Заколот завершено: підсумки та наслідки повстання ПВК «вагнер» для росії та України

Трохи більше доби вирував у росії військовий заколот, піднятий лідером ПВК «вагнер» євгенієм пригожиним, який кинув свою 25-тисячну армію на розбірки з російським міноборони, а потім розширив свої претензії і на все керівництво рф.

За той час, що тривало протистояння, угруповання взяло під контроль місто-мільйонник ростов-на-дону, розташувавши свій опорний пункт у штабі командування південним військовим округом, звідки координуються й бойові дії в Україні. Паралельно ще одна колона вагнерівців, озброєна за останніми стандартами НАТО, просувалася в бік столиці, успішно відбиваючи атаки росгвардії – втім не надто масовані. Канал Fighterbomber повідомив, що було збито чотири вертольоти та літак-транспортник Іл-22, внаслідок чого загинули 13 пілотів. Це найбільші добові втрати російської авіації весь час повномасштабної війни.

Також внаслідок вибухів було пошкоджено дорожнє полотно, приватний транспорт, на підступах до москви було спритно вирито траншеї, підірвано міст, а у воронежі спалахнула нафтобаза. Хоча щодо останньої, то висловлювалися припущення, що має місце банальне розкрадання нафтопродуктів під виглядом форс-мажору.

Заколот припинився до 17:00 суботи, 24 червня, коли вагнерівці, пройшовши воронеж та липецьк, знаходилися вже в московській області.

Перемовини з пригожиним провів самоназваний білоруський президент олександр лукашенко. За повідомленням його пресслужби, вони тривали цілий день. євгеній пригожин підтвердив, що розвертає колони, і опівночі залишив штаб ПівВО. Його автомобіль прямував під оплески мешканців міста. Поліцейських, які не були помічені у протистоянні з вагнерівцями та потім повернулися до міста після стабілізації ситуації, зустрічали навпаки криками «Ганьба!».

Суть досягнутих владою та пригожими домовленостей можна звести до фрази «Життя і недоторканність в обмін на вихід із політичного та військового поля». Бійці «вагнера» підуть у «польові табори», а ті, хто не приєднався до заколоту, можуть укласти контракти з міноборони. Їх не переслідуватимуть з огляду на «бойові заслуги на фронті».

Відповідальності за вбитих льотчиків ніхто не понесе. Втім уже з'явилася інформація, що знищений авіатранспорт – фейки.

євгеній пригожин поїхав до білорусі. Йому надано гарантії безпеки. Кримінальну справу проти пригожина про «озброєний заколот», відкриту вранці суботи, за кілька годин було закрито.

За словами прессекретаря путіна дмитрія пєскова, кадрові перестановки в міноборони не обговорювалися, хоча саме проти міністра сєргєя шойгу від самого початку й був направлений заколот.

Mind розбирався: які наслідки матиме ця доба для росії та як вона позначиться на ситуації навколо України.

Насамперед – хто переміг? Логічна відповідь, що досягнуто нічиєї. Але, якщо дивитися ширше, програли всі, хоча вагнерівці та їхній лідер – трохи менше.

Ніхто всерйоз не вважає, що метою пригожина було захоплення кремля та усунення центральної російської влади. Він боровся за підвищення свого статусу та підтримку у протистоянні з військовим блоком – сєргєєм шойгу та головою генштабу валєрієм гєрасімовим. Після того як набув чинності наказ міноборони росії, згідно з яким усі добровольці зобов'язані підписати контракт з армією, часи ЧВК у її нинішньому вигляді спливли б, а доля її засновника не викликала оптимізму.

Щодо керівництва росії, то після безапеляційного меседжу вранці 24 червня, у якому було чітко задекларовано намір жорстко придушувати заколот, піти шляхом переговорів і дозволити призвідникам піти безкарними означає для путіна поразку.

Безумовним переможцем виглядає олександр лукашенко, який раптово із сателіта російської верхівки перетворився на стратега й переговорника найвищого рівня. Навіть якщо правда те, що реальні перемовини велися на рівні силовиків, зокрема алєксєя рубєжного, голови особистої служби безпеки путіна, усі лаври все одно дісталася лукашенку.

Чи мав бунт шанс на успіх, якщо припустити, що реальною метою була зміна влади в росії, а не те, що тріумфатор сам злякається того, з якою швидкістю йому вдалося наблизитися до москви? Залежить від того, чи перейшла б армія (і в якій кількості) на бік вагнерівців. В іншому разі колона, навіть дістанься вона до москви, загрузла б у вуличних боях і була б знищена.

Те, що армія (але не військове керівництво) може приєднатися до «бунтівників» – цілком імовірний сценарій, що в історії неодноразово траплявся.

У разі перемоги аргументом для Заходу розпочати переговори з пригожиним – чи іншим лідером путчу – був би його доступ до ядерної зброї.

Що буде з «вагнером» та особисто пригожиним? Варіантів кілька:

• Новою базою ПВК може стати білорусь. Інакше зв'язки бійців та їхнього ватажка можуть бути розірвані, доки він перебуває в іншій країні. Він накопичуватиме сили. І, коли військове керівництво рф припуститься помилки, повернеться.
• Пригожин може отримати офіційну посаду в білорусі й у такий спосіб легітимізуватися – фантастична версія, право на існування якої виправдовує майже 20-річне знайомство керівника «вагнера» з олександром лукашенком.
• Ліквідація пригожина.
• Маргіналізація та перетворення на безсилого «збитого льотчика» – ще одного «гіркіна, який скиглить».

Які наслідки для росії? Навіть якщо врахувати, що обійшлося без громадянської війни та яскравих кадрів вуличних боїв у підмосков'ї, державі завдано потужного удару. Тому є кілька нескасовуваних підсумків.

• Уся росія та весь світ побачили, що група рішучих озброєних людей може пройти сотні кілометрів до москви та змусити із собою домовлятися. Тобто президент фактично провів переговори з терористами.
• Була зафіксована паніка та втеча еліт – приватні борти чиновників і їхніх сімей весь день залишали рф.
• Обивателі усвідомили наслідки війни в Україні, які можуть торкнутися особисто їх – танки на вулицях, вибухи, черги на автозаправках, паніка та здані без опору ростов і воронеж. Також стало очевидним, як швидко може змінитися ситуація від стабільності до хаосу – буквально за добу.
• На весь світ пролунали фрази про «зло, яке несе військове керівництво країни», «втікав боягузливо, як баба» і що «Україна не збиралася нападати».
• фсб навряд чи залишилася задоволеною, що її змусили здати назад після того, як видали карт-бланш.
• Пропагандисти в особі маргарити сімоньян не продемонстрували беззастережної відданості – вони вичікували. Публічно підтримала владу хіба що ксенія собчак.
• Оскільки влада отримала чутливий удар по іміджу й була принижена публічно, кремлю доведеться відновлювати авторитет жорсткими діями як усередині країни, так і зовні. Для росії це означає ще більше закручування гайок, чистки, параною, особливо з урахуванням припущення, що пригожин мав спільників у вищому ешелоні влади – тобто скочування в 1937 рік. На зовнішньому рівні це вимагатиме жорстких дій та ефектних жестів насамперед в Україні.

Які наслідки заколоту для України? Припущення, що в разі ілюзорної перемоги вагнерівців було б закінчено війну – на позиціях 1991 року чи будь-яких інших – не витримують жодної критики. У риториці пригожина не було меседжів про необхідність завершити бойові дії – лише нарікання, що вони ведуться неефективно. Отримай «вагнерівці» повноцінне командування, війна тривала б без огляду на будь-які правила та вертикаль офіційної влади.

Будь-які дії на території ворога, що дестабілізують, – однозначний позитив, а наступні за заколотом неминучі репресії цей ефект можуть лише зміцнити.