Замовна справа про головного редактора Mind Євгена Шпитка: пояснюємо, що сталося

Замовна справа про головного редактора Mind Євгена Шпитка: пояснюємо, що сталося

Волонтери, які використовують аналогічний формат роботи для допомоги військовим, завмерли в очікуванні: до кого наступного прийдуть силовики

Этот материал также доступен на русском языке This material is also available in English
Замовна справа про головного редактора Mind Євгена Шпитка: пояснюємо, що сталося

5 травня у Львівській області СБУ затримала президента Міжнародного Інвестиційного Офісу, колишнього голову Управління інвестиційної політики Львівської ОДА Романа Матиса та головного редактора видання Mind Євгена Шпитка. Їх підозрюють у зловживаннях під час розподілу гуманітарних вантажів. Справа розслідується за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України (незаконне використання з метою отримання прибутку гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги, здійснене організованою групою).

Інформація про це практично відразу з'явилася в декількох джерелах – телеграм-каналах і місцевих ЗМІ, а на затриманні були присутні журналісти LvivMedia.

Менш як за добу новина набула масштабу всеукраїнської. А Офіс Генерального прокурора, вочевидь, бажаючи не проґавити свою частину слави в гучній справі, опублікував додаткові подробиці. «За даними слідства, мешканці Львівщини під час воєнного стану організували незаконну реалізацію військового спорядження, отриманого як гуманітарна допомога. Крім того, чоловіки привласнювали добровільні пожертвування благодійників. Далі через банківські термінали та відділення кошти виводилися з рахунків», – йдеться в повідомленні.

Що насправді сталося?

Після того, як 24.02 росія розпочала війну проти України, життя та формат роботи українців кардинально змінилися. Редакція Mind зосередилася на висвітленні військових тем та приватному волонтерстві. Головний редактор видання Євген Шпитко, маючи юридичну можливість виїхати за кордон – як багатодітний батько, – залишився в Україні під час війни та з першого дня присвятив себе допомозі армії (при цьому виїжджав за кордон у волонтерських справах та повертався знов до України).

Як і багато інших патріотів, Євген Шпитко був залучений до допомоги ЗСУ на волонтерських засадах та задіяний у постачанні необхідної номенклатури, зокрема бронежилетів та шоломів. На момент початку бойових дій, коли потреба в засобах захисту для військових була найвищою, для приватних фізичних осіб було практично неможливо купувати їх напряму невеликими партіями. Водночас запити на бронежилети та каски від хлопців, які відправлялись на передову, надходили безперервно.

Для оптимізації процедур, оперативного виконання вимог регуляторів та якнайшвидшого постачання бронежилетів безпосередньо до військових частин, була залучена юридична особа – «Артан Центр», яка акумулювала запити від військових, добровольців, волонтерів та приватних осіб. Вона уклала договори із структурами «Укроборонпрому» на оптові партії вказаної номенклатури.

«Зарегульованість та складність екіпірування пересічних громадян, ТРО, конкретних військовослужбовців на тлі розгортання бойових дій змусили шукати можливості, щоб прискорити та спростити процедури. Завдяки формату безповоротної допомоги на суму вартості товару та оптовим контрактам вдалося швидко налагодити адресну передачу якісних бронежилетів людям, які йшли на фронт», – пояснює директор «Артан Центр» Олег Кончаківський. За його словами, в разі закупівлі напряму фізособами вартість спорядження збільшувалася на 20% (НДС), а також існував ризик купити неякісний або підробний товар. Співпраця з профільною професійною компанією вирішувала ці проблеми, однак зрозуміло, що оптимальною була закупівля великих партій, а не окремих одиниць.

Зауважимо, що за цим форматом працюють багато волонтерів, які закупають оптові партії спорядження та згодом передають його за донати або продають меценатам (які потім передають їх хлопцям на передову), а кошти від продажу повертають для оплати партії товару.

Жодним чином у цій діяльності не були задіяні гуманітарні вантажі. Йдеться виключно про закупівлю конкретних товарів на замовлення конкретних користувачів. Товари закуповувалися за кошти замовника. У низці випадків, коли була потрібна передоплата, Євген Шпитко закладав свої власні кошти, які згодом відшкодовувались.

Замовна справа про головного редактора Mind Євгена Шпитка: пояснюємо, що сталося

«Загалом це усталений зараз формат роботи  волонтерських організацій», – пояснює Кончаківський. За його словами, завдяки цьому були екіпіровані сотні людей, які боронять Україну.

Замовна справа про головного редактора Mind Євгена Шпитка: пояснюємо, що сталося

Ця діяльність не ставила собі за мету отримання прибутку. Як можна перевірити за накладними документами, вхідна та вихідна ціна номенклатури відрізнялась не більш як на 4%.Ця різниця покривала витрати на логістику та банківські комісії при перерахуванні коштів. Тобто і мови не йшло про прибутки. Часто Євген за свої власні кошти купував та передавав на передову авто, шоломи та ін.

Волонтери, з якими співпрацював Шпитко, відзначають його професіоналізм та бездоганну порядність. «Ми добре знаємо Євгена, його принципи та відповідальність, знайомі з його родиною. Він передав нам безоплатно автомобіль,  що був закуплений у Швеції, а ще одна машина із Великобританії зараз у дорозі. Також ми отримали партію касок, спальники, палатки, маскувальні сітки – все це було надіслано до військових частин», – розповідає представник великої волонтерської організації із півдня країни.

Так само вдячність висловлювали і представники Спілки ветеранів із Києва.  

Замовна справа про головного редактора Mind Євгена Шпитка: пояснюємо, що сталося

Співрозмовник Mind із волонтерських кіл відзначає, що сам по собі резонанс, викликаний цією справою, та явно навмисна публікація особистих даних завдали величезної шкоди волонтерському руху, представники якого зараз «завмерли і чекають, до кого прийдуть».

Зауважимо, що справа має всі ознаки замовної, включаючи одномоментний розголос та злив інформації про її деталі анонімним телеграм-каналам.

Роман Матис відомий послідовною критикою керівництва Львівської ОДА (нині – військової адміністрації) та особисто її керівника Максима Козицького. Mind не є стороною цього конфлікту, однак був про нього проінформований. Нещодавно виданням було опубліковано матеріал Львівська російська, в якому проаналізовано можливий конфлікт інтересів Максима Козицького під час виявлення російського бізнесу на території області, через опосередкований зв'язок партнерів його батька, Зіновія Козицького, із структурами «газпрому». Зауважимо, що позиція ОДА та структур Козицького-старшого була належним чином врахована та наведена у матеріалі.

Також на затриманні були присутні представники LvivMedia. Бенефіціарним власником цього ЗМІ, згідно з даними сервісу opendatabot, є Зіновій Козицький.  Зауважимо, що витрачання ресурсів СБУ під час війни на дріб’язкові розбірки місцевих чиновників та зведення рахунків, тоді як вони мали би бути зосереджені на пошуку зовнішніх ворогів, – прямо суперечить інтересам держави.

Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло