«Гірше, ніж у 1970-х, і небезпечніше за пандемію»: три прогнози щодо глобальної енергокризи

«Гірше, ніж у 1970-х, і небезпечніше за пандемію»: три прогнози щодо глобальної енергокризи

Експерти б'ють на сполох: у світі посиляться проблеми з нафтою, газом, вугіллям та електроенергією

Этот материал также доступен на русском языке
«Гірше, ніж у 1970-х, і небезпечніше за пандемію»: три прогнози щодо глобальної енергокризи
Фото: depositphotos.com

«Картелізація» ринків викопного палива, війна в Україні та несприятлива погода додадуть нових імпульсів енергетичній кризі, і ціновий шок із новою силою вдарить по більшості країн. Про це твердять багато експертів, думки яких зібрав Mind.

Виступаючи 12 липня 2022 року на глобальному енергетичному форумі в Сіднеї, виконавчий директор Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) Фатіх Біроль, розповів про те, що глобальна нестача енергоресурсів, яка призвела до катастрофічного дефіциту та зростання цін на електроенергію і паливо, може «значно посилитися» .

«Ми перебуваємо посеред першої по-справжньому глобальної енергетичної кризи, – заявив Фатіх Біроль. – Світ ще ніколи не був свідком такої масштабної енергетичної кризи, глибокої та складної. Але я впевнений, що ми ще побачимо найгірше в її розвитку... Наступна зима в Європі буде дуже й дуже важкою».

Енергокриза вдарить болючіше, ніж у 1970-х

За твердженням Фатіха Біроля, сьогодні людство переживає одночасно нафтову кризу, газову кризу та кризу електроенергії. Тому варто очікувати потрійного удару, який перевершить за масштабами найбільші нафтові цінові шоки, що вражали світ після арабського ембарго 1973 року та іранської революції 1979-го.

Котирування «чорного золота» злетіли після вторгнення росії в Україну в лютому 2022-го. Нафта марки Brent торгувалася в березні за $139/бар, майже досягнувши свого історичного максимуму в $147,5, встановленого 11 липня 2008 року.

На сьогодні нафта подешевшала приблизно до $100/бар і, як пише Barrons, у середньостроковій перспективі ціни стримуватимуть страхи економічних рецесій і нових COVID-обмежень. Також учасники ринку сподіваються, що президенту США Джо Байдену вдасться вмовити лідерів Близького Сходу збільшити видобуток і перенаправити свій експорт нафти до епіцентру енергокризи – Європи.

«До вторгнення в Україну близько 60% російського експорту нафти йшло до Європи. Це змінилося зараз, оскільки 27 країн – членів ЄС зобов'язалися поетапно скоротити 90% російського імпорту до кінця року. Таке рішення не буде безболісним для Євросоюзу, який 2020 року майже 30% імпорту сирої нафти отримував із росії. Вже зараз Італія та Австрія скаржаться, що москва урізує їм постачання природного газу, щоб помститися за рішення ЄС відмовитися від закупівель російської нафти», – пише Barrons.

Американський економіст Деніел Єргін виділив п'ять факторів, через які нинішня енергетична криза погіршиться і перевершить за масштабами кризи 1970-х років. На його думку, Іран поводиться так, що Захід не зніме з нього санкції, і іранська нафта не потече на ринки в найближчій перспективі. Саудівська Аравія, навіть якщо погодиться допомогти «стабілізувати» ринки, навряд чи зможе швидко збільшити видобуток енергоресурсів. А більшість інших постачальників не бажають нарощувати виробництво нафти та нафтопродуктів: бензину, дизеля й авіапального. Незабаром дефіцит цих енергоресурсів загостриться через збільшення попиту Китаю, де досі споживання стримували COVID-локдауни.

Читайте також: Як енергетична криза може заволодіти світом

Головний двигун поточної кризи, на думку Деніела Єргіна, – це путін, який відкрив на енергетичному ринку Європи другий фронт конфлікту. Урізаючи постачання природного газу, він прагне не дати європейцям заготувати достатні запаси палива для наступної зими та підвищити на нього ціни, щоб створити економічні труднощі й політичні розбрати, посилити партії популістів і послабити альянс противників вторгнення в Україну.

Як пише Bloomberg, цього року путіну допомагає погода. У багатьох європейських країнах 40-градусна спека призводить до перевитрат електрики на роботу кондиціонерів, а посуха, що поширилася від Німеччини до Португалії, знижує вироблення гідроелектроенергії. У перспективі холодна зима може створити незрівнянно більше проблем, ніж спекотне літо.

Європі загрожують руйнівні конфлікти через енергокризу

У холодну пору року через брак енергії європейське суспільство може поринути в «дуже, дуже серйозні конфлікти та розбрати». Такий прогноз минулого тижня озвучив віцепрезидент Єврокомісії Франс Тіммерманс.

За його словами, Євросоюз буде змушений тимчасово збільшити спалювання викопного палива для стримування громадянських заворушень. У Європі масштаби протестів і страйків поки що невеликі, але тривожним дзвінком варто вважати Шрі-Ланку, де незадоволені зниженням рівня життя громадяни повалили уряд. Віцепрезидент Єврокомісії назвав своєю метою не пізніше 1 листопада дати гарантії європейському населенню, що цієї зими воно не стикнеться з проблемами опалення своїх будинків.

«Я впевнений, що коли ми не зможемо дати ці гарантії, то суспільство опиниться на межі, як і скрізь, через високі ціни на енергоносії, інфляцію та швидке зростання цін на продукти харчування – оскільки ця невизначеність викликана війною. Путін використовує всі важелі для внесення розбрату в наші суспільства, тому ми налаштовуємося на дуже складний період», – зазначив Франс Тіммерманс.

Тяжкість нинішнього становища Європи ілюструє рішення «зеленого» міністра в справах економіки та захисту клімату Німеччини Роберта Хабека запустити законсервовані вугільні електростанції. Протягом багатьох років німецька Партія зелених виступала проти спалювання вугілля, вважаючи його найбруднішим паливом. Анонсуючи запуск електростанцій, Роберт Хабек обґрунтував це тим, що «газова криза може створити більше проблем, ніж пандемія COVID-19», хоча, за словами міністра, «багато людей поки що цього не усвідомлюють».

Енергокриза наблизить кінець ери викопного палива

За нинішнього рівня цін інвесторам дешевше оплачувати не нові проєкти з видобутку вугілля, а відновлювані джерела та сховища енергії. І оскільки поліпшень на ринках не передбачається, перехід від викопних видів палива пришвидшиться. Таку думку днями висловив міністр енергетики Індії Радж Кумар Сінгх.

«Цьогорічна глобальна енергокриза затягнеться, бо вона спричинена не лише конфліктом в Україні, а й також трендом у напрямку картелізації, прагненням отримати якнайбільше прибутків і якнайшвидше», – цитує Reuters  Раджа Кумар Сінгха.

Катаклізми вже змінювали енергетику раніше. Так, після нафтових криз 1970-х років уряди знизили граничну витрату палива в автомобілях із 18 літрів на 100 км до 10 літрів, а також ініціювали бум будівництва атомних електростанцій.

Нинішній перехід на сонячну, вітряну та водневу енергетику зменшить чутливість Європи до «газового шантажу» москви, але може зробити вразливою до загроз Пекіна. Про це на енергетичному форумі в Сіднеї попередила міністр енергетики США Дженніфер Гранхольм, вказавши країнам на ризик опинитися під п'ятою диктатора, який прагне встановити контроль над елементами ланцюгів постачань.

Як пише Sydney Morning Herald, Китай виготовляє 80% сонячних панелей і на шляху до того, щоб зайняти 95% глобального ринку до 2025 року. Також він контролює видобуток рідкісноземельних металів, критично важливих для виробництва літій-іонних акумуляторів і компонентів для вітряних турбін. Причому 2010 року Пекін уже запроваджував ембарго на постачання рідкісноземельних металів для Японії, що спровокувало злет цін на них і майже паралізувало японські виробництва.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у нашому Telegram-каналі Mind.ua
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло