Мільярди у відновлення зв’язку: як мобільні оператори долають наслідки війни
 
Матеріал у партнерстві з Київстар
Партнерський матеріал

Мільярди у відновлення зв’язку: як мобільні оператори долають наслідки війни

Та які проблеми не можуть розв’язати самостійно – тож очікують дій від парламенту

Мільярди у відновлення зв’язку: як мобільні оператори долають наслідки війни
Фото: пресслужба "Київстар"

Фейки про відключення Україною мобільного зв’язку, поширення паніки, руйнування базових станцій, диверсії, кібератаки тощо... Цю «стратегію хаосу» російські терористи почали впроваджувати ще до повномасштабного вторгнення. Не зупиняються й досі. Та «щось» постійно йде не так. Мережа, у яку мобільні оператори за останні п’ять років вклали понад 74 млрд грн, продовжує працювати, зв'язок на звільнених ЗСУ територіях – повертатися.

Як цю «стратегію хаосу» ламають 8000 співробітників «Київстар», «Vodafone Україна» та lifecell? Як саме мобільні оператори протистоять агресії? Скільки інвестують у відновлення зруйнованого та будівництво нових базових станцій (БС) на заході України? З якими ще наслідками війни доводиться «битися» (спойлер: їх чимало)? Як втрати вдарили по динаміці доходів, прибутку та податків? Про це й багато іншого Mind розповіли фахівці «Київстар», «Vodafone Україна» та lifecell.

Скільки руйнувань уже довелося полагодити? Останні п’ять місяців ремонтні бригади операторів щодоби відновлюють зв’язок.

Мільярди у відновлення зв’язку: як мобільні оператори долають наслідки війни

За даними «Київстар», від початку повномасштабного вторгнення співробітники технічної дирекції усунули 82 000 пошкоджень, замінили понад 32 000 метрів зруйнованих волоконно-оптичних ліній, відновили близько 2500 базових приймально-передавальних станцій. Аварійно-ремонтні бригади виїжджали по тривозі близько 4500 разів. «Як тільки ЗСУ вибивають окупантів із населеного пункту – наші інженери одразу йдуть слідом, щоб піднімати зв`язок», – пояснюють у «Київстар».

У «Vodafone Україна» розповідають, що частота аварій збільшилася критично: «Щоденно інженери усувають наслідки аварій такого масштабу, з якими компанія навіть не стикалася в мирний час. За місяць маємо понад 100 пошкоджень».

У lifecell станом на кінець травня повністю знищені або пошкоджені понад 800 БС. Більш свіжі та детальні дані оператор надасть після звільнення окупованих територій. Щодня 80–90 ремонтних бригад компанії роблять щонайменше по два-три виїзди для відновлення обладнання. Від початку війни інженери понад 30 000 разів виїжджали на ремонт пошкодженого обладнання. Більшість із них відбулися в Харківській, Донецькій, Миколаївській, Одеській, Запорізькій, Київській, Житомирській, Чернігівській областях.

Мільярди у відновлення зв’язку: як мобільні оператори долають наслідки війни

«Неодноразово доводилося ремонтувати ті самі БС – після ремонту їх обстрілювали повторно. Інколи приїзд інженерів із дизель-генераторами – це також єдина можливість для місцевого населення зарядити свої телефони та вийти на зв'язок із рідними», – розповідають у lifecell.

Як відновлюється зв'язок по регіонах? На звільнених територіях оператори вже майже все полагодили. У «Київстар» розповідають, що за час окупації 35% базових станцій Київщини, Чернігівщини та Сумщини булі пошкоджені, 15% узагалі знищені – співробітники їх відбудовували з нуля: «Зараз практично всі БС у цих областях відновлені. Залишилось лише кілька об`єктів, які розташовані дуже близько до кордонів із росією та білоруссю. Поки дозволу на проведення там відновлюваних робіт нам не дають».

Мережа «Vodafone Україна» у Київській та Чернігівській областях працює майже повністю, залишилося 2% покриття, не відновленого після ушкодження обладнання.

lifecell після деокупації в Сумській області повернув зв'язок на 100% від довоєнного обсягу покриття, у Чернігівській – на 99%, Київській – 98%. «Частина населених пунктів отримала зв'язок завдяки використанню сучасних телекомунікаційних рішень: Starlink та Vega Comarcom», – уточнюють у пресслужбі оператора.

Найгіршій стан – на тимчасово окупованих територіях і в зоні бойових дій. У «Київстар» у Херсонській області працює 2% базових станцій, Донецькій – 28%, Запорізький – 51%, Луганській – 0%.

«Vodafone Україна» не ризикує повідомляти інформацію про стан мережі в зонах, де точаться активні бойові дії.

У lifecell розповідають, що на кінець червня в Харківській області працювало 80% БС. На тимчасово окупованих територіях Луганщини зв'язок оператора наразі втрачено повністю. Схожа ситуація в Херсонській області – там не працює понад 99% обладнання. На окупованих територіях Запорізької області російські загарбники вимикають українське обладнання, там працює 55,4% БС, у Донецькій – 41% БС, Миколаївській – 96%. Загалом станом на зараз у lifecell працює 91,8% мережі.

Які збитки зафіксували та скільки вкладають у відбудову? Остаточний обсяг збитків оператори зможуть підрахувати після звільнення всіх територій. Але вже зараз фіксують величезні суми. «Це мільярди гривень. До збитків відносимо пошкоджені базові станції, зруйновані офіси, магазини, торгові мережі, обладнання мобільного зв`язку, «Домашнього інтернету» тощо», – пояснюють у «Київстар» і наводять приклад Чернігівської області.

На Чернігівщині до 24 лютого працювало 316 БС. Під час війни було пошкоджено 178 із них. Зараз уже працює 97% БС. Залишилося відбудувати 11 базових станцій.

У «Vodafone Україна» орієнтовну суму, яка потрібна для відновлення зруйнованої інфраструктури, попередньо оцінюють у 2 млрд грн. У lifecell кажуть, що наразі складно підрахувати збитки, адже війна ще триває.

«Замість розвитку компанії вимушені інвестувати значні кошти у відновлення та живучість мережі. Росіяни знищували телеком-інфраструктуру навмисно. Зокрема, це сталося в Чорнобилі та Прип'яті», – розповідав в одному з інтерв'ю СЕО «Київстар» Олександр Комаров.

Наскільки впала абонбаза? Оператори кажуть про суттєве зниження кількості клієнтів. «За кордоном абоненти органічно переходять на локальних операторів: якщо людина легалізується в новій країні – треба мати місцевий зв’язок. А на більшості окупованих територій мережа працює в автономному режимі, бізнес-діяльності там немає. Ці два чинники тиснуть на абонентську базу і, як наслідок, призводять до зниження доходів», – розповідають у «Київстар».

Мільярди у відновлення зв’язку: як мобільні оператори долають наслідки війни

«Велика трійка» ще не має затверджених результатів II кварталу, тож оперує даними станом на кінець березня. «Київстар», який на початку року надавав послуги 26 млн користувачів, втратив понад 100 000 абонентів. До кінця 2022 року абонбаза може зменшитися на 20%, прогнозують у компанії. У «Vodafone Україна» мінус 400 000 абонентів, їхня кількість знизилася до 18,4 млн. lifecell наприкінці 2021 року обслугував понад 9,2 млн користувачів, а під кінець I кварталу 2022-го – 8,9 млн.

Як змінилася кількість абонентів по регіонах? Оператори спостерігають внутрішню міграцію клієнтів. Близько 5 млн абонентів «Київстар» переїхали з міст до сіл у межах своєї області, ще 4 млн – на захід України.

У «Vodafone Україна» зростання кількості абонентів, які користувалися мережею на заході України, у різніперіоди коливалося від 18% до 30%.

Мільярди у відновлення зв’язку: як мобільні оператори долають наслідки війни

У lifecell розповідають, що за час війни найбільше клієнтів виїхало з Київської, Харківської, Чернігівської, Донецької та Миколаївської областей. У результаті кількість абонентів у Харківській області зменшилася на 39%, Донецькій – на 42%, Луганській – втрачено повністю зв'язок і 100% абонентів, на Київщині абонентська база зменшилася на 19%.

А найбільше переміщених абонентів lifecell тимчасово осіло в Чернівецькій, Закарпатській, Кіровоградській і Полтавській областях, де абонбаза збільшилася на 35%, 22% і 17% і 16% відповідно. Також абоненти переїжджали в Тернопільську, Івано-Франківську та Хмельницьку області, де їхня кількість зросла на 14%, 13% та 12% відповідно. «Всередині країни також спостерігається тенденція до переміщення в невеличкі містечка й села, подалі від важливих інфраструктурних і промислових об’єктів. За час війни це зробили 72% від усіх переміщених абонентів lifecell», – пояснюють у пресслужбі оператора.

