Ще 500 млрд грн на оборону та безпеку: для чого парламент вніс поправки до держбюджету-2023
Звідки й від кого візьмуться додаткові кошти на покриття витрат, що зростають
Верховна Рада 21 березня ухвалила урядовий законопроєкт №9105, який було позначено як «невідкладний», оскільки він вносить поправки до закону про держбюджет на 2023 рік. Головне у документі – збільшення видатків державної скарбниці майже на 19%, або на пів трильйона гривень. Левова частка цієї суми буде витрачена на потреби оборони. Витрати, що зросли, будуть покриті за рахунок посилення податкового навантаження і залучення ще більших обсягів міжнародної допомоги.
Mind розбирався, як трансформувався державний кошторис і чи є він остаточним.
Як змінилися параметри держбюджету-2023? Основні зміни, що передбачає законопроєкт №9105, такі:
- витрати державного бюджету збільшено на 487 млрд грн, до 3076 млрд грн. При цьому переглянуто лише витрати загального фонду, спецфонд депутати не чіпали;
- доходи держбюджету зростуть лише на 60 млрд грн, до 1390 млрд грн. Знову ж таки, йдеться виключно про доходи загального фонду;
- граничний дефіцит держбюджету за підсумками 2023 року зросте на 419 млрд грн, до 1720 млрд грн;
- обсяг кредитів, які будуть видані за рахунок бюджетних коштів у 2023 році, скорочено на 6,9 млрд грн, до 51,7 млрд грн;
- обсяг держгарантій за кредитами, що залучаються, і для фінансування програм, пов'язаних з підвищенням обороноздатності та безпеки держави, навпаки, збільшений на 10 млрд грн, до 30 млрд грн;
- граничний розмір, якого має досягти державний борг до 31 грудня 2023 року, зменшено на 229,5 млрд грн, до 6197,1 млрд грн.
На які цілі буде спрямовано додаткові кошти. Близько 96% суми, на яку збільшено витрати держбюджету, буде спрямовано на посилення обороноздатності України. Це майже 468 млрд грн.
Якщо врахувати, що у початково прийнятій версії держбюджету на 2023 рік (Верховна Рада затвердила першу редакцію бюджету у листопаді 2022 року) на безпеку та оборону було заплановано 1,14 трлн грн, то з урахуванням поправок ця стаття витрат перевищить 1,6 трлн грн, що становить близько 25% прогнозного номінального ВВП на 2023 рік.
Зокрема, найбільшу прибавку отримали такі оборонні та силові структури (далі зазначений відсоток, на який збільшено витрати, і підсумкова сума витрат):
- Міністерство оборони – на 43,4%, до 1,23 трлн грн;
- Міністерство внутрішніх справ – на 46,8%, до 309 млрд грн;
- Головне управління розвідки Міноборони – на 39,8%, до 16,2 млрд грн;
- Служба зовнішньої розвідки – на 149,4%, до 5,5 млрд грн;
- Служба безпеки – на 41,9%, до 31,6 млрд грн;
- Управління державної охорони – на 43,9%, до 3,2 млрд грн.
У 7,8 разу збільшено витрати адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації – до 36,4 млрд грн. Також депутати додали фінансування Національного антикорупційного бюро – воно отримає більше на 4,2%, або 1,3 млрд грн. Водночас витрати Міністерства фінансів (загальнодержавні витрати та кредитування) скорочені на 7,9%, до 367,4 млрд грн, у тому числі витрати на обслуговування держборгу зменшено на 15,4%, до 276 млрд грн.
Основні зміни видаткової частини держбюджету згідно із законопроєктом №9105
| Стаття видатків | Динаміка, % | Підсумкова сума на 2023 рік, млрд грн |
| Міністерство оборони | +43,4 | 1230 |
| Національна гвардія | +106,2 | 97,1 |
| Міністерство внутрішніх дел | +46,8 | 309 |
| Національна поліція | +25,2 | 85,9 |
| Головне управління розвідки Міноборони | +39,8 | 16,2 |
| Служба зовнішньої розвідки | +149,4 | 5,5 |
| Служба безпеки | +41,9 | 31,6 |
| Управління державної охорони | +43,9 | 3,2 |
*дані із доповнень до тексту законопроєкту №9105
Звідки візьмуться гроші на збільшення видатків держбюджету. Дохідну частину держбюджету переглянуто не так радикально, як видаткову. Зокрема, планові податкові надходження у 2023 році збільшено на 3,6%, до 1,2 трлн грн.
У тому числі наповнення бюджету за рахунок податку на доходи фізосіб (ПДФО) зросте на 25,3%, до 180 млрд грн, надходження від внутрішнього ПДВ (з урахуванням відшкодування платникам податків) зростуть на 2,3%, до 228 млрд грн. У частині неподаткових надходжень депутати у 3,6 разу, до 26,3 млрд грн, збільшили частку чистого прибутку, який мають перерахувати до бюджету державні підприємства.
Боргове фінансування теж не залишилося поза увагою парламенту. План із внутрішніх запозичень (розміщення військових облігацій) скоригований на «плюс» 299%, до 362 млрд грн. Зовнішні запозичення зростуть на 11,2%, до 1,8 трлн грн.
Чи здійснені плани донадходжень? За словами голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, черпати кошти на щораз більші оборонні потреби Україна буде в міжнародних партнерів.
«Дефіцит держбюджету (його новий розмір, нагадаємо, 1,72 трлн грн. – Mind) за фактом буде меншим, тому що він поки не враховує весь обсяг запланованих грантів. Це безповоротне фінансування, яке потрапляє в доходи бюджету», – пояснив Гетманцев.
Про те, що Україна зможе отримати протягом 2023 року більше запланованих $38 млрд, заявив і голова НБУ Андрій Пишний на брифінгу 16 березня. До речі, попередня домовленість з Міжнародним валютним фондом (МВФ) про кредит на $15,6 млрд, яку анонсував Нацбанк пізно ввечері 22 березня, дуже доречна.
Водночас, враховуючи збільшення надходжень у зміненому бюджеті від ПДФО майже на 37 млрд грн, можна припустити, що депутати разом з урядом явно мають намір посилити боротьбу з тіньовими доходами населення і бізнесу. Насамперед йдеться про зарплати в «конвертах», які влада із завидною регулярністю обіцяє «оббілити».
Плани отримати понад 26 млрд грн із прибутку держпідприємств викликають сумнів. З урахуванням проблем в економіці і того збитку, який війна завдала всьому бізнесу – як державного, так і приватного. Навіть у 2021 році частка прибуткових державних компаній становила 28%. При цьому майже 50% підприємств, якими досі володіє держава, фізично не працюють.
Що ж до загалом впливу збільшених видатків держбюджету та його дефіциту на економіку, то Андрій Пишний досить оптимістичний. Він запевняє, що це був цілком прогнозований захід. Тому ані дестабілізації гривні, ані прискорення темпів інфляції він не спричинить. І «друкарський верстат» Нацбанк також включати не має наміру.
«Ще у січні, у своєму макроекономічному прогнозі НБУ вказував на те, що ми враховуємо ризики збільшення бюджетного дефіциту та додаткових витрат, які будуть потрібні на фінансування війни. Тому в цьому випадку – це очікуваний крок. У нас є узгоджена позиція з Міністерством фінансів та МВФ щодо недопущення монетизації держбюджету у 2023 році», – запевнив Пишний.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
