Капіталіст купив «Більшовик»: 10 фактів про приватизацію київського заводу
Найбільше промислове підприємство Києва – завод «Більшовик» – припиняє своє існування на столичній Шулявці
27 жовтня Фонд держмайна провів аукціон із продажу АТ «Перший київський машинобудівний завод» (ПКМЗ, колишній завод «Більшовик»). За 16 років це перший об'єкт, що належить до Великої приватизації, який був виставлений на продаж після «Криворіжсталі». Протягом 10 днів переможець має перерахували кошти.
Підприємство – колишній флагман радянського великого машинобудування, продукував великогабаритне обладнання, машини та виробничі лінії для гумопереробної, вугільної, хімічної, сільськогосподарської галузей, фактично «завод із виробництва заводів». Починаючи з 1990-хх, як і більшість радянських промгігантів, «Більшовик» планомірно стагнував і на день приватизації перебував у дуже сумному становищі: три працюючі цехи з 20, обладнання, що перетворилося на металобрухт, поросла бур'янами величезна територія.
Саме ця територія площею 35 га біля центрального району Києва і є основним активом підприємства. Тож серед потенційних покупців Фонд держмайна бачив насамперед девелоперів, а не промисловців. Формально вимога зберегти залишки виробництва прописана в приватизаційних умовах, однак із правом винесення його на майданчик, який належить «Більшовику» у Жашкові.
У торгах взяло участь три претенденти – ТОВ «Інвест новація», пов'язане з девелопером Степаном Черновецьким, сином колишнього мера Києва; ТОВ «ДК «Каскад», підконтрольне Віталію Хомутиннику; та ТОВ «Дженерал комерс» з орбіти Василя Хмельницького, яке і стало переможцем.
На аукціоні було зроблено лише два кроки по 20 млн грн кожен, причому ТОВ «Інвест новація» не зробило жодної ставки. Торги тривали всього сім хвилин, ціна продажу склала 1,43 млрд грн, або близько $54 млн. Для порівняння, у ці самі дні закрилася угода з продажу віртуального сервісу Depositphotos – компанія була оцінена в $85 млн, тобто в півтора раза дорожче, ніж «Більшовик». Покупець фотостоку – американська VistaPrint.
Mind наводить 10 найяскравіших фактів про завод «Більшовик» та його приватизацію.
1. Під час аукціону стартова ціна (1,389 млрд грн) зросла лише на 2,8%, або на 40 млн грн.
Торік на приватизаційних торгах за готель «Дніпро» в центрі Києва стартова ціна зросла в 11 разів – з 81 млн грн до 1,1 млрд. У ФДМ пояснюють таку динаміку принципово різним поточним станом підприємств, різною складністю майбутніх бізнес-моделей, а також рівнем боргових зобов'язань – у «Більшовика» вони сягають 0,5 млрд грн. Крім того, «Дніпро» як об'єкт малої приватизації виставлявся на торги за балансовою вартістю, а «Більшовик» – за ринковою.
2. Спочатку покупкою підприємства цікавилися 18 претендентів.
15 із них вивчали документацію об'єкта. До аукціону дійшли три.
3. Згідно з оцінками, які перед аукціоном давали представники ФДМ та зовнішні експерти, можна було сміливо розраховувати на ціну продажу щонайменше вдвічі вищу за досягнуту.
Тобто близько 3 млрд грн, або $100 млн. Покупців відлякали претензії на частину активів заводу з боку компанії «Агроміл Дистриб'юшин», яка 2019 року придбала п'ять будівель на території ПКМЗ площею понад 6300 кв. м. Цю угоду було оскаржено ФДМ та рішенням Верховного Суду визнано незаконною. Але в українських реаліях рішення суду не означає повернення майна заводу, але гарантує подальше блокування роботи. За однією з версій (найправдоподібнішою), «Агроміл Дистриб'юшин» афілійована з одним з учасників торгів, який згодом і став переможцем.
4. Завод «Більшовик» був першою будівлею столиці, яка зазнала удару під час бомбардування Києва в червні 1941 року.
Шулявка тоді була околицею Києва, тож завод виявився першим на черзі авіанальотів. Загинули 16 людей – співробітників нічної зміни. Нині на території заводу стоїть пам'ятник на згадку про ці події.
5. Тоді ж на «Більшовику» був випадок «воскресіння».
Під час бомбардування вибуховою хвилею одного зі співробітників закинуло на дах цеху №7, він був непритомним і вважався мертвим. Уже під час похорону, колега, котрий підійшов попрощатися, помітив, що нога «трупа» посмикується. «Небіжчик» дожив до похилого віку.
6. «Більшовик» – мимовільна перешкода на шляху будівництва Шулявського шляхопроводу.
Один із його цехів (№5) має бути знесений для реалізації розв'язки. Спірну ділянку ФДМ пропонував викупити місту за астрономічну суму – 700 млн грн, яку мер Віталій Кличко охарактеризував як грабіжницьку. Тепер місту доведеться шукати компроміс із новим власником.
7. На території підприємства зберігся будинок швейцарця Якова Гретера, який заснував нинішній «Більшовик» 1882 року.
Підприємець випускав пружинні ліжка, арматуру, болти та гайки, ремонтував автомобілі, планомірно нарощуючи виробництво. У 1918 році він ще раз довів свою неординарність і незвичайний інтелект, вийшовши зі складу акціонерів заводу та вчасно залишивши Совєти. Його маленький флігель ніякої архітектурної та культурної цінності не має, але історична важливість його величезна.
8. «Більшовик» – це не лише Шулявка, а й рекреація.
Зокрема, завод володіє гектаром землі на Трухановому острові і стільки ж має в одеській Затоці.
9. Площа «Більшовика» з усіма цехами та спорудами – 35 га.
Деякі сучасні заводи можуть повністю поміститися в одному з його цехів, який є другим за площею в Україні. Першість – у НКМЗ Георгія Скударя.
10. Враховуючи величезний масштаб ділянки під заводом, на другий UnitCity тут чекати не варто.
Найімовірніше, на території будуть скомбіновані об'єкти різного призначення: житлова складова, офісна та комерційна нерухомість, а також – як реверанс місту – арт-простір.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
