Українська портова інфраструктура під обстрілами, море блоковано: які можливості для аграрного експорту залишаються в України?
росія вступила в бій із гуманітарною інфраструктурою та суттєво пошкодила перевалочні потужності в українських портах, а також фактично відновила блокаду акваторії
Уже кілька днів поспіль росія атакує портову інфраструктуру України, яка задіяна в морському експорті зерна. Судячи з того, що українські компанії спішно евакуюють своїх співробітників із портових об'єктів, бізнес припускає, що обстріли найближчим часом продовжаться.
На цей момент пошкоджено до 40% інфраструктури порту Чорноморськ,«прильоти» припали на олійний і зерновий термінали. Постраждали активи компаній Kernel, Viterra, CMA CGM Group, партії зерна та наземні аграрні об'єкти. Уночі проти 24 липня ворожі дрони переключилися на інфраструктуру Дунайських портів. Так, у районі порту Рені, як повідомляє ОК «Південь», внаслідок влучань зруйновано ангар із зерновими, пошкоджено резервуари для зберігання інших видів вантажів, в одному з виробничих приміщень сталася пожежа.
Нагадаємо: 18 липня росія офіційно заперечила продовження «зернової угоди». Міноборони рф попередило, що з 20 липня розглядає всі кораблі, що прямують до українських портів у Чорному морі, як перевізників військових вантажів, що робить їх потенційною мішенню для атаки.
Також було оголошено тимчасово небезпечною для судноплавства частину районів у північно-західній і південно-східній частинах міжнародних вод Чорного моря.
Українська влада вважає, що рф не зважиться атакувати кораблі, проте перевіряти обґрунтованість цього оптимізму найближчим часом навряд чи хтось ризикне.
У відповідь Міністерство оборони України випустило циркуляр, що з 00:00 21 липня 2023 року всі судна в акваторії Чорного моря, що прямують у напрямку морських портів рф та українських морських портів, що розташовуються на тимчасово окупованій росією території України, можуть розглядатися Україною як такі, що перевозять вантажі військового призначення.
Крім того, судноплавство в районах північно-східної частини Чорного моря та Керч-Єнікальської протоки України заборонено як небезпечне з 05.00 20 липня 2023 року. Відповідну навігаційну інформацію для мореплавців уже оприлюднили. Отже, росія також не може завести кораблі, зокрема нафтові танкери, які традиційно прямують маршрутом Новоросійськ – Дарданелли.
Mind розбирався: які варіанти для експорту зерна залишаються в розпорядженні України.
Чи вже підраховані збитки від руйнувань у портах і скільки часу знадобиться на відновлення? Сума втрат акумулюється. З огляду на те, що атаки тривають, поточний масштаб збитків ще не остаточний.
«Зерноперевалочні комплекси компанії, а також зерно, що зберігається в порту Чорноморськ, були значно пошкоджені. Початкові оцінки показують, що для повернення активів до робочого стану знадобиться значний час», – йдеться в повідомленні компанії Kernel на WSE. Акції агрохолдингу наступного дня після атаки 18 липня обвалилися на Варшавській фондовій біржі з 13,53 злотих до 12,34 злотих. На деякий час їм вдалося відіграти падіння, проте врешті-решт вони котирувалися за курсом близько 12,7–12,9 злотих, що приблизно на 5% нижче за ціну відкриття.
Якщо припустити, що кораблі все ж таки ризикнуть зайти в порти – чи можливе навантаження без терміналів? Так.
Є мобільні термінальні рішення, що дозволяють завантажувати зерно без стаціонарної конструкції. Цей формат більш розтягнутий у часі, проте завдяки мобільності практично невразливий для ракетних атак.
На яких умовах росія може укласти «зернову угоду 2.0»? владімір путін заявив, що розгляне можливість повернення до угоди, якщо будуть виконані всі її умови:
- виведення з-під санкцій постачання російського зерна та добрив на світові ринки;
- підключення банків до SWIFT;
- припинення всіх торгових обмежень;
- відновлення постачання запчастин для сільгосптехніки;
- вирішення питання з фрахтом і страхуванням російських суден.
Крім того, рф хоче, щоб було відновлено роботу аміакопроводу Тольятті – Одеса та розблоковано «російські активи, пов'язані із сільським господарством».
«У разі виконання всіх цих умов ми негайно до цієї угоди повернемося», – запевняє путін.
Чи здійсненні ці умови? У повному обсязі – категорично ні.
Залишається припустити, що список був від самого початку заявлений у розширеному форматі, аби залишався простір для торгів і можливості зійтися на середньому арифметичному. Найімовірніша поступка, на яку можуть піти США та ЄС – перепідключення російських банків до SWIFT.
Показовими будуть переговори Реджепа Ердогана й путіна під час візиту останнього до Туреччини в серпні.
Чи економічно вигідна рф «зернова угода»? Ні. Українське та російське зерно завжди були прямими конкурентами, а тому усунення українського товару зі світового ринку вигідне рф навіть безвідносно до війни. Крім того, скорочення пропозиції стимулюватиме зростання світових цін, що також на руку продавцям.
путін побічно визнав це, зазначивши, що «зернова угода» спричинила прямі збитки російським аграріям на суму $1,2 млрд.
У компанії Kernel вважають, що подальші атаки на порти України, підвищення ступеня небезпеки на виробничих комплексах і відсутність можливості експорту зернових морськими шляхами призведуть до зростання цін на кукурудзу та пшеницю на 30–-40% у короткостроковій перспективі. Також існує ризик припинення роботи низки українських заводів із переробки олійних культур і зменшення темпу переробки насіння соняшнику і ріпаку більш ніж на 30%. Це суттєво вплине на світові ціни на олію, зокрема – призведе до зростання ще на 20–25%.
При цьому попри санкції у 2022/2023 маркетинговому році росія досягла рекордних показників експорту зерна – 60 млн тонн, частина з якого була краденим українським. Прогноз експорту зерна з рф на нинішній сезон – понад 55 млн тонн зерна, і конкуренти тут зайві.
Також важливо розуміти, що Чорноморська зернова ініціатива – фактично єдина легітимна тема для офіційних переговорів росії із Заходом, тому ця карта буде розіграна максимально.
Чому ж тоді росія спочатку погоджувалася на «зернову угоду»? Рік тому угоду було укладено під тиском світової громадськості через неілюзорну загрозу голоду в африканських країнах, які не могли купувати зерно за піковими цінами. Також рф, найімовірніше, розрахувала на послаблення санкцій, яке було їй обіцяно ООН, але цього не сталося. Плюс вагомим був чинник авторитету Реджепа Ердогана – власне, лише він на сьогодні залишається актуальним.
Ціновий чинник і голод уже не можуть бути використані як аргументи – ринки враховують український аспект, і світові ціни на зернові знижуються майже протягом року. У червні 2023-го середнє значення Індексу продовольчих цін ФАО становило 122,3 пункту, що на 1,7 пункту (1,4%) нижче за показник травня і на цілих 37,4 пункту (23,4%) нижче за максимальні рівні, досягнуті в березні 2022 року.
Усе може змінитися протягом двох місяців, коли стануть зрозумілими перспективи врожаїв в основних країнах-виробниках, а також у Китаї.
Які ризики для судноплавства в Чорному морі? Влада США попереджає, що росія може розширити свої атаки і, крім зернової інфраструктури України, цілитися по цивільних суднах у Чорному морі.
За словами представника Білого дому Адама Ходжа, інформація, яку мають американські чиновники, вказує на те, що росія встановила додаткові морські міни на підходах до українських портів. «Ми вважаємо, що це скоординовані зусилля, спрямовані на те, щоб виправдати будь-які напади на цивільні кораблі в Чорному морі та перекласти провину за них на Україну», – сказав він.
У британській розвідці також вважають, що після виходу росії із «зернової угоди» чорноморський флот рф братиме активну участь у зриві всіх торгових операцій.
Чи є можливість експорту з українських портів на Чорне море? Теоретично – так. Україна встановлює тимчасовий рекомендований судноплавний маршрут задля підтримки експорту агропродовольства.
Про це йдеться в офіційному листі Києва до Міжнародної морської організації.
«Його мета – сприяти розблокуванню міжнародного судноплавства в північно-західній частині Чорного моря», – пояснив у листі виконувач обов'язків міністра громад, територій та розвитку інфраструктури України Василь Шкураков.
Зазначається, що цей маршрут руху вестиме до територіальних вод і виключної морської економічної зони Румунії. Щоб він був робітником, потрібна підтримка Збройних Сил України.
Як повідомляє Управління стратегічних комунікацій апарату Головнокомандувача Збройних Сил України, незважаючи на вихід росії з угоди про експорт зерна з портів Великої Одеси, Україна, заручившись політичною згодою країн-партнерів, зокрема Туреччини, та довірою страховиків, готова прокладати свій економічний шлях.
За словами Володимира Зеленського, Україна вивчає можливість безпечного функціонування «зернового коридору», включно з можливим супроводом конвоїв.
