«Пластик», «комп’ютер» чи жива мережа: навіщо читати книжку «Секрети нейропластичності»

«Пластик», «комп’ютер» чи жива мережа: навіщо читати книжку «Секрети нейропластичності»

І чого варто повчитися в її автора Девіда Іґлмена

«Пластик», «комп’ютер» чи жива мережа: навіщо читати книжку «Секрети нейропластичності»
Фото: Аліна Бутенко для Mind

Усі ми є контейнерами для часу й простору, а сновидіння – це захисний механізм зорової ділянки мозку під час сну. Тож віддайте в макулатуру всі сонники й прочитайте цю дивовижно наукову й зрозумілу книжку про мозок.

Бекграунд. Коли фахову книжку пише людина, що все життя присвятила дослідженню предмета, про який ідеться в оповіді, та ще й заснувала компанію, де впроваджує на практиці досліджуване, можна сказати, що така людина схиблена на своїй роботі. У найкращому розумінні. Саме професійний фанатизм дає можливість фахівцеві з усіх боків показати нюанси й таємниці предмета свого вивчення.

Тож якщо нейробіологія для когось досі є чимось сакральним, недосяжним, складним чи нудним, то американський нейробіолог Девід Іґлмен демонструє, наскільки це цікава й неймовірно важлива наука про роботу мозку. А якщо людина до всіх своїх професійних талантів має ще й дар оповідача – читання книжки перетворюється на суцільне задоволення. І наш мозок нам за це лише подякує.

«Пластик», «комп’ютер» чи жива мережа?

Оригінальна назва: Livewired: The Inside Story of the Ever-Changing Brain by David Eagleman.

Видавництво: «Наш Формат»

Наклад: 1500 примірників

Сюжет. Імовірно, кожен хоч раз замислювався над природою людського життя – від мікроскопічної заплідненої яйцеклітини до природної смерті в поважному віці через завершення циклу функціонування організму. У цій книжці автор також пропонує поглянути на цей процес, але суто з погляду роботи мозку як системи, що безперервно змінюється.

Отже, наш мозок є неймовірно пластичним. Або нейропластичним, як називають це нейробіологи. Проте саме слово пластичність може ввести в оману пересічну людину, яка звикла вважати пластичним щось, що доволі гнучке, чому можна надати певну форму, і ця форма триматиметься, доки її знову примусово не змінити. Але мозок працює все ж не так. Девід Іґлмен наводить приклад розвитку міста. Воно розростається, оптимізується, у ньому створюють нові дороги й комунікації, модифікують освітню, медичну й правову системи, розробляють зовнішню і внутрішню політики. Тобто місто безперервно розвивається з плином часу й ніколи не досягає кінцевої точки. Мозок працює саме так. Тож і головна мета цієї книжки – зрозуміти, як функціонує ця змінювана система мозку. І для цього автор пропонує використовувати поняття живої мережі. Саме воно допоможе зрозуміти нашу динамічну й адаптивну систему пошуку й оброблення інформації – мозок.

Ваш мозок уже змінився відтоді, як ви прочитали заголовок, завдяки мізерним спалахам синапсів у понад 80 мільярдах нейронів.

Мозок як жива мережа має основні принципи функціонування:

  1. Відображати світ.
  2. Реагувати на вхідні сигнали.
  3. Управляти будь-якими пристроями.
  4. Зосереджуватися на важливому.
  5. Блокувати стабільну інформацію.
  6. Змагатися або померти.
  7. Орієнтуватися за даними.

Вивчати суть кожного з них, читаючи книжку, – це відкривати для себе окремий всесвіт про наш мозок і серйозно замислюватися про свої думки, дії і життя загалом.

Структура оповіді побудована автором як відповіді на певні питання, як-от:

  • Чи можна жити людині лише з половиною мозку?
  • Чому навколишній світ украй важливий для розвитку дитини?
  • Як саме мозок відображає зовнішнє?
  • Чому старого пса складніше навчати нових трюків, а літній людині складніше опановувати нові вміння?
  • Як працює пам’ять і чому ми маємо бути вдячні природі за те, що щось забуваємо?
  • Чому ми бачимо сни, коли спимо?

І це лише деякі аспекти, що ілюструють основні механізми роботи мозку. У кожному з 12 розділів цієї праці супутніх питань більше. І на всі є відповідь з погляду науки.

Дуже цікавою і актуальною особливістю книжки є те, що автор як науковець розбирає ідеї біохакінгу. Хоча цього терміну не вживає, проте окремий розділ присвячений розгляду питання: як людині поліпшити своє тіло? Адже біохакінг як процес управляння здоров’ям містить і сферу нейрохакінгу. А компанія Девіда Іґлмена Neosensory саме розробляє сенсорні пристрої для людей, які не можуть чути. Завдяки цим новітнім технологіям вони можуть жити цілком повноцінним життям попри фізичні вади. І йдеться не лише про слух. На прикладах людей і тварин автор пояснює процеси оптимізації окремих ділянок мозку для керування наявними частинами тіла (наприклад, коли втрачена кінцівка). Неймовірна гнучкість мозку уможливлює керування новим тілом.

Колись наука просунеться набагато вперед і буде можливість досліджувати останки давніх людей за деталями клітин мозку – такий собі мікроскопічний щоденник, який сам мозок і вів упродовж життя певної людини: зрозуміти, якими були його близькі родичі, почути його голос, відчути його емоції тощо. Сьогодні це звучить дивно, проте передумови для цього наука вже має. Залишилося почекати років… 50 чи 100.

А поки ми живемо далі й розвиваємося, розуміючи, що завдяки живій мережі кожен з нас – всесвіт.

Вам сподобається, якщо: вас цікавить ця дивина природи – мозок, і ви готові постійно вивчати навколишній світ, щоб краще розуміти роль мозку.

Вам не сподобається, якщо: вам зручніше вірити в сонники, у долю, у забобони, у те, що мозок недосконалий і лінивий, а поліпшувати власне тіло, подовжувати життя і використовувати найновіші технології є смертним гріхом.

Головна причина прочитати: завдяки мозку упродовж життя ми вбираємо в себе все, із чим взаємодіяли. Наша жива мережа уможливлює пам’ять, здібності, інтелект, таланти і, постійно змінюючись, фактично творить цивілізацію, відкидаючи зайве й актуалізуючи найважливіші завдання організму.

Ще кілька книжок про…:

«Пластик», «комп’ютер» чи жива мережа?

«Ми – це наш мозок»  Дік Свааб

Науково-популярна книжка всесвітньо відомого нідерландського нейробіолога й одного з найавторитетніших у світі дослідників мозку. Ця книжка – захоплива мандрівка в справжню terra incognita людини. Нові наукові дослідження головного мозку людини доводять, як мало ми знаємо про цю частину нашого організму та як багато дивовижних відкриттів чекає попереду.

Дік Франс Свааб спеціалізується на роботі мозку й стверджує, що наше життя залежить від фізичних і хімічних процесів, які в ньому відбуваються.


«Пластик», «комп’ютер» чи жива мережа?

«Біологія поведінки» Роберт Сапольські 

Ця книжка є спробою скласти пазл із того, що ми знаємо про мозок, гени, культурний вплив, еволюційні зміни й навіть систему кримінального правосуддя. Автор звертається до наукових досліджень, робить екскурси в історію.

Чому люди рятують і вбивають, пробачають і мстяться, кохають і ненавидять? Один вказуватиме на емоції, другий на гормони, третій шукатиме причини в дитинстві, а четвертий – у середовищі.

Хто має рацію? Усі й ніхто водночас. Бо для повної картини потрібні аргументи з кожної галузі.


«Самовідновлення мозку» Норман Дойдж 

Ми живемо в переломний для медицини момент. З’являються відкриття про те, що мозок може зцілюватися, а отже, є шанс подолати невиліковні захворювання.

Клітини мозку здатні обмінюватися електричними імпульсами, а також утворювати нові зв’язки, що є основним шляхом до одужання.

У цій книжці доктор медицини Норман Дойдж вказує на численні клінічні дослідження нейропластиків, які доводять, що мозок може зцілюватися і повертати втрачені функції.

Автор розкриває історії людей, які докорінно змінили стан свого здоров’я і навіть віднайшли здібності, про існування яких не здогадувалися.


«Твій мозок – суперзірка: використовуй на повну!» Кая Норденген 

Наш мозок робить нас тими, ким ми є. Він дозволяє спілкуватися з іншими, з найпростіших повідомлень і до тонкої іронії. Він змушує закохуватися і переховує дитячі спогади. Він постійно навчається і стає дедалі складнішим.

Але мозок може спонукати й до поганих вчинків і неправильного вибору, винагороджуючи різні залежності.

Кайя Норденген – лікарка-невролог, докторка медичних наук і популярна спікерка. У своїй книжці вона жваво й захопливо розкриває таємниці сірої речовини та допомагає читачеві зробити зі свого мозку справжню суперзірку.


Підписуйтеся на телеграм-канал Аліни Бутенко «Гербарій книжкових корінців»

У випадку, якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію. Або надішліть, будь-ласка, на пошту [email protected]
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло