Вторгнення в Конго: як «мініпутін» Поль Кагаме розпалює війну в центрі Африки
Руанда «відродила» армію повстанців M23, яка загрожує двомільйонному конголезькому місту Гома
Вперше після Великої африканської війни (1998–2002) загроза повномасштабних зіткнень знову нависла над регіоном, що славиться розпалюванням ненависті та геноцидом. Східні сусіди Демократичної Республіки Конго знову озброїли повстанський рух M23, який із щораз дужчою силою атакує громадянське населення, урядові війська та миротворців ООН.
Спалаху насильства в ДР Конго було присвячено засідання Ради Безпеки ООН 29 червня 2022 року. На ньому голова Місії ООН зі стабілізації в ДР Конго (МООНСДРК) Бінту Кейта доповіла, що повстанці М23 ведуть бойові дії не як угруповання бойовиків, а як регулярна армія із сучасною вогневою міццю та екіпіруванням. За її словами, збройним силам ДР Конго (ЗСДРК) та миротворцям МООНСДРК довелося відводити війська з провінцій Північне Ківу та Ітурі. Через «вакуум безпеки», що там виник, з 28 травня по 17 червня понад 150 мирних жителів було вбито і десятки тисяч людей залишили свої будинки.
Представник ДР Конго в ООН Георгес Нзонгола-Нталаджа назвав М23 одним із найсильніших учасників конфлікту в регіоні. За його твердженням, це угруповання вчиняє злочинну агресію проти його країни за підтримки Руанди та її 64-річного авторитарного лідера Поля Кагаме, який сидить у президентському кріслі з 2000 року.
«Протягом 26 років мешканців ДР Конго вбивають і ґвалтують в ім'я незаконної мафіозної експлуатації ресурсів країни, – розповів у Раді Безпеки ООН Георгес Нзонгола-Нталаджа. – Хоча рух М23 був розгромлений у 2013 році силами ЗСДРК та Бригади оперативного втручання ООН, він знову з'явився через вісім років, у 2021-му. Сьогодні у М23 кращий арсенал озброєнь, ніж у МООНСДРК та ЗСДРК, і вони збивають військові гелікоптери, тероризують провінцію Північне Ківу та скоюють інші злочини на сході ДР Конго».
Відродження М23
Угруповання М23, або «Рух 23 Березня», складається з представників народності тутсі – етнічної групи, вихідцем з якої є президент Руанди Поль Кагаме.
М23 вперше сформувалася біля кордонів Руанди у 2012 році. Її ядром стали близько 300 військовослужбовців тутсі, які дезертували з урядової армії ДР Конго. Спочатку повстанці пояснювали свою боротьбу тим, що конголезька влада не виконувала мирну угоду від 23 березня 2009 року і утискувала тих, хто розмовляє кіньяруандою, офіційною мовою Руанди.
Лідери М23 стверджували, що прагнуть захистити конголезьких тутсі від озброєних угруповань хуту, що складаються з бойовиків, які влаштовували геноцид у Руанді в 1994 році, а потім втекли в ДР Конго. Проте експерти називали М23 сателітом сусідніх країн, створеним для анексії багатих на ресурси територій. У жовтні 2012 року ООН публікувала звіт про те, що Руанда та Уганда постачали М23 все необхідне і навіть надсилали підрозділи своїх армій, щоб допомогти угрупованню захоплювати конголезькі міста.
До листопада 2012-го угруповання М23 розрослося в розмірах і на 10 днів захопило Гому, столицю провінції Північне Ківу. Однак потім М23 зазнала низки розгромних поразок від урядової армії, солдатів МООНСДРК і Бригади оперативного втручання ООН, що складалася з військовослужбовців Танзанії, Малаві та ПАР. У листопаді 2013 року близько 1500 членів М23 здалися владі Уганди, і відтоді угруповання протягом восьми років майже не виявляло активності.
Нинішня криза, як повідомляє Африканський центр стратегічних досліджень, розпочалася в листопаді 2021 року, коли М23 з'явилася знову і зайняла два поселення у Північному Ківу.
«До березня 2022-го повстанці M23 захопили основну частину території Рутшуру, що межує з Угандою та Руандою. У травні вони зайняли військову базу Румангабо – найбільшу військову споруду в Північному Ківу. Потім основні сили M23 рушили на південь до столиці провінції – міста Гома. У червні інший підрозділ M23 пройшов північ і окупував прикордонне місто Бунагане, змусивши конголезьких солдатів тікати в Уганду. Все це стало сюрпризом з огляду на десятирічну відсутність активності M23», – розповідає Африканський центр стратегічних досліджень.
