Заарештувати, вилучити та продати якнайдорожче: як відбувається приватизація податкових застав та активів громадян росії

Державний бюджет у 2023 році має одержати від приватизації 6 млрд грн. Якщо врахувати, що за перший «воєнний» 2022 рік Фонд державного майна (ФДМ) продав активів на загальну суму 2,2 млрд грн (з неї фактично держбюджет отримав 1,7 млрд грн), то план на 2023 рік не здається фантастичним.

Справа в тому, що цьогоріч  ФДМ вперше займатиметься продажем державного та комунального майна, яке знаходиться у податковій заставі. Також, окрім доходів від приватизації, держбюджет зможе отримувати кошти від продажу активів, стягнутих із громадян російської федерації, які потрапили під санкції з боку України.

Mind розбирався, про які саме податкові застави та підсанкційні активи може йтися, і за якою вартістю вони можуть бути виставлені на продаж.

Що держава може робити із податковими заставами? Верховна Рада 3 листопада 2022 року ухвалила законопроєкт №8045 (тепер це закон №2719-IX), норми якого дозволяють проводити приватизацію державного та комунального майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу.

У той же час, доки борг не погашено, майно так і перебуватиме у податковій заставі. У такому разі новий власник заставних активів буде зобов'язаний спрямовувати будь-який дохід, отриманий від їх використання (наприклад, від оренди), на покриття заборгованості.

Що держава може робити із підсанкційними активами? Майно, яке Україна стягує з громадян росії, зазвичай потрапляє в управління Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів (АРМА).

Але юридично АРМА не є власником цих активів. Воно займається лише їх управлінням. Причому в судових рішеннях, на підставі яких агентство отримує майно громадян росії, найчастіше передбачено, що АРМА має знайти керівників, які займатимуться діяльністю експропрійованого активу (заводу, фабрики, тощо). Отриманий при цьому дохід Нацагентство перераховуватиме до державного бюджету.

Фонд держмайна щодо таких активів має дещо інші повноваження. Вони прописані у законі №4107-VI. ФДМУ розпоряджається (управляє) державним чи комунальним майном, корпоративними правами держави – у тому числі. Основні інструменти, за рахунок яких ФДМ наповнює держбюджет, – це приватизація майна або його здавання в оренду.

Відповідно Фонду дістаються ті підсанкційні активи, які після проходження прописаних у законодавстві процедур та судових інстанцій усіх рівнів стали власністю держави. Після цього Кабінет Міністрів передає націоналізоване майно росіян Фонду держмайна, який обере найефективніший варіант їхньої монетизації – продасть або знайде орендаря.

Які податкові застави можуть потрапити під приватизацію? ФДМ ще наприкінці 2022 року повідомив про те, що у його розпорядженні вже є 41 об'єкт, який перебуває у податковій заставі. Це як державне, так і комунальне майно. Його сукупна стартова вартість оцінюється в 1 млрд грн. Сума податкових боргів, яку доведеться погасити новим власникам цих активів (у разі, якщо їх буде продано), становить 300 млн грн.

Mind звернувся до ФДМ із проханням назвати хоча б ключові об'єкти, які можуть бути продані в рамках норм закону №2719-IX. Але на момент виходу матеріалу представники Фонду на запитання редакції не відповіли.

• У лютому 2020 року Державна фіскальна служба (сьогодні це Державна податкова служба) намагалася через суд стягнути з держпідприємства «Сумський облавтодор» борг у розмірі 8,4 млн грн з податку на додану вартість (ПДВ) та акцизного податку з урахуванням штрафів за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.
• У червні 2021 року ДПС також у судовому порядку зажадала від ПрАТ «Запоріжжяобленерго», 60,3% акцій якого на той час належало державі, погасити за рахунок заставного майна податковий борг у сумі 106 млн грн.
• До великих боржників входить і держпідприємство «Львіввугілля». Причому вже не перший рік. Ще у вересні 2015 року фіскали змогли отримати від підприємства 281 млн грн податкового боргу. 2020 року податківці в судах домагалися стягнення податкового боргу в розмірі 267 млн грн. Причому ДПС вимагала передати їй саме майно в рахунок цієї суми, оскільки гроші на погашення боргів у підприємства фактично були відсутні. Станом на 1 січня 2022 року розмір податкової заборгованості «Львіввугілля» разом зі штрафами сягнув уже 431 млн грн.
• Улітку 2022 року податкова служба подала позов до держпідприємства «Мелітопольський завод «Гідромаш». Причина та сама: платник податків чимало заборгував держбюджету – близько 5 млн грн податків. Але оскільки коштів на виплату боргу він не мав, ДПС зажадала погасити цю суму за рахунок майна з податкової застави.
• Є проблемні платники податків і серед комунальників. Наприклад, у березні 2021 року комунальне підприємство «Зеленбуд», засновником якого є міськрада Кам'янського Дніпропетровської області, намагалося в рамках касації оскаржити примусове стягнення 5 млн грн податкової заборгованості (але марно). Цей борг виник ще 2001 року, тобто комунальне підприємство не погашало його десятиліттями.

Які підсанкційні активи може продати ФДМ? Реалізація майна громадян росії, яке було стягнуто на користь України, якщо таки відбудеться, то стане прецедентом. Принаймні з 24 лютого 2022 року на продаж подібні активи ще не виставлялися.

• ТОВ «Електрозавод-ВІТ» (Запоріжжя); частка Євтушенкова в капіталі до націоналізації – 42,09%. Це підприємство було дочірнім підрозділом ТОВ «Електрозавод», розташованого в москві. Основний напрямок діяльності ТОВ «Електрозавод-ВІТ» (згідно з КВЕД) – створення програмного забезпечення, ремонт та обслуговування електрообладнання, виробництво електродвигунів, генераторів і трансформаторів. За даними YouControl, статутний капітал підприємства складає 40 000 грн. Виручка «Електрозавод-ВІТ» за 2020 рік перевищила 3,74 млн грн, а зобов'язання на початок 2021 року склали 169 млн грн.
• ТОВ «ІТМ-Україна» (Київ); частка Євтушенкова у капіталі до націоналізації – 59,2%. Серед напрямів діяльності цього ТОВ фігурує розробка ПЗ, оптова торгівля електронним та телекомунікаційним обладнанням, ремонт комп'ютерів та периферійного обладнання, консультаційні послуги в галузі комп'ютерних технологій. За даними YouControl, статутний капітал підприємства – 140 000 грн, виручка за 2021 рік – 62,1 млн грн, зобов'язання на початок 2022 року – 18 млн грн. За даними реєстрів Державної податкової служби, ТОВ «ІТМ-Україна» у 2021 році було внесено до плану документальних перевірок.
• ТОВ «Смарт Діджитал Солюшнс» (Київ); частка Євтушенкова у капіталі до націоналізації – 59,2%. Головний вид діяльності підприємства – Управління комп'ютерним обладнанням. Крім цього, у його КВЕД фігурують діяльність зі створення та трансляції телепрограм, діяльність із видання фонограм та музичних записів, рекламні послуги. За даними YouControl, розмір статутного капіталу компанії становить лише 1500 грн. При цьому її виручка за 2021 рік – понад 77,5 млн грн, а зобов'язання станом на початок 2022 року – 21,3 млн грн. Згідно з базою даних Opendatabot, в офісі компанії у грудні 2020 року співробітники Служби безпеки України (СБУ) провели обшук та вилучили деяке обладнання – комп'ютери, смартфони та носії цифрової інформації.
• ТОВ «Науково-інженерний центр «ЗТЗ-Сервіс» (Запоріжжя); частка Євтушенкова у капіталі до націоналізації – 42,09%. Основний напрямок діяльності підприємства – монтажні роботи з встановлення та обслуговування різного обладнання. Записи на сторінці компанії у Facebook говорять про те, що «ЗТЗ-Сервіс» займалася переважно монтажем та ремонтом силових трансформаторів. Наприкінці грудня 2021 року підприємство в Монголії завершило реконструкцію автотрансформатора потужністю 200 МВА, а в січні 2022 року «ЗТЗ-Сервіс» розпочало роботу з інструментального обстеження трансформаторів підстанцій Північного ГЗК у Кривому Розі. За даними YouControl, статутний капітал підприємства становить майже 1,9 млн грн, виручка за 2021 рік – 16,5 млн грн, зобов'язання на початок 2022 року – 4 млн грн.
• АТ «Український науково-дослідний проектно-конструкторський та технологічний інститут трансформаторобудування» (Запоріжжя); частка Євтушенкова у капіталі до націоналізації – 34,21%. Підприємство, яке має скорочену назву АТ «ВІТ», займається переважно виробництвом електродвигунів, генераторів та трансформаторів. Акціонерне товариство «ВІТ» було створено рішенням Ради Міністрів СРСР ще 1959 року. З 2006 року підприємство, як і «Електрозавод-ВІТ», входить до структури холдингової компанії «Електрозавод» (москва). Одним із претендентів на поглинання АТ «ВІТ» на початку 2000-х був також український бізнесмен Костянтин Григоришин. За даними YouControl, статутний капітал підприємства перевищує 355 000 грн, виручка за 2020 рік склала 35 млн грн, зобов'язання на початок 2021 року – 13,2 млн грн.

Рустем Умеров після передання активів Євтушенкова до ФДМ заявив, що кошти від їхнього продажу будуть спрямовані на «…посилення обороноздатності та відновлення України».

Які ще активи можуть бути продані? Потенційно у черзі на приватизацію перебуває й те майно, яким керує АРМА. Нюанс лише в тому, що мають завершитись усі судові процеси щодо стягнення активів на користь держави, після чого вони можуть бути продані новим власникам.

Наприклад, у вересні 2022 року СБУ заарештувала та передала АРМА активи одного з підприємств Вінницької області на суму 2 млрд грн, які належали російському бізнесменові. Щоправда, назви підприємств та прізвище бізнесмена правоохоронці не озвучили.

Державне бюро розслідувань (ДБР) у грудні 2022 року заявило про передання АРМА активів групи компаній російської «татнєфті». Зокрема, це корпоративні права компанії «татнєфть-АЗС-Україна», корпправа та майно компаній «Харків-Капітал» та «Полтава-Капітал», яким належить понад 100 АЗС на території Харківської та Полтавської областей. А вже в січні 2023 року БЕБ передало АРМА активи громадянина росії на 350 млн грн, якому належало одне з найбільших в Україні підприємств із виробництва заморожених напівфабрикатів. Агентство «Інтерфакс-Україна» пізніше повідомило, що йдеться про компанію «Єрмоліно».