Скільки оператори інвестують у будівництво БС на заході країни? Внаслідок внутрішньої міграції оператори почали вкладати значні кошти в поліпшення зв’язку в обраних переселенцями регіонах. За даними «Київстар», дата-трафік на заході України від початку військових дій зріс на 30–50%.

«Збільшення кількості абонентів в окремих регіонах викликає необхідність будівництва нових БС для того, щоб якість зв`язку залишалася на рівні. Зокрема, «Київстар» від початку війни встановив 180 нових базових станцій та модернізував 3000 БС до рівня 4G/LTE. Додатково плануємо збудувати ще близько 500 БС – це приблизно 720 млн грн інвестицій. Запуск нових БС наразі надзвичайно важливий, оскільки «в тил» переїхали не лише приватні абоненти, а й бізнес-клієнти, які почали відновлювати тут свої виробництва. При цьому йдеться не тільки про обласні центри, а й про маленькі міста і навіть села. Очікуємо збільшення трафіку ще на 50%», – говорять в «Київстар».

«Vodafone Україна» у деяких областях фіксує збільшення інтернет-трафіку втричі: «Такий феномен пояснюється зміною користувацьких звичок. Люди, принаймні на деякий час після переміщення, повністю замінюють фіксований домашній інтернет мобільним. Крім того, загалом українці набагато більше часу проводять в інтернеті, намагаючись не пропустити важливу інформацію, спілкуючись із близькими, щоб і далі підтримувати один одного навіть на відстані».

«Червоний» оператор також будує нові базові станції LTE та збільшує ємності наявних. На цей рік заплановано розширити новими стандартами 1500 майданчиків, які вже існують, і побудувати понад 100 нових БС. «Половину із запланованого вже реалізовано. Загалом інвестиції в розвиток мережі в цьому регіоні становлять цього року 650 млн грн», – уточнюють у «Vodafone Україна».

У lifecell розповідають, що від початку війни модернізували 1830 базових станцій і побудували 114 нових БС, щоб забезпечити висхідний попит абонентів. «Ми продовжимо інвестувати, розбудовувати мережу, імпортувати обладнання», – говорять у lifecell.

Скільки абонентів виїхали до інших країн? У «Київстар» розповідають, що з 24 лютого і по сьогодні кордон пересікли 3,6 млн абонентів, 1,9 млн із них уже повернулися в Україну. У «Vodafone Україна» за межами країни постійно перебувають близько 2 млн клієнтів. lifecell зафіксував міграцію понад 1 млн абонентів.

Як оператори намагаються втримати таких клієнтів? З перших днів війни «велика трійка» почала безкоштовно надавати біженцям окремий обсяг послуг, а трохи згодом запустила пакети в роумінгу за тарифами «як в Україні». Зараз вони доступні в більш ніж 30 країнах.

Які ще антикризові заходи застосовують гравці ринку? У перший місяць війни «велика трійка» разом з урядом запустила національний роумінг. Ця послуга дозволяє абонентам перемикатися між мережами в разі відсутності зв’язку одного з операторів. Нацроумінг і досі користується попитом. Щодня «Київстар» у середньому приймає близько 400 000 абонентів інших мобільних операторів у своїй мережі, lifecell – 244 500. 

Чи довелося скорочувати працівників? Оператори розповідають, що зберегти команди їм вдалося. «Кількість співробітників «Київстар» не змінилася: це близько 4000 осіб. Нікого не скорочуємо, надаємо допомогу. Це компенсація частини витрат на оренду житла, матеріальна допомога у зв`язку з переїздом, у випадку втрати чи пошкодження житла, через хворобу або поранення родича. У II кварталі компанія надала співробітникам матеріальної допомоги на суму понад 120 млн грн», – уточнюють у пресслужбі «синього» оператора.

Мільярди у відновлення зв’язку: як мобільні оператори долають наслідки війни

Та додають, що близько 130 фахівців зараз у лавах ЗСУ. Біля 40% із них – це телеком-інженери, які мають унікальний фах.

У «Vodafone Україна» також скорочень не було: «Кількість співробітників залишається на довоєнному рівні – це понад 2800 фахівців. Компанія переглянула капітальні видатки, призупинила продуктові проєкти, роботи дуже багато – усі співробітники затребувані».

lifecell наразі призупинив наймання нових співробітників. «Компанія зосередилася на підтримці команди – це майже 1200 працівників. Виплачуємо зарплати в повному обсязі й надаємо додаткові виплати тим фахівцям, які, ризикуючи життям, підтримують працездатність мобільної мережі та відновлюють пошкоджене окупантами обладнання в небезпечних умовах», – уточнюють в lifecell.

