Не дронами єдиними: Іран обходить західні санкції, створивши з цього окремий напрямок бізнесу. І, схоже, активно вчить цьому росію

Після вторгнення в Україну Іран став головним військовим союзником росії. Лише із серпня Тегеран поставив москві сотні безпілотників, які використовуються для атак на українську енергетичну інфраструктуру, що є особливо чутливою ціллю в сезон зимових холодів.

Цю проблему не оминув Президент України Володимир Зеленський під час візиту до Вашингтону на цьому тижні. «Коли росія не дістає до наших міст артилерією, вона намагається знищити їх ракетами. Але їй і ракет мало – росія знайшла спільника у своїй політиці геноциду. Це Іран, який посилає сотні смертоносних дронів росії. Це є загроза для нашої критичної інфраструктури. Таким чином, один терорист знайшов іншого», – сказав він у звернені до Конгресу США.

Іран не забарився з відповіддю. Вчора, 22 грудня, погрозливі попередження пролунали від Насера Канаані, офіційного представника МЗС. Він вкотре відкинув звинувачення у постачанні іранських дронів-камікадзе, а також додав, що Зеленський має «винести уроки» з долі деяких лідерів країн, «які покладалися на підтримку Америки».

Незважаючи на жорсткий санкційний тиск, що діє протягом десятиліть, Іран, відомій своїми великими запасами вуглеводнів, продовжує отримувати доходи від експорту нафти й розвивати співпрацю з росією. Дані західних розвідок свідчать, що кожен барель, проданий Іраном, фінансує підтримку його режимом війни кремля в Україні. Дві країни почали будувати 3000-кілометровий новий трансконтинентальний торговельний маршрут до Індійського океану, який дозволить їм менше залежати від іноземних санкцій.

Використовуючи численні публікації The Washington Institute for Near East Policy та іноземних медіа, Mind дослідив, як тіньові схеми змінили економіку Ірану, що колись був заможною державою, а потім перетворився на країну, визнану спонсором тероризму. За схожими лекалами може діяти і рф у недалекому майбутньому.

Цікаво, що в полі зору американських слідчих опинилася «величезна мережа прихованих компаній» для контрабанди нафти, яку створив Віктор Артемов – громадянин України, що народився в Донецькій області та проживає в Швейцарії. Після того як адміністрація Джо Байдена цього року повернулася до посилення примусових заходів проти Ірану, він опинився в санкційному списку Мінфіну США як особа, пов’язана з терористичними організаціями «Корпус вартових Ісламської революції» та «Хізболла». Це свідчить не лише про складні тіньові взаємозв’язки на глобальному нафтовому ринку, а й про наміри західних союзників рішучіше їх блокувати для боротьби з тероризмом.

«Обхідні» схеми

За даними The Washington Institute for Near East Policy, Іран наразі продовжує експортувати значні обсяги нафти, забезпечуючи важливе джерело доходу для свого режиму. Останніми місяцями країна все частіше порушує резолюції ООН і міжнародні норми, починаючи від надсилання зброї росії для використання проти України до жорстокого придушення масових протестів вдома та просування своєї ядерної програми.

Країни, що підозрюються у транспортуванні іранської нафти

Хоча західні уряди відреагували на ці дії запровадженням нових санкцій і спробою дипломатично ізолювати Іран, поки що вони значно не посилили тиск. Застосування більш рішучого підходу може завдати більше збитків Тегерану та обмежень для фінансування його агресивної політики. Однією з можливих сфер для цього є енергетичний сектор. Адміністрація Байдена зберегла санкції «максимального тиску», накладені за часів президентства Дональда Трампа, але не надто суворо їх дотримувалася. Це дозволило Ірану збільшити експорт нафти протягом останніх двох років.

Нафтова лінія життя

Згідно з оцінками консалтингових компаній TankerTrackers, Vortexa та Kpler, за останні три місяці експорт нафти з Ірану становив у середньому від 810 000 до 1,2 млн барелів на добу. Більша частина цього потоку надходила до Китаю, деякі об’єми також отримували компанії в Сирії, Об’єднаних Арабських Еміратах і Венесуелі. Нафта, що відправляється в ОАЕ, ймовірно, також реекспортується до Азії.

Приховані грошові потоки

Наведені дані щодо експорту розкривають лише частину історії, оскільки вони не включають тіньові оборудки. Розрив демонструє, скільки коштує прихована торгівля нафтою.

У поточному фінансовому році (березень 2022 – березень 2023) Іран очікує експортувати 1,4 млн барелів на добу по ціні $70 за барель. Частина цих доходів спрямовуються безпосередньо до військових організацій, зокрема Корпусу вартових Ісламської революції (КВІР).

Через західні обмеження Іран втратив половину своїх нафтових доходів. Він змушений продавати нафту зі знижкою, аби заохотити покупців, які не схильні до ризику брати участь у таємних угодах, щоб приховати походження нафти, і керуватися банківськими обмеженнями, які скорочують кінцевий дохід. Окрім того, КВІР за надання послуг із контрабанди нафти забирає частину грошей для підтримки діяльності та фінансування своїх довірених осіб-іноземців.

Корупція та інші наслідки

Ще у 2010-х роках в умовах посилення санкцій Тегеран був змушений переорієнтувати свій імпорт та експорт з Європи на Азію, а головним його економічним партнером став Китай. Зараз, понад десять років потому, експерти зробили кілька висновків про наслідки західного тиску для економіки Ірану.

Перш за все санкції загострили питання «нафтової залежності» бюджету країни в умовах, коли можливості для експорту вуглеводнів різко скоротилися. Тому Іран направив зусилля на диверсифікацію експортної продукції.

Для обходу санкцій іранський бізнес розробив безліч нестандартних варіантів торгівлі, часто із залученням формально іноземних підприємств у Туреччині та ОАЕ. Ті західні компанії, яким вигідна торгівля з Іраном, по змозі заплющують очі на такі оборудки, якщо їм самим нічого не загрожує.

Обхід санкцій при імпортно-експортних операціях став джерелом збагачення для певних верств іранського суспільства, при тому що загалом санкції стримують розвиток економіки та знижують доходи більшої частини населення.

Іран активно розвиває закупівлю технічних та інженерних послуг для реалізації проєктів у Іраку, країнах Центральної Азії та Африці.

Обхід санкцій – це окремий бізнес

Наявність імпорту товарів і продукції до Ірану із-за кордону на тлі санкцій демонструє, що в умовах відкритих ринків система так чи інакше все одно приходить до рівноваги: одні шукають напівзаконні способи задовольнити попит, інші – заплющують очі на тіньові схеми, якщо їм не загрожують штрафи та інші покарання.

Навколо санкцій всередині Ірану вже давно створився та розвивається окремий бізнес, з яким пов'язані і силові структури, і корумповані чиновники, і місцева мафія.

Ті, хто використовують санкції собі на користь, організувавши ввезення імпортної продукції в країну, будують для своїх сімей шикарні особняки в найбагатших районах Тегерана, відправляють дітей вчитися до Сполучених Штатів і проводять час на Карибах із західними моделями. При цьому третина іранців живе за межею бідності, у країні падає виробництво м'яса, тому що люди не можуть дозволити собі його купувати. Саме санкції та пов'язана з ними корупція підживлюють такий стан речей.

Водночас поширення корупції, релігійні обмеження та загострення економічного розшарування в суспільстві створює передумови для соціальних зворушень. Це те, що відбувається в Ірані зараз. Проте немає жодних гарантій, що такий перебіг подій призведе до зміни політичного устрою в країні та її демократизації за західним зразком.