Архітектори блекауту: як непорозуміння в держполітиці позначалися на енергопостачанні різних країн

Архітектори блекауту: як непорозуміння в держполітиці позначалися на енергопостачанні різних країн

І чи реально уникнути всього цього

Этот материал также доступен на русском языке
Архітектори блекауту: як непорозуміння в держполітиці позначалися на енергопостачанні різних країн
Фото: depositphotos.com

Напередодні зимових холодів в Україні відбуваються традиційні суперечки щодо того, чи вистачить споживачам газу, вугілля та електроенергії в опалювальний сезон. Дискусія цьогоріч розвивається більш напружено, ніж зазвичай. Учасники політичного процесу не шкодують слів, аби переконати громадян чи то в неминучому краху енергосистеми, чи то в її стабільній і надійній роботі. Цей поєдинок крайнощів – яскрава ознака боротьби за владу, а не раціонального прагнення врегулювати енергетичну кризу, яку цього року переживає не лише Україна, а й увесь світ.

Його основна причина – глобальна зміна клімату, яка спровокувала незвичну сезонну динаміку температури та дефіцит енергії. Влада й бізнес виявилися непідготовленими до такого форс-мажору. Вразливістю споживачів у драматичній ситуації скористалися найбільші постачальники (як-от «Газпром» чи ДТЕК), щоб посилити свої позиції на ринку. Тому можливі блекаути стали головними темами як у професійних дискусіях, так і політичних спекуляціях.

В історії української енергетики відбувалися і набагато драматичніші моменти. А від аварійних відключень електрики виявився не застрахований навіть настільки стійкий ринок, як у США. Тепер, озираючись назад, кожен з епізодів сприймається як технотрилер, знятий за задумом більш ніж сміливого режисера. Однак тоді,  у розпал подій, важко було уявити, чим усе це закінчиться. Mind зібрав чотири приклади того, як політичні протистояння призводили до серйозних перебоїв у роботі енергетичних систем. І окреслив обриси того, куди енергоспільнота рухається далі – навіть при досягненні «критичних температур» в ідеологічних суперечках.

«Буремні 90-ті по-українськи»

Для української енергетики зими 1997–2000 років – найважчі періоди роботи після того, як 1991-го Верховна Рада ухвалила Акт проголошення незалежності України.

Галузеві фахівці згадують, що восени та взимку наприкінці 1990-х українська енергосистема перебувала на межі катастрофи, порівнянної з аварією на Чорнобильській АЕС. Річ у тім, що вітчизняна енергосистема тоді працювала ізольовано, і підтримувати в ній стандартну частоту 50,00 Гц було важко. Причина – Україна не могла виробляти необхідну кількість електроенергії через дефіцит палива. Та й грошей, щоб платити за нього постачальникам, бракувало.

Галузь тоді відчувала критичну нестачу коштів. Українською електроенергією успішно торгували бартером за 10–20% її собівартості. Теплові електростанції мали лише критичні запаси палива.

За «старих добрих радянських часів» директора теплової електростанції могли вигнати з роботи при запасі вугілля менш ніж на 45 днів роботи ТЕС. А, наприклад, у 1998 році запасів у найкращому разі вистачало на 3–5 днів роботи, тож енергетики зазвичай працювали «з коліс». Як наслідок, Україна, яка раніше «годувала» енергією всю Східну Європу, кілька осінньо-зимових сезонів перебувала в стані «енергетичного паралічу». Не останню «антикризову» роль тоді відігравали віялові відключення електроенергії за графіком – для споживачів на території всієї країни.


«Енергоострів Крим»

У листопаді 2015 року підірвані на території Херсонської області лінії електропередач знеструмили Крим, залишивши мешканців без світла й відповідних зручностей. Цей інцидент призвів до фактичної енергоблокади півострова, незаконно анексованого Росією. Ситуація обтяжувалася блокадою продовольчою, яку організували активісти.

«У людей паніка. Усі йдуть до магазинів, сподіваючись купити свічки та воду, а жоден магазин не працює, бо немає електрики і не вмикається ані світло, ані касові апарати» – так описувала ситуацію у своєму акаунті в соцмережах мешканка Білогірська Наталія Ольховська. Аналогічні повідомлення залишали й інші мешканці.

Як зазначала тоді російська «Нова газета», більш-менш спокійно було лише в Сімферополі та Севастополі: з моменту глобального відключення електроенергії 24 грудня 2014 року (теж через проблеми на материковій Україні) у цих містах було посилено аварійні системи генерації. Медичні установи працювали в штатному режимі на всьому півострові.


«Американський електропиріг»

Про найбільшу в США енергопостачальну компанію PG&E (Pacific Gas and Electric Company) багато хто з нас дізнався завдяки фільму про безстрашну активістку Ерін Брокович, яку зіграла Джулія Робертс. У січні 2019 року PG&E оголосила про початок процедури банкрутства, тому що не впоралася з фінансовими наслідками масштабних пожеж у Північній Каліфорнії 2017–2018 років.