Економічні причини конфлікту
Ключовим двигуном нинішньої кризи експерти вважають суперництво Руанди з Угандою за контроль над видобутком ресурсів у ДР Конго. У цій країні, яку за площею можна порівняти із Західною Європою, знаходяться найбільші у світі поклади кобальту, германію, танталу та колтану, а також значні родовища вугілля, заліза, вольфраму, міді, цинку, олова, берилію, літію, марганцю, нафти, алмазів та золота.
Аналітики вказують, що Руанда та Уганда стали великими експортерами цих ресурсів, не маючи власних виробництв. Так, наприклад, ДР Конго має перше місце серед країн-виробників колтану, а Руанда та Уганда розташувалися на третьому та дев'ятому місцях, хоча на їхніх територіях відомих покладів цього мінералу дуже мало.
«До 90% золота, що видобувається в Конго, вивозиться контрабандним шляхом до сусідніх країн, і левова частка цієї контрабанди прибуває в Руанду та Уганду. Обидві країни декларують золото серед своїх найбільших джерел одержання іноземної валюти, хоча жодна з цих держав не виробляє цього дорогоцінного металу у великій кількості… Так як і Уганда, і Руанда потребують доступу до сходу ДРК для підживлення своїх економік, конголезький президент Фелікс Чісекеді зіштовхнувся зі складним завданням знаходження балансу», – пише Міжнародна кризова група.
За словами аналітиків, влада Уганди висловила роздратування після того, як у червні 2021 року Фелікс Чісекеді підписав угоду з Полем Кагаме, надавши руандійській компанії права на очищення золота, яке видобувається в ДР Конго. У свою чергу, Кагаме був обурений масштабним проектом Уганди з будівництва доріг у ДР Конго.
Авторитарний президент Руанди вважав, що ворожа йому держава помітила цими дорогами територію як сферу свого впливу. Поля Кагаме розлютило те, що одну зі своїх доріг Уганда проклала до міста Гома вздовж усього конголезько-руандійського кордону, перекривши прохід Руанді до покладів родовищ.
Військова риторика Поля Кагаме
Експерти зазначають, що відродження M23 на сході ДР Конго у листопаді 2021 року сталося одночасно з появою у цьому регіоні збройних сил Уганди. Угандійські солдати зайшли в провінцію Північне Ківу з дозволу Фелікса Чісекеді для переслідування ісламістського угрупування «Альянс демократичних сил» (АДС). Проте інтервентам також було дозволено забезпечувати безпеку доріг у східній частині ДР Конго, будівництво яких Уганда розпочала в грудні 2021 року. Це обурило президента Руанди так сильно, що він прямо заявив про бажання ввести у регіон й свої війська.
8 лютого 2022 року Поль Кагаме виступив із гнівною 50-хвилинною промовою перед руандійським парламентом, засудивши загрозу національній безпеці, що походить від конголезьких провінцій Північне та Південне Ківу. Він вказав на передбачувані зв'язки угруповання АДС із залишками руандійських ополчень хуту, відповідальних за геноцид 1994 року. Кагаме заявив, що небезпека, що виходить від них, настільки висока, що він розглядає можливість розміщення військ у східному регіоні ДР Конго без схвалення Фелікса Чисекеді.
«Оскільки ми дуже маленька країна, наша нинішня доктрина – йти туди, де сталося загоряння, та гасити пожежу. Ми вестимемо війну там, де вона почалася, і де є достатньо місця для ведення війни… Ми робимо те, що ми маємо робити, є чи ні на те згода інших», – процитувала лютневі висловлювання Поля Кагамі Міжнародна кризова група.
Поль Кагаме
Нинішні заяви президента Руанди про M23 нагадують ті тези, які виголошував владімір путін у 2014 році після появи проросійських сепаратистів на сході України.
Так, Поль Кагаме рішуче заперечує очевидний факт того, що Руанда озброїла угруповання, яке виникло біля її кордонів. А самі представники M23 стверджують, що знайшли зброю у шахтах – там, де складували її під час відступу в 2013 році. Лідер Руанди наголошує, що всі члени М23 є громадянами ДР Конго, і що причина їхнього повстання – у внутрішніх проблемах ДР Конго, включаючи порушення прав населення, що розмовляє на кіньяруанді.
На початку цього тижня Поль Кагаме виголосив промову англійською мовою, в якій зневажливо висловився про режим Фелікса Чисекеді. За його словами, уряд ДР Конго поводиться як розбещена дитина – створює проблему і потім починає обурюватися, привертаючи загальну увагу. Поль Кагаме попередив, що якщо ДР Конго не розгляне проблеми безпеки Руанди, то «отримає проблему до своїх рук».
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
