Дороге задоволення: як цукор у напоях може не лише чинити шкоду, а й приносити гроші
Додаткове оподаткування цукровмісних напоїв дозволить залучити до бюджету ще 6 млрд грн, але має мало спільного із заявленою метою новації – покращення здоров'я населення
Верховна Рада розглядає законопроєкт щодо запровадження акцизу на напої з підвищеним – 25 грамів на літр – вмістом цукру. Якщо закон буде прийнятий і набуде чинності, під його дію автоматично потрапить більшість газованих напоїв, включно із суперпопулярною лінійкою, яку виготовляють гіганти Coca-Cola і PepsiCo.
Спочатку пропонувалося встановити ставку податку на рівні 5 грн/літр під час дії військового стану та на рівні 10 грн/л – після його закінчення. Проте кілька днів тому з'явився уточнений варіант, у якому фігурує єдина ставка на рівні 0,1 євро (4 грн) за 1 літр напою. Уточнюється, що газовані солодкі напої не підлягатимуть обов'язковому маркуванню акцизною маркою.
Законопроєкт №9032-1 виник на стику двох комітетів – з питань фінансів, податкової і митної політики та здоров'я нації, медичної допомоги й медичного страхування. Саме турботу про здоров'я українців розробники декларують як основну мету податкової новації.
«Головна мета законопроєкту – зменшити кількість українців, які регулярно вживають солодкі газовані напої. Відповідно, менше наших громадян захворіють на діабет або захворювання шлунково-кишкового тракту. І направити гроші від нового податку на лікування таких захворювань та здорове харчування школярів», – сказав голова Комітету ВРУ з питань здоров'я нації, медичної допомоги й медичного страхування Михайло Радуцький в ефірі марафону «Єдині новини».
Згідно з дослідженням ВООЗ, у світі 83% людей віком 18–49 років вживають солодкі газовані напої щодня. В Україні цей показник становить лише 26% – не надто загрозливо, щоб вважати законопроєкт про боротьбу із солодкими напоями безумовно пріоритетним. І змушує запідозрити, що його основна мета – додаткові надходження до держбюджету. Вони, за словами Радуцького, оцінюються у 6 млрд грн.
Проте не можна не визнати, що оподаткування солодких напоїв – це досить застосовна у світі практика, на подальшому розширенні якої наполягає ВООЗ.
«Податки на підсолоджені цукром напої можуть бути потужним інструментом зміцнення здоров'я, оскільки вони рятують життя та запобігають хворобам, одночасно сприяючи справедливості щодо здоров'я та мобілізуючи доходи для країн, які можна було б використовувати для забезпечення загального охоплення послугами охорони здоров'я», – заявляв д-р Рюдігер Креч, директор Департаменту з питань зміцнення здоров'я ВООЗ.
Mind розбирався, наскільки виправданим є оподаткування газованки та що воно може принести бюджету, бізнесу й громадській охороні здоров'я.
Оподаткування цукровмісних напоїв – це українське ноу-хау? Ні. Згідно з Глобальною базою даних ВООЗ з інформації про дії в галузі харчування (GINA), на сьогоднішній день понад 85 країн стягують податки з нездорової їжі та напоїв.
В останні роки спостерігається зростання застосування акцизних зборів на цукровмісні напої (SSB), що вкладається у тренд на здорове харчування. Останній, утім, в Україні дещо потіснений військовими реаліями.
Наскільки ефективно для охорони здоров'я робити шкідливі звички дорожчими? Оскільки оподаткування цукровмісних напоїв почало активно застосовуватися на початку «нульових», тобто два десятиліття тому, на сьогодні вже мала сформуватися виразна доказова база результативності податкових заходів.
Цього не сталося.
Дані різноманітних досліджень про вплив на здоров'я суперечать одне одному – в основному через затримку в часі між впровадженням політики та результатами щодо здоров'я населення, що спостерігаються. Іноді неоднозначні результати зумовлені упередженістю замовника, іноді – неможливістю отримати повну інформацію.
Як і у випадку з тютюновими виробами, помітне зниження споживання спростовується тезою, що споживачі просто переходять на нелегальний товар, який невидимий для обліку.
Наявні дані щодо впливу податків на SSB на здоров'я населення виводяться із симуляційних досліджень. Однак більш-менш доведеним можна вважати зниження продажів надсолодких напоїв внаслідок підвищення їхньої ціни.
Згідно з даними дослідження WHO manual on sugar-sweetened beverage taxation policies to promote healthy diets, підвищення податку на солодкі напої, що призводить до подорожчання кінцевого продукту на 20%, може призвести до скорочення споживання приблизно на 20%, що запобігає ожирінню та діабету.
При цьому дослідження потенційних ефектів заміщення, проведене в США, показало, що 20-відсотковий податок SSB скоротить покупки приблизно на 10%, але споживання калорій зменшиться лише на 4,8%.
У цілому сьогодні дані вказують те, що еластичність SSB за своєю ціною зазвичай коливається від -0,8 до -1,3. Це означає, що 10-відсоткове збільшення ціни SSB ймовірно призведе до скорочення покупок від 8% до 13%.
Оскільки споживачі з низьким доходом та молодь найбільш чутливі до параметра ціни, то саме вони можуть отримати найбільшу користь для здоров'я від підвищення податків.
У Мексиці через два роки після введення податку на солодкі напої домогосподарства з найменшими ресурсами скоротили купівлю газованки на 11,7%, тоді як для населення загалом цей показник дорівнював 7,6%.
В Україні, як запевняють законодавці, додаткове оподаткування призведе до зменшення обсягу споживання оподатковуваних напоїв до 21% і, відповідно, переходу на більш здорові альтернативи (воду).
Але якийсь позитивний ефект для здоров'я все ж таки доведений? Так. Рівень карієсу зубів реагує навіть на короткочасні зміни у споживанні солодких напоїв.
Якими є глобальні ризики податкової новації? Найгірший варіант – що корпорації вважатимуть інвестиційний клімат недружнім, розгорнуться та підуть з ринку.
Але такого не траплялося в жодній країні світу, де запроваджувався sugar tax.
Скільки грошей дає sugar tax? Оскільки законодавці – не лише в Україні, а й глобально – зазвичай керуються міркуваннями суспільної користі, то й ефект вимірюється не у прямих доходах бюджету, а в економії на охороні здоров'я.
За оцінками, на які посилається ВООЗ, протягом 10 років податок на солодкі напої по 1 центу за унцію в США дасть понад $17 млрд економії витрат на охорону здоров'я.
За даними за 2014 рік, у Китаї податок на солодкі напої у розмірі 1 юань ($0,16) за літр принесе оціночно 73,6 млрд юанів ($11,8 млрд).
З 2011 по 2030 рік втрати валового внутрішнього продукту в усьому світі через діабет (прямі та непрямі витрати), як очікується, становитимуть $1,7 трлн, з них $900 млрд припаде на багаті країни і $800 млрд – на країни з низьким та середнім рівнем доходу. Цей показник можна зменшити завдяки переходу населення на більш здорове харчування.
В Україні, за розрахунками на основі обсягів споживання визначеної для оподаткування групи напоїв у 2019 році, бюджетні надходження від податку можуть становити від 5,1 до 7,8 млрд грн на рік.
На що пропонується витрачати гроші? 50% акцизу, як стверджують українські депутати, буде спрямовано на реалізацію програм профілактики та лікування захворювань, що виникають від регулярного вживання солодких газованих напоїв. Другу половину – на програму дитячого харчування у школах.
В американській Філадельфії прибутки від податку SSB використовувалися для фінансування загальних дошкільних закладів.
Податкові надходження SSB у Франції використовуються для підтримки соціального забезпечення (включаючи охорону здоров'я та медичну допомогу).
У Португалії прибутки йдуть на підтримку національної служби охорони здоров'я.
У Мексиці песо з напою пішли частково на встановлення фонтанів з питною водою у школах.
Як відстежити цільове витрачання цього податку? Ніяк.
В Україні справді існує проблема ожиріння, з якою треба посилено та терміново боротися? За даними Держстату, на ожиріння страждає 16% дорослого населення України проти середньосвітового показника у 8%. Проте наша країна посідає 60-те місце у світі за поширеністю проблеми зайвої ваги.
У 2008 році середня вага повнолітніх українців була на рівні 73 кг, у 2021-му – 75 кг.
З 1975 року поширеність ожиріння у світі збільшилася майже втричі; близько 41 млн дітей віком до п'яти років мали надмірну вагу або ожиріння у 2016 році.
Кількість дітей та підлітків з ожирінням показала десятикратне збільшення за 30 років: з 11 млн у 1975 році до 124 млн у 2016-му. Поширеність надлишкової маси тіла дітей дошкільного віку зростає найшвидше у країнах із низьким та середнім рівнем доходу.
Понад 4,5 млн людей щорічно помирає від ожиріння чи надмірної ваги.
А яка ситуація із діабетом? В Україні зареєстровано понад 1,4 млн осіб, хворих на цукровий діабет; близько 190 000 пацієнтів залежать від інсуліну.
Діабет посідає третє місце за поширеністю після серцево-судинних захворювань та онкології.
Чи справді все зло – від газованки? Не все, але значний внесок у проблему діабету та ожиріння солодкі газовані напої роблять.
Уся справа в легкозасвоюваності такого «рідкого цукру» – люди, як правило, не відчувають, що перетинають граничний рекомендований ВООЗ рівень у 10% щоденного споживання енергії (еквівалентно приблизно до 12 чайних ложок цукру для дорослих). При цьому бажана мета –споживання цукрів нижче 5% добового калоражу, або близько 6 чайних ложок цукру на дорослого.
У середньому одна банка солодкого напою містить близько 40 г вільних цукрів, що еквівалентно приблизно 10 чайним ложкам цукру.
У людей, які регулярно вживають 1–2 банки солодких напоїв на день і більше – на 26% вищий ризик розвитку діабету 2-го типу, ніж у людей, які не є поціновувачами цього продукту.
Крім того, регулярне вживання SSB, у тому числі безалкогольних напоїв, ароматизованого молока, енергетичних напоїв, води з вітамінами, фруктових соків та підсолодженого чаю з льодом, пов'язане з підвищеним ризиком карієсу, збільшенням ваги та ожирінням як у дітей, так і у дорослих, серцево-судинних захворювань, інсульту та раку.
Наскільки задоволені результатом країни, що запровадили soda tax? Найпозитивніший приклад, який традиційно піднімають на прапор ініціатори оподаткування напоїв, що містять цукру, – це Мексика.
У січні 2014 року уряд цієї країни додав 1 песо за літр акцизного податку на будь-який безалкогольний напій з додаванням цукру (порошок, концентрати або готовий напій) до спеціального податку на виробництво та послуги, які оплачуються виробником та генерують приблизно +10% ціни для споживача.
Дослідження, проведене Мексиканським національним інститутом громадської охорони здоров'я та Університету Північної Кароліни після перших двох років реалізації податку, показало: солодкі напої, що оподатковуються, у 2014–2015 роках почали купувати в середньому на 7,6% рідше.
Найбідніші домогосподарства знизили споживання на 11,7%. При цьому, згідно з дослідженням, на 2,1% зросла кількість покупок напоїв, які не оподатковуються, особливо бутильованої води. За перші два роки додатково було залучено понад $2,6 млрд.
Яка позиція ВООЗ? Організація закликає країни запровадити або збільшити існуючі податки на SSB, щоб підвищити ціни на шкідливі для здоров'я продукти, знизити попит та скоротити споживання.
Хто в опозиції до такої політики? Комерційні організації у сфері виробництва продуктів харчування та напоїв, у тому числі роздрібні торговці, HoReCa та безпосередньо виробники.
Аргументи галузі проти податкової політики SSB можуть бути поділені на п'ять категорій:
- сумніви щодо позитивного впливу на здоров'я громадян;
- судові позови та судові погрози;
- риторика про те, що підвищення податків б'є по найбідніших верствах населення;
- вплив на зайнятість у галузі виробництва напоїв;
- ризик імпорту продукту з регіонів із більш лояльним оподаткуванням.
У США за 2009–2010 роки дві великі компанії з виробництва безалкогольних напоїв разом витратили $60 млн на лобіювання відмови від податків на SSB.
Один із найчастіших способів – організація та спонсорство різноманітних спортивних марафонів та кампанії із просування фізичної активності. Таким чином індустрія намагається покласти на людей відповідальність за їх власне здоров'я.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
