Воєнні правила для фінринку: депутати вирішили допомогти банкам та кредитним спілкам

Воєнні правила для фінринку: депутати вирішили допомогти банкам та кредитним спілкам

Як це вплине на їхню роботу і на клієнтів зокрема

Этот материал также доступен на русском языке
Воєнні правила для фінринку: депутати вирішили допомогти банкам та кредитним спілкам
Фото: depositphotos.com

Верховна Рада 27 липня ухвалила у другому читанні законопроєкт №7465-1 про функціонування фінансового сектору в умовах воєнного стану. Цей документ розширює повноваження Національного банку, змінює деякі вимоги до роботи кредитних спілок, спрощує механізм інвестування страхових резервів в ОВДП та продовжує право позичальників на реструктуризацію кредитів.

Законопроєкт уже перебуває на підписі у президента. Mind вирішив докладніше розібратися в його ключових нормах.

Більше повноважень для НБУ

Національний банк у період дії військового стану вестиме рахунки держорганів, які призначені для забезпечення оборонних потреб держави, для благодійних пожертв та гуманітарної допомоги.

Що це означає? Ця норма потрібна для того, щоб законодавчо закріпити право НБУ під час воєнного стану відкривати та вести певні рахунки держструктур, а також використати кошти з таких рахунків. На підтримку ЗСУ, на відновлення об'єктів дорожньої та соціальної інфраструктури, об'єктів ЖКГ тощо.

Чинна редакція Закону України «Про Національний банк України» не передбачає можливості Нацбанку курирувати такі операції. «Відповідна законодавча пропозиція фактично закріплює правові підстави для відкриття Національним банком спеціальних рахунків цільового призначення», – пояснює Микола Ліхачов, партнер юридичної фірми Eterna Law.

Припинення діяльності кредитних спілок

Згідно з текстом законопроєкту №7465-1, наглядові ради кредитних спілок в умовах військового стану мають право ухвалювати рішення про тимчасове призупинення діяльності цих організацій.

Що це означає? Поки в Україні діє військовий стан і через 90 днів після його скасування, кредитна спілка у разі припинення діяльності не здійснює:

  • залучення коштів на депозитні рахунки та виплату відсотків за вкладами;
  • надання нових кредитів членам кредитної спілки та іншим кредитним спілкам;
  • виплату бонусів, премій та інших додаткових матеріальних винагород особам, які перебувають у трудових відносинах із кредитною спілкою;
  • капітальні інвестиції в активи, що забезпечують діяльність кредитної спілки;
  • подання звітності до Нацбанку.

Кредитна спілка зобов'язана відновити свою діяльність не пізніше 91-го дня після припинення або скасування військового стану в Україні. Після поновлення діяльності всі зобов'язання за договорами, термін виконання яких настав під час припинення діяльності кредитної спілки, підлягають виконанню в повному обсязі.

«Такий крок дозволить запобігти кризі неплатоспроможності на ринку, а вкладникам кредитних спілок зберегти свої заощадження», – йдеться у коментарі Нацбанку до згаданих норм.

Купівля військових облігацій МТСБУ

Спрощено процедуру розміщення коштів резервних фондів Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) шляхом вкладень у ОВДП (військові облігації). Для цього тепер достатньо лише рішення президії чи дирекції Бюро.

Що це означає? На час військового становища президія МТСБУ або його дирекція (якщо повноважне засідання президії не в змозі зібратися протягом 14 днів), може ухвалити рішення про надання вільних до розміщення коштів централізованих страхових резервних фондів, створених при Бюро, на купівлю облігацій внутрішньої державної позики .

Нагадаємо, що при МТСБУ створено два резервні фонди, кошти яких призначені для виконання зобов'язань перед страхувальниками та потерпілими. Це фонд страхових гарантій (для виплат у рамках полісів «Зеленої картки») та фонд захисту постраждалих у ДТП (для виплат у випадках, передбачених законом про ОСАЦВ).

Пролонгація реструктуризації кредитів до 2028 року

Норми законопроєкту №7465-1 також продовжують термін дії Закону України «Про фінансову реструктуризацію» до 1 січня 2028 року. У редакції до внесення цієї зміни закон діяв до 19 жовтня 2022 року.

Що це означає? Нацбанк зазначає, що реструктуризація є найдієвішим механізмом вирішення проблем із погашенням кредитів як для банків, так і для їх клієнтів.

Згаданий закон поширюється на позичальників – юридичних осіб. «Процедура фінансової реструктуризації проводиться без звернення до суду шляхом переговорів та досягнення домовленостей між боржником, його пов'язаними особами та кредиторами», – пояснює Микола Ліхачов.

Механізм передбачає розробку комплексного плану реструктуризації, який може включати перегляд умов кредитного договору (збільшення терміну кредиту, зниження процентної ставки, новий графік погашення і т. д.), надання рефінансування, відчуження заставного майна боржника.

Такі заходи можуть бути корисні як для бізнесу, який зазнав втрат під час війни, так і для банків, у яких накопичується проблемна заборгованість. Рівень NPL у банківській системі, за даними НБУ, на 1 липня 2022 року становив 40%.

Скасування вимог щодо гарантій для інвестицій

Ще одна зміна скасовує обов'язкове гарантування з метою іноземного інвестування з боку першокласних банків. Це фінустанови, які мають великий статутний капітал та відрізняються особливою надійністю. Як правило, такі банки мають кредитний рейтинг рівня ААА.

Що це означає? Суть скасованої норми полягала у наступному. Інвестори, які хочуть конвертувати свої борги українським компаніям у капітал цих компаній та отримати акції чи частки у таких компаніях, мають заручитися гарантією, яку надає першокласний банк.

«Ймовірно, таким чином законодавець хотів обмежити різні схеми «договірного накачування» капіталу українських компаній за рахунок різних прав вимог щодо договорів, вартість яких неможливо об'єктивно визначити. Але механізм гарантії першокласних банків ніколи не працював на практиці, оскільки навряд чи якийсь банк зміг би видати таку гарантію, і найголовніше – кому і на який термін?» – коментує Ігор Олехов, партнер юридичної компанії CMS Cameron McKenna Nabarro Olswang

З тим, що ця норма була непрацездатною, погоджується і Нацбанк. На думку регулятора, вона заважала реструктуризації боргів підприємців шляхом їхньої конвертації у внески до статутних капіталів компаній за згодою кредитора. «Скасування зазначеної вимоги сприятиме зниженню боргового навантаження на бізнес», – зазначає у своєму повідомленні НБУ.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у нашому Telegram-каналі Mind.ua
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло