$400 000 на шістьох: як заарештовані кошти бізнесмена зникли з рахунків АРМА
І кому вони потрапили до кишені (РОЗСЛІДУВАННЯ)
Mind продовжує серію матеріалів у рамках спецпроєкту Smart Power, у яких ми розбираємо приклади «схематозу» – узгоджених злочинних дій групи держслужбовців. Редакція шукає та аналізує скандальні кейси, що мають ознаки «схемних» дій із боку державних органів.
Одна з розповсюджених схем зловживання державними та правоохоронними органами своїм службовим становищем – це привласнення коштів. Готівкових, або тих, що розміщені на рахунках.
Зокрема, Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) підозрює топкерівництво Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) в особливо тяжкому злочині – «заволодіння чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах у складі організованої злочинної групи».
Детально вивчивши матеріали справи та поспілкувавшись з усіма героями цієї історії, Mind визначив «формулу успіху» цього злочину: принтер, підроблена печатка суду та вірні друзі.
Деталі – нижче.
Шантаж
У 2020 році столичний бізнесмен-забудовник Денис Парубець уклав договір з бізнес-партнером, інвестиційним менеджером Сергієм Кісільовим про будівництво комерційної нерухомості у Вінниці. Парубець виступив інвестором, а Кісільов узяв на себе організацію будівництва та отримання всіх погоджень від держорганів.
Першу суму – $500 000 – Парубець передав Кісільову під розписку готівкою. Частину цих коштів – $400 950, 500 євро та 400 грн – Кісільов поклав у свою банківську скриньку в ПриватБанку – аж поки її не відкрили та кошти не вилучили слідчі Нацполіції.
Підставою для обшуку стало кримінальне провадження №12012000010000072 про замовне вбивство, яке розслідує Нацполіція з 2012 року. Правоохоронці отримали санкцію суду на обшуки в приміщеннях свідків, які фігурували в цьому кримінальному провадженні. Сергій Кісільов був одним зі свідків у цій справі. У санкції на обшук фігурувала і його банківська скринька.
Довідка:
Згідно КПК, слідчі можуть прийти з обшуком до будь-якої квартири, гаража, офісу або банківської скриньки не лише до підозрюваного в справі, а й до будь-якої особи.
Під час обшуку можуть вилучити і готівку. Після цього слідчий звертається з клопотанням до суду про арешт коштів. Теоретично на купюрах можуть залишитися відбитки пальців злочинців, і тоді логічно залишити їх у слідчого в сейфі. Суддя ухвалює рішення, вислухавши доводи слідчого.
Варіантів розвитку подій три.
Перший – накладення арешту на кошти з подальшим зберіганням у сейфі слідчого.
Другий – арешт коштів та їхня передача до АРМА на депозитний рахунок. Згодом, якщо провину підозрюваного доведуть, кошти будуть конфісковані на користь держави. А якщо підозрюваного виправдають – він отримає кошти назад із відсотками, які додадуться до суми, що «набігла» за час слідства та судового процесу.
Третій – не заарештовувати кошти, бо на них немає слідів злочину.
Адвокат Сергія Кісільова Ігор Орлов зазначає, що слідчі мали право вилучити під час обшуку знаряддя злочину або речі, що мають доказове значення для встановлення істини в кримінальному провадженні. «Гроші для зайняття підприємницькою діяльністю не є речовим доказом у справі дев’ятирічної давності», – констатує він. (Строк давності за подібними злочинами, відповідно до ККУ, становить 10 років. – Mind).
Абсурдність вилучення коштів адвокат Кісільова пояснював у суді. Й відбувалося це лише через три тижні після того, як АРМА отримала вилучені кошти в управління. Печерський райсуд м. Києва почув його аргументи – і скасував арешт. Протягом трьох днів після цієї ухвали АРМА мала повернути кошти слідчому, щоб той віддав їх законному власнику.
Але це рішення суду керівництво АРМА проігнорувало.
Слідча Наталія Медведєва на виконання ухвали суду передала гроші на рахунок АРМА. Але АРМА не виконала ухвалу суду про зняття арешту з коштів та не повернула їх власнику
Натомість Кісільову та його адвокату почали телефонувати посередники, які пропонували за солідну винагороду посприяти поверненню цих коштів. «У разі відмови, вони погрожували, що кошти не повернуться ніколи і просто будуть вдруге заарештовані», – пояснює Кісільов.
