Як вибрати страхову компанію, котра заслуговує на довіру

Споживачі поводяться по-різному в залежності від того, яку фінансову послугу вони обирають. Наприклад, якщо клієнт хоче відкрити депозит у банку, він ретельно вивчатиме його фінансові показники, стежитиме за припливом або, навпаки, відтоком вкладників, аналізуватиме репутацію фінустанови.

Щодо страхових компаній українці не такі перебірливі. Коли необхідно застрахувати автомобіль, здоров'я чи придбати поліс ОСАЦВ, багато клієнтів йдуть шляхом найменшого опору. Тобто вибір страховика відбувається не з огляду на його надійністі, а за принципом: «Чим дешевше страховка – тим краще».

Насправді такий підхід вже не раз обертався для страхувальників великими проблемами. Наприклад, коли компанія втрачала ліцензії – і її клієнтам доводилося місяцями, а то й роками добиватися виплат через суди.

Тому оцінці страховика потрібно приділяти велику увагу. Особливо зараз, коли Національний банк повертає нагляд за фінансовим ринком та виводить із нього ненадійних гравців.

Mind щорічно публікує власний аналіз надійності страхових компаній. Найближче оновлення на базі фінансової звітності компаній за 2022 рік буде доступно протягом місяця.

А поки що ми розберемо, на які параметри варто орієнтуватися в першу чергу.

Відмінності у регулюванні банківського та страхового ринку

Наразі ситуація в банківському та страховому секторах зовсім різна. Нацбанк провів велику «чистку» серед банків ще у 2014-2016 роках. Тоді їх кількість скоротилася майже вдвічі – до 96 банків на початок 2017 року. Крім цього, НБУ разом із Верховною Радою запровадили різні «блокатори», щоб попередити великі банкрутства банків, а також запобігти виведенню коштів із фінустанов їхніми акціонерами.

Наприклад, ще у березні 2015 року парламент посилив відповідальність для керівників банків та їх кінцевих бенефіціарних власників за порушення нормативно-правових актів НБУ або здійснення ризикових операцій, що загрожують інтересам вкладників та інших кредиторів банку. У квітні 2019 року НБУ посилив вимоги до структур власності банків, а влітку того ж року розширив перелік системно значущих банків, які вимагають особливого контролю з боку регулятора.

Одним словом, було зроблено все, щоб не допустити повторення історій, в яких опинилися клієнти банків «Надра», «Фінанси та Кредит» або Дельта Банку.

Крім цього, не слід забувати, що вклади фізосіб у банках гарантовані державою. В умовах воєнного стану ця гарантія поширюється на 100% від суми депозиту, незалежно від його обсягу. Після скасування військового стану сума відшкодування коштів за вкладами при банкрутстві банку становитиме 600 000 грн. Тобто, вкладники все-таки захищені.

Чому в Україні й досі багато ненадійних страховиків

Страховий ринок перейшов під нагляд НБУ нещодавно – влітку 2020 року, коли стався так званий «спліт». Причому Нацбанку «на додаток» до страховиків дісталися й решта небанківських фінустанов: ломбарди, кредитні спілки, лізингові та фінансові компанії – всього понад 2000 учасників ринку на той момент.

Логічно припустити, що Національний банк за такий короткий час не встиг навести лад на новому для нього ринку та повністю доопрацювати свою нормативно-правову базу для його регулювання. Та й не все залежить від НБУ.

Наприклад, новий закон «Про страхування» № 1909-IX, який передбачає поетапну імплементацію в Україні стандартів страхової галузі Євросоюзу, набув чинності лише наприкінці 2021 року. А законопроект «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 8300, який замінить чинний закон № 1961-IV, ухвалено поки лише у першому читанні.

До того ж, повномасштабне вторгнення внесло свої корективи. Протягом 2022 року НБУ застосовував, скажімо так, пом'якшені умови нагляду за страховим ринком – і на деякі порушення дивився «крізь пальці».

На сумлінних страховиків це аж ніяк не вплинуло. Вони продовжували виконувати зобов'язання, розуміючи, наскільки важливо клієнтам своєчасно отримувати страхові виплати в такий непростий для країни час.

