Конспірологія навколо «Північних потоків»: як «політичні мумії» намагаються розхитати проукраїнську коаліцію
І чому їм це не вдається
Наближення 24 лютого – річниці повномасштабного вторгнення росії в Україну – кремлівські ідеологи використовують як привід для посилення інформаційного тиску на країни Заходу, що стали союзниками Києва в цій гібридній війні. Минулого тижня сталося два таких випадки, які набули широкого розголосу, проте не витримали перевірку здоровим глуздом.
85-річний американський журналіст Саймон Герш, який свого часу отримав Пулітцерівську премію за висвітлювання міжнародних тем, опублікував статтю про те, що диверсію на газопроводах «Північний потік – 1» та «Північний потік – 2» буцімто підготували й здійснили США з відома Джо Байдена та під загальним керівництвом радника з нацбезпеки Джейка Саллівана. Зміст статті широко висвітлювали проросійські медіа, а в професійній спільноті звернули увагу на нинішній маргінальний статус Герша та його сумнівні висновки, зроблені на основі одного анонімного джерела. Білий дім назвав публікацію «абсолютною брехнею та вигадкою».
Ще один епізод стався в Італії, де колишній прем’єр-міністр Сільвіо Берлусконі («політичний пенсіонер», як його називають італійці), відомий дружбою з владіміром путіним та «газпромом», виступив із гучною критикою Володимира Зеленського. На думку Берлусконі, дії Президента України призводять до «руйнувань та смертей». Тому Вашингтону треба припинити постачання зброї та тиснути на Зеленського, аби він зупинив війну та згодився на переговори з путіним.
Аналогічні за змістом заяви також не припиняє розповсюджувати прем’єр Угорщини Віктор Орбан, а за ним й інші політики, відомі давніми зв’язками з кремлем. Проте інформаційна кампанія з метою розхитати проукраїнську коаліцію на Заході охоплює набагато ширше коло «лідерів думок», яких використовує кремль.
Mind пропонує своїм читачам адаптований переклад статті на цю тему з розсилки Air Mail, яку заснував Ґрейдон Картер – легендарний ексголовред Vanity Fair. Її автор – відомий американський журналіст Чарльз Лірсен, автор численних публікацій у Newsweek, Esquire, Rolling Stone, зробив власне дослідження про те, як поважний економіст Джеффрі Сакс, до якого дослухалися академіки, впливові політики, мільярдери та зірки шоу-бізнесу, перетворився на рупор російської пропаганди та популяризатора конспірології.
«Джеффрі Сакс – людина, яку колись назвали «найважливішим економістом у світі», говорить дуже дивні речі в дуже дивних місцях», – зауважує Чарльз Лірсен.
Кумедний випадок трапився з Джеффрі Саксом. Знаний економіст Колумбійського університету, який колись давав поради генеральному секретареві ООН Кофі Аннану, мав фінансову підтримку Джорджа Сороса, товаришував з Боно та Анджеліною Джолі, а також розробив план подолання глобальної бідності, тепер став чимось середнім між привидом і… якщо не посміховиськом, то «надміру ерудованим дядьком», з яким ви змушені спілкуватись на День подяки.
Візьміть до уваги те, що під час однієї зі своїх нечастих появ у провідних медіа – в етері Bloomberg TV у жовтні минулого року – Сакс, запрошений для обговорення вторгнення росії в Україну, здивував ведучого Тома Кіна. Іменитий гість наполегливо стверджував як доконаний факт, що то насправді США, а не росія у 2022 році підірвали обидва газопроводи «Північний потік» для постачання природного газу в Центральну Європу, аби покарати владіміра путіна поза оголошеними санкціями.
«Які у вас є докази цього?» – запитав схвильований Кін. Про ефективність відповіді Сакса можна судити із заголовка в газеті New York Post наступного дня: «Професора Колумбійського університету Джеффрі Сакса вимкнули з етеру».
Минулий статус та досвід Сакса, здається, водночас надихають та додають довіри прихильникам теорії змови. Необґрунтовані зауваження економіста на Bloomberg TV були повторені та посилені минулого тижня в дописі на платформі Substack від колись шанованого репортера Саймона Герша, який пов’язав свою історію про причетність американців до підриву газопроводів «Північний потік» лише з одним неназваним джерелом. Зайве говорити, що уряд США та незалежні експерти з безпеки назвали цю історію «цілковитою брехнею» та «PR-подарунком російській владі».
Але провокативні заяви щодо «Північних потоків» не були єдиним випадком за останній час, коли Сакс натягнув на себе капелюшок із фольги й очолив бригаду конспірологів.
Як голова комісії з розслідування походження COVID-19, створеної престижним медичним журналом The Lancet, Сакс минулого року опублікував звіт, у якому критикував реакцію міжнародної спільноти на пандемію, звинувачував Захід в недостатньому фінансуванні та маніпуляціях висновками щодо походження вірусу.
Більшість лікарів та імунологів від самого початку пандемії стверджували, що, хоча ніхто напевно не знає, як вірус від кажанів глобально розповсюдився на все людство, найвірогіднішим сценарієм є те, що це стартувало з ринку в китайському місті Ухань.
У своїх твердженнях Сакс визнає необхідність подальших досліджень. Але, вочевидь, схиляється до того, що коронавірус виник у китайській урядовій лабораторії, яка проводила дослідження подібних захворювань.
Проте він не став чекати результатів розслідування. Замість цього почав власну «гру в один телефон» та вдався до звинувачень вчених у брехні. А брешуть вони тому, як сказав Сакс, що були «залучені до таємного дослідження збільшення функціональності», аби зміцнити вірус для подальшого ефективного використання.
Тобто Сакс просуває через різні медіа теорію, яка означає, що США та Китай працювали разом, аби перетворити коронавірус на зброю.
Складно зрозуміти, що відбувається зі знаним економістом. Чи щось роз’їдає чималий мозок людини, яку газета The New York Times одного разу назвала «найважливішим економістом світу»? Штучний інтелект ChatGPT не міг би придумати щось більш огидне, ніж висловлювання Сакса про війну в Україні, коли російські ракети руйнують житлові будинки в Харкові. На його думку, саме «Захід відповідальний за провокування насильницького вторгнення росії», а запропонована Україною «формула миру» з десяти умов є «нісенітницею».
«Раніше я поважав Сакса, навіть якщо не погоджувався з ним. Але зараз просто дивно дивитися, як він виправдовує неприкриту агресію», – сказав один із його однолітків-вчених.
Місця, через які Сакс поширює свої сумнівні теорії, також дивують. Наприклад, він нещодавно з’явився в подкасті, який веде стендап-комік і конспіролог Джиммі Дор, і в YouTube-шоу Тулсі Габбард – колишньої конгресменки-демократки з праворадикальними поглядами.
Сакс неодноразово з’являвся на державному телебаченні Китаю та в російському ток-шоу затятого пропагандиста владіміра соловйова, який закликав до повного знищення України та подальшого вторгнення росії в Європу.
Такі зірки, як Рейчел Меддоу з MSNBC чи Андерсон Купер з CNN, теж звертають увагу на балачки Сакса й обговорюють їх у своїх програмах. Колишній однокласник Сакса по Гарварду, піар-магнат Річард Едельман нещодавно публічно критикував його за «неймовірне» повторення наративів російської кампанії з дезінформації, а газета The Wall Street Journal поставила Сакса першим у списку «фігур істеблішменту», які є «американськими вболівальниками путіна».
У відповіді електронною поштою на мої (тут і далі мається на увазі автор перекладеного матеріалу, Чарльз Лірсен. – Mind) запитання Сакс здався збентеженим. Він наполягав, що його думки привертали увагу основних ЗМІ, «поки вони швидко не зняли мене з ефіру» (використав смайлик-емодзі, щоб підкреслити свою точку зору). Сакс припустив, що проблема не в ньому, а в «нездатності головних медіа висвітлювати питання – про походження коронавірусу, причини війни в Україні, вибухів на газопроводах «Північний потік – 1» та «Північний потік – 2» – з достатньою об’єктивністю та прозорістю».
Мовляв, медіа мають допомагати «дізнаватися більше, чути різні точки зору, а також передавати ідеї, які досягають інших людей». Іншими словами, нічого дивного, пане репортере.
Хороший друг Сакса, який останнім часом багато з ним спілкувався, економіст Чиказького університету Кріс Блаттман, підтвердив, що таке ставлення є щирим. «Він залишається тим же старим Джеффом», – сказав Блаттман. З відстані це здається правдою. Сакс усе ще має самовпевнену зовнішність помпадура Ліги Плюща, в нього є резиденція в дорогому таун-хаусі на Мангеттені.
Але весь цей антураж може бути оманою. Насправді життєві обставини Джеффрі Сакса кардинально змінилися відтоді, коли він рятував від бідності економіки Болівії та Польщі, а також сміливо пропонував покласти край голоду в світі. Ігноруючи зміни навколо, Сакс, як зауважили інші спостерігачі, все більше втрачає зв’язок з реальністю.
«Це справжня поразка для людини, яка колись консультувала провідних світових лідерів. Замість зустрічі з президентом США Джо Байденом він тепер зустрічається з ультраправим прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном», – каже письменниця Ніна Манк, яка 2013 року опублікувала книгу «Ідеаліст: Джеффрі Сакс і прагнення покінчити з бідністю», про роботу економіста над проєктом Millennium Villages в Африці.
Сакс зустрівся з Орбаном у Будапешті минулого грудня, щоб обговорити необхідність негайного припинення вогню в Україні – тактики, яка, ймовірніше, призведе до винагороди путіна за його насильницьку агресію великими територіальними привілеями.
В одному зі своїх електронних листів до мене Сакс написав: «Орбан поділився своїми дуже проникливими спостереженнями. Ми з ним також спілкуємося з багатьма лідерами, тому було дуже корисно порівняти точки зору».
Але Торстен Беннер, колишній студент Сакса та співзасновник аналітичного центру Global Public Policy Institute, зміг лише похитати головою на те, що в кращому випадку виглядає як серйозна неосвіченість Сакса. Беннер написав, як шкодує про те, що став свідком «сумного й трагічного самознищення професора, якого поважав під час навчання».
«Найрозумніший хлопчик у класі». Сакс виріс в Оук-Парку, штат Мічиган, у сім’ї поважного адвоката з питань трудового права. Маленький Джеффрі був передчасно дорослою дитиною, яка успішно складала кожен іспит, здавала роботи, які були в чотири рази довші, ніж вимагали викладачі, і закінчив з відзнакою Гарвард у 1976 році. «Він завжди був найрозумнішим хлопчиком у класі, – каже Манк. – І якщо ви з ним не згодні, він розірве вас на шматки, використовуючи факти, таблиці та гнів, який, здавалося, кипить вічно». Сакс як затятий капіталіст також вірив, що багаті країни повинні турбуватися про своїх бідніших «родичів».
Перша велика перерва в академічній роботі Сакса відбулася, коли йому виповнилося 30 років. Він тоді поїхав до Болівії працювати на президента Віктора Паса Естенсоро, розробляючи екстрений антикризовий план для економіки, яка з рівнем інфляції понад 24 000% переживала повний хаос.
Сакс прописав програму так званої шокової терапії – швидкого й повного переходу від контрольованого державою ринку до вільного. В процесі її реалізації багато болівійців втратили роботу, але інфляція впала приблизно до 15%, і Сакса вітали як героя.
Потім він поїхав до Польщі, коли там відчайдушно намагалися перейти від комунізму до ринкових відносин. Знову «шокова терапія» спрацювала досить добре, і Сакс «опинився в стані алкогольного сп’яніння, тому що отримав шанс змінити світову історію» (як говорить Манк). Тож Сакс не вагався, коли тодішній президент росії Борис Єльцин попросив його допомогти перебудувати економіку наприкінці радянської ери.
Робота Сакса в росії, хоч і базувалася в основному на його польських рецептах, закінчилася катастрофою – між 1989 і 1999 роками ВВП рф обвалився більш ніж наполовину. По суті, росія виявилася занадто складною та корумпованою, щоб Сакс міг впоратися. Але цей провал не сповільнив його кар’єрну динаміку.
2005 року Сакс опублікував книгу «Кінець бідності: економічні можливості нашого часу». З передмовою музиканта Боно вона стала бестселером і перетворила економіста на зірку першої величини більше, ніж серіал MTV «Щоденник Анджеліни Джолі та доктора Джеффрі Сакса в Африці».
Ідеї Сакса звелися до того, що глобальну бідність можна викорінити до 2025 року, якщо заможні країни щорічно витрачатимуть від $135 млн до $195 млн на покращене насіння для вирощування їжі, добрива та інсектициди для боротьби з шкідниками.
Але багато рецензентів зазначали, що, окрім привабливої упаковки, Сакс нічого нового не пропонує, і жодне з його згаданих рішень ніколи не спрацювало. Насправді, попри всі зусилля Сакса, проект Millennium Villages під егідою Колумбійського інституту Землі та ООН і завдяки багатомільярдним грошовим вливанням Сороса гучно провалився.
Проте на своєму персональному вебсайті Сакс із типовою для нього «скромністю» називає себе «всесвітньо відомим професором економіки, автором бестселерів, педагогом-новатором і світовим лідером у сфері сталого розвитку».
Хоча Сакс продовжує писати книги, The New York Times припинила їх рецензувати. Європейська Комісія, де Сакс мав статус спеціального радника глави зовнішньополітичного відомства Жозепа Борреля, швидко дистанціювалася від нього після того, як він висунув свою конспірологічну теорію про походження коронавірусу. В повідомленні ЄК зазначили, що Сакс був лише «зовнішнім неоплачуваним радником».
Але найболючішим для «найрозумнішого хлопця в класі» є те, що впливові персони та медіа його здебільшого ігнорують. Ні Анджеліна Джолі, ні Боно не змогли знайти час сказати щось про Сакса для цієї публікації.
Gas United. Авторський Telegram-канал Світлани Долінчук:
- Про реальний газовий бізнес, спираючись на здоровий глузд.
- Як торгують енергоресурсами під час війни в Україні та світі.
- Факти, тренди, коментарі.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
