Інфляційне ралі завершується: чому сповільнилося зростання цін у світі та в Україні

Нова фінансова криза, схоже, виявилася не настільки руйнівною, як очікувалося. Міжнародний валютний фонд (МВФ) підвищив прогноз зростання глобального ВВП у 2023 році до 3%. Це на 0,2 в. п. краще, ніж у попередньому прогнозі. Аналогічні темпи приросту світової економіки очікуються і 2024 року.

Крім того, МВФ розраховує на сповільнення темпів глобальної інфляції у 2023 році до 6,8% проти 8,7% у 2022-му та до 5,2% у 2024 році. «Припускається, що базова інфляція (не враховує впливу на ціни адміністративних та сезонних чинників. – Mind) знижуватиметься більш плавно», – зазначає у своєму звіті МВФ.

Фонд вважає, що успішність боротьби з інфляцією центральними банками різних країн – це один із ключових драйверів, який допомагає «розігрівати» економічну активність і боротися з кризою.

Темпи зростання споживчих цін у найбільших економіках світу – США, країнах Єврозони, Великій Британії, Китаї – справді пішли на спад. Втім навіть в Україні, яка воює, ситуація з цінами 2023 року виявилася значно кращою, ніж очікувалося. І хоча на це є суто внутрішні причини, рівень інфляції в нашій країні залежить навіть від глобальних тенденцій. І вони поки що грають нашій економіці на руку.

Mind розбирався, що відбувається з цінами у світі та як це позначається на Україні.

Які показники інфляції у «головних» економіках? За останні кілька місяців багато держав із розвиненими економіками зафіксували стрімке зниження темпів інфляції.

1. У країнах єврозони інфляція в липні становила 5,3%, що на 0,2 в. п. нижче, ніж у червні. За даними Eurostat, це значення стало найнижчим із початку 2022 року. Статистичне відомство єврозони пояснює таку тенденцію планомірним падінням цін на енергоносії. Наприклад, у липні вони подешевшали на 6,1% (у червні енергоносії стали дешевшими на 5,6%). Водночас у країнах єврозони продукти харчування, тютюнові вироби та алкоголь подорожчали в липні (рік до року) на 10,8%, промислова продукція зросла в ціні на 5%, послуги – на 5,6%.

Джерело: дані Eurostat

2. У Великій Британії інфляція у червні (дані за липень ще не оприлюднені) сягала 7,9% проти 8,7% у травні, що, згідно з даними британської Національної статистичної служби (ONS), стало найменшим значенням за рік. Базова інфляція становила 6,9%, у травні її значення сягало 7,1%. Як і в єврозоні, у Британії ціни уповільнюють своє зростання через здешевлення палива (переважно бензину та дизеля), яке в липні коштувало на 23% менше, ніж роком раніше. Водночас і продукти харчування, і послуги продовжують дорожчати.

Джерело: дані ONS

3. За оцінками Федерального бюро статистики праці США, інфляція у червні (дані за липень ще не оприлюднені) становила в річному вираженні 3%, оновивши мінімум із березня 2021 року. При цьому базова інфляція сповільнилася до 4,8% з 5,3% у травні та 5,5% у квітні. На відміну від Західної Європи драйвером зростання цін у США є паливо, а також подорожчання оренди житла. До кінця липня, наприклад, середня вартість бензину в штатах перевищила $1/літр, що стало найвищою ціною 2023 року.

Джерело: дані Tradingeconomics

4. Нетривіальна ситуація з інфляцією у Китаї. Як повідомило Державне статистичне управління КНР, у червні (дані за липень ще не оприлюднені) споживчі ціни не змінилися. Тобто інфляція становила 0% рік до року. У травні, до речі, ціни зросли лише на 0,2%. Отже, червнева інфляція стала мінімальною з лютого 2021 року, коли в Китаї була дефляція. Найсильніше в червні в КНР подорожчали свіжі овочі та яйця (+2,3%). Проте непродовольчі товари знизилися в ціні на 0,7%, а транспортні послуги подешевшали на 6,5%. Базова інфляція у Китаї у червні становила 0,4%, що на 0,2 в. п. нижче, ніж у травні.

Джерело: дані Tradingeconomics

Чому уповільнюються темпи інфляції у світі? Однією з головних причин вирівнювання інфляційної ситуації є жорсткість монетарної політики центральних банків, наслідком якої стали високі відсоткові ставки. З одного боку, вони стримують кредитування, споживання та економічне зростання, з іншого – гальмують інфляцію.

Подібну модель поведінки обрав і Європейський центробанк (ЄЦБ). 2 серпня ЄЦБ підвищив три ключові ставки (за кредитами, маржинальними кредитами та депозитами) на 25 б. п. – до 4,25%, 4,5% та 3,75% відповідно. Причому, як і ФРС, ЄЦБ наразі не планує зупинятися. Голова центробанку Крістін Лагард заявила: стверджувати, що пікових значень ставок уже досягнуто, ще зарано, тому ЄЦБ продовжить підвищення.

Банк Англії 4 серпня теж підвищив базову ставку, 14-й раз поспіль. Поточний рівень ставки – 5,25%, що є 15-річним максимумом. Востаннє цей показник був на аналогічному рівні навесні 2008 року – у період «розгону» чергової фінансової кризи.

Що ще впливає на інфляцію? Монетарна політика – не панацея. Уповільнення зростання цін на енергоносії стало великим успіхом для багатьох економік, особливо для Євросоюзу та Великої Британії, які сильно залежать від імпорту енергетичної продукції. Банк Англії, наприклад, вважає, що інфляція в країні продовжить знижуватися переважно через очікуване уповільнення зростання цін на енергоносії.

У серпні 2022 року вартість 1 бареля нафти Brent на біржах перевищувала $100. На початку серпня 2023 року ціна нафти перебувала в діапазоні $85–86/бар., що на 15% менше, ніж роком раніше. За прогнозом МВФ, ціни 2023 року впадуть приблизно на 21% після зростання на 39% у 2022-му.

Джерело: дані MraketWatch

Вартість газу на світовому ринку змінилася ще радикальніше. Якщо в березні 2022 року ціна блакитного палива на хабі TTF (Нідерланди) досягла $3800/1000 куб. м, то до кінця липня 2023 року вона обвалилася нижче $300/1000 куб. м, що призвело до надлишку запасів газу й обрушило ціни на нього.

Втім надміру тішитися не варто. Рівень зростання цін у світі все ще значний. Як констатують експерти ООН у своєму економічному прогнозі на 2023–2024 роки, інфляція залишається незмінно високою у багатьох країнах в умовах перебоїв у ланцюгах місцевих постачань і високої вартості імпорту.

Що відбувається із цінами в Україні? В Україні інфляція теж краща за прогнози. Наприклад, перша версія проєкту держбюджету-2023 передбачала інфляцію на рівні 30% у 2023 році. У грудні 2022-го Нацбанк прогнозував, що інфляція у 2023 році становитиме 21%. У Меморандумі між Україною та МВФ, оприлюдненому навесні 2023 року, фігурувала цифра 20% за підсумками 2023 року. У травні НБУ поліпшив свій прогноз інфляції на 2023 рік до 14,8%, а наприкінці липня – до 10,6%.

За даними Державної служби статистики, інфляція в Україні з початку 2023 року жодного разу не перетинала позначку 2% (по відношенню до попереднього місяця). У річному вираженні картина вже не настільки райдужна. Але все одно спадний тренд очевидний: у січні інфляція рік до року становила 26%, у червні – 12,8%.

Рівень інфляції в Україні у 2023 році

Період	До попереднього місяця, %	До аналогічного місяця 2022 року, %
Січень	0.8	26.0
Лютий	0.7	24.9
Березень	1.5	21.3
Квітень	0.2	17.9
Травень	0.5	15.3
Червень	0.8	12.8

Джерело: дані Держстату

Аналізуючи ситуацію із цінами, НБУ у своєму інфляційному звіті, опублікованому 3 серпня, зазначає: суттєве уповільнення темпів зростання споживчих цін у І півріччі 2023 року багато в чому пов'язане з насиченням ринків продовольства й пального, а також зі зниженням світових цін на енергоносії. Інакше кажучи, загальносвітові тенденції не оминули й Україну.

Курсова стабільність, у свою чергу, зумовила уповільнення інфляції та поліпшення інфляційних очікувань загалом. Хоча варто зауважити, що, на відміну від інших центробанків, НБУ вже розпочав цикл зниження облікової ставки: її рівень з 28 липня становить 22%.

Від чого залежатиме інфляція в Україні у 2024–2025 роках? Інфляційний прогноз НБУ на наступні роки досить оптимістичний. 2024 року споживча інфляція знизиться до 8,5%, базова – до 7%. У 2025 році відбудеться уповільнення споживчої інфляції до 5% +/- 1 в. п., що є верхньою межею цільового діапазону, базової – до 3%.

Джерело: дані НБУ

Нацбанк уточнює, що у своїх розрахунках він враховував наслідки теракту на Каховській ГЕС, припинення роботи «зернового коридору» та зниження воєнних ризиків до середини 2024 року.

Крім того, його оцінки враховують такі умови:

• подальше уповільнення темпів зростання світових цін (позитив);
• вибудовування нових логістичних ланцюгів та відновлення виробництва (позитив);
• повернення довоєнного оподаткування пального (негатив);
• скорочення врожаю окремих видів овочів та фруктів через підрив Каховської ГЕС (негатив);
• корекція адміністративно регульованих цін та тарифів у повоєнний період (негатив).

Якщо очікування НБУ, які збігаються з прогнозами МВФ, справдяться і військовий конфлікт «згасне» до літа 2024 року, цільовий рівень інфляції в 5% до 2025 року є цілком досяжним. Інакше ситуація у світовій економіці (хоч би якою позитивною вона була) не зможе нівелювати воєнні ризики. У результаті буде реалізовано «поганий» сценарій, який описав для України МВФ: 2024 року інфляція може розігнатися до 18%, 2025-го знизиться до 12% і лише до 2027 року ціни повернуться до цільового рівня 5%.