Далі – дорожче: навіщо НБУ опустив гривню на 25%
І чому на готівковому ринку девальвація ще сильніша
Національний банк 21 липня девальвував національну валюту одразу на 25%, встановивши офіційний курс на позначці 36,57 грн/$. Готівковий ринок відреагував на цей крок миттєво. В обмінних пунктах курс опустився до 38–40 грн/$, а на чорному ринку за долар місцями просили навіть понад 40 грн.
Mind розібрався, якими будуть наслідки цього кроку НБУ загалом для економіки країни.
Що передувало рішенню Нацбанку?
Від самого початку бойових дій в Україні – з 24 лютого – НБУ зафіксував офіційний курс (тут і далі йтиметься про курс щодо американської валюти) на позначці трохи більше 29,25 грн/$ і тримав його на такому рівні майже п'ять місяців.
У своєму червневому звіті про фінансову стабільність Нацбанк побіжно згадав, що такий захід себе виправдав. Фіксований курс разом із низкою обмежень на валютні операції та виведення капіталу за межі України дозволив уникнути неконтрольованої девальвації.
Водночас регулятору доводилося постійно проводити інтервенції на валютному ринку, розпродуючи свої золотовалютні резерви. У період з 1 березня до 1 липня обсяг ЗВР скоротився майже на 17% – до $22,8 млрд.
Динаміка золотовалютних резервів НБУ
*Дані НБУ
Крім того, готівковий ринок все одно жив за власними правилами. В обмінниках курс на 3–5 грн відрізнявся від офіційного. У результаті 21 травня НБУ не витримав і дозволив банкам не обмежувати курс продажу готівкової валюти, що фактично зрівняло його з чорним ринком. Національна валюта тоді стрімко просіла до 35–36 грн/$. При цьому на міжбанку курс залишався стабільним – ті самі 29,3 грн/$.
На початку липня урвався терпець комерційним банкам, і вони стали один за одним переглядати картковий (безготівковий) курс гривні. Він також зрівнявся з курсом готівкового ринку, досягнувши діапазону 36–38 грн/$.
Що означає рішення НБУ?
Фактично девальвація української нацвалюти сталася відразу після 24 лютого. Тому, коли 21 липня НБУ послабив гривню на 25%, він цю девальвацію просто «узаконив».
«Нацбанк, по суті, легітимізував курс «сірих» обмінних пунктів. Адже багато компаній змушені купувати валюту різними обхідними шляхами, щоб розраховуватися за товари із закордонними партнерами», – пояснює економіст Ukraine Economic Outlook Григорій Кукуруза.
Деякі експерти поспіхом повідомили, що НБУ повернувся до вільного курсу. Але це не так. Регулятор спростував будь-які подібні заяви, пояснивши, що курс гривні, як і раніше, фіксований.
«Механізм фіксації курсу є стабілізатором економіки в поточних умовах. Але офіційний курс гривні на рівні 24 лютого вже не відповідає реаліям і поступово втрачає роль якоря для очікувань», – сказано в повідомленні НБУ, у якому відомство роз'яснює причини та наслідки перегляду офіційного курсу.
Так от, якщо перефразувати аргументацію Нацбанку, то символічна цифра 36,6 грн/$ – це своєрідний якір, за який тепер триматиметься економіка.
Як новий курс вплине на бізнес?
Насамперед ідеться про компанії, чия діяльність пов'язана з експортом та імпортом. Саме для них змінилася як ціна купівлі валюти, так і ціна продажу валютної виручки.
Експортери під час продажу валюти отримуватимуть більше гривні. Це, у свою чергу, дасть змогу компаніям хоч якось вести бізнес за умов кризи та щось вкладати в розвиток.
«Сильний розрив між міжбанком і готівковим ринком негативно впливав на експортерів. Тепер вони отримають підтримку у вигляді гривневої маси, що дозволить закривати кредиторську заборгованість перед партнерами й підрядниками», – розповідає фінансовий експерт та аналітик Василь Невмержицький.
Імпортери не настільки втішені, адже продукція, що ввозиться ними в Україну, дорожчатиме. У разі падіння споживчого попиту це підріже їхній заробіток.
