Зима 2023/24: українські посадовці рапортують про готовність, західні партнери з тривогою позирають на білорусь

До офіційного старту нового опалювального сезону залишилося менше трьох місяців. Українська влада запевняє, що підготовка йде за планом і проблеми в цьому напрямку майже відсутні. Водночас окремі міністри закликають придбати генератори й павербанки та звертають увагу, що наступна зима буде набагато складнішою за попередню.

Mind проаналізував найсвіжіші факти із заяв чиновників на предмет наявних протиріч і можливих ризиків майбутньої зими.

---

---

Що відбувається з українським ЖКГ? Із більш ніж 700 об’єктів теплопостачання, які були пошкоджені росіянами, відновлено понад 65%. Підприємства теплової генерації відновлені практично на 100%. Такі дані оприлюднив міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков.  

Він також уточнив, що заборгованість підприємств ТКЕ за природний газ наразі становить майже 100 млрд грн. Причина її виникнення – невідповідність між нинішніми тарифами на тепло, рівень яких зафіксовано мораторієм на підвищення тарифів, і поточними цінами на блакитне паливо. «У результаті підприємства ТКЕ не можуть розрахуватися за спожитий газ, не можуть акумулювати фінансовий ресурс для проведення ремонтів. Усе це разом створює загрози для своєчасного старту опалювального сезону», – сказав міністр.

Щоб поліпшити ситуацію, він анонсував схему з компенсаціями різниці в тарифах та цінах на газ для ТКЕ. Проте, як підрахували в галузевій асоціації «Укртеплокомуненерго», сума компенсацій становитиме лише «20–25% економічно обґрунтованого тарифу, а відповідно і фактичної потреби у фінансуванні».

Попри таку невідповідність Мінінфраструктури запевняє, що технічно Україна буде повністю готова до нового опалювального сезону вже на 1 жовтня. Паралельно тривають роботи із забезпечення резервними потужностями на випадок форс-мажорних ситуацій. Держенергонагляд проводить моніторинг теплових господарств у регіонах.

У якому стані енергосистема? Міністр енергетики Герман Галущенко обіцяє, що потреби країни у виробництві електроенергії під час опалювального сезону будуть покриті. До його початку держава планує забезпечити додатково 1,7 ГВт генерувальних потужностей та відновити 2,9 ГВт потужності.

З листопада й до березня 2024 року всі блоки атомних електростанцій, які є на контрольованій Україною території, працюватимуть на 100%  (це близько 8 ГВт потужності).  

Тривають і роботи із захисту об’єктів енергосистеми від ворожих атак. Один із засобів – децентралізація генерації завдяки використанню мобільних газотурбінних установок і супутньої інфраструктури. Прем’єр-міністр  Денис Шмигаль повідомив, що уряд «зняв бюрократичні перепони» для проведення повітряних ліній електропередачі та підстанцій.

Ще однією складовою є можливість забезпечення стабільного транспортування електроенергії мережами НЕК «Укренерго». У компанії запевняють, що її підстанції готові до пікових навантажень узимку. «Ми повинні бути готові до найгіршого сценарію, який включає повторення ракетних і дронових атак на енергетичну інфраструктуру... Що стосується наших підстанцій, ми абсолютно впевнені, що наша магістральна мережа буде готова працювати без обмежень під час опалювального сезону, і забезпечувати живлення споживачів з української енергосистеми, без якихось вузьких місць чи обмежень», – сказав Володимир Кудрицький, керівник «Укренерго».

Проте він також наголосив, що деталі про стан енергосистеми не оприлюднюватимуть.

А що з газом? За статистикою від уряду, в українські підземні сховища загалом уже закачано 12,2 млрд куб. м газу – це понад 80% від потреби країни на опалювальний сезон (мінімум – 14 млрд куб. м). Проте невідома структура власності цього газу: яка його частка належить НАК «Нафтогаз України», українським приватним компаніям чи трейдерам-нерезидентам, що зберігають його у режимі «митний склад» і можуть у будь-який момент під час опалювального сезону його вивезти.

Що може піти не так? Особливу небезпеку несуть вельми ймовірні обстріли енергетичної інфраструктури наступної зими – газопроводів та ліній електропередач. Їх ремонт і відновлення ускладнює дефіцит необхідного обладнання, яке ані вітчизняні виробники, ані західні партнери не в змозі швидко забезпечити в повному обсязі.  

Додаткові ризики створюють також можливі диверсії росії проти інфраструктури на території сусідніх з Україною держав, які б могли постачати на наш ринок природний газ та електроенергію в разі дефіциту.

Американська торгово-промислова палата в Польщі, як повідомлять польські медіа, у своєму зверненні до маршалка Сенату Томаша Гродзського негативно оцінила ступінь захисту критичної інфраструктури на території країни. Крім фізичного захисту, США вважають ризикованим причетність до її управління росії, Китаю та інших країн, що не належить до ЄС, НАТО чи неформального клубу «друзів і союзників США». 

Ця проблема була недооцінена протягом багатьох років, і через війну в Україні стала однією з ключових погляду геополітики.

«Цей рік буде важким, якщо ми поговоримо про проблеми, пов'язані з безпекою енергетичної інфраструктури. Ми повинні усвідомити, що війна в Україні все ще з нами», – підтверджує Анна Лукашевська-Tшецяковська, уповноважена представниця польського уряду зі стратегічної енергетичної інфраструктури.

Щоб підвищити енергетичну безпеку, оператор польских газопроводів – компанія Gaz System підписала угоду з командуванням військ територіальної оборони про співпрацю.

Особливу занепокоєність у польського уряду викликає активність російської ПВК «вагнер» у прикордонних із Польщею районах білорусі. «Наші союзники підтверджують, що група вагнера є дуже небезпечною і що її сили перекидаються на східний фланг НАТО з метою її дестабілізації», – наводить слова польського прем’єра Матеуша Моравецького твіттер-аккаунт його партії «Право і справедливість».