А ось компанії, які звикли демпінгувати чи «зашивати» до страхових договорів пункти, що дозволяють відмовляти у відшкодуванні, навпаки – використали «перепочинок», який їм дав Нацбанк, для захоплення частки ринку на шкоду якості страхових послуг. Зіткнувшись із такими страховиками, українці отримують вкрай негативний досвід. Якого можна було б уникнути.

Як зрозуміти, кому зі страхових можна довіряти

Не існує універсального рецепта, за допомогою якого можна відсіяти всіх ненадійних страховиків. Тим не менш, є певні маркери та критерії, які дозволяють обрати справді надійну страхову компанію.

Насамперед варто звернути увагу на лідерів ринку – компанії, які мають найбільший обсяг активів та акумулюють найбільші суми страхових платежів (премій). Зазвичай це страховики з історією та з позитивним іміджем, які займають суттєву частку ринку.

Премії – це своєрідний показник довіри з боку клієнтів, які навіть в умовах війни продовжують купувати поліси, страхувати своє майно та здоров'я.

Наприклад, десять найбільших ризикових страхових компаній збирають близько 50% усіх премій, а 30 компаній – 77% премій. Простіше кажучи, це і є найбільш активна частина ринку, яка реально працює. Водночас загальна кількість зареєстрованих в Україні страховиків на початок 2023 року сягала 128, з них 126 становили ризикові компанії, 12 – компанії зі страхування життя.

ТОП-10 ризикових страхових компаній за результатами 2022 року

Страховик	Чисті премії, млрд грн	Активи, млрд грн	Власний капітал, млрд грн	Страхові резерви, млрд грн
ARX	2,94	4,82	1,69	2,47
UNIQA	2,41	3,93	1,21	2,24
СГ «ТАС»	2,27	2,96	0,87	1,99
Українська страхова група (УСГ)	1,92	3,44	0,64	2,14
Арсенал Страхування	1,65	2,25	0,58	1,44
Інго	1,51	3,06	0,96	1,60
ВУСО	1,33	1,02	0,38	0,59
Universalna	1,13	1,86	0,57	0,96
PZU Україна	1,11	2,43	0,85	1,28
НАСК «Оранта»	1,07	1,30	0,41	0,85

Дані НБУ

Важливо також проглянути інформацію про власників страхової компанії. Серед лідерів ринку багато страховиків з іноземними акціонерами, які пережили не одну кризу та всіляко підтримували свої дочірні структури. Більше того, 2 березня 2023 року НБУ ухвалив постанову № 15, згідно з якою він підтверджуватиме відповідність структури власності учасників ринку небанківських фінансових послуг вимогам прозорості. А потім – оприлюднить відповідні відомості на своєму офіційному сайті протягом п'яти робочих днів з дня ухвалення такого рішення.

Станом на 26 квітня НБУ схвалив структуру власності 21 страхової компанії. Присутність страховика в цьому списку є своєрідним маркером, який підтверджує, що акціонери не мають проблем з репутацією: не перебувають під санкціями і не мають зв'язків з державою-агресором. Тобто, така компанія не зникне з ринку раптово.

Нагадаємо, ще у грудні 2022 року Нацбанк призупинив ліцензії страхової компанії «Альфа Страхування» у зв'язку з невідповідністю страховика вимогам ділової репутації. У березні 2023 року через непрозору структуру власності НБУ позбавив ліцензій страхові компанії «Омега», «Інгосстрах» та «Провідна», а у квітні з цієї ж причини відкликав ліцензії у СК «Просто-Страхування». В результаті тисячі клієнтів цих страховиків опинилися у підвішеному стані. І далеко не факт, що при настанні страхових подій страхувальники зможуть своєчасно та в повному обсязі отримати виплати – незважаючи на те, що відкликання ліцензії не скасовує зобов'язання страховика щодо чинних полісів.

Як страхувальникам може допомогти МТСБУ

Додаткову інформацію можна отримати з Моторного (транспортного) страхового бюро (МТСБУ). Воно поєднує страховиків, які мають право займатися ОСАЦВ. У тому числі, Бюро разом із НБУ здійснює наглядові функції на ринку «автоцивілки».

Адже, крім наявності ліцензії на страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страховик повинен ще виконувати певні вимоги – здійснювати відрахування до резервних фондів МТСБУ, дотримуватись термінів врегулювання збитків, не занижувати суми виплат тощо. Саме за цим і стежить Бюро.

Знову ж таки, не всі страховики дотримуються правил гри, внаслідок чого постраждалі змушені буквально вибивати з деяких страхових компаній гроші за полісами ОСАЦВ. Тим більше, що відшкодування у межах цього виду страхування здійснює страховик, з яким уклав договір винуватець ДТП, а багато автовласників шукають поліси за копійки, оскільки вважають, що отримання виплати буде не їхньою проблемою.

Натомість, по-перше, згаданий вище законопроект №8300 передбачає запровадження прямого механізму врегулювання щодо ОСАЦВ. Тобто, в якій компанії автомобіліст придбав поліс – у тій він і отримуватиме виплату. По-друге, навіть поки такого механізму на законодавчому рівні немає, постраждалий, у якого виникли складнощі з компенсацією збитку, може запросто подати на винуватця до суду.

Отже, при покупці «автоцивілки» до вибору страхової компанії варто підходити дуже скрупульозно. У МТСБУ можна отримати інформацію про компанії-члени Бюро (тільки вони мають право займатися ОСАЦВ), у тому числі – про повних членів (тільки вони можуть продавати поліси «Зеленої карти»).

Крім того, МТСБУ раз на квартал публікує так званий світлофор. Це аналіз роботи страховиків за оцінкою якості обслуговування страхувальників.

На основі цього своєрідного рейтингу можна зрозуміти, які компанії виплачують відшкодування по ОСАЦВ вчасно, на які з них є скарги, і хто із страховиків намагається виправляти недоліки у своїй роботі, а хто – ні.

До речі, дані МТСБУ можуть допомогти не лише тим, хто потребує поліса ОСАЦВ. Якщо страховик нехтує інтересами клієнтів в одному виді страхування, навряд чи поводитиметься інакше в інших випадках.

Які ще фактори враховує Mind під час аналізу надійності страхових компаній?

Крім аналізу структури власності, світлофора МТСБУ та ефекту масштабу, для розуміння надійності страховика може стати в пригоді фінансова звітність. Mind аналізує кілька факторів:

• Боргове навантаження компанії, що вимірюється як співвідношення зобов'язань до капіталу, адекватне значення – менше 150%.
• Поточна ліквідність – вимірюється як співвідношення високоліквідних активів до чистих страхових премій.
• Рівень фінансової стійкості – вимірюється як співвідношення грошових коштів та поточних фінансових інвестицій до обсягу чистих страхових платежів. Має бути не менше 40%, але чим більше – тим краще.
• Рівень виплат – теж важливий показник, проте аналізувати його розмір варто у прив'язці до продукту, тобто високий рівень виплат від 50% по КАСКО або ДМС – це обов'язково, то за іншими продуктами (наприклад, страхування майна або від нещасного випадку) – здоровий розмір виплат має перевищувати 70%.

З яких ще джерел можна отримати інформацію про страховиків

Навіть недосвідчений у страховій сфері споживач може вивчити результати роботи страхових компаній (крім премій, це обсяг виплат, рівень виплат, динаміка показників з окремих видів страхування) і зробити власні висновки. Основні індикатори оприлюднює Національний банк. Крім того, є відкриті рейтинги, які допоможуть скласти уявлення про конкретного страховика.

Наприклад, якщо у компанії драматично скорочується обсяг премій (у рази більше, ніж у середньому по ринку), це може бути свідченням того, що від неї йдуть клієнти і вона втрачає свій запас міцності.

Багато про що може сказати рівень виплат – це співвідношення сум відшкодувань до залучених премій. Якщо страховик лише збирає гроші, але при цьому нічого не платить страхувальникам (рівень виплат 10-15%) – це погана ознака. Особливо має насторожити така ситуація, коли компанія активно займається автомобільним та медичним страхуванням. Це доволі збиткові сфери, і у такого страховика середній рівень виплат має перебувати в межах 30-60%.

Однозначно корисною буде інформація про регіональну мережу офісів компанії, центри обслуговування клієнтів та її асистанс. Чим краще налаштований у страховика процес врегулювання збитків – тим легше страхувальнику буде відшкодовано. Одна річ, коли компанія зацікавлена лише у тому, щоб продавати страхові продукти. І зовсім інше, коли вона вибудовує справжній клієнтоорієнтований сервіс, завдяки якому виплату можна отримати за лічені дні та з мінімальною тяганиною з документами.