Хронологія арештів коштів, вилучених із банківської скриньки Сергія Кісільова
«Ми відмовилися домовлятися з шантажистами і вирішили діяти виключно в законний спосіб, – коментує адвокат Ігор Орлов. – Але погрози виявилися не голослівними – зовсім скоро прокурор Ашот Гєворкян подав клопотання про повторний арешт коштів, і суд його задовольнив. Хоча з юридичної точки зору це не логічно, але практика склалася така, що судді задовольняють подібні клопотання слідчих».
За даними джерел Mind у Нацполіції, діалог між керівництвом АРМА та слідчою Наталією Медведєвою (яка розслідувала вбивство та подавала клопотання про арешт $400 000 Сергія Кісєльова) відбувався не без участі керівництва Головного слідчого управління НПУ.
Потім Медвєдєву, згідно з матеріалами справи, неодноразово бачили неподалік офісу АРМА, де вона спілкувалася з т.в.о. голови АРМА Віталієм Сигидином та начальником управління менеджменту активів Вахтангом Бочорішвілі.
Саме в цей період до «схеми» долучаються ще троє осіб: Володимир Павленко, за даними слідства, знайомиться з київським адвокатом Денисом Сердюком; подруга Дениса Сердюка – адвокатеса Оксана Сєрокурова у вересні 2020 року укладає договір із підставною особою – 25-річним безробітним Ігорем Королем.
Суть схеми
Згідно з матеріалами кримінального провадження, Оксана Сєрокурова попросила свого колегу Дмитра Коноваленка написати звернення до суду про скасування арешту $395 000 в інтересах Ігоря Короля, тобто підставної особи.
Отже, нічого не підозрюючи, адвокат Коноваленко відніс клопотання про скасування арешту до Печерського райсуду. Там справа отримала унікальний номер, який шахраї використали, щоб вписати його в повністю вигаданий текст ухвали суду, у якому йдеться про те, що $400 000 насправді належали Ігорю Королю, а не Сергію Кісільову. І тому саме Ігор Король просить скасувати арешт цих коштів. А суддя Печерського райсуду Олена Бусик це клопотання задовольняє.
Цю вигадану ухвалу «невстановлені особи» роздрукували на принтері та скріпили підробною печаткою.
А керівництво АРМА не зробило нічого, щоби перевірити справжність судової ухвали – натомість миттєво відреагувало на цю ухвалу суду і навіть вийшло за рамки своїх повноважень.
У підробній ухвалі суду немає ані слова про те, що АРМА має перерахувати кошти на рахунок Ігоря Короля. За законом, агентство мало повернути кошти слідчому, який веде справу, у рамках якої ці кошти були арештовані. Після цього слідчий мусив повернути кошти власнику.
Але, отримавши ухвалу суду, АРМА не повідомила про неї ані слідчому, ані прокурору. Натомість, уже наступного дня перерахувала кошти на рахунок Ігоря Короля.
Організовували стрімкий процес перерахунку коштів троє осіб: керівник органу Сигидин та його заступник Павленко координували роботу співробітників, пов'язаних з перерахуванням коштів, а начальник управління менеджменту активів Вахтанг Бочорішвілі візував проєкти платіжних доручень до банку та забезпечував комунікацію АРМА з Королем та адвокатом.
«Я не мала жодного відношення до АРМА, – запевняє Оксана Сєрокурова. – Я не знайома ні з Сигидином, ні з Павленком. Жодного разу не спілкувалася з ними».
Яке відношення Сердюк має до Короля? Офіційно вони ніяк не пов’язані. Єдина ниточка, яка пояснює небайдужість адвоката до фіктивного власника $400 000 – це його подруга – адвокатеса Оксана Сєрокурова, яка у вересні 2020 року підписала з Ігорем Королем угоду про надання правової допомоги.
Ігор Король та Оксана Сєрокурова уклали дві угоди про надання правової допомоги. Сумарний гонорар за ці послуги складав 1,4 млн грн
Матеріали справи не містять доказів спілкування Сєрокурової з керівництвом АРМА. За версією слідства, домовленості про перерахунок коштів підставній особі здійснювалися через Дениса Сердюка.
«Я запитав Сєрокурову, чи в курсі Кісільов про те, що ми збираємося подавати на скасування арешту, – пригадує адвокат Дмитро Коноваленко момент підготовки документів для Ігоря Короля. – Вона відповіла, що звісно, він у курсі». Зі свого боку Кісільов стверджує, що нічого про це не знав.
Був момент, коли план ледь не зірвався – Держслужба фінансового моніторингу заблокувала підозрілий платіж для Ігоря Короля, бо отримувач ніде не працював та ніколи не сплачував податків на співмірну суму.
Тоді Оксана Сєрокурова, Денис Сердюк і Володимир Павленко об’єднали зусилля – і протягом кількох днів спілкувалися із співробітниками Держфінмоніторингу, щоб запевнити в законності операції.
Володимир Павленко намагався пришвидшити процес перерахування коштів на рахунок Ігоря Короля, і написав листа до Держфінмоніторингу про законність цієї операції
Історія про зникнення $400 000 мала непоганий шанс залишитися непоміченою. Адже портфель активів АРМА – це понад 9000 офісів та квартир, земельних ділянок, автомобілів, акцій компаній та просто арештованих коштів. І лише близько 4% активів мають управителів та приносять прибуток у держбюджет. Решта – просто висять на балансі.
Поки що бізнес не дуже охоче співпрацює з АРМА, бо не розуміє всіх підводних каменів її діяльності. Київський адвокат та бізнесмен Денис Сердюк – один із небагатьох, хто вирішив проявити ініціативу, і налагодив тісну співпрацю з молодим відомством. Він неодноразово вигравав тендери на управління люксовими авто. І з часом вирішив познайомитися з керівництвом АРМА особисто.
«Наприкінці літа 2020 року Денис Сердюк попросив мене познайомити його з Віталієм Сигидиним або Володимиром Павленком, – розповідав під час допиту начальник 1-го відділу Управління менеджменту активів АРМА Єгор Сігарьов. – Я відвів Сердюка до Володимира Павленка та познайомив їх особисто. У подальшому я неодноразово бачив, як біля входу до офісу АРМА Денис Сердюк і Володимир Павленко зустрічалися».
Денис Сердюк (на фото – зліва) та Володимир Павленко познайомилися влітку 2020 року, і вже через рік отримали підозри в особливо тяжкому злочині. Поки слідство триває, Сердюк знаходиться в СІЗО, а Павленко – під домашнім арештом.
«Та не було в нас повноважень!»
27 липня 2021 року підозри із звинуваченням у «заволодінні чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах у складі організованої злочинної групи» отримали шестеро осіб. Імена трьох із них (Ігор Король, Оксана Сєрокурова та Денис Сердюк) не знає навіть Google. Зате решта підозрюваних – публічні: т.в.о. голови АРМА Віталій Сигидин, його заступник Володимир Павленко та начальник управління менеджменту активів Вахтанг Бочорішвілі.
Жоден із них свою провину не визнає. Наприклад, Віталій Сигидин каже, що його обмовили двоє ображених підлеглих, яких він раніше звільнив.
Віталій Сигидин (на фото – в центрі) у день вручення підозри
У суді він називає себе законослухняним громадянином, який жодного разу у своєму житті не порушував закон. На момент виходу матеріалу Сигидин, Павленко та Бочорішвілі є фігурантами шести кримінальних проваджень за статтями про підробку документів, зловживання службовим становищем та привласнення коштів в особливо великих розмірах за змовою осіб.
Багато запитань до роботи АРМА мають і нардепи. Ще в травні 2020 року парламентський комітет з питань антикорупційної політики звернувся до Кабміну, ДБР та НАЗК, вимагаючи відреагувати на ознаки корупції в діях Сигидина та Павленка.
Зокрема, увагу депутатів привернув той факт, що в декларації Павленка сума грошових коштів удесятеро більша за доходи його та членів його родини разом узяті. Також депутатів зацікавило призначення Сигидином давнього друга і однокурсника Володимира Павленка своїм заступником.
Ось уже два місяці як відсторонений від посади т.в.о. голови АРМА Віталій Сигидин (на обох фото – справа) на його заступник Володимир Павленко дружать ще зі студентської лави
Після того як вибухнув скандал про зникнення грошей Кісільова, високопосадовці були змушені виправдовуватися публічно. Адже важко повірити в те, що будь-хто з легкістю може отримати кошти в держоргані за підробленою ухвалою суду. Тому на офіційній фейсбук-сторінці АРМА з’явилося ось таке пояснення: «Рахунок заявника (Короля І.) був дійсний, транзакція з перерахування коштів авторизована банком. Адвокат, який представляє інтереси Короля, є адвокатом. Відтак, в АРМА не було жодних підстав не виконати зазначене рішення суду».
У суді підозрювані посадовці повторюють тезу, що АРМА «не має права піддавати сумніву судове рішення» та «не має повноважень ініціювати будь-які з'ясування обставин, викладених в ухвалі та проводити додаткові перевірки фактів».
«Ця процедура повернення коштів застосовується абсолютно постійно, – каже в суді Віталій Сигидин. – Половина судових рішень, які до нас надходили від Офісу генерального прокурора, від Державного бюро розслідувань, від судів, досі не внесені в Єдиний судовий реєстр. Те, що реєстр судовий і арештованих активів не інтегровані – не наша вина. Нам дається три дні на виконання ухвали суду. Ухвала прийшла належним чином завірена із супровідним листом суду».
Віталій Сигидин не перевіряв, чи справжньою є ухвала суду про скасування арешту на кошти, які начебто належали Ігорю Королю
Вахтанг Бочорішвілі наполягає, що це не очолюване ним Управління менеджменту активів перевіряє достовірність інформації в судовій ухвалі, а інший структурний підрозділ – Управління правового забезпечення.
«Тільки службова записка Управління з правового забезпечення про те, що ухвала належним чином надійшла до АРМА, є основоположною підставою для того, щоб Управління менеджменту активів АРМА почало готувати інші службові документи щодо виконання такої ухвали», – каже він.
Насправді ж у посадовій інструкції Управління менеджменту активів написано, що це саме воно «здійснює перевірку і аналіз правовстановлюючих та інших документів, а також відомостей, пов'язаних з активом, у разі необхідності витребовує такі документи у відповідного прокурора, за зверненням якого активи передаються в управління АРМА або інших державних органів».
Фрагмент Положення про Управління менеджменту активів та положень про його структурні підрозділи, яке 2019 року підписав Вахтанг Бочорішвілі (на фото – крайній зліва)
І Вахтанг Бочорішвілі про це знає як ніхто – адже він сам підписував цей документ.
І Володимир Павленко, і Віталій Сигидин, і Вахтанг Бочорішвілі відстоюють точку зору, що насправді вони є жертвами шахрайської схеми, яку організував Ігор Король разом зі спільниками-адвокатами. Цю версію злочину за статтею про шахрайство зараз розслідує Національна поліція. І в кримінальному провадженні керівники АРМА виступають не в ролі підозрюваних (як у провадженні ДБР), а в ролі посадовців, довірою яких зловживали злочинці.
Втім, прокурор Офісу генпрокурора Юрій Густяков, який здійснював процесуальне керівництво в провадженні, яке розслідувало ДБР, категорично не згоден з тим, що керівництво АРМА – жертви шахраїв: «Неможливий шахрайський спосіб заволодіння майном, яке перебуває в управлінні державного органу, який уповноважений управляти цим майном і на виконання функцій повертати це майно. І наділений повноваженнями звертатися до органів державної влади із запитами відповідними, користуватися реєстрами».
АРМА має повний і необмежений доступ до всіх інформаційних ресурсів держреєстру судових рішень. Втім, перевірити справжність ухвали можна було й без спеціальних дозволів. Для цього потрібно було зайти на сайт Печерського районного суду м. Києва і за номером справи дізнатися, що така справа не розглядалася, жодних рішень по ній не ухвалювалося.
Також керівництво АРМА могло звернутися до судді Олени Бусик, яка це рішення ухвалила. Інформацію про те, чи було судове засідання і яким був його результат, міг надати і прокурор, який здійснює процесуальне керівництво у відповідному кримінальному провадженні.
Втім, Офіс генпрокурора дізнався про те, що кошти перераховані Ігорю Королю уже постфактум – через шість днів після здійснення фінансової операції. За словами генпрокурорки Ірини Венедіктової, яка очолила групу прокурорів у цій резонансній справі, «Офіс генпрокурора зайняв проактивну позицію в цій справі та вчасно подає всі клопотання та вказівки».
Зараз керівництво АРМА відсторонене від займаних посад і перебуває під нічним домашнім арештом. Денис Сердюк – у слідчому ізоляторі, а Оксана Сєрокурова та Ігор Король після двох місяців у СІЗО за рішенням Вищого антикорупційного суду опинилися під цілодобовим домашнім арештом.
З ухвал суду випливає, що міру запобіжного заходу для Сєрокурової пом’якшили, бо вона має двох малолітніх дітей. А Ігоря Короля слідство бачить не як організатора, а як посібника злочину. Інакше кажучи, він – підставна особа, яка покірно виконувала вказівки злочинців, щоб отримати за це солідний гонорар.
«Голий» Король
На відміну від інших фігурантів справи, 25-річний Ігор Король прийшов до суду на обрання запобіжного заходу без адвоката. За кілька годин до початку засідання до нього приїхав захисник від держави – із Центру надання безкоштовної правової допомоги. Похапцем прочитавши електронну версію матеріалів справи, адвокат попросив суд відкласти засідання до завтра – бо не може ось так, на льоту, вникнути у все, що написано на кількох десятках сторінках заплутаної історії.