Щоб уникнути загострення проблем, восени того ж року компанія стала відключати подачу електроенергії клієнтам як превентивний захід, сподіваючись уникнути повторення трагедії через аварії на лініях електропередач під час сезонних ураганів. Сильний вітер висушував рослинність і поширював вогонь територією, а напруга в мережі провокувала іскри, які створювали нові осередки займань.

Такий безпрецедентний крок для зниження ризиків призвів до блекауту, внаслідок якого на кілька днів без світла залишилося понад 2 млн клієнтів PG&E в Центральній і Північній Каліфорнії.

Губернатор Каліфорнії Гевін Ньюсом обрушився на PG&E зі звинуваченнями в поганій роботі та жадібності. Він прагнув надати знижку в $100 усім приватним клієнтам, яких зачепило відключення електроенергії. «Тоді як Каліфорнія лідирує у світі щодо запобігання пожежам і реагування на них, PG&E – це негативний приклад корпоративної культури «повільного невмілого бегемота», який залишається стійким до змін і не поспішає відповідати на виклики часу», – заявив Гевін Ньюсом.

Але на великій темній карті Каліфорнії залишалися «острови світла» – штаб-квартири технологічних компаній, як-от Tesla, Uber, Lyft, Apple, Facebook або Google. «Це не випадковий збіг», – пояснив Майкл Вара, керівник програми з клімату та енергетичної політики Інституту Вудса при Стенфордському університеті. На відміну від звичайних житлових районів, компанії Кремнієвої долини обслуговують безпечніші та надійніші лінії електропередач, які побудовані за вищими стандартами, і тому вони найменш схильні до впливу різних катаклізмів.


«Техаське зледеніння»

У лютому 2021 року різке похолодання призвело до блекауту в штаті Техас – найбільшому американському центрі нафтогазового видобутку. Сильні морози заблокували роботу інфраструктури, яка забезпечує видобуток та транспортування газу, з якого одержують близько 70% електроенергії в штаті, а також роботу вітрової генерації.

Архітектори блекауту: як непорозуміння в держполітиці позначалися на енергопостачанні різних країн
Джерело: The Wall Street Journal

Місцеві виробники енергії виявилися абсолютно не готовими до погодних ризиків, і в Техасі на спотовому ринку ціни на електроенергію відразу злетіли на 10 000%.

На відміну від мешканців інших штатів США, техасці не можуть розраховувати на аварійні постачання електрики з сусідніх штатів, бо є клієнтами ERCOT (The Electric Reliability Council of Texas). Таке рішення було ухвалено з політичних міркувань: уряд штату колись захотів уникнути федерального регулювання і для цього заблокував можливості для споживачів вільно змінювати постачальника.

Ця техаська історія певною мірою схожа на актуальну нині в Україні дискусію щодо доцільності імпорту електроенергії із сусідніх країн, коли потрібно забезпечити баланс на енергоринку в екстрених випадках. Наразі деякі експерти засуджують ситуативну взаємодію НЕК «Укренерго» з Білоруссю, де править авторитарний лідер Олександр Лукашенко. Але, до того як енергосистема України не буде повністю інтегрована з європейською, у критичних ситуаціях такої співпраці не уникнути – інакше катастрофічно зростають ризики аварійних відключень. Важливим є і той факт, що, крім Білорусі, НЕК «Укренерго» має технічну можливість вимагати також аварійної допомоги зі Словаччини.


Кнопка «вкл»

Зростання потреб світу в енергії, збільшення кількості населення, нові технології призводять до подальших збоїв у постачанні електрики. Надто – у міру того як ми дедалі більше переходимо на відновлювані, але нестабільні джерела – вітер і сонце. Екстремальні погодні умови, пов'язані з глобальними кліматичними змінами, ще більше підвищують ризик відключень.

«Дуже багато в нашому житті (і майже все, що ми робимо) залежить від енергопостачання, особливо – від електрики», – наголошує Джулієт Міан, технічний директор Resilience Shift – організації, що допомагає підготуватися до збоїв у роботі інфраструктури. Але повністю захистити наші електромережі від збоїв у роботі практично неможливо.

«Ми не можемо створити таку систему, у якій відключення не відбуватимуться взагалі. Наші мережі настільки складні, що при відключеннях починає діяти ефект доміно, і часто такого просто не можна уникнути. Але ми можемо розробити системи, які дуже швидко реагуватимуть на збої та швидко відновлюватимуться», – зазначає Джулієт Міан.

Більше корисної інформації, новин та аналітики про світовий енергетичний ринок – на каналі Світлани Долінчук. Читайте тут про головні тренди в енергетиці та торгівлі енергоресурсами, нові технології в нафтогазовій галузі, енергопереході та декарбонізації.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло