Союзники чи конкуренти: чотири держбанки зайняли майже 60% ринку кредитування бізнесу. Чи не затісно їм у цій ніші?

З початку січня однією з головних тем у неофіційних обговореннях реалій фінринку стала подальша доля державних банків. 2022 року саме вони показали себе найактивнішою частиною фінансової системи, яка, з одного боку, має пріоритетні права на роботу з бюджетниками та військовими, а з іншого – більшу довіру з боку юросіб в умовах турбулентності воєнного часу. Хоча кожному бізнесменові зрозуміло: коли в руках одного власника зосереджено чотири банки, основне поле для конкуренції яких – бюджетні потоки, то виникає безліч питань.

Гостроти цим питанням додають небачені досі обсяги закордонної грошової допомоги, які вже надходять до країни, а після перемоги України ще більше зростуть – і мають трансформуватися у відновлення вітчизняної економіки за всіма напрямами.

У зв'язку із цим стає дедалі очевиднішим: сегмент держбанків стоїть на порозі суттєвих змін. І найсвіжіші коментарі дотичних до галузі (як і – у низці випадків – небажання їх озвучувати на широкий загал) побічно підтверджують цей висновок.

Чому частка держбанків в українському фінсекторі планомірно зростала, а всі наміри влади її скоротити так і залишилися намірами? Як вони уживаються на ринку між собою, чи є між ними конкуренція та за які ніші? Як трансформувалася їхня роль із початком повномасштабного російського вторгнення і що на них чекає після закінчення війни? Відповіді ці запитання намагався знайти Mind.

Яка частка банківського ринку на сьогодні належить держбанкам? За час війни банки з державним капіталом вийшли в топ щодо кредитування юридичних осіб. Частка держбанків за цим показником протягом року зросла з 47,8% до 56,2%. «Війна показала, що ключову роль у кредитуванні економіки в період воєнного стану відіграють, насамперед, державні банки. Саме державні банки наразі підтримують кредитування сектору безпеки та оборони та критичної інфраструктури. Приватні банки, як свідчить аналіз співвідношення процентних доходів за депсертифікатами до процентних доходів загалом – активно вкладаються саме в депозитні сертифікати. Для приватних це зумовлено як консервативним підходом до ризиків країни, що воює, так і обмеженнями материнських політик: їм заборонено кредитувати, наприклад, виробництво зброї та атомну енергетику», – каже Вікторія Страхова, член наглядової ради – представник Президента в Укрексімбанку.

Як ця частка ринку кредитів розподіляється між гравцями? Явний лідер у кредитуванні бізнесу – Укрексімбанк. Станом на 1 листопада 2022 року чистий кредитний портфель юросіб у цій установі становив 82,1 млрд грн, що є найбільшим обсягом не лише серед держбанків, а й для всієї банківської системи України. «Перші три позиції посідають державні банки, – кажуть в «Укрексімі». – Якщо ж узяти дані п'ятирічної давнини, то трійка лідерів виглядала дещо інакше. Станом на 1 січня 2018 року Укрексімбанк посідав друге місце за обсягом кредитної заборгованості юридичних осіб з портфелем у 67,4 млрд грн, а на першому був Ощадбанк – 70,7 млрд грн. На третьому місці тоді опинився Райффайзен банк Аваль із портфелем у 33,8 млрд грн».

Наразі Ощадбанк також сфокусувався на наданні грошей підприємцям. У сегменті великих корпоративних клієнтів «Ощаду» загальна сума укладених кредитних договорів на початок 2023 року становить близько 14 млрд грн. Більшість фінансування спрямовано в сільське господарство і переробку с/г продукції, роздрібну торгівлю і паливно-енергетичний комплекс.

«У 2022 році клієнтам із малого та мікробізнесу було надано 12,6 млрд грн кредитних коштів. Гроші на розвиток бізнесу отримали понад 4000 підприємств, де працюють до 100 000 українців», – каже Наталія Буткова-Витвицька, член правління Ощадбанку, відповідальна за мікро-, малий та середній бізнес.

Чому частка держбанків в українському фінсекторі зростала з 2008 року? Глобальний фінансовий «шторм» похитнув банківську систему України. Щоб не допустити «ефекту доміно», Кабінет Міністрів рекапіталізував три приватні проблемні банки – найбільші Укргазбанк і «Родовід», а також банк «Київ», що належав до середніх. Якщо до цього моменту в країні були два держбанки – корпоративний, закритий Укрексімбанк і ритейловий (величезний і багато в чому застарілий) Ощадбанк, то після рекапіталізації держава виявилася власницею одразу п'яти банків.

Наприкінці 2016 року було націоналізовано найбільший ПриватБанк. «Обслуговування держсектору не є нашим пріоритетом. Націоналізація найбільшого роздрібного банку посилила якісну конкуренцію за роздрібних клієнтів та становлення принципово нового ринку обслуговування МПБ», – запевняє Олег Серга, заступник керівника напряму зовнішніх та внутрішніх комунікацій ПриватБанку.

За його словами, наразі ПриватБанк у роздробі обслуговує понад 19 млн клієнтів, системою «Приват24» користуються 15,5 млн українців, за 2022 рік через мережу POS-терміналів «Привату» забезпечено товарів і послуг на 550 млрд грн. Банк обслуговує 75% українських підприємців, 2022 року кредитний портфель малому бізнесу зріс на 10 млрд грн.

Наскільки напруженим від самого початку було конкурентне поле між держбанками? «Укргаз» вправно використав у боротьбі за клієнтів відмінність у статусі (банк за участю держави, а не держбанк) – це надавало більший простір для маневру в ухваленні рішень. Банк спершу зосередився на ринку енергетики. А згодом вибрав модель розвитку екобанку – роботу з підприємствами та галузями, які мінімізують збитки навколишньому середовищу.

З 2009 року серед клієнтів «Укргазу» побільшало держпідприємств. Але за кожного клієнта доводилося боротися, причому серед основних конкурентів завжди був «Ощад». Поступово банк залучив великі підприємства зі сфери енергетики, зокрема НАК «Нафтогаз України».

Також Укргазбанк обслуговував місцеві бюджети по всій Україні, зокрема в Києві, Львові та інших містах. Тут він конкурував насамперед із Ощадбанком. З'являлися цілі сектори, які могли працювати лише з держбанками. По-перше, йшлося про бюджетні виплати, зокрема зарплати та пенсії, які почали поступово концентруватися в держбанках. «Це пов'язано як із національною безпекою, так і зі стабільною роботою цих установ. Також є певні проєкти, у яких НБУ призначає уповноважені банки. Низці вимог щодо безпеки та надійності відповідають лише держбанки. Що не дивно, враховуючи наслідки реформування банківського сектору та їхнє фактичне домінування», – вважає голова юридичної компанії «Кравець і партнери» Ростислав Кравець.

Хто, коли та як намагався продати держбанки приватникам? «П'ять років тому уряд вперше затвердив основи стратегічного реформування державного банківського сектору, у яких було відображено бачення місця на ринку та напрямів розвитку для банків, які історично належали державі або опинилися в його власності внаслідок криз. Тоді ж було визначено курс на зменшення частки держави на банківському ринку, майбутню приватизацію», – розповідає Олена Коробкова, голова Ради Незалежної асоціації банків (НАБУ).

Щодо Укргазбанку, то за часів головування Кирила Шевченка в НБУ активізувався процес входження до акціонерів цього банку міжнародної фінансової корпорації IFC. Але ні той, ні інший проєкт не було доведено до логічного завершення.

У минулому одним із банкірів, які підтримували скорочення частки держбанків через продаж частини акцій стратегічному партнеру, був Андрій Пишний. Таким партнером для Ощадбанку потенційно може стати ЄБРР, з яким за правління Пишного в «Ощаді» 2016 роre було укладено відповідні угоди про можливий продаж частки держбанку.

Що змінилося з початком війни? Після початку повномасштабної російської агресії роль s значущість держбанків в Україні стрімко зросла. Великий та середній бізнес почав активно переходити на обслуговування до державних установ, небезпідставно вважаючи їх більш надійними q прогнозованими операторами фінпотоків.

«Коли 24 лютого 2022 року почалися бої у Києві, не доводилося очікувати, що банки з іноземним капіталом залишать в Україні топменеджерів та підтримуватимуть роботу серверів. І роботу відділень як у столиці, так і на територіях, що прилягають до зони бойових дій. З високою імовірністю вони закрили б відділення, і жоден Нацбанк не змусив би австрійців, французів, італійців, німців функціонувати. Та й на звільнені території зараз першими виходять держбанки», – говорить Анатолій Дробязко, фінансовий аналітик, раніше – радник голови Нацбанку.

Та й вибір кандидатів на посаду голови НБУ обумовлений досвідом роботи в державних банках. Кирило Шевченко перед тим, як йому запропонували очолити Нацбанк, очолював державний Укргазбанк. Нинішній голова Нацбанку Андрій Пишний багато років керував Ощадбанком, дотримуючись доволі жорсткої позиції щодо захисту інтересів держбанків. «Я вважаю, обслуговування держпідприємств – питання національної безпеки. Наприклад, обслуговування так званих зарплатних проєктів військовослужбовців, співробітників Служби безпеки, МВС, Нацгвардії. Адже персональні дані, якими володіє банк, кредитна та транзакційна історія може сказати про людину значно більше, ніж вона сама», – наголошував ще 2016 року Андрій Пишний, будучи головою «Ощада», в одному з інтерв'ю.

«В умовах війни економіку кредитними ресурсами підтримують насамперед держбанки як основні кредитори юридичних осіб. У 2022 році за всіх ризиків сільгоспсектору саме вони забезпечили його кредитування. Тому вимагати від уряду стрімко зменшити частку держкапіталу за цих умов неправильно», – вважає Анатолій Дробязко.

Чи є зараз конкуренція між держбанками і як вона проявляється? «Багато державних банків – це спотворення конкуренції. Але війна перевернула все догори дриґом. Питання конкуренції є дуже важливим, але сьогодні в нас на першому місці – національна безпека. І захист стратегічно важливої інформації, стратегічно важливих підприємств, які є клієнтами банків та впливають на стабільність у країні», – зазначає Олена Коробкова.

За її словами, сьогодні держбанки перетинаються в певних сегментах ринку. «Приміром, усі фінансують малий та середній бізнес. Усі, окрім Укрексімбанку, видають споживчі кредити. А також усі конкурують між собою та з банками приватного сектору за рахунок умов надання послуг та компетенцій – розуміння потреб та особливостей певних категорій клієнтів», – каже Коробкова.

Багатьох клієнтів банків, що були виведені з ринку у 2014–2017 роках, взяли до себе держбанки. Коли 2016 року пішов в історію київський муніципальний банк «Хрещатик», його напрацювання – проєкт «Карта киянина» – забрав собі Ощадбанк. Йшлося про обслуговування кількох мільйонів містян. Також «Ощад» отримав портфель муніципальних клієнтів «Хрещатика», Укрексімбанк – обслуговування зовнішнього боргу міста Києва, Укргазбанк – внутрішнього боргу Києва.

Пенсійним банком ще у 1990-х мав стати банк «Аваль», але згодом цю нішу замкнули на себе інші гравці. Так, у більшості відділень Пенсійного фонду людям під час відкриття рахунку вказують на Ощадбанк чи «Приват».

«Завжди, щоб отримати місце у відділенні Пенсійного фонду, маючи на увазі місце для співробітника банку у відділенні ПФ, спочатку потрібно пройти акредитацію у Мінфіні, щокварталу підтверджувати її листом від НБУ щодо виконання нормативів. Державні банки мають переваги, іншим важко конкурувати в цьому сегменті», – розповідає банкір Олена Домуз. Вона була радником міністра фінансів у 2018–2019 роках та займалася питаннями проблемних активів держбанків.

Про те, наскільки гострою є конкуренція в секторі держбанків, свідчить історія зі звільненням топменеджерів високого рівня зі Ощадбанку, про що раніше писав Mind.

Чого очікувати від держбанків у майбутньому? Усі держбанки становлять інтерес для стратегічних інвесторів і партнерів України, і цей інтерес має проявитися після перемоги. Оптимісти вірять, що Україна отримає сотні мільярдів доларів компенсації за агресію росії. Тоді має початися стрімкий повоєнний розвиток економіки. Логічно, що міжнародний банківський капітал захоче взяти участь у цьому процесі, зокрема купивши один, або навіть два держбанки.

Поки що реалізується «проміжний» сценарій.

По-перше, ринок чекає на новини щодо «Укрпошти», яка знову активізувала свої спроби вписатися в банківський ринок. Кілька років голова компанії Ігор Смілянський домагався права на створення поштового банку. Можливо, невдовзі ми почуємо хороші новини на цю тему. «До початку лютого не можемо коментувати. Зараз той час, коли no comments», – загадково повідомив Смілянський у розмові з Mind.

На думку Олени Домуз, якщо «Укрпошта» активізує розвиток свого банку, то першими клієнтами стануть пенсіонери, ветерани та переселенці, які отримуватимуть виплати через поштові відділення.

По-друге, у жовтні 2022 року Верховна Рада ухвалила закон «Про особливості виведення з ринку системно важливого банку в умовах воєнного стану» (2643-IX). На ринку говорили, що цей закон прописано під Альфа Банк. Але згодом чиновники НБУ заявили, що питань до платоспроможності цього банку немає.