180 000 ПДВ-накладних у чорному списку. Чому бізнес досі не може зареєструвати їх без проблем
І як уряд укотре змінив механізм блокування накладних
2 червня Кабінет Міністрів знову вніс поправки до порядку реєстрації ПДВ-накладних / розрахунків коригування (ПН/РК). Про це повідомив голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. Він заявив, що ці зміни дозволять зменшити частку заблокованих накладних і спростити адміністративні процедури для платників ПДВ.
Зокрема, Кабмін обмежив можливості Державної податкової служби щодо віднесення платників податків до категорії ризикових та передбачив автоматичну реєстрацію заблокованих ПДВ-накладних за певних умов. Втім є і альтернативна думка, що система СМКОР (призначена для моніторингу ПДВ) тепер стане ще менш доброзичливою до бізнесу.
Mind розбирався, як механізм блокування ПДВ-накладних функціонуватиме тепер.
Як змінювався порядок реєстрації ПН/РК? Починаючи з осені 2022 року уряд змінював порядок реєстрації ПДВ-накладних двічі. Перший раз – у жовтні, після чого алгоритм реєстрації по суті «зламався». Це згодом визнали навіть представники податкового комітету Ради.
Внаслідок змін ДПС отримала набагато більше повноважень щодо перевірки вже зареєстрованих накладних. Крім того, багато компаній стали отримувати блокування і так званий ризиковий статус (причому абсолютно безпідставно). У підсумку в листопаді – грудні 2022 року частка заблокованих накладних зросла вдвічі – з 0,8% до 1,69% всіх накладних.
Гетманцев пояснив, що масово посипалися скарги від компаній, які раніше ніколи не стикалися з блокуванням ПДВ. Зрештою порядок реєстрації було доопрацьовано – і Кабмін затвердив його нову редакцію, яка набула чинності з 11 січня 2023 року. Головні зміни полягали у відновленні реєстрації всіх накладних, заблокованих після 14 жовтня 2022 року, якщо платник податків подає відповідну таблицю даних, яка деталізує її операції. Також уряд, по суті, вивів з-під моніторингу ПДВ-накладні, виписані на суму до 5000 грн.
Проте повністю проблему блокування накладних розв'язано не було. Зокрема, консалтингова компанія Advanter провела опитування серед представників бізнесу й підрахувала, що наприкінці 2022-го – на початку 2023 року понад 70% компаній тією чи іншою мірою мали проблеми з реєстрацією ПДВ-накладних.
Зрештою було напрацьовано новий перелік поправок, який і затвердив Кабмін на початку червня 2023 року. За словами координатора експертних груп «Економічної експертної платформи» Олега Гетмана, до них доклали руку експерти, представники бізнесу, Міністерства фінансів, ДПС і профільного комітету.
Що нового тепер з'явилося в механізмі реєстрації ПДВ-накладних? Оскільки фінальну версію порядку Кабмін наразі не оприлюднив, його положення, наведені нижче, надано «Економічною експертною платформою». Основні зміни полягають у такому:
- передбачено автоматичну реєстрацію ПН/РК в разі виведення платника податків із переліку ризикових за виконання певних умов, передбачених порядком;
- обмежено «ретроспективну ризиковість». Якщо на момент проведення операції контрагенту не було надано ризикового статусу, податкова може віднести платника до категорії ризикових, ґрунтуючись на його операціях максимум за останні 180 днів;
- платники податків отримають чіткий адміністративний механізм оскарження рішень ДПС щодо надання їм ризикового статусу;
- передбачено автоматичну реєстрацію зупинених ПН/РК в разі, якщо податкова ухвалює рішення про врахування таблиці даних платника податків;
- якщо платник внесений до переліку ризикових, то рішення щодо врахування таблиці даних автоматично припиняється, але не скасовується, що позбавляє платника податків необхідності повертатися до питання повторного врахування таблиці після зняття з нього ризикового статусу;
- до рішення про внесення платників податків до категорії ризикових буде також додано інформацію про дату включення до переліку ризикових контрагента, операції з яким визначені як ризикові.
Уточнимо, що в тексті ухваленої постанови, яку має опублікувати уряд, деякі формулювання можуть відрізнятися. Але сутність їх не змінюється.
Як пояснив у коментарі Mind Олег Гетман, завдяки вищезгаданим змінам у платників податків з'явиться більше можливостей відстоювати свої права в суперечках із ДПС. «Також ми розраховуємо, що ще більше зменшиться відсоток заблокованих накладних – з поточних 0,8% до 0,5–0,6%», – прокоментував він.
На думку Данила Гетманцева, оновлення порядку реєстрації ПДВ-накладних суттєво полегшить бізнесу процес реєстрації ПН/РК та забезпечить платників податків зручним інструментом оскарження рішень щодо включення до переліку ризикових. «Тобто платник податків за допомогою електронних сервісів зможе оскаржити такі рішення в ДПС й отримати результат також в електронному вигляді», – розповів Гетманцев.
Чи є критика змін до порядку блокування? Далеко не всі погоджуються з тим, що проблема блокування ПДВ-накладних піде в минуле. Наприклад, ексголова податкового комітету парламенту, депутат від «Європейської солідарності» Ніна Южаніна виступила із жорсткою критикою вищезазначених поправок. «Чергові запропоновані зміни до постанови №1165 під виглядом покращень продовжують тенденцію до посилення тиску на бізнес», – вважає вона.
На думку Южаніної, оновлений порядок має такі недоліки:
- обмеження щодо безумовної реєстрації ПН/РК – тепер у накладних, що реєструються, можуть відображатися виключно ті операції, що зазначені у врахованій таблиці даних та за умови, що платник податків не віднесений до категорії ризикових;
- платники ПДВ нестимуть відповідальність за своїх контрагентів – у рішенні про присвоєння платнику податків ризикового статусу буде зазначено податковий номер контрагента та дату його включення до переліку ризикових платників, що порушує норми індивідуальної юридичної відповідальності при здійсненні господарських операцій;
- відсутність вичерпного переліку для зняття блокування ПДВ-накладних – редакція порядку, яку затвердив Кабмін, передбачає подання платником будь-яких документів на власний розсуд;
- передача повноважень щодо ухвалення рішень про розблокування ПДВ-накладних регіональним комісіям – вони розглядатимуть заявки від платників податків замість комісій при головних управліннях ДПС в областях та Києві, що може вплинути на об'єктивність рішень;
- неоднозначність норми про автоматичну реєстрацію ПН/РК в разі виключення платника з переліку ризикових – вона передбачає суттєві обмеження, пов'язані з одночасним виконанням певних умов (їх має оприлюднити Кабмін), і при цьому не застосовується до всіх заблокованих ПН/РК.
Скільки ПДВ-накладних блокується? Про те, що система СМКОР потребує подальшого доопрацювання, свідчить і статистика ДПС. За даними податківців, показники блокувань останні три місяці, по суті, завмерли на рівні близько 0,8% усіх накладних. Так, це вдвічі менше, ніж у листопаді 2022 року. Але, за оцінками експертів, оптимальний показник має бути ще меншим – на рівні близько 0,3%.
Підсумки роботи СМКОР у травні 2023 року
| Показник | Значення |
| Кількість платників ПДВ на 1.06.2023 | 241 000 |
| Кількість ПН/РК, поданих на реєстрацію | 22,2 млн |
| Кількість платників податків, яким зупинено реєстрацію ПН/РК | 26 100 |
| Кількість заблокованих ПН/РК | 181 900 |
| Кількість платників податків, які подали таблицю даних до ДПС | 4900 |
| Кількість таблиць, які схвалила податкова | 2800 |
| Кількість платників податків, які мають ризиковий статус | 4700 |
Джерело: дані ДПС
Профільний комітет парламенту також оприлюднив дані щодо роботи зі скаргами, які надходять від платників ПДВ. Із січня до квітня включно комітет отримав 339 звернень. Значна частина звернень стосувалася саме блокування ПН/РК, віднесення платників до переліку ризикових і неврахування таблиці даних. За результатами розгляду звернень було зареєстровано понад 2590 податкових накладних та знято ризиковий статус із 22 суб'єктів господарювання.
Як змінюватиметься механізм реєстрації ПН/РК надалі? Представники бізнесу сходяться на думці, що система реєстрації ПДВ-накладних потребує подальшого вдосконалення.
Наприклад, Українська рада бізнесу (УБР), яка об’єднує понад 100 бізнес-асоціацій, наполягає на тому, що необхідно змінити ідеологію СМКОР з акцентом на аналітичну функцію через обмеження часу блокування податкових накладних. За цього сценарію кошти заморожуються на певний строк і лише за наявності доведених порушень із боку платника ПДВ остаточно блокуються. Також пропонується впровадити в процес оскарження рішень щодо блокування незалежний орган, який розглядатиме скарги платників податків; обмежити можливості для присвоєння ризикового статусу заднім числом і взагалі прибрати поняття «ризиковий платник» із нормативно-правової бази Кабміну. А ще – затвердити критерії ефективності СМКОР (співвідношення зупинених ПН/РК до зареєстрованих, частка платників ПДВ, яким було зупинено ПН/РК тощо).
Олег Гетман зі свого боку повідомив, що черговий перелік змін до порядку реєстрації ПДВ-накладних уже в процесі опрацювання. Серед пропозицій експертної спільноти:
- запровадити додатковий показник, який характеризує позитивну історію платника податків і підтверджує безперервність його діяльності;
- підвищити поріг обов'язкового переходу на сплату ПДВ (орієнтовно – до 3 млн грн), що дозволить мінімізувати блокування ПН/РК малого бізнесу;
- врегулювати процедуру отримання до ДПС довідок, які підтверджують, що контрагент не є ризиковим;
- поліпшити критерії первинного блокування ПДВ-операцій у принципі.
«Ми пропонуємо загалом 10 змін, вони, по суті, готові. Тепер черга за Мінфіном, який має їх описати й оформити», – уточнює Олег Гетман.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