Припущення, що хитрий і мудрий президент Туреччини вступить у прямий конфлікт через півтора року повномасштабної війни і власними кораблями захищатиме українське зерно – звучить не надто правдоподібно. Набагато вірогіднішим є шлях переговорів і поступок.
Чи є можливості використовувати порти в Миколаєві? Ні, там ситуація ще складніша.
Один із наймасштабніших ударів по порту Ніка-Тера росіяни завдали 4 червня 2022 року. В результаті було повністю знищено три склади загальною площею 13 349 кв. м і загальною потужністю зберігання зернових, олійних культур та продуктів їх переробки – 105 000 тонн.
Роботи з відновлення порту Ніка-Тера наразі не ведуться, адже Миколаїв постійно обстрілюють, а порт повністю закритий для кораблів.
Тобто наземний експорт залишається основним каналом збуту агропродукції? Ні. Море не вдасться замінити найактивнішим наземним експортом, хоча «за балансами» це і виглядає можливим.
«Цього сезону наш експортний потенціал через нижчі врожаї 2022 і 2023 років буде значно меншим – десь 43–47 млн тонн, або 3,6–3,9 млн т на місяць. У найкращі місяці минулого сезону ми могли вивозити майже 3,7 млн тонн без «зернового коридору». Тому за умови, що ми зможемо домовитися із західними сусідами про відновлення транзиту нашої агропродукції, а також якщо ми зовсім трохи розширимо наші експортні можливості, то цьогорічний урожай зможемо спокійно вивезти без цього «коридору», – вважає керівник відділу аналітики Concorde Capital Олександр Паращій.
Але зернова логістика не працює настільки прямолінійно. Існують сезонні піки, що автоматично створюють величезні черги на пунктах пропуску. Крім того, ця логістика суттєво дорожча. Тож роздуми «морський експорт не такий і необхідний» можна віднести до формату «зелений виноград».
Морський експорт критично важливий насамперед для відправки закордон олій, які зараз є найбільш маржинальними позиціями з усієї продукції АПК.
Але чи може експорт здійснюватися через західні кордони? Можливість безперешкодного транзиту викликає сумніви.
П'ять центральноєвропейських членів Євросоюзу – Болгарія, Угорщина, Польща, Румунія та Словаччина – спільно звернулися до ЄС із проханням продовжити заборону на імпорт українського зерна після 15 вересня як мінімум до кінця поточного року.
«Разом із міністрами сільського господарства прифронтових країн ми підписали позицію, у якій хочемо, щоб заборона на імпорт зерна тривала щонайменше до кінця цього року. Цю позицію ми відстоюватимемо спільно», – прокоментував міністр сільського господарства Республіки Польща Роберт Телус.
Він зазначив, що транзит зерна з України збільшився зі 114 000 тонн у лютому до 260 000 тонн у червні. «Тому рішення ЄС про відкриття кордонів із 15 вересня нічим по суті не обґрунтоване», – додав Телус. При цьому Польща за останні місяці експортувала близько 4,5 млн тонн зерна й офіційно позбулася надлишків продукції.
Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький, який був присутнім на зустрічі представників п'яти країн, категорично висловився проти відкриття кордонів. «Згідно з рішенням ЄС ми маємо відкрити кордони вже 15 вересня. Ми з цим не погоджуємося. Ми готові працювати над спільним рішенням. Чи виробляємо задовільне рішення, чи ми закриваємо кордон», – сказав він.
Якою є імовірність, що обмеження на українське зерно в ЄС збережуться? Висока.
Єврокомісія продемонструвала слабкість і тим самим відкрила скриньку Пандори: вимоги східноєвропейських фермерів лише зростатимуть. Поляки для підкріплення своїх аргументів знову розпочинають блокування пропускних пунктів на кордоні з Україною, а також потребують запровадження обмежень і на інші номенклатури, зокрема заморожені ягоди.
Що може зробити Україна? За словами міністра економіки та торгівлі Юлії Свириденко, Україна може вжити дзеркальних заходів на продовження ЄС обмежень агроекспорту.
«Ми стоїмо на позиції, що 15 вересня – це остаточна критична дата. Після неї не може бути жодних продовжень цих обмежень, які були для України», – сказала вона.
Юлія Свириденко наголосила, що заборона експорту пшениці, ячменю, ріпаку та насіння соняшнику до зазначених п'яти країн є «дискримінаційною з боку найближчих сусідів, особливо коли Україна має ворога на морі».
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
