Перевірки повертаються: як податкова контролюватиме платників податків

Податковий законопроєкт № 7137-д, який парламент ухвалив ще в середині березня і який набув чинності з 17 березня як закон № 2120-IX, крім податкових пільг, передбачає низку норм, що погіршують умови ведення бізнесу.

Річ у тім, що згаданий документ дає Державній податковій інспекції право проводити перевірки підприємців і компаній (юридичних осіб). Причому відразу ж після запровадження військового стану в Україні та сама ДПС повідомила про зупинення всіх раніше розпочатих податкових перевірок. Але згодом уряд та Рада вирішили зняти частину обмежень на контрольно-ревізійні заходи.

Мораторій на перевірки та його пом'якшення. Як тільки президент Володимир Зеленський 24 лютого оголосив у країні військовий стан, фіскали опублікували роз'яснення, у яких повідомлялося про зупинення всіх розпочатих перевірок без винятку у зв'язку з форс-мажорними обставинами. Через цю саму причину податківці не розпочинали й нових перевірок. Зокрема, їм це заборонив закон №2118-IX, ухвалений парламентом 3 березня 2022 року.

Проте вже 13 березня Кабінет Міністрів затвердив постанову № 303, яка, з одного боку, забороняє планові та позапланові перевірки в умовах військового стану, але, з іншого – дозволяє проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) в окремих сферах щодо запобігання неконтрольованому зростанню цін на товари, що мають суттєву соціальну значимість.

Важливе уточнення: такі перевірки можливі лише за рішенням центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування державної політики у відповідній сфері, і лише за наявності загрози життю та здоров'ю людей, а також довкіллю та безпеці держави.

«Отже, держава залишила за собою право запобігати невиправданому підвищення цін, створенню штучного дефіциту товарів і послуг, свідомому порушенню стандартів та вимог до виготовлення продукції. Перелік сфер (які можуть потрапити під перевірки. – Mind) не деталізований. Але це радше плюс, ніж мінус, адже дозволяє запобігти низці спекуляцій і зловживань з боку підприємців», – пояснює Людмила Куса, адвокат юридичної фірми Gracers.

Але ще більше ситуація змінилася 15 березня, коли Верховна Рада, ухваливши закон №2120-IX, дозволила проведення деяких податкових перевірок. Це камеральні податкові перевірки (здійснюються на підставі податкових декларацій та інших документів, наданих платником податків) і фактичні перевірки, що здійснюються за місцем ведення господарської діяльності.

Камеральні перевірки. Щодо камеральних перевірок, то депутати звузили коло компаній, які під них потрапляють. Вони поширюються лише на платників ПДВ, та й то не на всіх. Камеральні перевірки можуть проводитися, якщо платник податків подає заяву на повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ, яка сформована на підставі зареєстрованих податкових накладних чи митних декларацій.

Камеральну перевірку можна провести протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем подання ПДВ-декларації. За результатами перевірки податкова погоджує суму бюджетного відшкодування та вносить дані про неї до відповідного реєстру.

«Але слід враховувати, що на час військового стану платникам податків дозволено включати до податкового кредиту суму ПДВ без зареєстрованої податкової накладної (на підставі первинних документів). У разі включення таких сум ПДВ у заяву про повернення суми бюджетного відшкодування камеральна перевірка не проводитиметься», – розповідає Микита Ларіонов, адвокат, старший юрист юридичної фірми Arzinger.

Не буде камеральної перевірки і при включенні до заяви суми ПДВ, сплаченої при закупівлі етилового спирту та інших спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

Фактичні перевірки. Під фактичні перевірки ризикує потрапити майже будь-який бізнес. «Вони можуть проводитися за будь-якою із передбачених Податковим кодексом підстав», – уточнює Микита Ларіонов.

Зокрема, причиною фактичної перевірки може стати наявність у фіскалів інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства. Це порушення, пов'язані з розрахунками за товари (послуги), із веденням касових операцій, наявністю патентів, ліцензій, із виробництвом та обігом підакцизних товарів.

Крім того, перевірку може ініціювати покупець чи споживач, який вирішив поскаржитися на платника податків. У тому числі це скарги на продавців, які відмовляються в умовах воєнного стану приймати в споживачів платіжні картки.

«Отже, закон № 2120-IX вніс зміни до підстав для проведення фактичних перевірок у частині розрахунку картками. Тобто всі торгові мережі мають приймати платіжні картки без обмежень», – каже Людмила Куса.

Відповідно до ст. 82 ПКУ тривалість фактичної перевірки не може перевищувати 10 днів. Подовження її строку можливе, але не більше ніж на 5 днів.

Наслідки перевірок та штрафи. На жаль, попри ситуацію в Україні, відповідальності за порушення підприємці уникнути не зможуть. «Якщо порушення законодавства будуть виявлені саме за результатами податкових перевірок, проведення яких дозволено під час воєнного стану, штрафні санкції нараховуватимуться у загальному порядку», – попереджає Ксенія Добрева, молодший юрист Arzinger.

Пом'якшення щодо санкцій є, але їх небагато.

Штрафи не застосовуються:

• у разі відсутності в платника податків можливості своєчасно виконати податкове зобов'язання, якщо він сплатить податки протягом пів року після закінчення воєнного стану;
• за порушення, пов'язані з нарахуванням та сплатою єдиного соцвнеску (ЕСВ);
• за порушення при реалізації підакцизних товарів.

Тому юристи попереджають, що більшість платників податків сплати штрафів не уникнути. До того ж у податкових інспекторів залишається можливість по-різному трактувати норми законодавства. «Скажімо, якщо звернути увагу на формулювання «у разі відсутності в платника податків можливості своєчасно виконати податкове зобов'язання». Важко припустити, як податкові органи встановлюватимуть наявність чи відсутність такої можливості», – наводить приклад Ксенія Добрева.

Якщо підприємець чи компанія не погоджуються з діями перевіряльників, вони завжди мають право оскаржити результати перевірки в адміністративному порядку (у ДПС) або в суді. Хоча у зв'язку зі складною обстановкою в країні висока вірогідність, що судові процеси будуть сильно затягнуті.

«При цьому в кожному окремому випадку контролюючий орган або суд враховуватиме не тільки сам факт запровадження військового стану, а й вплив цієї обставини на спроможність або неспроможність платника податків виконати свої зобов'язання», – вважає Людмила Куса.