Саміт БРІКС, день перший. Розширення блоку на противагу Заходу та провальна «дедоларизація»

Глави та високопосадовці з п’яти країн, які вважаються провідними економіками, що розвиваються, у вівторок, 22 серпня, почали роботу триденного XV Саміту країн БРІКС. Офіційно Бразилія, росія, Індія, Китай та Південно-Африканська республіка представляють 40% населення Землі та чверть планетарного ВВП (насправді, це залежить від методики обрахунків). Mind відслідкував основні події та тенденції першого дня саміту.

Основними темами першого дня стали збільшення кількості членів об’єднання та його економічні плани. Попри насичений, амбітний та важливий порядок денний, найкраще ситуацію в Йоганнезбурзі прокоментував радник Білого дому з питань національної безпеки Джейк Салліван.

«Це дуже різноманітна група країн… з відмінностями у поглядах на критично важливі теми», – сказав він на пресконференції у вівторок. І виявився правий.

Більше – не означає краще

Обговорення теми розширення стало не лише технічним питанням (країни-члени наразі гадки не мають, якими повинні бути фактори відповідності чи алгоритми приєднання та багато іншого), а й пропагандистським шаблоном: мовляв, кількість країн, які хочуть стати членами «антизахідного» блоку, перевищує 50. Але є декілька нюансів.

Розширення БРІКС може включити до складу членів блоку претендентів з Аргентини, Білорусі, Індонезії, Ірану, Нігерії, Саудівської Аравії та ще кількох країн із неймовірно різним економічним рівнем, перспективами та моделями розвитку.

На думку наявних членів, це мало б створить противагу «Великій сімці» чи (за кількісним параметром) – «Великій двадцятці». Проблема в тому, що не всім це потрібно: нагальність такого посилення бачать лише в москві та Пекіні. У першій – через можливість оминати санкції, у другому – через торгівельні війни з США, що тривають та масштабуються.

Проте не всі бачать доцільність у цьому розширенні. Наприклад, Індія та Бразилія вважають, що воно призведе до розмивання впливу блоку на геополітику. З іншого боку, Південно-Африканська Республіка, яка приймає саміт, вважає, що таке розширення має відбутися завдяки африканським країнам. Президент ПАР Сиріл Рамафоса для цього запросив для участі в саміті понад 30 колег із континенту.

Приблизно аналогічний політичний план має бразильська делегація, яка зацікавлена в розширенні блоку за рахунок свого сусіда, Аргентини. Однак запрошені аргентинські учасники наразі дипломатично заявили, що протягом поточної зустрічі розширення БРІКС не планується.

Економічне (не)об’єднання

Також лідери делегацій країн – членів БРІКС напередодні саміту обговорювали створення каркасу економічної моделі, яка дозволить їм вести торгівлю, розраховуючись власними валютами. У такий спосіб вони хочуть досягти амбітної мети «дедоларизації економіки» та зменшити вплив прозахідних інститутів на кшталт Міжнародного валютного фонду на міжнародні відносини.

Цю ідею активно просуває президент Бразилії Луїз Ігнасіо Лула де Сільва. Проте їй не дуже радіє Індія, яка поліпшує відносини із США і час від часу має збройні сутички з Китаєм на спірному відрізку кордону.

Тож у підсумку представники делегації ПАР – найменшої економіки блоку, хоч і найбільш активної економіки Африканського континенту – заявили, що таке обговорення не на часі.

Не вдалося по факту це обговорення на економічний панелі саміту. Попри заявлену участь, китайський лідер Сін Цзіньпін не став її учасником, що збентежило не лише місцевих журналістів, а й китайських спостерігачів.

Усі інші очільники держав взяли участь – навіть володимир путін, власник міжнародного кримінального ордеру – звернувся до учасників у відеорежимі. Китайську делегацію очолював міністр торгівлі КНР Ван Вентао. При цьому, зауважили спостерігачі, Цзіньпін того ж дня взяв участь в обіді, який влаштовував Сиріл Рамафоса. Він закликав до зміцнення співпраці країн Глобального Півдня, і більше участі в заходах не брав.

У середу, 23 серпня, відбудеться другий день XV Саміту країн БРІКС. Mind продовжує стежити за подіями.