Вільне плавання: навіщо Нацбанк підняв облікову ставку у 2,5 раза
І як це позначиться на курсі гривні, кредитах та інфляції
Правління Національного банку на засіданні 2 червня ухвалило рішення підвищити облікову ставку на 15 п. п. – з 10 до 25%. У підсумку облікова ставка досягла найвищого значення після серпня 2015 року, коли вона була на рівні 30%. Чому так сталося і як це позначиться на діловому житті країни?
Загалом, рішення НБУ було очікуваним, оскільки від початку бойових дій Нацбанк утримував валютний курс виключно в «ручному режимі», тобто адміністративними способами. «Фіксація обмінного курсу забезпечувалася валютними обмеженнями для зниження попиту на валюту та інтервенціями з продажу валюти», – йдеться у коментарі НБУ щодо підвищення облікової ставки. Іншими словами, насправді контролювати інфляцію регулятор узагалі не мав змоги.
Тепер же, судячи із заяв Нацбанку, він ухвалив рішення перейти до активної процентної політики, що запобігатиме погіршенню інфляційних очікувань і накачування економіки доларовою масою.
Чим аргументує НБУ своє рішення щодо підвищення облікової ставки?
Насамперед Національний банк почав турбуватися з приводу того, як швидко тануть золотовалютні резерви. У зв’язку з тим, що девальваційні настрої як громадян, так і бізнесу, вкрай нестабільні через розвиток ситуації на фронті, інтервенції НБУ з продажу валюти в середньому за місяць зросли з $2 млрд у березні–квітні до $3,4 млрд у травні. Тобто більш ніж у півтора раза.
Тож, якщо на 1 січня 2022 року обсяг ЗВР становив $29,1 млрд, то до 1 червня резерви «схудли» десь до $23,6 млрд.
«Також у травні збільшилася різниця між курсом готівкового ринку та офіційним, що посилило негативний ефект для економіки», – уточнює НБУ у своєму повідомленні.
Крім того, зберігаються високі темпи зростання споживчих цін. У квітні інфляція становила 16,4% у річному вимірі, а порівняно з березнем 2022 року ціни зросли на 3,1%. За попередніми оцінками Нацбанку, у травні інфляція продовжила збільшувати свою швидкість.
Хоча НБУ заспокоює, що ціни могли злетіти ще сильніше. Їх стримує той факт, що у відносно «спокійних» регіонах України поступово відновлюється економічна активність та налагоджує свою роботу бізнес. Наприклад, за даними Європейської Бізнес Асоціації (EBA), серед малих підприємств кількість непрацюючих компаній у квітні порівняно з березнем скоротилася майже втричі – з 73 до 26%.
Поступово перебудовується під нові реалії (заблоковані порти, відсутність авіаперевезень тощо) логістика.
Водночас попит споживачів на продукти харчування та інші повсякденні товари також знизився, що сприяє стримуванню інфляційних процесів. Та й певну роль в уповільненні темпів інфляції відіграло адміністративне обмеження цін із боку Кабінету Міністрів.
Чому Нацбанк вирішив підняти облікову ставку одразу в 2,5 раза?
На це питання регулятор також має своє пояснення. За оцінками НБУ, незначне підвищення ключової ставки не мало б відчутного впливу на фінансово-економічну систему. По-перше, це пов'язано з обмеженою ефективністю монетарних механізмів за воєнних умов. По-друге, поетапний перегляд облікової ставки спричинив би зниження попиту на гривневі активи. А, як ми пам'ятаємо, одним із завдань НБУ на сьогодні є недопущення зростання доларової грошової маси в економіці. Тому для пожвавлення інтересу до вкладень у гривні їхня прибутковість має перевищувати очікувані показники інфляції.
«Наразі в нас офіційна інфляція – 17%, прихована – ще до 10%. Таку шалену інфляцію треба «перекривати», і підвищення облікової ставки однозначно допоможе у цьому», – написала на своїй сторінці у Facebook Олена Коробкова, голова ради Незалежної асоціації банків України.
Також Національний банк вирішив розширити коридор процентних ставок за монетарними операціями з банками. Робиться це, аби створити додатковий простір для пожвавлення міжбанківського ринку.
«Це не найвища облікова ставка у новітній історії України. Так, у березні 2015 року, після боїв за Дебальцеве та Мінська-2, рятуючи гривню, НБУ на півроку встановив ставку 30%. У поєднанні із припиненням активних бойових дій це дало дуже добрий результат. Якщо у лютому 2015 року курс долара на готівковому ринку короткочасно сягав 40 грн/$, то вже навесні він знизився до рівня близько 22 грн і тримався на ньому досить довго», – пояснює партнер, CEO Kreston Ukraine Андрій Попов.
У той же час, за його словами, це дуже високе одномоментне підвищення – одразу на 15%, чого не було з кінця 1990-х років.
Як вплине нова облікова ставка на процентні ставки банків?
«Завдяки підвищенню облікової ставки зростуть ставки за гривневими депозитами, що збільшить їхню привабливість. Ще ми сподіваємось на підвищення ставок щодо ОВДП», – коментує Олена Коробкова.
Керівник відділу аналітики Forex Club Андрій Шевчишин вважає, що наразі буде більше альтернатив для прибуткових вкладень. «Або купівля долара по 36 грн з метою продажу по 40–45 грн у перспективі (прибутковість 25%), або купівля ОВДП під 25%, або депозит, що дає загалом рівні доходності. Таким чином, Мінфін отримує ще один канал надходжень – спекулятивний внутрішній капітал для фінансування дефіциту бюджету, а населення отримує альтернативу вкладень», – пояснює Шевчишин.
Національний банк також очікує, що уряд та банки «…адекватно відреагують на зміну облікової ставки відповідним підвищенням ставок за ОВДП та депозитами».
Але якщо проаналізувати зміну депозитних ставок, можна помітити, що прямої кореляції між ними і динамікою облікової ставки немає.
Національний банк почав поступово підвищувати облікову ставку ще у квітні 2021 року. До березня 2022 року вона зросла на 3,5 п. п. – з 6,5 до 10%. Здавалося б, банки мали слідом за нею підняти і депозитні ставки. Але ні: за згаданий період середня ставка за 12-місячними вкладами у гривні (згідно з індексом UIRD) знизилася більше ніж на 1 п. п.
Однак, оскільки НБУ цього разу підняв облікову ставку дуже відчутно, відсотки, які платять банки за депозитами, швидше за все, рушать угору.
З іншого боку, це призведе до зростання кредитних ставок для бізнесу. І причина не лише в обліковій ставці: у зв'язку з кризою, що насувається, благонадійних позичальників дедалі менше. Багато компаній уже зазнають труднощі з погашенням позик. Відповідно, банки шляхом збільшення кредитних ставок перестраховуватимуть свої ризики.
«В умовах війни ринкові інструменти доступного рефінансування не працюють. Рівень ризику кредитування, особливо реального виробництва, в яке будь-коли може прилетіти російська ракета, настільки висока, що її складно виміряти ставками», – зазначає Андрій Попов.
Припустимо, що з метою підтримки реального сектора НБУ знижує ставку до мінімуму. На жаль, «дешеві» кредити в умовах війни навряд чи підуть у реальний сектор, у виробництво та створення робочих місць.
За словами Андрія Попова, якась частина «дешевих» грошей може бути використана для поповнення оборотних коштів, зокрема в агросекторі, але основна маса буде «проїдена», тими чи іншими шляхами перейшовши на валютний ринок. І вже в найближчій перспективі ми побачили б ще більше зростання цін і девальвацію гривні в кілька разів.
А як вона позначиться на курсі валют та інфляції?
Щодо валютного курсу, то гривня має стати стабільнішою. «Висока процентна ставка має підтримати національну валюту, адже ризик девальвації, очевидно, вже перетнув той рубіж, на який може спокійно дивитися НБУ», – вважає Марія Репко, заступник директора Центру економічної стратегії.
А ось вплив облікової ставки на інфляцію може виявитися обмеженим, оскільки зростання цін спровоковане насамперед об'єктивними чинниками. Такими як руйнування логістичних ланцюжків, ризик зниження врожаю через скорочення посівних площ, подорожчання імпорту та глобальне зростання цін на енергоресурси.
«Так, зростання ставки безумовно «зв'яже» частину гривневої ліквідності, що пом'якшить інфляційне ралі. Але офіційна інфляція вийде за позначку 25% (за підсумками року. – Mind), а відчутна інфляція буде ще суттєво вищою, оскільки у населення значно змінилися споживчі настрої та фінансові можливості», – дає невтішний прогноз Андрій Шевчишин.
До чого готуватися банкам?
З вищою обліковою ставкою складніше буде банківському сектору, оскільки для банків зросте вартість рефінансування від НБУ, а збирати гроші у населення через депозити – складний і нешвидкий процес. «Не виключений вихід із ринку низки невеликих комерційних банків, і в цьому сенсі рішення НБУ про 100% гарантію вкладів у банках України на час воєнного стану було дуже своєчасним», – резюмує Андрій Попов.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
