Вечір музики: звідки пішов джаз і який вплив він справляє дотепер?
До Міжнародного дня джазу – що варто послухати та знати про цей стиль
Одним із найвизначніших стилів сучасної музики без сумнівів можна назвати джаз. У багатьох країнах він став невіддільною музичною частиною гарного та романтичного вечора.
Однак існує думка, що джаз – це щось страшне, складне та елітарне. Насправді ніт! Ми спробуємо довести вам, що цей стиль не тільки не застарів, а й успішно живе в нинішніх хітах. Тож пропонуємо вам джазовий вечір разом із нами.
Народження та становлення джазу
Хто б вам що не казав, але всі музичні теоретики погоджуються з тим, що джаз почався з Нового Орлеану. На півдні Сполучених Штатів Америки місто було одним із таких, де процвітали рабство, расизм і сегрегація.
Кількість рабів, яких привозили з різних країн та племен Африки, дедалі більшала. А разом із ними міцнішала африканська культура, яку попри всі знущання темношкірим американцям вдалося зберегти й інтегрувати в європейські цінності, як-от християнство.
Інтер’єр ротонди під час аукціону рабів, творів мистецтва та товарів. Вільям Генрі Брук, 1772–1860
Тут народжуються робочі пісні – як порятунок від свавілля рабовласників і наглядачів; блюз, який став вираженням туги та суму (за що й був так названий); а також спірічуел – духовна музика, що виникла внаслідок поєднання ґоспелів (християнських гімнів) і власного бачення християнського віровчення.
Ця трійця і стала початковою точкою для того, аби джаз з’явився на світ. Тяжіння до синкопованих африканських ритмів дозволило популяризувати жанр «регтайму», що став більш танцювальною музикою, на відміну від своїх попередників.
Саме «регтайм» завоював значну прихильність серед білої аудиторії і популяризував «народну» музику, після чого продовжив трансформуватися далі та поширив культуру темношкірих на континенті й за його межі.
Вперше слово «jazz» у назві музичного колективу було використане на записі Original Dixieland Jass Band 1917 року
Саме ж слово «jazz» за однією з версій дослідників походить від старого афроамериканського сленгу «jasm» (початково «jism», «gism»), що означає «збудження, екстаз». За іншою – слово «jazz» мало самостійну природу й пішло від сленгу білих американців, які мали на увазі «духовний підйом» та «енергійність».
Розквіт джазу, «золота доба» і новаторство
Після стабілізації та інтеграції в музичні смаки джаз став своєрідним «ноу-хау» американської культури, яка тиражувала його як власний винахід.
З’являються джазові біг-бенди (оркестри), якими керують справді видатні музиканти, як-от Бенні Ґудмен, Ґленн Міллер, Каунт Бейсі та Дюк Еллінґтон. Джаз стає невіддільним музичним атрибутом мюзиклів і звичайних фільмів.
Керівники джазових біг-бендів. Зліва направо: Бенні Ґудмен, Каунт Бейсі та Дюк Еллінґтон
Виявляється, що він може бути не тільки інструментальним, а й містити в собі вокальну майстерність. Видатна джазова вокалістка Елла Фіцджеральд, щоб не відставати від інструменталістів, винаходить унікальну вокальну техніку, що імітує гру музичних інструментів – скет. Інтонація та швидкість її виконання захоплює і дивує.
На противагу її технічності з’являються «крунери» (від англ. croon – «муркотіти»). Серед них варто виділити Тоні Беннетта, Френка Сінатру, Боббі Даріна та Діна Мартіна.
Елла Фіцджеральд
Однак сам жанр на місці не стоїть і рухається завдяки молодому поколінню нью-йоркських музичних ентузіастів та новаторів, серед яких – трубач Діззі Ґіллеспі, саксофоніст Чарлі «Птаха» Паркер, трубач Майлз Девіс, саксофоніст Джон Колтрейн, піаніст Телоніус Монк, барабанщик Арт Блейкі, контрабасист Чарльз Мінґус та інші.
Чарлі «Птаха» Паркер та Діззі Ґіллеспі
Музиканти досліджують саму сутність джазу та препарують його – Паркер і Ґіллеспі відкривають світу бібоп, Майлз Девіс та Джон Колтрейн пропрацьовують модальний джаз, кул-джаз та хард-боп, а Чарльз Мінґус, Телоніус Монк та Арт Блейкі занурюються в коріння (блюз, робочі пісні, спірічуелси).