Але в далекоглядності імпортерів сумніватися особливо не варто: вони давно перераховують вартість товарів за курсом 38–40 грн/$. При цьому фактично валюту компанії купували по 29,3 грн/$, заробляючи на курсовій різниці. Тепер маржа імпортерів, звісно, впаде, але ні з чим вони точно не лишаться.
Щоб у цьому переконатися, достатньо подивитися, як відреагували на зміну офіційного курсу продавці побутової техніки та електроніки: 21–22 липня вони одним махом підняли роздрібні ціни на 10–15%.
До чого готуватися звичайним споживачам?
«Ми неминуче побачимо +25% у цінах на заправках, а потім у вартості всіх продуктів і товарів. Адже автопальне купували виключно за старим курсом міжбанку. А тепер доведеться за новим», – дає невтішний прогноз головний аналітик групи компаній Forex Club Андрій Шевчишин.
Свій внесок у зростання цін зробить не лише пальне. Багато підприємств, як і раніше, простоюють. У результаті дефіцит продукції національного виробництва замінятимуть імпортні товари. А курс у ціноутворенні продукції з-за кордону, як ми пам'ятаємо, відіграє вирішальну роль.
Хоча витрати вітчизняних виробників також зростають. Тому бізнес неминуче спробує перекласти на плечі споживачів витрати, які постійно збільшуються. За даними опитування підприємців, яке провів НБУ, 92% респондентів очікують на зростання цін на ту продукцію, яку вони закуповують. Близько 60% опитаних компаній прогнозують споживчу інфляцію більш ніж на 20% протягом наступних 12 місяців.
Цінові очікування українських компаній у наступні 12 місяців
*Дані НБУ
Подальший вплив ослаблення гривні на вартість товарів і послуг підтверджує і сам Національний банк. НБУ обіцяє, що проводитиме жорстку монетарну політику.
Це підтримає фінансову стабільність і частково послабить інфляційний тиск. «Але корекція офіційного курсу гривні матиме лише обмежений вплив на прискорення темпів зростання цін. Інфляція все ж таки зростатиме і до кінця року дещо перевищить 30%», – йдеться в офіційному повідомленні НБУ.
Що буде з курсом далі?
Насправді ситуація на валютному ринку кардинально не змінилася. Безготівковий курс гривні залишається під контролем Нацбанку, готівковий – живе своїм життям.
Продаж і купівля безготівкової валюти банками, як і раніше, здійснюватиметься за курсом, який не може відхилятися від офіційного більш ніж на 1%. «Курс продажу валюти в готівковому сегменті валютного ринку й надалі визначатиметься попитом та пропозицією», – уточнює НБУ.
Отже, між безготівковим курсом і курсом в обмінних пунктах залишиться зазор у 3-4 грн. За словами Григорія Кукурузи, такий розрив збережеться, доки Нацбанк не зніме всі обмеження та не відмовиться від фіксації офіційного курсу.
Які перспективи має гривня?
НБУ запевняє, що є цілий перелік чинників, які грають на руку національній валюті. По-перше, вивільнення валютного виторгу експортерів. По-друге, падіння споживчого попиту. Громадяни менше витрачатимуть, менше купуватимуть імпортних товарів, а отже – менше тиснутимуть на гривню. По-третє, Нацбанк продовжує обмежувати можливості спекуляцій.
Наприклад, населення з 21 липня може купувати безготівкову валюту у банках, але за умови її подальшого розміщення на депозитному рахунку строком від трьох місяців без права розірвання договору.
Крім цього, НБУ дуже сподівається, що йому вдасться вимкнути друкарський верстат, замінивши емісію ринковими інструментами фінансування бюджету. Йдеться про ОВДП. Низькі ставки з облігацій на рівні 9–11% річних відштовхували покупців. У результаті більшу частину ОВДП викуповував Нацбанк. Але 19 липня на аукціоні Мінфін вперше за довгий час підвищив прибутковість держоблігацій, встановивши за 12-місячними паперами ставку на рівні 14%.
Є надія, що підвищення прибутковості розігріє вторинний ринок ОВДП, що разом із підтримкою від міжнародних партнерів дасть можливість закривати дефіцит держбюджету не за рахунок емісії. У результаті знизиться тиск як на курс, так і на ціни.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
