Повноцінні податкові перевірки та штрафи: які зміни чекають на платників податків із 1 серпня

Відсьогодні набирає чинності закон №3219-IX від 30.06.2023, який Верховна рада ухвалила у другому читанні як законопроєкт № 8401. Документ передбачає низку змін у сфері оподаткування. Зокрема:

- скасовується можливість сплачувати єдиний податок за пільговою ставкою 2%, що діяла з березня 2022 року.

Платники, що користувались цією пільгою, з 1 серпня матимуть право подати заяву про відмову від застосування 2% ЄП та вказати, на яку систему оподаткування вони бажають перейти.  Без подання заяви платник автоматично буде переведений на ту систему, на якій він перебував до обрання 2% ЄП. Платники, які в 2023 році перейшли з 2% ЄП на загальну систему, зможуть цьогоріч знов перейти на спрощену систему.

- повертаються податкові перевірки, але не в повному обсязі.

Державна податкова служба зможе проводити документальні позапланові перевірки за окремими підставами, що передбачені нормами Податкового кодексу. Планові перевірки до кінця воєнного стану проводяться виключно щодо суб'єктів господарювання у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, у сфері грального бізнесу, та тих, які надають фінансові, платіжні послуги. Також у період з 1 серпня 2023 року і до кінця воєнного стану встановлюється мораторій на проведення документальних перевірок з питань сплати ЄСВ.

- платники податків звільняються від відповідальності за порушення в сфері застосування РРО, вчинені у період з 1 січня 2022 року до 1 жовтня 2023 року, а також за порушення в сфері сплати ЄСВ, вчинені з початку воєнного стану й до 1 серпня 2023 року.

Цей законопроєкт парламент мав ухвалити не пізніше червня, щоб він набув чинності з 1 липня. Але Рада затвердила його в першому читанні лише 29 травня, і проєкт пішов на доопрацювання. Тому норми, закладені в законопроєкті, набувають чинності з 1 серпня.

Законопроєкт №8401 – це один із «структурних маяків», який Україна зобов'язалася виконати в межах меморандуму з Міжнародним валютним фондом.

Голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев ще у квітні в інтерв'ю Мind заявив, що єдиний податок за ставкою 2% віджив своє і цю пільгу потрібно скасовувати. Ну і заразом заспокоїв, що перевірки торкнуться лише тих платників, які мають проблеми з податковою та не шанують законодавство.

Ще у процесі розгляду законопроєкту Mind згадав історію його розробки та детально вивчив очікування обох сторін – держскарбниці та бізнесу – від його ухвалення. Пропонуємо читачам згадати, як тривав цей процес та про які норми йдеться. 

Чому парламент у будь-якому разі мав «дотиснути» податкові ініціативи? Законопроєкт №8401 з'явився в парламенті наприкінці січня. Хоча про те, що треба повертати «довоєнні умови оподаткування», депутати заговорили ще восени 2022 року. Аргументом на користь такої позиції були два аргументи: бізнес уже адаптувався до умов військової економіки і потрібно наповнювати державний бюджет, у якому катастрофічно не вистачає грошей.

Крім того, на початку квітня з'явився меморандум між Україною та МВФ, підписаний у межах нової програми фінансування на суму $15,6 млрд.

До яких податкових новацій потрібно готуватися бізнесу? Законопроєкт №8401 можна умовно розділити на три блоки (далі наводяться норми та формулювання з тексту документа, який був підготовлений до першого читання та розміщений на сайті Верховної Ради).

Перший блок – скасування пільгового режиму платників єдиного податку

Наприклад, якщо підприємець працював на 3-й групі спрощеної системи та сплачував єдиний податок за ставкою 5%, то після скасування 2% податку він буде знову на 3-й групі. А якщо компанія (юридична особа) використовувала загальну систему оподаткування зі сплатою податку на прибуток за ставкою 18%, коли пільгова ставка перестане діяти, компанія знову платитиме податок на повну.

Другий блок – поновлення податкових перевірок

Нагадаємо, що частково податкові перевірки були дозволені ще влітку 2022 року. Тоді податківці отримали право проводити контрольно-ревізійні заходи, але в обмеженому переліку випадків. Наприклад, якщо платник податків ухвалив рішення про ліквідацію або визнаний банкрутом, претендує на відшкодування ПДВ або якщо податкова має підстави підозрювати його в порушеннях законодавства.

Тепер же ДПС зможе робити візити платникам податків як у плановому порядку, так і позапланово. І насправді, без обмежень. Наприклад, підприємець запізнився з поданням звітності за попередній квартал. Ось і є нагода його перевірити. Або ж на юридичну особу надійшла скарга, що вона платить зарплату співробітникам у «конвертах». Це також підстава для перевірки.

Втім, податківці можуть прийти з перевіркою тільки в тому випадку, якщо в них буде безперешкодний і безпечний доступ до місця ведення бізнесу, до товарно-матеріальних цінностей і документів. Якщо підприємство пошкоджено чи зруйновано внаслідок обстрілу, логічно припустити, що перевірка має бути відкладена. Щоправда, ухвалювати рішення про те, наскільки безпечним буде перебування інспектора на території платника податків, має керівництво податкового органу. Але, наскільки такі рішення будуть об'єктивними – невідомо.

До речі, згідно з офіційним планом-графіком податкових перевірок, у другій половині 2023 року ДПС має намір перевірити майже 2500 компаній і близько 1500 фізосіб-підприємців.

Третій блок – повернення штрафних санкцій

Якщо платник податків погасить борг, виявлений під час документальної перевірки, протягом 30 днів після отримання повідомлення-рішення (це стосується боргів як за податками, так і за єдиним соціальним внеском), ДПС штраф стягувати з нього не буде. При цьому сума податкового зобов'язання в такому разі вважається визнаною, і оскаржити її буде неможливо. Навіть у судовому порядку. З цього формулювання можна зробити висновок, що, коли підприємець/компанія не погасить податковий борг або вирішить оскаржити його в суді та програє, штраф все-таки доведеться заплатити.

А ось штрафи, пов'язані з РРО, повернуться повністю відразу після того, як норми законопроєкту №8401 набудуть чинності. Наприклад, за продаж товарів / надання послуг без використання касового апарату штраф становитиме 100% суми недоїмки, за повторне подібне порушення протягом року – 150% недоїмки. За несанкціоноване внесення змін до конструкції РРО штраф буде 5100 грн.

Які є побажання та зауваження до законопроєкту? Депутати не конкретизують причин, чому проєкт №8401 не буде винесений на друге читання вчасно. Член податкового комітету, депутат від партії «Голос» Ярослав Железняк лише коротко прокоментував, що «розгляд затягується і відповідно терміни впровадження зрушуються».

Деякі пропозиції оприлюднили представники «Економічної експертної платформи». Вони стосуються пом'якшення та відстрочення деяких норм. А саме:

• продовжити чинний мораторій на перевірки та застосування штрафних санкцій до кінця військового стану для суб'єктів господарювання, що знаходяться на територіях, де ведуться (велися) бойові дії; які визнані тимчасово окупованими; які визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких є фортифікаційні споруди;
• зосередити застосування РРО виключно для тих фізосіб-підприємців 2-ї та 3-ї групи єдиного податку, які мають високий ризик перевищення лімітів річної виручки;
• закріпити звільнення бізнесу від штрафів за незастосування РРО до кінця дії воєнного стану;
• передбачити, щоб документальні податкові були виключно ризикоорієнтованими, зосередженими на найбільших порушниках законодавства.