Великий вітчизняний зерновий коридор: шантаж росії тривав три дні. Кораблі зі збіжжям знов курсують

Великий вітчизняний зерновий коридор: шантаж росії тривав три дні. Кораблі зі збіжжям знов курсують

Ці події остаточно показали, що зернова угода – це геть не про зерно

This material is also available in English
Великий вітчизняний зерновий коридор: шантаж росії тривав три дні. Кораблі зі збіжжям знов курсують
Фото: пресслужба Міністерства інфраструктури

29 жовтня росія пафосно вийшла із зернової угоди щодо експорту українського зерна, а вже до обіду 2 листопада повернулася до неї. За цей час три інші учасники угоди – Україна, ООН і Туреччина – встигли консолідуватися, погодити прохід півтора десятка суден, а росія – втратити ще кілька балів у своєму міжнародному авторитеті.

Нагадаємо, що формальною причиною демаршу стала атака безпілотників на судна в бухті Севастополя, яку, на думку російської сторони, здійснювали українські військові, скориставшись прикриттям «зернового коридору». Українська сторона не взяла на себе відповідальності за цю акцію.

Чому демарш рф назрівав «не вчора»? Рішення щодо блокування Чорноморської ініціативи було не миттєвим і добре підготовленим: весь останній місяць російські офіційні особи заявляли, що українське зерно експортується «багатим» країнам, тоді як коридор задуманий як гуманітарний – для допомоги країнам Африки, а не комерційний. Також викликали нарікання успіхи української торгівлі, тоді як російська частина договору, в рамках якої ООН мала сприяти експорту російського врожаю та добрив, відверто провисла. Україна за час дії зернового коридору з 1 серпня на момент російського суботнього демаршу заробила близько $3 млрд.

Вихід росії з угоди – навіть у формулюванні «припинено» передбачав зупинку роботи зернового коридору.

«Виходимо з того, що укладена між росією, Туреччиною та Україною за запевненням ООН 22 липня «чорноморська ініціатива» без нас виконуватися не повинна, а вжиті без нашої участі рішення та заходи ні до чого нас не зобов'язують», – заявив постійний представник росії при Організації Об'єднаних Націй Васілій Нєбєнзя на засіданні Ради Безпеки ООН.

Але, як виявилось, так вважала лише росія.

Як розвивалися події 2 листопада? Російська частина персоналу Спільного координаційного центру в Стамбулі була відкликана ще в суботу, і їй був приписаний виключно «дистанційний» формат комунікації з колегами, що залишилися. А вранці понеділка судна, які стояли на рейді в Одесі, отримали радіограму, в якій зазначалося, що коридор закритий з ініціативи російської сторони, є небезпечним для проходу, і їм наказано повернутися в район стоянки.

Проте вже за півгодини капітанам надійшла протилежна директива. Згідно з нею, попереднє повідомлення не було погоджено СКЦ, транзит дозволено і російська сторона про це повідомлена.

росія (вже від свого імені) намагалася наполягати на неприпустимості використання коридору без своєї згоди, проте без успіху. У понеділок 12 суден вийшло з Одеси та ще чотири отримали дозвіл на вхід. Пізніше того ж дня президент Туреччини Реджеп Ердоган заявив, що коридор продовжує діяти, а з росією ведуться переговори.

Таким чином кремль сам потрапив у пастку, переоцінивши свої сили. Вихід із угоди, як виявилося, зовсім не означає зупинку експорту зерна. Єдиний спосіб цьому перешкодити – створити реальну військову загрозу, тобто атакувати гуманітарні суховантажі, що йдуть під прапором Туреччини – одного з останніх своїх союзників. Неможливо.

У вівторок ще до обіду рф заявила, що відновлює свою участь у Чорноморській зерновій ініціативі. російське міноборони, а згодом МЗС повідомили, що розслідування інциденту в Севастополі вже проведено, а українська сторона надала письмові гарантії, що не використовуватиме зерновий коридор для військових цілей.

Ефект повернення був настільки сильним, що щоб заспокоїти внутрішнього патріотичного споживача в росії, слово довелося взяти владіміру путіну, який сказав, що «росія може вийти з коридору будь-якої миті, якщо Україна порушить свої зобов'язання». «Якщо ми в майбутньому у разі порушення Україною своїх зобов'язань вийдемо з цієї угоди, ми весь обсяг, який був досі поставлений з території України на адресу найбідніших країн, поставимо безоплатно», – додав він.

Якими будуть політичні наслідки? За два дні своєї відсутності росія, окрім репутаційних втрат, втратила ще один важливий важіль впливу. Йдеться про штучне затягування інспекції судів. Починаючи з середини вересня російська частина інспекційної групи планомірно блокувала проходження кораблями необхідних формальностей, внаслідок чого середній час очікування зріс зі стартових 50 годин до 200–300 і навіть 500 годин. Тобто судну потрібен був один день, щоб пройти з Одеси на Босфор і ще два+ тижні очікування, щоб вирушити далі маршрутом. Рекордсмен – судно Patronus, яке чекало інспекторів 528 годин.

«Ми 12 років моніторимо море, і жодного разу такого не бачили», – сказав Андрій Клименко, керівник проекту Інституту Чорноморських стратегічних досліджень.

За час відсутності росії Спільний координаційний центр підвищив кількість інспекційних груп удвічі – до 10. Україна на це погодилася, російську делегацію «повідомили». У результаті перевірка судів помітно прискорилася, хоча на інспекції все ще чекають близько двох сотень кораблів.

Як зазначає Андрій Клименко, з посиланням на аналітичну записку, що стала доступною, блокуючи коридор, росія переслідувала масштабні стратегічні цілі. Обмеження на 15% українського експорту зерна кумулятивним ефектом додасть до зростання цін на продукти в ЄС та Великій Британії 5–7%, що разом із зростанням тарифів на тепло виведе інфляцію до грудня на показник 13–15%.

Спричинена цим соціальна напруга могла б створити тиск на уряди цих країн з метою перегляду політики щодо «спеціальної військової операції» та рф у цілому. «Росія хоче, щоб із нею хоч про щось почали розмовляти. Адже зараз із ними взагалі не ведуть переговорів», – зазначає Клименко.

Такі переговори, які в теорії могли б включати пропозицію про тимчасове «хлібне перемир'я», життєво важливі для агресора на тлі невдач на фронті, особливо в Херсонській області. Зазначимо, що це навряд чи реалістичний сценарій навіть у разі тривалої блокади зернового коридору, проте росія вже неодноразово доводила, що її уявлення про навколишній світ дуже далекі від реальності.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у нашому Telegram-каналі Mind.ua та стрічці Google NEWS
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло