Прем’єри тижня: каннський призер «Одного чудового ранку» із Леєю Сейду та богемний Голлівуд у стрічці «Вавилон» від режисера «Ла-Ла Ленду»

19 січня 2023 року в український прокат вийшли дві стрічки: «Вавилон» оскароносного режисера Дам’єна Шазеля та французький призер Каннського кінофестивалю «Одного чудового ранку». Перша картина занурить вас у яскраве та богемне життя «фабрики мрій», а друга розповість і покаже реальну історію, яка може трапитись з будь-ким. Докладніше про прем’єри читайте в огляді Mind. 

Сюжет. Молода мати-одиначка Сандра мешкає в Парижі. Її життя сповнене турботи про маленьку дочку та хворого батька, стан якого стрімко погіршується. Раптом у її житті з’являється нове захоплення – одружений науковець Клеман.

В українському прокаті: з 19 січня 2023 року.

Бекґраунд. Фільм «Одного чудового ранку» виріс з власного досвіду режисерки та сценаристки Мії Хансен-Льове. Картина стала свого роду сповіддю Мії, яка переживала нейродегенеративну хворобу батька і через внутрішні страждання та біль не могла побудувати власних стосунків.

На головну роль режисерка запросила зірку фільмів «007: Спектр» та «007: Не час помирати» Лею Сейду. Вона є яскравим прикладом «жіночої сексуальності», і, як каже Хансен-Льове, її ключовою метою було розкрити акторку з іншого боку, «позбавивши її звабливості».

Прем’єра фільму відбулася 20 травня 2022 року на Каннському кінофестивалі, на якому стрічка отримала премію «Label Europa Cinemas». 

Вам сподобається, якщо: ви пережили схожу ситуацію, в якій опинилася головна героїня Сандра. Тут є багато філософських запитань, що лежать на поверхні або приховані в діалогах та мовчанні. Тому ви з легкістю зможете їх зчитати, а потім порівняти із власними проблемами.

Якщо ви фанат творчості Леї Сейду, то для вас її акторська гра тут стане особистим новим відкриттям. При перегляді фільму починаєш несвідомо порівнювати її із ще однією французькою акторкою – Маріон Котіяр. Сейду розкривається у цій драмі з іншого боку – субтильною, беззахисною та більш людяною. Недарма її навіть номінували як «найкращу акторку» на премію Європейської кіноакадемії.

Вам не сподобається, якщо: ви вже встигли подивитися схожі фільми, у яких сюжет зав’язаний на захворюванні батьків, як-от чудова драма 2020 року «Батько» із сером Ентоні Гопкінсом. Або драмеді «Суддя» 2014 року із Робертом Дауні – молодшим та Робертом Дювалем, де теж показані переживання головного героя через розлучення з дружиною та стосунки з батьком-суддею, що має відповісти перед законом за скоєний злочин.

На відміну від наведених вище фільмів «Одного чудового ранку» слабший сюжетно. Він виглядає просто, як хроніка рутини головної героїні, що стикається з проблемами та не може їх подолати. Героїня Леї Сейду тут виступає безпорадною, але занадто чуйною. Вона розривається між двох неможливостей: повернути батька або хоч якось йому допомогти та створити нормальні стосунки зі своїм коханцем Клеманом. Врешті-решт вона розуміє, що втратить батька в будь-якому випадку, а от нерішучий Клеман, швидше за все, зможе бути із нею та її донькою поруч.

Якщо ви не фанат французького кіно, тим більше такого серйозного, то 2 години перегляду навряд чи зможуть принести вам задоволення, а фільм не стане улюбленим.

Головна причина подивитися: це фільм-рефлексія режисерки Мії Хансен-Льове, її можливість висловити свої переживання, адже її батько так само страждав на нейродегенеративне захворювання. Звичайно, ті, хто пережив або переживає це на власному досвіді, зможуть відчути споріднення із головною героїнею. Можливо, комусь вдасться зрозуміти свої помилки та виправити те, що поки можна виправити.

Цей фільм не буде «захопливим» або із «історією, що надихає», він подекуди видається нудним. Але така наша буденність! Нам важко переживати власні проблеми. Нам хочеться, аби вони вирішилися самі собою, але це неможливо. Фільм «Одного чудового ранку» – це просто «дзеркало буденності», яке не показуватиме те, що вам захочеться, але покаже те, що є насправді. Але часом хочеться, щоб фільм давав більше надії тим, хто переживав або переживає подібне.

Ті, хто люблять французький кінематограф взагалі, будуть у захваті. Ті, хто люблять кіно із сенсами та цікавою історією, будуть розчаровані. Але картина точно не залишить вас байдужими та змусить «порефлексувати» після її перегляду.

Оцінка Mind: 6/10 

Сюжет. Події розгортаються у Голлівуді наприкінці 1920-х років. Новітні технології вже дозволяють озвучувати фільми, тож всім зрозуміло, що жанр німого кіно зникає. Джек Конрад (Бред Пітт) – уславлена зірка німого кіно. Аби лишитися на плаву, він має зробити щось непідвладне часу. Молода та талановита Неллі Лерой (Марґо Роббі) хоче стати знаменитою на весь світ акторкою. Але ж вона така не одна. Круговерть подій, вечірки, що змінюють одна одну, алкоголь та наркотики – калейдоскоп видовищ та магія золотої доби Голлівуду манять до себе, як магнітом. 

В українському прокаті: з 19 січня 2023 року.

Бекґраунд. Дам’єн Шазель, попри свій молодий вік (йому 37), зміг швидко здобути визнання у Голлівуді та світовому кінематографі. Його кінороботи завжди відзначалися критиками як неординарні та варті уваги. Вперше світова кінематографічна спільнота заговорила про нього після його стрічки «Одержимість» 2014 року. Історія джазового барабанщика, що мріє про велику сцену та визнання, який зазнає знущань та цькування від керівника коледжівського джазового бенду отримала нагороди Американської кіноакадемії за «найкращий звук», «найкращий монтаж» та «найкращу чоловічу роль другого плану».

Режисерським тріумфом Шазеля можна вважати фільм-мюзикл «Ла-Ла Ленд», який поставив рекорд у кількості виграних «Золотих Глобусів» (аж цілих сім нагород) та шість премій «Оскар», серед яких приз «найкращий режисер». Непоганий послужний список, для будь-якого режисера!

«Вавилон» – це шостий режисерський досвід Шазеля. Амбітний проєкт про історію Голлівуду 1920-х, а саме перехід від німого до звукового кіно, зацікавив багато студій, але першими права на дистрибуцію викупили Paramount Pictures. Майже одразу ж було заявлено, що у картині візьмуть участь Бред Пітт та Емма Стоун, яка згодом вибула через надто щільний графік знімань. На заміну було запрошено Марґо Роббі, що виконає роль молодої та талановитої акторки Неллі Лерой. До того ж до касту долучили дещо забутого Тобі Магвайра, який після «Великого Гетсбі» став доволі рідко з’являтися на екрані.

Прем’єра стрічки була запланована спочатку на 2021 рік, але згодом перенесена через пандемію «COVID-19» на 2022-й. Прем’єра в США відбулася 23 грудня і була сприйнята доволі неоднозначно. Погляди критиків і глядачів розділилися на тих, кого фільм розлютив, і тих, кому стрічка сподобалась. Кіноагрегатори Rotten Tomatoes та Metacritic загалом описують фільм як такий, що заслуговує на «цілком позитивні відгуки». Але спиратися на них у випадку українського глядача є трохи недоречною історією. Тож яким є новий фільм Дам’єна Шазеля?

Вам сподобається, якщо: ви цікавитеся історією Голлівуду та кіноіндустрії. У стрічці Шазеля є контраст між фантасмагоричними та драматичними елементами оповіді, що шикарно підкреслює основну мету, заради якої цей фільм було знято – мистецтво кінематографа понад усе!

До того ж майстерна акторська гра та атмосфера ранньої «фабрики мрій» заворожує і приковує глядачів до екрана.

Вам не сподобається, якщо: вам не до вподоби стрічки з довгим хронометражем. Фільм триває понад три години, хоч і був скорочений, що можна побачити неозброєним оком у деяких монтажних «склейках». І якщо для вас на екрані неприйнятні оргії, наркотики та дефекація слона, то не варто витрачати свої нерви, адже у фільмі таких сцен вистачає. Однак хто не ризикує, той не п’є шампанського.

Головна причина подивитися: це особистий та нетривіальний погляд режисера на зародження американської кіноіндустрії та її еволюцію від німого кіно до звукового, а згодом і кольорового. Але основним тут є не лише сам кінематограф, а й людські долі, що вирують у життєвих пристрастях, які пропонує нам Дам’єн Шазель. 

Комедія у фільмі подекуди може здатися занадто «чорною», проте вона доповнює меседжі, закладені режисером, а іноді змушує розслабитись, щоб не сприймати те, що відбувається на екрані, занадто серйозно.

Хай вас не лякають оцінки критиків Rotten Tomatoes та Metacritic, або тригодинний хронометраж. Якщо ви йдете на цей фільм – то йдете на атракціон!

Оцінка Mind: 8,5/10