Підозріла щедрість: банки підвищили депозитні ставки. Розбираємо, куди краще нести гроші

З настанням осені банки активізували перегляд депозитних ставок. Згідно з Індексом ставок за депозитами фізичних осіб (UIRD), станом на 13 вересня середня дохідність банківських вкладів у гривні впритул наблизилася до 11% річних. Хоча ще на початку літа їхній рівень був на 4–5 в. п. нижче.

Банки потроху підтягують дохідність вкладів до рівня облікової ставки Нацбанку (вона, як і раніше, становить 25%). Також вони намагаються залучити «довгі» гроші тих вкладників, хто з початку війни вважає за краще відкривати в основному рахунки до запитання замість строкових депозитів.

Хто піднімає ставки найактивніше? За рівнем депозитних ставок банки можна поділити на дві умовні групи.

Перша – найбільші фінансові установи, лідери ринку. До цієї групи насамперед входять держбанки та «дочки» міжнародних фінансових конгломератів. У таких банках ставки за депозитами зростають найповільніше і, як правило, вони знаходяться нижче рівня UIRD або біля нього.

Приміром, ПриватБанк досі приймає у населення гривню під 4,5–6% річних. У Ощадбанку середня ставка за депозитами становить 5–6% річних. Виняток – вклади для військовослужбовців та членів їхніх сімей, які можуть розмістити кошти під 13–14% річних. Райффайзен Банк, який є найбільшим банком із іноземним капіталом в Україні, максимум пропонує вкладникам 8,5% річних. Ще один великий банк із іноземними власниками – Укрсиббанк – нараховує за депозитами не більше 0,5% річних.

Друга група – це середні та дрібні банки. Умовна межа відсікання – обсяг активів у межах 10–12 млн грн та менше. Такі фінустанови одними з перших підвищують ставки за вкладами – і рівень доходності депозитів там найчастіше на 5–7 в. п. вищий, ніж у середньому на ринку. Наприклад, Акордбанк рекламує вклади під 15–17% річних, у банку «Глобус» ставки сягають 16–16,5% річних, Індустріалбанк нараховує за депозитами до 20% річних, стільки ж обіцяє вкладникам банк «Альянс».

Чому так відрізняються умови? Великі банки мають добрий запас ліквідності (простіше кажучи, вільних ресурсів). Тому в них немає потреби залучати вкладників будь-що. Крім того, великі банки мають підтримку з боку акціонерів. Це або держава, яка капіталізує фінустанови за рахунок коштів держбюджету, або іноземні власники, які не особливо обмежені в коштах. Ну і в цілому, після низки великих банкрутств банків у 2009–2015 роках, лідери ринку уважніше дотримуються нормативів НБУ і обережно ставляться до тих ризиків, які загрожують їхній стабільності.

Менші банки не можуть собі дозволити жити на широку ногу. Вони не мають великого резерву ліквідності. І їхні акціонери далеко не завжди можуть підставити плече у складний момент. Саме брак ресурсів – одна з причин, чому такі гравці пропонують найпривабливіші умови щодо депозитів. До речі, дрібні банки – головні отримувачі рефінансування із НБУ. Ще одна ознака того, що дрібним банкам не вистачає грошей, тому вони й підвищують ставки з таким запалом.

Як отримати максимум вигоди з депозитів зараз?

Незважаючи на те, що прибутковість вкладів суттєво зросла (у деяких банках – удвічі від початку війни), вона все одно не покриває рівень інфляції в Україні. За вісім місяців 2022 року, за даними Держслужби статистики, зростання споживчих цін склало 23,8% (рік до року).

Проте озвучені вище ставки – не межа. При відкритті депозиту можна отримати додатково 1–2 в. п.

Банки дають «надбавку» до базової ставки у кількох випадках:

• При розміщенні вкладу на тривалий термін, від 9–12 місяців – +0,25–0,5 в. п.
• При розміщенні великої суми вкладу, від 100 000–150 000 грн – +0,25 в. п.
• Під час відкриття вкладу без права дострокового розірвання – +0,5 в. п.
• При пролонгації (автоподовженні) депозиту на новий термін – +0,25 в. п.
• При оформленні вкладу онлайн через інтернет-банкінг – +0,25 в. п.

Тобто максимум, на який можна розраховувати вкладникам зараз, це 22–23% річних за гривневим депозитом.

Що потрібно враховувати під час оформлення вкладу?

Фінансова криза і воєнний стан вимагають від вкладників уважніше ставитись до збереження своїх коштів. А це означає таке:

• Щоб отримати найвигідніші умови, доведеться «заморозити» в банку досить велику суму заощаджень щонайменше на рік. Тобто доступу до цих грошей не буде.
• Багато банків підняли поріг входу для вкладників. У зв'язку з цим мінімальна сума, яка буде потрібна для відкриття депозиту, часто становить 5000–10 000 грн.
• Заявлений прибуток за депозитом зазвичай не враховує податки. Це 18% прибуткового податку (ПДФО) та 1,5% військового збору. Вони стягуються із відсотків, нарахованих банком за вкладом.
• На розмір отриманого доходу можуть також вплинути додаткові комісії. Наприклад, якщо після закінчення терміну вклад списується на картковий рахунок, то за зняття коштів доведеться заплатити ще 2–3%.
• При поглибленні кризи банки можуть мати труднощі з поверненням депозитів. Виходячи з цього, все ж таки не слід тримати всі кошти в одному місці, а розподілити гроші за вкладами в кількох банках.
• В умовах військового стану держава гарантує повернення всієї суми депозитів фізособи, що розміщені на рахунку. Тож навіть банкрутство банку не призведе до втрати грошей. Але і на виплати з Фонду гарантування вкладів фізосіб можуть знадобитися місяці й роки.
• Досвід минулих криз показав, що є чітка кореляція між рівнем ставок та надійністю банку. Чим ставки вищі – тим у більшій небезпеці фінустанова. Тому перед оформленням вкладу слід обов'язково звіритися з Рейтингом банків від Mind.

Прибутковість гривневих депозитів у деяких банках на 13 вересня 2022 року

Банк	Прибутковість вкладів	Рейтинг надійності Mind
ПриватБанк	2,5–6%	4,5
Райффайзен банк	3–8,5%	4,5
ПУМБ	6–13,5%	4,0
Ощадбанк	4,7–14%	3,5
Кредобанк	6–13%	3,5
Сенс Банк (до  липня 2022 року Альфа Банк. – Mind)	6,5–17%	3,5
А-Банк	10–11%	3,5
«Восток»	6,5–11%	3,0
Акордбанк	6–17%	3,0
КІБ	3–17,75%	2,5
«Альянс»	8–20%	2,0

Джерело: Дані банків

Максимальна прибутковість гривневих депозитів у деяких банках на 13 вересня 2022 року та їхній рейтинг надійності Mind