Які ще наслідки війни доводиться долати? Оператори кажуть про стрімке зростання операційних витрат. «Безумовно, впливає інфляція: на 30% подорожчала електроенергія, на 40% – оренда, на 16% – послуги вендорів. Курс – ще один чинник: 60–70% інвестицій робиться у валюті», – пояснюють у «Київстар».

У «Vodafone Україна» доповнюють, що критично зросли витрати на пальне: «Адже велика кількість аварій пов’язана з відсутністю електроживлення об’єктів зв’язку. Щоб люди в знеструмлених районах мали зв’язок – підтримуємо роботу базових станцій за допомогою дизель-генераторів. Тривалість їх роботи суттєво відрізняється від того, що було в нормальних умовах». 

У lifecell кажуть, що найбільш відчутною проблемою для оператора стала відсутність живлення з необхідністю задіяння власних генераторів, плюс дефіцит і зростання цін на пальне. Йдеться про додаткові мільйони гривень витрат на місяць. Вартість обладнання та техніки для ремонту зі зростанням курсу валют також збільшилася, адже всі виробники та постачальники телеком-обладнання – іноземні компанії.

Як і чим оператори допомагають ЗСУ, біженцям тощо? Попри втрати кожен із гравців підтримує низку благодійних проєктів. «Київстар» надає безкоштовний зв`язок у соціальних та інфраструктурних об`єктах. До інтернету підключили 1200 бомбосховищ (це коштувало компанії близько 600 млн грн), у модульні містечка для переселенців провели фіксований «Домашній Інтернет». 

33 млн грн «Київстар» перерахував фондам «Повернись живим», «Твоя опора» тощо. Компанія долучилася до глобальної ініціативи президента Володимира Зеленського – United24 та виділяє 300 млн грн для відновлення інфраструктури. Ще 430 млн грн – еквівалент безкоштовних послуг і бонусів, які оператор надав абонентам від початку військовий дій.

Мільярди у відновлення зв’язку: як мобільні оператори долають наслідки війни

У «Vodafone Україна» загальний обсяг прямої благодійної допомоги, спрямованої на підтримку Україні і українцям, сьогодні становить 250 млн грн. «Це і прямі перерахування у фонд «Повернись живим» – ми його підтримуємо вже протягом п’яти років, і закупівля машин швидкої допомоги та медичного обладнання, і виділені гроші на відбудову інфраструктури. Ще 890 млн грн – це вартість послуг, які надали клієнтам безкоштовно. Отже, загальний обсяг нашої допомоги становить 1,14 млрд грн», – уточнюють у пресслужбі червоного оператора.

Команда lifecell одразу після російського вторгнення надала для потреб ЗСУ, місцевих підрозділів тероборони, благодійних фондів і волонтерів телеком-обладнання, тисячі стартових пакетів, сотні роутерів та смартфонів. Ще компанія надає пакети по 10 000 ГБ, 10 000 хвилин і 10 000 SMS понад 130 000 військовим, правоохоронцям, медикам, волонтерам та робітникам критичної інфраструктури.

«Також пропонуємо стартові пакети в регіонах, постраждалих від окупації. Наприклад, для жителів Вишгородського району Київщини виділили 500 стартових пакетів», – розповідають у lifecell.

Як усі ці чинники позначилися на динаміці доходів, прибутку та податків? До війни оператори нарощували сплату податків на 1–2 млрд грн щороку. За даними Державної податкової служби України, у 2017 році галузь оплатила 10,4 млрд грн податків, у 2018-му – 12,6 млрд грн, у 2019-му – 14,80 млрд, у 2020-му – 15,8 млрд грн, у 2021-му – 17,9 млрд грн. А за 6 місяців 2022 року – 7,9 млрд грн. У ці суми не входить «податок на розкіш» – 7,5% збір у Пенсійний фонд. У 2021 році компанії сплатили 3,4 млрд грн, а за перше півріччя 2022-го – майже 1,7 млрд грн.

Точні дані падіння виручки та EBITDA оператори зможуть надати після офіційної публікації підсумків II кварталу. Наразі в «Київстар» прогнозують «мінус» у доходах рік до року. «Ще суттєвіше впадуть прибутки, бо виручка усередині країни знижується через падіння абонбази та бізнес-активності. Поки бачимо перерозподіл доходів у напрямку роумінгу та інтерконнекту. Очікуємо, що на ринку десь удвічі зростуть доходи від роумінгу та на 20% – від інтерконнекту. Але ці послуги є низькомаржинальними».

У «Vodafone Україна» вважають, що показники значно відрізнятимуть від результатів минулого року й І кварталу.

Як держава могла б допомогти індустрії подолати наслідки війни? Оператори говорять, що є такі проблеми, які самостійно вони розв'язати не можуть.

Гальмування нового будівництва. Базові станції, які оператори вже встановили 2022 року, були по «довоєнним» дозволам. Зараз будівництво БС значно пригальмоване. Через військовий стан процес легалізації земельних ділянок призупинено – державні кадастри не працюють або працюють із великим запізненням чи з обмеженнями.

Відведення земельних ділянок під будівництво також залежить від місцевих ОТГ, які мають це погоджувати. Проте, посилаючись на військовий стан, ОТГ часто не можуть зібратись. У результаті лише в «Київстар» підвисло будівництво майже 400 БС.

8 липня парламент прийняв за основу законопроєкт №7487, який передбачає на час дії військового стану скорочення процедури землевідведення для телеком-галузі (у середньому – з 1 року до 6 місяців). «Ця ініціатива має бути якнайскоріше впроваджена. Також важливо оптимізувати тривалість процедури, скоротивши її максимально до 3 місяців і не тільки на період воєнного стану», – пропонують у «Київстар».

Податки з безкоштовних послуг. Від початку війни компанії з різних індустрій надають своїм користувачам, військовим, медикам, волонтерам тощо безкоштовні послуги, доходу з яких не отримують. «Водночас за Податковим кодексом ми повинні сплатити ПДВ та 7,5% збору на обов’язкове державне пенсійне страхування за ці безоплатні послуги. А при наданні послуг роумінгу, оператори втрачають частину ПДВ-кредиту, що стає ще критичнішим через зростання курсу валют та за умови, що мільйони людей виїхали за кордон й обсяги міжнародних послуг значно зросли», – пояснюють у lifecell.

У «Vodafone Україна» говорять, що оператори продовжують надавати безкоштовні послуги на сотні мільйонів гривень, але робити це без підтримки стає дедалі важче. Тож усі гравці чекають прийняття законопроєкту №7479, яким пропонується звільнити від оподаткування безоплатні послуги, надані в середині країни, та скасувати ПДВ в роумінгу.

«Якщо раніше послуги міжнародного роумінгу тарифікувались окремо, сьогодні ми надаємо їх безкоштовно, в рамках звичайної української абонплати. Крім того, що домовленості з іноземними операторами про пільгові умови роумінгу, є тимчасовими, вони також не передбачають нульових міжоператорських ставок. А розрахунки за надані послуги відбуваються у валюті. Таким чином, надаючи послуги роумінгу українським абонентам безкоштовно, лише за умови сплати української абонплати, оператори тільки через зростання курсу валют змушені збільшити свої витрати мінімум на 20%, щоб національні тарифи залишилися на попередньому рівні», – роз’яснюють у «Vodafone Україна».

Обмаль частот. Для розширення покриття та поліпшення сервісів операторам уже не вистачає спектру. «Вдячні телеком-регулятору та Національному центру оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій, які в II кварталі виділили трьом операторам у тимчасове користування смуги радіочастот у діапазоні 2100 МГц для збільшення ємності та поліпшення радіопокриття мереж 3G/4G. Це дозволило операторам додатково збільшити ємність радіомереж у локаціях, де в умовах військового стану спонтанно збільшилась кількість абонентів», – говорять у «Київстар».

Мільярди у відновлення зв’язку: як мобільні оператори долають наслідки війни

Та уточнюють: водночас залишається нереалізованим ліцензування наявних у держави смуг частот у діапазонах 2100МГц, 2300МГц і 2600МГц. Тож оператори очікують на тендер або розподіл частот за спрощеною процедурою. «Адекватний підхід до ціноутворення та ліцензійних вимог до спектру може розширити можливості операторів і принести додаткові кошти бюджету», – вважають у компанії.

Гальмування прокладання мереж. Уже багато років в Україні діє закон, який зобов'язує обленерго, комунальні підприємства, місцеву владу тощо надавати доступ до їхньої інфраструктури всім операторам та не встановлювати ціни на свої послуги вище граничних тарифів. На практиці власники інфраструктури знаходять різноманітні способи не виконувати ці норми.

Оператори сподіваються, що депутати нарешті зможуть законодавчо закріпити обов’язковість застосування закону про спрощений доступ до інфраструктури замість законодавства про оренду при доступі до об’єктів державного/комунального майна.

 
Матеріал у партнерстві з Київстар
Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у нашому Telegram-каналі Mind.ua
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло