Гроші в стилі BlackRock: найбільша інвесткомпанія вчитиме Україну боротися з кризою. Чому це – хороший знак?
Що відомо про компанію, що можуть запропонувати її експерти, до чого прагнути Україні та чому годі й сподіватися легких прибутків
10 листопада Мінекономіки України підписало меморандум про взаєморозуміння з інвестиційною компанією BlackRock. Як зазначається на сайті міністерства, підписана у Вашингтоні угода передбачає, що департамент BlackRock із консультацій щодо фінансових ринків (BlackRock Financial Markets Advisory) консультуватиме Мінекономіки стосовно створення дорожньої карти інвестиційної платформи, до якої будуть залучати перш за все приватний капітал. У тому числі стосовно структури цієї платформи, повноважень та управління.
«Таким чином, Меморандум офіційно закріплює попереднє обговорення можливостей залучення державних і приватних інвестицій в Україну, яке відбулося у вересні між Президентом України Володимиром Зеленським і головою та генеральним директором BlackRock Ларрі Фінком», – підкреслюють у Мінекономіки.
Нагадаємо, 19 вересня Президент України Володимир Зеленський мав розмову з Ларрі Фінком – головою найбільшої у світі інвесткомпанії BlackRock. Тема бесіди – можливості залучення державних і приватних інвестицій в Україну. «Наша країна зацікавлена у приході світового капіталу, завдяки якому будуть створені нові робочі місця та зростатиме економіка. Ми спроможні й хочемо відновити нормальний інвестиційний клімат», – написав згодом Зеленський у своєму телеграм-каналі.
«Доступ до ринків капіталу – це привілей, а не право», – написав у своєму щорічному зверненні до генеральних директорів голова BlackRock Inc. Ларрі Фінк. А прийнявши рішення про припинення операцій з російськими цінними паперами відразу після початку повномасштабного вторгнення, від наочно продемонстрував цей принцип.
І якщо інвестиційні рішення урядів чи центральних банків теоретично ще можна пов'язати з широким колом мотивів (політичних, соціальних тощо), то позиція бізнесових кіл, яких, здавалося б, не має хвилювати щось надто віддалене від прибутків, остаточно виділяє частини світу, які беруть участь у глобальній економіці, від тих, які викреслюються з неї.
Зустріч керівника BlackRock із президентом України в свою чергу показала місце, яке має зайняти наша країна. Ми маємо привілей на отримання капіталів та повну інтеграцію у світове товариство розвинутих країн. Від пересічного представника emerging markets до європейського «економічного тигра» – саме такий шлях є реальним після закінчення війни.
Як саме і в чому фахівці BlackRock можуть допомогти стабілізувати українську економіку, і чому цей шанс важливо не згаяти, розбирався Mind.
Чим знаменита компанія BlackRock
BlackRock Inc. була заснована 1988 року та входила до Blackstone Group, остаточно відділившись із неї у 1994-му. Цікаво, що перед створенням BlackRock Ларі Фінк мав досвід ціною у $100 млн, які він втратив, керуючи компанією First Boston. Утім саме ці збитки мотивували його на розробку нової стратегії керування ризиками, яка, як бачимо, подальші випробування пройшли.
1999 року компанія розмістила свої акції на Нью-Йоркській фондовій біржі (NYSE: BLK), остаточно змінивши свій статус із стартапу «вісім людей у одній кімнаті» на гравця найвищого рівня. Далі – більше: поглинання Merrill Lynch Investment Management, Barclay's Global Investors та низка дрібніших угод; запуск лінійки ETF (iShares Core); відкриття центру з досліджень штучного інтелекту в Пало-Альто.
Таким чином, на сьогодні BlackRock утримує статус найбільшої інвестиційної компанії (за сумою активів під управлінням) в історії бізнесу, 18 400 співробітників якої працюють у 35 країнах світу.
Активи під її управлінням складають $8,5 трлн, а на кінець минулого року (до падіння глобальних ринків) перевищували $10 трлн. Для порівняння: ВВП України в 2021 році склав $200 млрд, а сукупні активи нашої банківської системи на кінець року сягнули $75 млрд. До речі, ринкова капіталізація найдорожчої у світі компанії Apple (NASDAQ: AAPL) також у кілька разів нижча – $2,5 трлн.
Одно слово, до нас завітав найсерйозніший гравець, який тільки міг. І якщо до початку повномасштабного вторгнення рф BlackRock не вели діяльності в Україні, то тепер вбачають тут перспективи та можливості для себе.
Який формат співпраці з Україною розглядається?
Важливо зазначити, що під час діалогу Володимира Зеленського із Ларі Фінком не йшлося про купівлю тих чи інших активів або відкриття інвестиційних фондів у нашій країні. Судячи із повідомлень Офісу Президента та ЗМІ, готується тісніша співпраця, до якої BlackRock залучить свій департамент Financial Markets Advisory (FMA, Консультаційна служба з питань фінансових ринків).
FMA було створено під час фінансової кризи у квітні-2008 як окремий бізнес усередині компанії. Тоді ж BlackRock виступила ключовим радником ФРС при вирішенні питання викупу активів сумнозвісного інвестбанку Bear Stearns. По суті, FMA як частина BlackRock користується всіма ринковими даними, аналітикою, моделюванням та технологіями головної компанії, уникаючи при цьому конфлікту інтересів та надаючи консультаційні (а не інвестиційні) послуги клієнтам.
Компанія повідомляє про більше ніж 500 закритих угод у 37 країнах, а клієнтами виступають як урядові, так і комерційні структури. При цьому Володимиру Зеленському вдалося домовитися про надання безоплатних консультацій українському уряду стосовно створення Фонду відновлення для підтримки української економіки.
Напрошується аналогія зі співпрацею із МВФ, коли відповідь «так», отримана від цієї організації, є сигналом для інших інвесторів. Якщо провідний гравець інвестиційного ринку зацікавився Україною, маємо чекати активності і від інших.
А що вимагається від України?
Але знімемо рожеві окуляри – і подумаємо про те, що саме слід робити. Адже не випадково до повномасштабного вторгнення наша країна не представляла інтересу для BlackRock. Очевидно, що не лише через відносно невеликий масштаб нашої економіки.
Будь-який інвестор приймає рішення у площині двох ключових параметрів: дохідність та ризик. Ризик не лише суто ринковий, але й військовий, політичний, судовий, корупційний тощо. Якщо інвестор може втратити свої активи через рішення суду або раптову зміну правил гри у галузі, країна має запропонувати ну дуже спокусливу дохідність, щоб інвестиції мали сенс.
Та й за такого сценарію, вони будуть трактуватись, швидше, як венчурні, де примарний шанс успіху покривається лише кратним зростанням. Такі інвестиції приваблюють, скоріше, спекулятивних інвесторів із коротким горизонтом. Безумовно, свою важливу роль відіграють і вони, але як ми з’ясували у бесіді із Олегом Устенком, пріоритетним є саме залучення стратегічних довгострокових інвесторів. Адже мова не лише про номінальні суми залучених ресурсів, а про мультиплікаційний ефект для економіки.
Тож на сьогодні можна окреслити три ключові сфери, де ефект може бути найпомітнішим.
Стратегічні інвестиції в економіку країни: через купівлю контрольних чи міноритарних часток в українських компаніях або відкриття нових бізнесів. BlackRock зможе надавати аналітику як українському уряду, так і зовнішнім інвесторам, які зацікавлені у входженні на наш ринок.
Кредитний сектор: поступове зниження ціни залучення кредитних ресурсів для українських резидентів всіх рівнів (державний, муніципальній, приватний сектори). Звісно, до закінчення війни залучення кредитів є обмеженим. Але важливо, щоб після перемоги країна якомога швидше прийшла до ставок, актуальних для східноєвропейських країн.
Не варто забувати, що зараз ми є свідками рекордної за кілька десятиліть глобальної інфляції, і світові центральні банки проводять політику зростання ставок. Безумовно, це ускладнює задачу для нас, але принаймні вже не вдасться «з вітерцем» проїхатися на хвилі легких дешевих грошей, не проводячи системних реформ в економіці. Тепер глобальний капітал буде більш селективним.
source: tradingeconomics.com
Довгострокове збереження і примноження капіталу. Дві третини активів BlackRock пов’язані з пенсійними грошима. Власне, пенсійних клієнтів у компанії понад 60 млн. І саме такі гроші є «найдовшими» та дозволяють фінансувати найвіддаленіші за строками реалізації проекти.
В Україні ж державний Пенсійний фонд фактично щороку формується та розподіляється, продукуючи все більше податкове навантаження на платників. За поточної демографічної ситуації (т. з. «старіння нації») не варто чекати покращень у цій царині, і без повноцінної роботи інвестиційних пенсійних програм система не зможе функціонувати довго.
Але не варто забувати, що дійсні результати будуть лише за повноцінної співпраці та мотивації з обох боків. Україна не має чекати, що гроші «скидатимуть із гелікоптера». Ба більше, приплив фінансування без структурних реформ хіба що спровокує внутрішнє зростання цін (як на товари, так і на активи), а потім вдариться об чергову фінансову кризу, коли інвестори вирішать не затримуватись тут надовго.
Наше ж головне завдання – отримання та утримання довгострокового капіталу. Саме довгий горизонт інвестицій, за великим рахунком, і відрізняє солідні розвинуті економіки від спекулятивних «країн, що розвиваються».
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
