Час vs гроші: як НАБУ та поліція розслідують справу про викрадення $400 000 з рахунків АРМА

Mind продовжує серію матеріалів у рамках спецпроєкту Smart Power, у яких ми розбираємо приклади «схематозу» – узгоджених злочинних дій групи держслужбовців. Редакція шукає та аналізує скандальні кейси, що мають ознаки «схемних» дій із боку державних органів.

Одна з розповсюджених схем зловживання державними та правоохоронними органами своїм службовим становищем – це привласнення коштів. Готівкових, або тих, що розміщені на рахунках.

Гучна історія про привласнення $400 000, зниклих за допомогою махінацій  із рахунків Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА), все ще розслідується. Розплутати цю схему взялися паралельно два правоохоронних органи – Національне антикорупційне бюро України та Національна поліція. НАБУ анонсувало завершення слідчих дій 27 грудня цього року, але перенесло кінцевий термін на 22 лютого 2022-го.

Кожне з відомств обстоює кардинально різні версії, але наразі вже стало очевидним: невдовзі справа таки має опинитися в суді. Ще більш неоднозначною цю ситуацію робить те, що опосередкованими співучасниками злочину є самі правоохоронці. А конкретніше – прокурори та слідчі НПУ. Чому так сталося, розбирався Mind.

Як цю справу бачать у НАБУ?

За версією слідчих НАБУ, процес підготовки до викрадення $400 000 тривав близько п'яти місяців – з моменту, коли ця сума була заарештована та перерахована на депозитний рахунок АРМА в Ощадбанку. Протягом усього цього часу власник коштів – Сергій Кісільов – марно намагався довести слідству та прокуратурі, що гроші з його банківської скриньки не мають жодного відношення до злочину, вчиненого у 2012 році  (замовне вбивство, кримінальне провадження №12012000010000072, Кісільов проходив свідком. – Mind).

«$400 000 – це кошти, які мій клієнт разом з партнером планував витратити на інвестиційний проєкт будівництва у Вінниці. Всі відповідні документи ми слідству надавали. Але ці аргументи їх не задовольнили», – пояснює Ігор Орлов, адвокат Сергія Кісільова.

Клопотання про накладення арешту подала Наталія Медведєва – старша слідча Головного слідчого управління Національної поліції. Власника коштів про це клопотання ніхто не попереджав, тому домогтися зняття арешту він спробував через суд.

Справу розглядав Печерський районний суд м. Києва. Всього за три тижні після накладення арешту він виніс ухвалу про скасування арешту коштів. Після цього АРМА, відповідно до ч. 3 ст. 20 Спеціального закону, мало протягом трьох робочих днів повернути ці грошові кошти законному власнику. Але не поспішало цього робити. Категорично проти повернення коштів виступала і слідча НПУ Наталія Медведєва.

Але ключову роль у цій ситуації відіграла прокуратура.

Чим відзначилися прокурори?

Поки адвокати власника коштів спілкувалися з АРМА про їхнє повернення, до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Сергія Вовка звернувся прокурор ОГП Ашот Гєворкян. Своє лаконічне клопотання на одній сторінці він наче поспіхом написав від руки не на бланку ОГП, а на чистому аркуші: «Прошу розглянути клопотання про накладення арешту на майно без моєї участі. Клопотання слідчої підтримую в повному обсязі».

Така позиція прокурора виглядає дивно, адже на момент написання цього клопотання речовий доказ – грошові купюри – уже знаходилися в електронному, а не паперовому вигляді у банківській системі. Отже, вони не зберігали на собі слідів злочину й тому де-факто не могли бути речовим доказом у трактуванні Кримінального процесуального кодексу. Попри це суддя Вовк повторно наклав арешт на купюри, які уже знаходилися в банківській системі.

Обурений власник подав заяву до Київського апеляційного суду з вимогою скасувати незаконну, на його думку, ухвалу суду. Але прокурор тричі не з'являвся на судові засідання. Через неявку прокурора розгляд справи з липня переносили на серпень, потім – на вересень, і ще раз – на жовтень. В Офісі генпрокурора ситуацію прокоментували так: «У групи прокурорів відсутні відомості щодо повідомлення про призначення розгляду апеляційної скарги».

Коли «крига скресла»?

За три місяці після оскарження, 27 жовтня 2020 року, прокурор Євгеній Калінін нарешті прийшов на судове засідання. Цього ж дня Київський апеляційний суд скасував право управління АРМА вилученими з сейфу $400 950, залишивши в силі лише арешт цих грошових коштів.

«Дії прокурора Калініна Є. В. містять ознаки бездіяльності в частині неповернення тимчасово вилученого майна з АРМА до органу, який здійснює досудове розслідування кримінального провадження – до Головного слідчого управління Національної поліції України», – зазначається в апеляційній скарзі до Київського апеляційного суду.

Які ще могли бути сценарії?

Якби прокурори Ашот Гєворкян та Євгеній Калінін і слідча Наталія Медвєдєва виконали рішення суду, то злочину про викрадення коштів не сталося б.

«Коли 17 грудня 2020 року ми були на допиті в Медвєдєвої, вона сказала, що ухвалу суду не бере від адвокатів. А документ вона, мовляв, не отримувала від суду», – розповідає адвокат Ігор Орлов.

Mind звернувся за коментарем особисто до слідчої Наталії Медведєвої – з проханням пояснити мотив, за яким вона відмовлялася виконувати ухвалу Київського апеляційного суду. Втім, коментувати свої дії суддя не захотіла.

Півтора місяця бездіяльності принесли свої плоди – 17 грудня 2020 року $400 000 перейшли не в сейф слідчої Медвєдєвої, а на рахунок безробітного Ігоря Короля, якого нині НАБУ вважає підставною особою в схемі привласнення коштів АРМА.

Чи всі свідки однаково корисні?

Останній значимий слід злочину (згідно з матеріалами слідства, підставна особа Ігор Король купив Audi Q7 за гроші, набуті протиправним шляхом. – Mind) зафіксовано 31 грудня 2020 року. А його розслідування почалося через півтора місяця – 17 лютого 2021 року. Кримінальне провадження було відкрито за статтею про привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах або організованою групою (ч. 5 ст. 191 ККУ).

Офіс генпрокурора визначив, що відповідно до правил підслідності цю справу має  взяти в роботу Державне бюро розслідувань (ДБР). Адже саме цей орган розслідує злочини, які вчинили високопосадовці категорії «А», до яких належить т.в.о. голови АРМА Віталій Сигидин. До того ж Головне слідче управління ДБР уже активно розслідувало інші злочини керівництва АРМА в рамках кримінального провадження №42020000000002497 від 24 грудня 2020 року. Тому епізод зі зникненням $400 000 долучили до вже наявного провадження.

Фрагменти листування заступника голови АРМА Володимира Павленка з Володимиром Орловим про пошук управителя для нерухомості експрем’єра Миколи Азарова. Дані отримані правоохоронцями під час обшуків мобільного телефона Володимира Павленка

Фрагменти листування заступника голови АРМА Володимира Павленка з Володимиром Орловим про пошук управителів для арештованих активів. Дані отримані правоохоронцями під час обшуків мобільного телефону Володимира Павленка

Згідно з матеріалами справи, що є в розпорядженні Mind, слідчі допитали значну кількість свідків, направили запити на експертизи щодо реальності підписів на робочих документах, зібрали інформацію про телефонні дзвінки та розташування абонентів за мобільними номерами можливих причетних до злочину осіб.

Крім цього, зібрали відео з камер спостереження на сусідніх від приміщення АРМА будівлях. У такий спосіб вдалося з’ясувати, що підроблену ухвалу суду про перерахування $400 000 Ігорю Королю в канцелярію АРМА передав брат Ігоря Короля, а не кур’єр із суду, як стверджували підозрювані топпосадовці.

Через три місяці після початку розслідування слідчі ДБР провели обшуки в приміщеннях АРМА, вдома у т.в.о. голови відомства Віталія Сигидина, заступника голови Володимира Павленка, начальника Управління менеджменту активів АРМА Вахтанга Бочорішвілі, Ігоря Короля та інших фігурантів справи.

Наступного дня після обшуків у справі з’явився ще один – ключовий – свідок. Ним став начальник відділу Управління менеджменту активів АРМА Єгор Сігарьов. Формально посада Сігарьова не пов’язана з грошовими активами, які зникли з рахунків АРМА. А отже, логіка підказувала, що відповідальності за цей злочин він нести не може. Сігарьов добровільно прийшов до слідчих ДБР – і в ролі свідка та викривача детально розповів про те, як діяла злочинна група і хто до неї входив.

«Очолюваний мною відділ не бере жодної участі в забезпеченні виконання функцій і завдань АРМА з питань управління грошовими коштами та банківськими металами, – наголосив Єгор Сігарьов під час допиту в ДБР. – Цим займається Сектор управління грошовими коштами та банківськими металами на чолі з Ольгою Чмелик».

Проте під час допиту Сігарьов мав необережність зазначити, що це саме він познайомив іншого учасника схеми – Дениса Сердюка – із заступником голови АРМА Володимиром Павленком. Слідчі запідозрили, що Сігарьов замовчує свою роль у цій схемі. Пазл до кінця не складався, тож слідчі почали розробляти й цю лінію. І їм вдалося з’ясувати багато цікавого.

«У ході аналізу дій службових осіб АРМА в ЄДРСР (Єдиний державний реєстр судових рішень. – Mind) в період з 1 червня 2020 року по 23 квітня 2021 року встановлено, що Єгор Сігарьов 23 вересня 2020 року здійснював контекстний пошук за ключовими словами «накласти арешт на грошові». І переглядав 41 судову ухвалу, в тому числі Печерського суду», – зазначив у матеріалах справи консультант-експерт ГУ БКОЗ СБУ Єгор Клімчук.

Серед іншого, Сігарьов переглядав текст ухвали про передачу грошових коштів в управління АРМА. Але для чого це спеціалісту, який, як він сам каже, не має жодного відношення до управління грошовими коштами?

Крім цього, на персональному комп’ютері Сігарьова в АРМА слідчі знайшли сліди створення документу – тексту підробної ухвали судді Печерського районного суду Олени Бусик.

Нова версія

Через три місяці збору інформації у слідства з’явилася нова версія злочину, в якій роль організатора належить не адвокатам, а саме Єгору Сігарьову: «Наприкінці листопада 2020 року Єгор Сігарьов схилив адвоката Дениса Сердюка до участі у заволодінні $400 000, що перебували в управлінні АРМА. За словами Дениса Сердюка, він особисто передав Єгору Сігарьову $70 000 після реалізації злочинного плану», – пояснюють на правах анонімності джерела Mind у правоохоронних органах. І додають: під час обшуку в будинку Сігарьова та на його робочому місці було вилучено робочі документи, що стосуються активів, управлінням яких опікувався Сігарьов.

Підозру за ч. 5 ст. 191 ККУ йому вручали вже не детективи ДБР, а співробітники НАБУ, адже Офіс генпрокурора передав справу туди. Мовляв, НАБУ розслідують корупційні злочини, вчинені вищими посадовими особами та кваліфіковані за 191-ю статтею ККУ. Ба більше, під час розслідування, у провадженні з’явилися нові статті обвинувачення: про легалізацію доходів, одержаних злочинним шляхом (ч. 3 ст. 209 ККУ), вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою (ч. 3 ст. 28 ККУ), одержання неправомірної вигоди службовою особою (ч. 3 ст. 368 ККУ), використання завідомо підробленого документа (ч. 4 ст. 358 ККУ).

Слідство по цій справі мало завершитися 27 грудня 2021 року. Але НАБУ продовжило його до 22 лютого 2022-го. 

Як справу бачать у Нацполіції?

Паралельно з НАБУ справу про привласнення $400 000 розслідують слідчі Головного слідчого управління Національної поліції. Кримінальне провадження №42021000000000433 було внесено до ЄРДР всього на тиждень пізніше. Та й кваліфікація злочину кардинально відрізняється від версії НАБУ, яка звинувачує в організації злочинів топпосадовців АРМА.

При цьому високопосадовці АРМА виступають у ролі ошуканих добропорядних громадян, які повернули кошти законному власнику, а лише потім з’ясувалося, що судова ухвала, якою вони керувалися, – підробка.

«Цапом-відбувайлом і головним організатором у цій справі Нацполіція визначила начальника Першого відділу Управління менеджменту активів Єгора Сігарьова. Тому в його домі та на робочому місці в АРМА слідчі ГСУ НПУ провели обшуки. А до Павленка та Сигидина не заходили», – пояснив Mind один із групи слідчих у справі №42021000000000433.

Втім, на відміну від провадження НАБУ, поліцейська справа про привласнення $400 000 просувається дуже повільно. Після десяти місяців розслідування в рамках даного кримінального провадження жодній особі так і не було оголошено про підозру.

«Майже всі можливі докази злочину до нас під час обшуків забрали ДБР та НАБУ. А тому підготувати обґрунтовану підозру на даному етапі можна тільки зі слів свідків. А це майже стовідсоткова гарантія того, що справа розвалиться у суді», – пояснили Mind в НПУ.

До речі, старшою слідчою у провадженні Нацполіції є Наталія Медведєва. Це та сама слідча, яка розслідує справу №12012000010000072, в рамках якої були вилучені гроші під час обшуку банківської скриньки свідка Сергія Кісільова. Згодом вона ж подавала клопотання про арешт цих коштів.

Отже, слідча працює в умовах конфлікту інтересів, чим порушує ст. 29  закону «Про запобігання корупції», бо приховує цей факт.

Що не так із кадровим питанням?

За збігом обставин через тиждень після початку розслідування крадіжки $400 000, ДБР та СБУ провели обшуки в приміщеннях АРМА в рамках іншої справи – про незаконне прослуховування розмов прем'єр-міністра. Під час цього обшуку правоохоронці вилучили телефони т.в.о. голови АРМА Віталія Сигидина та заступника голови АРМА Володимира Павленка.

Зміст листувань у цих телефонах згодом потрапив в інтернет. Зокрема, обговорення різних корупційних схем та обставини призначення на посади самого Сигидина та Павленка попри відсутність необхідної кваліфікації та трудового стажу.

Згідно з матеріалами справи №42020000000002497, вона стосується «фактів незаконного захоплення, узурпації та зловживання владою,  з метою сприяння окремим приватним особам у незаконному збагаченні та захоплені майна інших приватних осіб» Віталієм Сигидиним (який за законом не мав права виконувати повноваження голови АРМА більш ніж три місяці, але продовжував займати крісло керівника понад рік), заступниками голови АРМА Володимиром Павленком (який на момент призначення не мав необхідних трьох років стажу роботи у галузі права) і Пилипом Проніним (який на момент призначення не мав необхідних п’яти років стажу роботи в галузі права).

«У цьому контексті слідчими розглядається незаконний вплив експрем'єр-міністра Олексія Гончарука та міністра юстиції Дениса Малюськи на Національне агентство з питань державної служби, яке визначило Павленка та Проніна переможцями конкурсних відборів, незважаючи на їхню явну невідповідність вимогам до посади заступника голови АРМА, які встановлено спеціальним законом», – пояснюють джерела Mind у Державному бюро розслідувань.

Тобто, за логікою слідства, підозрюваних нині Володимира Павленка та Віталія Сигидина призначили всупереч дійсним посадовим вимогам. Mind надіслав запит на коментар міністрові юстиції Денису Малюсьці, щоб той пояснив, чи дійсно впливав на призначення керівництва АРМА. Також ми запитали, чи справді листування в месенджері за номером телефону +380504422720 належить йому та Володимирові Павленкові.

Аналогічне запитання про вплив на призначення ми поставили міністру у вигляді повідомлення у WhatsUp на номер, який зображений на скріншотах, що потрапили в мережу. За кілька хвилин абонент відповів: «Доброго дня. Відповідь – ні».

Це відео опинилося в мережі понад рік тому. Його зробили співробітники Державного бюро розслідувань під час обшуків і вилучення мобільних телефонів Володимира Павленка та Віталія Сигидина

«Крім того, повідомляємо, що переписка, наведена в запиті, відсутня в даних месенджера міністра. Разом з тим, наявні дані спілкування в месенджерах не є повними з огляду на зміну міністром свого телефонного апарата та втрати даних про переписку, яка відбувалася раніше дати такої заміни», – додала начальник Управління інформаційної політики Міністерства юстиції України Оксана Грязнова.

У липні 2021 року Печерський районний суд м. Києва відсторонив від посад підозрюваних співробітників АРМА: Віталія Сигидина, Володимира Павленка та Вахтанга Бочорішвілі. При цьому для них була обрана міра запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту.

Новий т.в.о. Дмитро Жоравович не ініціював проведення службового розслідування стосовно незаконного заволодіння коштами з рахунків АРМА. Віталій Сигидин і Володимир Павленко написали заяви про звільнення за власним бажанням і не отримали догани. Згодом Володимир Павленко був допущений до конкурсу на зайняття посади голови АРМА. А Вахтанг Бочорішвілі очолив інший підрозділ в структурі АРМА – відділ договірної роботи Управління правового забезпечення. Де працює і досі.

Mind надіслав письмовий запит до Дмитра Жоравовича щодо мотивації таких управлінських рішень. Також ми надіслали перелік запитань на його особистий мобільний номер телефону. На момент виходу публікації відповідей не отримано.