцію. «На жаль, це факт, що «вікно можливостей» для стабілізації заводу закрилося. Залишається шанс провести приватизацію ОПЗ», – повідомив перший заступник директора заводу Микола Щуриков.
Зростання цін на електроенергію в Європі загрожує стрімким подорожчанням добрив і продовольства. Ціни на добрива вже підскочили 2020 року на тлі масових закупівель після високого врожаю і продовжили зростати після того, як ураган «Іда» вдарив у саме серце індустрії добрив США. При цьому вищі витрати на основні сільськогосподарські ресурси створюють ризик подальшого зростання глобальної продовольчої інфляції. Як зазначає Bloomberg, світові ціни на продовольство вже близькі до найвищого рівня за останнє десятиліття.
Більше корисної інформації, новин та аналітики про світовий енергетичний ринок – на каналі Світлани Долінчук. Читайте тут про головні тренди в енергетиці та торгівлі енергоресурсами, нові технології в нафтогазовій галузі, енергопереході та декарбонізації.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
