Мігранти – «гібридна зброя»: навіщо Мінську конфронтація на кордоні з Польщею
Натовпи нелегальних мігрантів прориваються до ЄС із Білорусі. Експерти вважають це помстою Лукашенка
Тисячі біженців, зокрема із Сирії, Іраку, Афганістану та Лівану, організовуються в групи та штурмують огородження вздовж польсько-білоруського кордону. Варшава звинувачує режим Олександра Лукашенка у створенні за допомогою мігрантів «масштабної провокації» подібно тому, як робила Туреччина, яка намагалася дестабілізувати Грецію та Євросоюз у березні 2020 року.
«Білорусь прагне створити великий інцидент, переважно зі стріляниною та смертельними жертвами», – заявив у понеділок заступник міністра закордонних справ Польщі Петро Вавжик.
Його коментар відбувся після того, як Міністерство оборони Польщі опублікувало кілька відео, на яких мігранти організовуються у велику групу біля польського села Кузниця, де вони розрізають колючий дріт гострогубцями і валять прикордонні залізні огорожі, кидаючи на них зрубані дерева. Для захисту від нелегалів Польща стягнула до свого кордону 12 000 солдатів.
Наразі, як повідомив журналістам прессекретар уряду Польщі Петро Мюллер, 3000–4000 мігрантів перебувають на польсько-білоруському кордоні. На території Білорусі, за його словами, перебувають ще понад 10 000 охочих потрапити до ЄС. І їх стане ще більше, оскільки Лукашенко продовжує організовувати транспортування людей з арабських країн.
«Ми очікуємо, що найближчим часом на польському кордоні може відбутися ескалація збройного характеру», – цитує Петра Мюллера Al Jazeera.
За прикладом Ердогана
Як пише грецьке видання Greek Reporter, «білоруський диктатор Олександр Лукашенко схоже йде слідами президента Туреччини Реджепа Ердогана, який у березні 2020 року спрямовував тисячі мігрантів атакувати грецький кордон на річці Еврос».
Тоді протягом кількох днів на Евросі мігранти брали участь у зіткненнях із поліцією та влаштовували підпали, кидаючи на грецьку сторону коктейлі Молотова.
Під загрозою «видавлювання» мігрантів із Туреччини до Греції Євросоюзу довелося ухвалити деякі умови Реджепа Ердогана. І тепер Білорусь застосувала проти Польщі аналогічну тактику тиску.
Напруженість між Мінськом і Варшавою загострилася після білоруських президентських виборів 2020 року, на яких Польща відкрито підтримувала опозицію. Відносини остаточно погіршилися в травні 2021-го, коли країни ЄС обмежили повітряні сполучення з Білоруссю та ввели інші санкції після інциденту з вимушеною посадкою в Мінську літака ірландської авіакомпанії Ryanair і затримання опозиційного білоруського журналіста Романа Протасевича.
Невдовзі після цього Білорусь послабила контроль своїх кордонів із Євросоюзом та спростила видачу туристичних віз людям з Іраку, Сирії, Афганістану та інших проблемних країн. Тисячі мігрантів прямували до Білорусі за туристичними візами, сподіваючись потрапити до ЄС.
Як повідомляє Guardian, мігранти, організовані в караван з 1000 осіб, у супроводі озброєних білоруських силовиків доходили до польського кордону. Після цього вони опинилися між молотом та ковадлом – польські солдати не дозволяють нелегалам перетнути кордон, а білоруські прикордонники не дозволяють повернутися назад до Білорусі.
Щонайменше сімох мігрантів було знайдено мертвими на польському боці кордону в умовах холодної погоди та поганого доступу до продуктів, води й медикаментів.
«Білоруська влада дозволяє і навіть допомагає нелегальним мігрантам перетинати свою частину кордону та впиратися в польських прикордонників. Мета очевидна: змусити Литву, Польщу і загалом ЄС піти на поступки, скасувати санкції, сісти за стіл із Лукашенком. Це його помста за жорстку політику та примус до перемовин», – коментує ситуацію білоруський політолог Артем Шрайбман.
Позиція Польщі: мігранти не мають бути зброєю
У серпні польський прем'єр-міністр Матеуш Моравецький заявив, що він «щиро співчуває» мігрантам, але «вони є інструментом, засобом у руках Лукашенка». За його словами, президент Білорусі навмисне створює гуманітарну кризу на кордоні, щоб шантажувати Євросоюз.
Моравецький пообіцяв стати на заваді цьому та не допустити нелегальних мігрантів на польську землю. У вересні уряд Польщі оголосив 30-денний надзвичайний стан на 3-кілометровій смузі вздовж кордону з Білоруссю. У жовтні цей режим НП було продовжено ще на 60 днів.
Минулого тижня парламент Польщі проголосував за виділення $402 млн на будівництво стіни для стримування потоку мігрантів. Влада вирішила замінити металеву сітку вздовж кордону потужною огорожею висотою 5,5 метра з датчиками руху й системою моніторингу. Стіна має відгородити приблизно половину польсько-білоруського кордону, довжина якого становить близько 400 км.
Утім, у Польщі ставлення до проблеми біженців суперечливе. Декілька відомих політиків підписали відкритий лист підтримки мігрантів і висловилися проти «відштовхувальної, негуманної» імміграційної політики польської влади».
Позиція Білорусі: Євросоюз порушує права людини
Уряд Олександра Лукашенка відкидає звинувачення у створенні міграційної кризи. За словами президента Білорусі, нелегалів на кордоні побільшало, оскільки Мінськ через введені Заходом санкції вирішив не стримувати їхнього припливу, оскільки на це немає «ані грошей, ані сил».
Офіційний представник Держприкордонкомітету Білорусі Антон Бичковський звинуватив Польщу в тому, що вона відмовляє людям у їхньому законному праві просити статусу біженця в Євросоюзі. Вступаючи до ЄС, Варшава підписала Дублінську угоду, зобов'язавшись приймати відповідні заявки від мігрантів, розглядати їх і надавати притулок або депортувати власним коштом до країни перебування.
Наразі польські прикордонники повертають спійманих на своїй території нелегалів назад до Білорусі. Але, за словами представників Мінська, видворені сирійці та афганці відмовляються просити притулок у Білорусі, щоб спробувати ще раз прорватися до країн із кращим рівнем життя. Більшість мігрантів мріють потрапити до Німеччини.
«Біженці не загрожують безпеці ЄС і не поводяться агресивно. Вони самоорганізувалися в таку численну групу, щоб унеможливити насильницьке витіснення польською стороною, а також щоб привернути увагу міжнародної громадськості до недотримання Варшавою прав людини», – заявив Антон Бичковський.
Правозахисні організації, імовірно, посилюватимуть тиск на Польщу та Брюссель із посиленням гуманітарної кризи на польсько-білоруському кордоні, і шанси в режиму Лукашенка на отримання від Євросоюзу бажаних поступок збільшаться.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
