Головреда Mind.ua Євгена Шпитка звільнено під заставу
2 млн грн вдалося зібрати за шість діб, у тому числі завдяки краудфандингу

Що сталося. 13 травня засновник, співвласник та головний редактор незалежного бізнес-порталу Mind.ua був звільнений з-під варти у Львівській установі виконання покарань №19.
Джерело. Про це повідомив його адвокат.
Деталі. 5 травня Євгена Шпитка було затримано у Львівській області, двома днями пізніше рішенням Галицького районного суду м. Львова обрано запобіжний захід: 60 днів тримання під вартою у Львівській установі виконання покарань №19 з правом внесення застави в розмірі 2 млн грн.
Затримання відбулося нібито за «торгівлю гуманітарною допомогою». Євген став підозрюваним за ч. 3 ст. 201-2 КК України (незаконне використання з метою отримання прибутку гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги, здійснене організованою групою).
Друзі, колеги та партнери від самого початку не сумнівалися в порядності Євгена Шпитка, про що вони говорили особисто та доводили справами.
Редакція Mind оголосила збір благодійних пожертвувань, аби мати змогу акумулювати необхідну суму застави. Євген не порушував закон і має всі докази цього. Але для побудови лінії свого захисту йому необхідно перебувати на волі.
Євген Шпитко завжди був і залишається патріотом України, який із першого дня російської агресії присвятив себе допомозі армії. Він – багатодітний батько, тож мав повне право евакуюватися за кордон. Але не зробив цього, залишившись тут, аби підтримувати країну.
Враховуючи широкий розголос, необхідну суму вдалося зібрати за шість діб. Збір коштів припинено. Редакція Mind та родина Євгена безмежно вдячні всім, хто відгукнувся на краудфандингову ініціативу. За законом, застава є поворотним платежем, тож на відповідному етапі процесуальних дій її буде повернуто надавачам у повному обсязі.
Слідство триває. Озвучувати деталі процесу Євген Шпитко наразі не має права з огляду на ухвалу суду.
Докладно. З огляду на великий резонанс справи і те, що висунуті звинувачення можуть виявитися актуальними для багатьох представників волонтерського руху, вважаємо за потрібне прояснити ситуацію, що склалася, та її підґрунтя.
Жодні вантажі гуманітарного призначення не були задіяні, не фігурували і не малися на увазі. Тож що насправді сталося?
У перші дні війни одним із найгостріших питань стало екіпірування наших захисників. Ця потреба залишається такою і досі – виходячи з кількості запитів на пластини та бронежилети, які надходили до Євгена Шпитка, навіть коли він перебував під вартою.
Саме на розв’язанні проблеми з екіпіруванням військових було зосереджено волонтерські зусилля.
Ця проблема має дві складові.
1. Велика кількість підробок на українському ринку. Значною мірою ерзац виник із кращих міркувань, щоб заповнити очевидний дефіцит бронежилетів на піку їхньої потреби. Це можна спробувати зрозуміти, але таке екіпірування буквально може коштувати комусь життя: інтернет сповнений роликами, де зроблену з підручних матеріалів плиту, що важить під 10+ кг, куля пробиває наскрізь. Тому найголовнішим стало завдання: знайти сертифіковані, легкі, надійні бронежилети в достатній кількості. Звідси постала проблема номер два.
2. Відсутність у вільному доступі такої високоякісної номенклатури. Виробники – як правило, це міжнародні великі гравці з багаторічною історією – не торгують з фізособами та вроздріб. Це робиться, зокрема, для того, щоб контролювати, кому надходить їхня продукція. Оптимальний контрагент для них на зовнішньому ринку – спеціалізована велика професійна компанія, в ідеалі з державною формою власності. В Україні такою компанією, яка закуповувала великі партії якісного сертифікованого екіпірування, були структури «Укроборонпрому».
Ці структури, своєю чергою, теж на початку війни не працювали з приватними особами. Тому, звертаючись до них за партіями екіпіровки, Євген Шпитко з однодумцями працювали через юрособу за безготівковим розрахунком. Ця співпраця закріплена в офіційних договорах. А хто хоч раз мав справу з держкомпаніями та тим більше – товарами подвійного призначення, уявляє собі рівень перевірок та верифікації, яку довелося для цього пройти.
Тобто купувалися конкретні товари на замовлення конкретних користувачів і постачалися їм під акт прийому-передачі. Одержання прибутку ця діяльність не передбачала.
Євген Шпитко був залучений до цієї роботи переважно як координатор та інформаційний центр: до нього стікалися запити та прохання про допомогу.
Один із таких запитів, який було задоволено, закінчився поданням заяви до правоохоронних органів.
Можливі причини того, що сталося
1. Надмірна активність правоохоронних органів, яким поставлено завдання особливо уважно стежити за гуманітаркою. Таку діяльність редакція повністю підтримує, але не коли кількісний показник перевищує якісний.
2. Персональний «привіт» від фігурантів публікацій Mind. Гучних журналістських розслідувань було вдосталь, тож «доброзичливців» теж вистачає.
Шкода від цієї історії багаторівнева.
Репутаційні збитки виданню ще належить оцінити, хоч зараз ми не фіксуємо відпливу партнерів та рекламодавців. Вдячність за цей кредит довіри виходить далеко за межі просто ділових відносин.
За описаним форматом працює безліч волонтерських організацій. Багато хто з них, за інформацією, наявною в редакції Mind, призупинив свою діяльність до уточнення деталей «кейсу Шпитка». Багато активних волонтерів зараз побоюються зробити зайвий крок, щоб не потрапити «під роздачу»: вчорашня допомога сьогодні може трактуватися як кримінальне діяння.
Mind сподівається на якнайшвидше прояснення всіх нерозумінь. І вкотре висловлює подяку всім, хто надавав та надає допомогу.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].