Плата за мовчання: українські банки опинилися на порозі кредитної кризи. Біженці не в змозі платити, фінустанови не готові йти на поступки

Плата за мовчання: українські банки опинилися на порозі кредитної кризи. Біженці не в змозі платити, фінустанови не готові йти на поступки

Чому фінансова система не виробила достатніх запобіжних заходів від навали неплатежів за позиками фізосіб

This material is also available in English
Плата за мовчання: українські банки опинилися на порозі кредитної кризи. Біженці не в змозі платити, фінустанови не готові йти на поступки
Фото: depositphotos.com

Банки закривають очі на проблеми з кредитними портфелями, щоб заощадити кошти акціонерів. Визнати їх зараз – означає змусити власників під час війни інвестувати гроші в покриття збитків. Найяскравіше це видно на прикладі кредитів фізосіб, катастрофічну несплату за якими банки вважають за краще «не помічати». Хоча, за даними юристів, щонайменше 30% вимушених переселенців мають проблеми з поверненням боргів фінустановам, зокрема за звичайними споживчими кредитами. Йдеться про декілька мільйонів громадян, які зараз з об’єктивних причин не можуть розраховуватися за позиками. Mind дослідив дві сторони проблеми, поспілкувавшись як з банками, так і з позичальниками, та спробував дізнатися, як її можна розв'язати.

Читайте також: NPL зростає, але катастрофи немає: як бізнес погашає кредити в умовах війни

Чи були спроби унормувати полегшення вимог до позичальників? Перші кроки щодо підтримки системи масового кредитування були визначені законом №2120-IX  «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану». Метою закону називалася спроба полегшити ситуацію для українців-позичальників на час війни та післявоєнного відновлення економіки.

«Для цього новий закон передбачає, що на час дії воєнного стану та в 30-денний строк після дня його припинення або скасування споживач не буде нести відповідальності перед кредитодавцем у разі прострочення виконання зобов’язань за споживчим кредитом. Крім того, у разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов’язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов’язань», – зазначали в Національному банку.

Чи вдалися банки до кредитних канікул для своїх клієнтів-фізосіб? У квітні 2022 року НБУ рекомендував банкам надати позичальникам кредитні канікули. «Такі кроки (канікули) з боку фінансових установ дадуть можливість громадянам, які зараз опинилися в скрутному становищі, тимчасово не обслуговувати кредити та повернути їх тоді, коли це буде можливим», – йшлося в листі Національного банку.

Проте кожен банк ухвалював рішення на свій розсуд, і значна кількість установ проігнорувала звернення регулятора. А ті з банків, які дослухалися до рекомендації, запровадили кредитні канікули для населення до початку літа 2022 року. Наприклад, найбільший із державних банків – ПриватБанк – запровадив їх до 1 червня, а Альфа Банк – до липня 2022 року, й то не для всіх кредитних продуктів. Після цього зобов’язання зі сплати за кредитами для громадян повернулися до передвоєнних. Хоча фінансове становище більшості українців досі не поліпшилося.

Як зараз банки працюють із проблемною заборгованістю громадян? Кожен банк проводить реструктуризації кредитів фізичних осіб (зокрема, переселенців) на свій розсуд та організує її за власними критеріями. Через це інформація, отримувана від банків, щодо цієї теми вкрай різна.

Наприклад, ОТП Банк повідомив Mind, що з початку війни врегульовано майже 40 000 угод на суму близько 1,5 млрд грн. «Усі вимушені переселенці можуть отримати чи відстрочку, чи зменшення платежу за кредитом, але банк може попросити вказати поточні фінансові можливості», – кажуть у банку.

Для порівняння, Ощадбанк провів лише… 800 реструктуризацій. «Програми реструктуризації, що діють, базуються на індивідуальному підході для кожного позичальника, враховуючи причини виникнення фінансових труднощів і можливість вибору для клієнта зручного способу подання заяви на реструктуризацію до банку», – кажуть в Ощаді. 

Серед пропонованих опцій – відстрочка платежів, пролонгація кредитного договору (або повернення до початкового терміну, якщо раніше мало місце його скорочення при достроковому погашенні), врегулювання простроченої заборгованості, а в деяких випадках і зниження процентної ставки. Але процедура реструктуризації в Ощаді є дуже консервативною: вона передбачає, що клієнт має особисто приїхати до відділення. Тоді як інші банки проводять реструктуризацію в режимі онлайн.

Читайте також: (Не)ідеальний шторм: як українські банки протистоять ризикам воєнного часу

Чи є «особливі умови» для вимушених переселенців? Володимир Пономарьов, директор департаменту ризик-менеджменту Укргазбанку, розповів Mind, що майже 30% клієнтів, які вийшли на зв'язок із банком, перемістилися в межах України або за кордон. «Ми пропонуємо короткострокові, тобто до 12 місяців, зміни до кредитних угод – подовження терміну дії кредитних договорів, встановлення індивідуального графіку погашення, надання відтермінування по сплаті тіла та відсотків – кредитні канікули. Слід зазначити, що канікули зі сплати відсотків надаються на максимальний строк у три місяці. Завдяки таким інструментам банк реструктуризував майже 10% роздрібного кредитного портфеля», – уточнює Пономарьов.