Неорганізованим виявився і сам підзахисний – на засідання він прийшов із пустими руками – вдома забув навіть паспорт. Стоячи перед суддею в розтягнутих спортивних штанях і футболці, він пояснював, що насправді не ховався від слідства, а кілька місяців жив у селі у бабусі. І там же працював будівельником за 13 000 грн на місяць. Третину цих коштів віддавав на утримання своєї дитини – бо з дружиною розлучився.
Засідання було коротким – говорити красиво хлопець не вміє, тож лише коротко відповідав на запитання судді про те, де прописаний, чи має він родину й чи визнає свою вину в злочині.
Ігор Король не схожий на маститого організатора великої корупційної схеми. Це підтверджують і матеріали досудового розслідування.
Слідчі Державного бюро розслідувань відстежили всі банківські транзакції, які Ігор Король проводив одразу після того, як отримав $395 000 на свій рахунок. Згідно з банківськими виписками, він майже одразу зняв $235 000 готівки через касу ПриватБанку. Куди були витрачені ці кошти – невідомо. За версією правоохоронців, готівка була потрібна, щоб розділити її між високопосадовцями з АРМА.
Ігор Король заявив АРМА, що це саме він є власником коштів, які лежали у банківській скриньці ПриватБанку на вул. Саксаганського, 28
Ще $50 000 протягом наступних кількох днів він перерахував на рахунок двох компаній своєї адвокатеси Оксани Сєрокурової. Спілкуючись із Mind, вона плутається у свідченнях. Спочатку каже, що не розуміє, чому Ігор Король перерахував їй кошти: «Я намагалася додзвонитися Ігорю Королю, щоб вияснити, що це за кошти. Але він не виходив на зв'язок».
Адвокатеса Оксани Сєрокурової знімає з неї прикраси перед від'їздом до слідчого ізолятора. Сєрокурора показала скріншот переписки з Ігорем Королем. Правда, повідомлення вона надіслала аж через три тижні після того, як на її рахунок надійшла велика сума.
А потім розповідає, як надавала йому правову допомогу, прописавши солідний гонорар в угоді: «У вересні 2020 року до мене прийшов клієнт за правовою допомогою. Він виглядав солідно: приїхав на гарній автівці, від нього пахло дорогими парфумами. Йому потрібно було купити компанію. Це ніяк не стосувалося зняття арешту з коштів. Мені просто перерахували кошти за правову допомогу».
Оксана Сєрокурова кілька місяців запевняла, що взагалі не брала жодної участі в злочинній схемі. Але слідчі зібрали докази, які доводять протилежне. Вони довго вмовляли адвокатесу визнати провину, щоб у подальшому отримати умовний строк. Але навіть просидівши два місяці в слідчому ізоляторі та скучивши за двома маленькими дітьми, які залишилися вдома, Сєрокурова продовжує мовчати.
Що Ігор Король був підставною особою, а не організатором, свідчить і те, що після отримання $395 000 кожна банківська транзакція відбувалася в присутності Василя Мігая – друга Дениса Сердюка, який також вигравав тендери в АРМА на управління арештованими активами влітку 2020 року.
Несамостійним було й рішення Ігоря Короля про купівлю елітної автівки – Audi Q7 вартістю близько $90 000. Цю модель замість нього вибрав Денис Сердюк. Про це слідчим розповів продавець автосалону, у якому оформлялася ця покупка.
«Сердюк Денис сказав, що в нього є $100 000 і йому необхідно терміново придбати автомобіль, – пояснив продавець «Ауді центр» Пархоменко В. В. – Я порадив йому подивитися готовий для продажу Audi Q7 2020 року випуску. Він взяв годину на роздуми, а потім сказав, що готовий оформити покупку. Повернувся за годину з хлопцем, Ігорем Королем, та його документами».
Ігор Король не встиг насолодитися їздою на новенькій іномарці. Через два тижні авто переоформили на Дениса Сердюка, який використав підроблений паспорт зі своєю фотографією на ім'я Дениса Колядко. А ще через кілька днів власником автомобіля стає теща Дениса Сердюка – Ніна Щербінок.
Згідно з матеріалами справи, залишок коштів – близько $10 000 – Ігор Король перерахував своїй матері. На думку правоохоронців, найімовірніше, це і є та сума винагороди, яку отримала підставна особа за участь у злочинній схемі.
Але слідство триває. Зараз детективи вивчають причетність підозрюваних і до інших злочинів у цьому кримінальному провадженні – за статтями про відмивання доходів, організовану злочинність, хабарництво та підробку документів. Mind стежитиме за ходом слідства.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