Чарльз Мінґус, Телоніус Монк та Чарлі Паркер разом на сцені
Відкриттями темношкірих джазових революціонерів починають активно користуватися білі музиканти. Зокрема, у кул-джазі вокалом і грою на трубі успіх здобуває Чет Бейкер, грою на фортепіано й у модальному джазі – Білл Еванс та Дейв Брубек, а серед топових бібоп барабанщиків виділяють Бадді Річа.
Білл Еванс – один із геніїв та корифеїв модального джазу
Офіційно «золотою добою» джазу є 20–80-ті роки минулого століття, і тут ми порекомендуємо альбоми, які варті вашої уваги, щоб більше познайомитися з різними жанрами.
1) Miles Davis – Kind Of Blue
2) John Coltrane and Duke Ellington – Duke Ellington & John Coltrane
3) Bill Evans Trio – Explorations
4) Dave Brubeck – Time Out
5) Thelonious Monk – Solo Monk
6) Charlie Parker and Dizzy Gillespie – Bird and Diz
7) Charles Mingus – Blues & Roots
8) Art Blakey and the Jazz Messengers – Moanin’
9) Ella Fitzgerald & Louis Armstrong – Ella and Louis
10) Ornette Coleman – The Shape Of Jazz To Come
Сучасна музика та вплив джазу на неї
Більшість сучасних жанрів музики так чи інакше завдячує джазу своєю появою. Саме під впливом синкопованих ритмів басу й барабанів з’являється фанк, який базувався спочатку на соулі та музиці ритм-н-блюз. Найяскравішими представниками фанку є Джеймс Браун, Sly & The Family Stone, Kool & The Gang та інші артисти.
«Хрещений батько» соулу та один з засновників фанку – Джеймс Браун
Коли на горизонті з’явилася рок-музика, багато музичних критиків пророкувало джазу повну загибель і закидало максимальну відсталість від трендів топовим джазменам. Однак виявилося, що музичні ритми джазу, гармонії та новаторський підхід зацікавили рокерів не менше, ніж класична музика чи той самий блюз. Дехто з метрів і новаторів джазу, як-от Майлз Девіс та Чик Коріа, вгледіли в рок-музиці драйв і перспективу, що дозволило активно впроваджувати її у власну творчість та залишатися на одній хвилі з молодим поколінням.
Ікона та новатор джазу – трубач Майлз Девіс. Один із піонерів кул-джазу, модального джазу, джаз-року та джазу-ф’южн.
Окрім рок-музики, джаз почав змішуватися навіть зі стилями, які він сам частково породив. У поєднанні з фанком та диско з’явилися популярні колективи – The Weather Report, Earth, Wind & Fire, Chic та інші.
Дійшло до того, що довелося створити окремий напрямок джазу, який би міг поєднувати в собі велику кількість стилів – ф’южн.
Ще одне дихання відкрилося з початком розвитку культури хіп-хопу та репу. Коли молоді діджеї відкрили для себе семплінг (використання фрагмента музичного твору задля створення нового), джаз отримав ще одну хвилю популярності.
На сьогодні музиканти продовжують інтегрувати джаз у власні твори та навіть вдаються до омажів. Наприклад, Beyonce у пісні «Be Alive» співає трохи змінену мелодію з джазового стандарту «In a sentimental mood».
А альбом «To Pimp a Butterfly» від репера Кендріка Ламара взагалі побудований на джазових гармоніях, мелодіях та інструментальній складовій.
Серед сучасних виконавців вплив джазу помітний у творчості Thundercat, Flying Lotus, Hiatus Kaiyote, Louis Cole, Vulfpeck, DOMI & JD Beck і не тільки.
Як бачите, джаз став квінтесенцією для багатьох музичних стилів і жанрів. Вийшовши з африканської народної музики, що розвивалася в американському суспільстві кінця ХІХ – початку XX століття, він успішно еволюціонував і пристосувався до різних змін.
Тепер ви знаєте, що саме завдяки джазу з’явилося різноманіття музики у вашому плейлісті. А якщо ви ще не встигли відкрити для себе музичні витоки, то присвятіть їм цей вечір.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