У Юнекс Банку  окремої статистики по ВПО не ведуть. «Проте всім без винятку переселенцям, які звернулися до банку за реструктуризацією боргу, були запропоновані різні програми та пільгові умови із зменшенням як суми щомісячного платежу, так і розміру відсоткової ставки», – каже Юрій Мельничук, директор департаменту ризиків цього банку.

Член Ради НБУ Василь Фурман нагадує, що, хоча на сьогодні законодавством України не передбачено пом’якшення умов кредитних договорів для вимушених переселенців, проте було змінено низку правил роботи банків та небанківських фінансових установ, зокрема, і тих, що надають послуги з кредитування. «Штрафи, пеня та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані після 24 лютого 2022 року, за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню. Тобто, обов’язкові платежі за кредитом є, але в разі їх прострочення штрафи, пені та інші платежі не нараховуються» – каже він.

Кредити фізичним особам, млрд грн

Банк 02/01/2022   02/10/2022   Темп
  Обсяг Частка Обсяг Частка %
  кредити фізичних осіб (з відсотками, без резервів)    
По всiх банках 243 100 231 100 -4.8
ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» 62 25.5 65 28 4.7
ПАТ «АЛЬФА-БАНК» 32 13.2 31 13.4 -3.4
ПАТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» 26 10.8 25 10.7 -5.7
ПАT «ПУМБ» 22 9.1 21 9 -5.7
АТ «ОЩАДБАНК» 17 6.9 16 7.1 -0.9
ПАТ «А – БАНК» 9 3.8 9 3.9 -2.6
АТ «ОТП Банк» 11 4.5 9 3.9 -19.1
ПАТ «Ідея Банк» 9 3.5 9 3.7 0.2
АТ «Райффайзен Банк Аваль» 8 3.4 7 3.2 -8.4
ПАТ «КРЕДОБАНК» 8 3.4 7 3.1 -15.2
АБ «Укргазбанк» 6 2.7 6 2.7 -4.6
АТ «УкрСиббанк» 7 2.9 6 2.4 -20.9
ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» 6 2.5 5 2 -21.1
АТ «ТАСКОМБАНК» 4 1.7 4 1.8 0.8
ПАТ «Банк ФОРВАРД» 2 0.7 2 0.8 3.3
АТ «Укрексімбанк» 1 0.6 2 0.7 17
ПАТКБ «ПРАВЕКС-БАНК» 2 0.7 2 0.7 -7
ПАТ «КБ «ГЛОБУС» 2 0.7 1 0.6 -15
ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» 1 0.5 1 0.6 6.1
ПАТ АКБ «Львів» 0,.4 0.2 0,.4 0.2 -2.9

Джерело: НБУ

Читати також: Рейтинг банків за підсумками I-го півріччя 2022 року

Що кажуть клієнти? Журналіст Mind дослідив, що розповідають про кредитну політику банків українські біженці. Нагадаємо, що, за даними ООН, лише до Європи виїхало понад 7 млн українців. Здебільшого це жінки з дітьми та батьками похилого віку.  

Так, є випадки, коли банки надали реструктуризацію, чим допомогли людям у скрутному становищі. Проте так пощастило не всім. Найбільші банки, які кредитують населення – Приват, Альфа-Банк та Універсал Банк (monobank) – найчастіше за інших наражаються на критику від пересічних громадян.

Наприклад, Інна Звягінцева зараз як біженка проживає в Австрії, вона розповідає, що monobank нарахував їй повні відсотки за січень та лютий плюс 7000 грн боргу. «Потім вони пообіцяли, що будуть нараховувати за зниженими відсотками. І хоч у формулюванні стоїть «до кінця воєнного стану», фактично із серпня вони нараховують повні відсотки», – розповідає вона.

На подібні ситуації скаржаться і клієнти інших установ. «Ось ПУМБ каже, що кредитні канікули в них закінчилися для всіх ще влітку, і платити по 6000 [грн] на місяць це нормально. Ні на які прохання про реструктуризацію не реагують. Клієнту з восьмирічним стажем прикро, чесно кажучи», – скаржиться переселенка Ярослава.

«Мені Альфа-банк ще й штрафи нараховує за кредитною карткою. І дає «пораду»: домовтеся з вашим орендодавцем, щоб йому не платити, а платити нам», – розповідає клієнтка банку Тетяна Мітіна.

Є навіть історії, коли банки не надали реструктуризацію, а навпаки, пробують стягувати борги навіть із родин, які є переселенцями з Маріуполя, Скадовська, Мелітополя, знищених районів Харкова тощо. Тобто з тих, у кого взагалі нічого не залишилося. А в деяких випадках одразу після закінчення кредитних канікул банки навіть попросили клієнтів доплатити більше, аби покрити недоотримане.

Що пишуть громадяни в соцмережах:

«Телефонують усім, війни банк уже не бачить. Що люди без роботи та без житла, їм абсолютно байдуже».

«Мені телефонують, я кидаю слухавку. У військовому стані не мають права, крім дзвінків, нічого робити, навіть до суду подавати».

«Банки не дають поблажки навіть тим, у кого іпотечні квартири знищили…»

Що кажуть юристи? «Чинне законодавство не надає жодних переваг переселенцям та особам, що втратили житло у зв’язку з агресією росії. Верховна Рада поки не розглядала це питання, і НБУ цього також не ініціював», – каже юрист Ростислав Кравець.

Юрист Катерина Гутгарц розповідає, що війна є форс-мажором, але в тому разі, коли вона безпосередньо впливає на неможливість виконання стороною зобов'язань. «Наприклад, боржник перебуває на окупованій території або на території, де ведуться бойові дії, і фізично не може виконати зобов'язання за договором», – розповідає юрист. За її словами, «форс-мажор не звільняє від обов'язку виконання, а лише дає відстрочку на час дії обставин непереборної сили та звільняє від відповідальності за прострочення (штраф, пеня...)», – уточнює Гутгарц.

Як юристи радять діяти позичальникам? «Перш за все слід звернутися до кредитора, пояснивши ситуацію. Це не означає, що кредитор неодмінно піде на прощення боргу, тож сплачувати за кредитом все ж доведеться. Але графік погашення, а отже, і щомісячна сума можуть бути дуже суттєво дисконтовані. Так, щоб людина мала змогу все ж платити за кредитом», – каже Юрій Мельничук, директор департаменту ризиків Юнекс Банку.

Також, якщо несплата виникла у переселенця, потрібно дізнатися в банку, які програми діють саме для переселенців. «Як правило, великі роздрібні банки охоче йдуть на зустріч людям, які потерпають від війни. Форми можуть бути різними – від замороження відсотків до кредитних канікул. Якщо банк не передбачає жодних пільг для переселенців, то варто пошукати банк, який перекредитує на більш вигідних умовах», – радить член Ради НБУ Віталій Шапран.

Ростислав Кравець пояснює, що в разі неможливості сплачувати кредит, потрібно в першу чергу дізнатися про програми банку, які існують щодо прострочення та можливої реструктуризації. «Після цього бажано реально оцінити шанси виконання запропонованих графіків погашення заборгованості. У разі можливості їх виконання, можна підписувати відповідні додаткові угоди. Якщо ж можливості виконання запропонованих програм нема, потрібно запропонувати власне бачення з чітким графіком погашення заборгованості, що виникла», – розповідає Кравець.

За його словами, поки не буде досягнуто саме письмового погодження додаткової угоди з графіком, який влаштує позичальника, погашення заборгованості робити не варто, адже це призводить виключно до її збільшення. «Суми, які сплачуються в цей період у неповному розмірі, направляються на погашення пені та штрафів, а не кредиту», – зазначає юрист.

Читайте також: Воєнні правила для фінринку: депутати вирішили допомогти банкам та кредитним спілкам

Як загалом почувається банківська система в такій ситуації? На перший погляд, добра новина – це прибуткова діяльність банків. ПриватБанк відзвітував про майже 14 млрд грн прибутку за вісім місяців 2022 року, Універсал Банк (monobank) показав за цей період 0,65 млрд грн прибутку.

«Приват» та monobank входять до трійки найбільших банків – кредиторів фізичних осіб. Тобто за вісім місяців війни вони майже не відчули впливу скрутного становища клієнтів і знищення української економіки. Можливо, через прибуткову діяльність банки поки що не розробили єдиного підходу до реструктуризації кредитів.

Яким мав би бути єдиний підхід до реструктуризації та чому він досі не напрацьований? Він має стати результатом спільної роботи Нацбанку та Податкової служби. На жаль, політика останньої не заохочує банки списувати проблемні кредити, бо податківці розглядають такі списання як прибутки банку – навіть якщо предмет застави знищений у Маріуполі. Друге питання – самі акціонери банків не хочуть докапіталізовувати свої установи у скрутний час. Тому банки вважають за краще «не помічати» реальної ситуації з кредитами.

Хоча деяких заходів уже вживають. Так, із кінця липня 2022 року НБУ знизив ваги ризику за незабезпеченими споживчими кредитами із 150% до 100%. Підвищення ваг ризику в період активної кредитної експансії запобігло накопиченню надмірних ризиків і надмірному послабленню кредитних стандартів банками. Отже, фінустанови зможуть використати накопичений запас капіталу під незабезпечені споживчі кредити, щоб покрити втрати.

Фінансисти передбачають, що реальну картину ми побачимо за результатами річної аудованої звітності, і вона відкриє всі збитки системи. «Банкам буде необхідно йти назустріч клієнтам і проводити реструктуризації та списання вже зараз. Наразі ми цього не бачимо, але слід дочекатися результатів 2022 року», – резюмує фінансовий експерт Олена Домуз.

Читайте також: Збитки та два банкрутства: НБУ оцінив роботу банків за час війни

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у нашому Telegram-каналі Mind.ua та стрічці Google NEWS
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло