Цифрова столиця: близько 1000 укриттів із Wi-Fi, інтернет речей на батарейках і 6,5 млн голосів за перейменування вулиць

Відмова від паперових квитків й оплата банківською карткою в наземному транспорті, запис до ЦНАП онлайн, запуск моніторингу руху громадського транспорту, створення туристично-культурного хабу з віртуальними 3D-турами та сповіщення про стан повітря. Це частина сервісів, які отримали кияни в застосунку «Київ Цифровий» 2022 року вже під час війни.

Як розвивається цифрова інфраструктура Києва під ракетними обстрілами? Як сервіс забезпечує інформацією киян щодо роботи підприємств? Як проходила дерусифікація вулиць? Про це й багато іншого розповіла команда проєкту «Київ Цифровий» на презентації цифрових досягнень міста за 2022 рік. Mind вибрав найцікавіші факти та цитати.

Це загальна тривалість повітряних тривог у Києві. Вони оголошувалися в місті понад 620 разів. «Київ Цифровий» з початку повномасштабного вторгнення став інструментом, який попереджає про загрози авіаударів і спрямовує людей до найближчого бомбосховища. У застосунку зібрана інформація про найближчі укриття та інструкції щодо дій при обстрілах.

Стільки базових станцій зв’язку встановили у всіх районах Києва. За словами представників команди «Київ Цифровий», столиця – перше в Україні місто, де побудували міську опорну мережу та інфраструктуру для впровадження технології інтернету речей. Близько 1000 укриттів під'єднали до Wi-Fi.

«Розвиваємо мережу інтернету речей, яка базується на технології радіопередачі даних LoRaWAN. Це важливо в часи, коли немає електроенергії: сенсори, які використовуються для цієї мережі, можуть жити на батарейках достатньо довго», – зазначила заступниця директора департаменту IT Вікторія Іцкович.

Така кількість приватних підприємців звернулася до сервісу, щоб надати актуальну інформацію про їхній час роботи. «Google закрив карти, ми не могли отримати інформацію, відкритий, скажімо, магазин чи ні. А нам потрібно було сповістити людей хоча б про мінімум. У підсумку вдалося плідно співпрацювати з малим та середнім бізнесом», – зазначив директор департаменту інформаційно-комунікаційних технологій КМДА Олег Половинко.

У застосунку створили мапу аптек, АЗС і СТО столиці, що працюють. А ще додали мапу травмпунктів, точок продажу хліба, пунктів із безкоштовною питною водою та бюветами, розташування продуктових магазинів, зоомагазинів, ветлікарень та гуманітарних штабів, що працюють.

Саме стільки голосів віддали кияни за перейменування вулиць. Загалом проголосували 139 000 людей. «Ми запустили перейменування вулиць й отримали безліч голосів за майже п’ять днів. Кияни змогли в короткий строк зручно скористатися сервісом і висловити свою думку. Ця думка була врахована депутатами Київської міської ради. Той складний процес, який раніше забирав місяці, був завершений менше ніж за тиждень», – зазначив керівник цифрової трансформації Києва Петро Оленич.

Стільки разів у «Київ Цифровому» українці підписали петиції. Цьогоріч у застосунку з’явився повноцінний інструмент для голосування, завдяки якому відбулося зростання залученості: з 38 петицій і 4000 підписів до 426 петицій і 570 000 підписів. Найпопулярніші теми наразі – транспорт та інфраструктура. За дерусифікацію було віддано понад 100 000 голосів.

Саме стільки зупинок налічує сервіс для відстеження руху міського транспорту. Користувач застосунку може простежити рух громадського транспорту на більш ніж 100 маршрутах автобусів, тролейбусів і трамваїв. Також можна відстежувати час їх прибуття, зберігати маршрути та дізнаватися про можливі варіанти пересадок. «Це не розклад, а актуальна інформація про фактичне прибуття транспорту на зупинку, який відстежується за допомогою GPS-трекерів», – пояснила Вікторія Іцкович.

Стільки встановили в місті сертифікованих індикативних датчиків. Також у столиці з'явилися п’ять станцій, які аналізують повітря за більш як 15 показниками.

Користувачі можуть отримувати сповіщення та рекомендації в разі погіршення якості повітря. «Минулого року Київ встановив мережу сенсорів якості повітря, у 2022-му ми інтегрували ці дані в «Київ Цифровий», – уточнила Вікторія Іцкович.

Стільки аудіогідів двома мовами супроводжують створені віртуальні 3D-тури пошкодженими внаслідок російської агресії будівлями Києва. Тури доступні на порталі туристично-культурного хабу «Київ Цифровий». Зокрема, можна подивитися фото в форматі «360» зруйнованих російськими військовими будинків у Дарницькому, Шевченківському, Святошинському, Оболонському, Подільському та Солом’янському районах.