10 тез за підсумками зернових переговорів у Туреччині

Напередодні, 13 липня, протягом трьох з половиною годин на зустрічі у Стамбулі делегати з України, росії, Туреччини та ООН вели переговори щодо можливості розблокування експорту зерна з портів Великої Одеси.

Зустріч була закритою, офіційних заяв після неї не було. Міноборони Туреччини в короткому комюніке просто констатувало, що «зустріч добігла кінця». Однак частина інформації – іноді суперечливої – все ж таки просочилася в публічну площину.

Публікуємо все, що відомо про перспективи відновлення експорту зерна через українські порти.

1. Йдеться про деблокаду трьох українських портів – Одеси, Чорноморська та Південного. Попередній механізм передбачає конвоювання транспортних кораблів українською стороною до нейтральних вод безпечним коридором. Решта акваторії залишається мінованою. Турецька сторона бере на себе функцію огляду кораблів, що заходять в Україну за зерном, щоб виключити постачання ними зброї.

2. В обумовлених географічних межах діє режим припинення вогню.

3. ООН створить командно-контрольний центр у Стамбулі для моніторингу рівня загрози для судів.

4. Терміни: офіційна угода буде підписана наступного тижня на повторній зустрічі в Туреччині. При цьому генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш заявив, що буде потрібна «додаткова технічна робота, щоб матеріалізувати сьогоднішній прогрес». Процес розмінування триватиме кілька тижнів. Найоптимістичніший прогноз початку судноплавства з України – друга половина серпня.

5. Україна на чільне місце ставить гарантії безпеки – досить надійні, щоб виключити можливість атаки на Одесу, коли акваторію буде розміновано. На сьогоднішній день про формат таких гарантій нічого не відомо.

6. Переговори в Стамбулі стосуються виключно зернових питань, жодних військових тем на них не порушувалося; мирні переговори із москвою не ведуться.

7. Росія висувала додаткові вимоги щодо забезпечення власного зернового експорту: обговорювався вплив санкцій у страховій, логістичній та банківській сферах для експорту російської сільгосппродукції.

8. Укладання угоди щодо розблокування експорту вважається важливим для продовольчої безпеки, особливо серед країн, що розвиваються, і для стабілізації цін на ринках. Тим часом питання продовольчої кризи поступово втрачає свою гостроту. Світові ціни на аграрну продукцію, як і більшість інших сировинних товарів, повернулися до довоєнного рівня. Індекс сировинних товарів S&P, який вимірює ціни на енергоносії, метали, сільськогосподарські товари та худобу, становить на сьогодні 657, що більш ніж на 20% нижче за максимуми березня та червня і близько до мирних показників початку року. Пшениця подешевшала на 40% порівняно з березневим максимумом. Зниження впливу продовольчого важеля могло спонукати росію продемонструвати жест «доброї волі».

9. Ризики голоду та політичної нестабільності все ще залишаються високими для найбідніших та найбідніших країн, насамперед в Африці. Враховуючи широкі інтереси Китаю на цьому континенті, набирає популярності версія про негласний тиск КНР, вчинений на росію, щоб забезпечити приплив продовольства і зберегти стабільність.

10. Можливість розблокування чорноморських портів далека від 100%. Симптоматичною є відсутність виразних заяв за підсумками переговорів від найбільш зацікавленої сторони – України – та мовчання росії.