Акценти тижня: чи варто хвилюватися через розширення БРІКС, хто допомагає підсанкційному Малофеєву, Нью-Йорк вбиває середній клас, обережно – Х-шахраї
Огляд основних подій минулої семиденки та реакція на них зарубіжної преси
Темою минулого тижня став розширений саміт БРІКС у Південній Африці. Країни БРІКС – Бразилія, росія, Індія, Китай та Південна Африка – запросили приєднатися до свого блоку Саудівську Аравію, Іран, Ефіопію, Єгипет, Аргентину та Об'єднані Арабські Емірати, щоб прискорити зміну світового порядку, який вони вважають застарілим.
За розширенням БРІКС слід стежити. Але без зайвого ажіотажу
Доцент кафедри міжнародних відносин Університету Йоганнесбурга Бхасо Ндзендзе у статті у виданні The Conversation зазначає, що на п'ять країн БРІКС припадає приблизно 42% населення планети й понад 23% світового ВВП. На розширену групу припадатиме вже 46,5% світового населення та майже 30% світового ВВП. Втім більшість оглядачів вважають, що внутрішні протиріччя не дадуть поштовху для розвитку цього блоку, але всі переконані, що до розширення слід ставитися дуже обережно.
«Насправді «бачення», яке об'єднує країни БРІКС, включно з її найновішими членами, зводиться до цинічної доцільності: збільшити свою переговорну силу в торговельних, технологічних і військових угодах, які вони продовжуватимуть енергійно укладати зі Сполученими Штатами і Європою», – вважає колумніст Bloomberg Панкадж Мішра.
З ним погоджується інший колумніст Bloomberg Андреас Клут – колишній головний редактор Handelsblatt Global і дописувач журналу Economist, який зауважує, що БРІКС любить удавати із себе своєрідну незахідну або антизахідну геополітичну альтернативу гегемонії США. Але це не так, і ніколи не буде так. Зокрема, на його думку, більшість нових членів БРІКС навряд чи погодяться стати васалами Пекіна лише заради того, щоб провчити Вашингтон. Це одна з причин, чому форуму буде складно демонструвати м'яку силу, а жорстку – і поготів.
До того ж у самого Китаю справи далекі від того, щоб назвати їх непоганими. ЗМІ продовжують обговорювати економічну кризу в КНР – приємний факт для України. Споживчі ціни падають.
США уникають експорту з країни й обмежує інвестиції в неї. Торгівля Китаю з його найкращим клієнтом і найбільшим конкурентом скоротилася на п'яту частину в липні проти минулого року.
Сектор нерухомості країни, який останніми роками забезпечував понад 20% ВВП, хитається. Девелопери, які мають борги на суму приблизно 16% ВВП, намагаються виконати свої зобов'язання. Дві компанії з них, Country Garden і Sino-Ocean, пропустили виплати за облігаціями. Інвестиційні продукти, продані Zhongrong Trust, ймовірно, під заставу нерухомістю, не виплачуються, пише Economist.
На думку деяких оглядачів, надії на поліпшення мало. Адам Позен з Інституту міжнародної економіки Петерсона, аналітичного центру, припустив, що економіка Китаю страждає від чогось на кшталт «довгого ковіду». Драконівські та свавільні локдауни у 2020–2022 роках підірвали віру людей у втручання партії Сі.
Домогосподарства та підприємці більше не можуть вважати, що партія їх не турбуватиме, якщо вони не будуть турбувати її, стверджує Позен. Тому приватні інвестиції є непевними, купівля споживчих товарів тривалого користування – слабкою, а банківські депозити – незвично високими, оскільки люди самострахуються від невизначеного майбутнього.
Якщо уряд Китаю діятиме невідкладно, у нього є інструменти, потрібні для того, щоб забезпечити відновлення економіки в другій половині цього року, вважає британське видання. Але воно сумнівається, що Сі Цзіньпінь скористається ними.
«Сі не вистачає довіри та цілеспрямованості попередніх лідерів. Тепер він надає перевагу величі, а не зростанню, безпеці, а не ефективності, і стійкості, а не комфорту. Він хоче зміцнити економіку, а не задовольнити споживачів. Ці пріоритети- конкуренти можуть завадити китайським правителям робити все можливе для відродження попиту. Сі більше не хоче зростання за всяку ціну. І тому країна його не отримала. За дедалі більшу ціну», – завершує Economist.
Як обійти персональні санкції. Західні банки фінансують «доброчинність» підсанкційного Малофеєва
Західні банки допомагають благодійному фонду олігарха з чорного списку Костянтина Малофєєва, який фінансує дитячі будинки в окупованій Україні. Він заперечує, що програма вивезення дітей є військовим злочином: «Усе це фейк». Сам Малофєєв з 2014 року перебуває під санкціями.
Про це написала в неділю New York Times, яка побачила записи, що підтверджують нещодавній переказ американських доларів на рахунок благодійної організації в московському відділенні угорського OTP Bank.
На сайті благодійної організації зазначено, що міжнародні пожертви проходять через Bank of America та Deutsche Bank.
Але прессекретарі обох компаній заявили, що жодна з них наразі не має справ із московським відділенням OTP.
Сам Фонд святителя Василія Великого не був внесений до чорного списку американською чи європейською владою, зауважує видання. Але, згідно з «правилом 50 відсотків» Міністерства фінансів США, санкції проти Малофеєва автоматично поширюються на будь-яку організацію, у якій він є мажоритарним власником. Європейський Союз має схожі правила для організацій, у яких особи, внесені до чорного списку, мають «вирішальний вплив».
Неясно, чи поширюватимуться на фонд Малофеєва правила Міністерства фінансів США. Але його здатність переказувати гроші через західні банки є прикладом того, що санкції – засіб покарання росії Заходом – значною мірою покладаються на виконання їх банками, і останні можуть їх обминати, резюмує NYT.
Квартирне питання. Іпотечні ставки у США сягнули чергового історичного максимуму
До речі, про Нью-Йорк. Видання The Atlantic розповідає про імігрантську кризу в місті: мер Ерік Адамс каже, що Нью-Йорк офіційно переповнений. Реакція міста на мігрантів викликала запеклу критику з боку як правих, так і лівих. Республіканці звинувачували мера в марнотратстві ресурсів, які краще було б витратити на допомогу давнім ньюйорківцям. Демократи нападали на Адамса за те, що він допустив розвиток людської катастрофи і намагався перекласти провину на штат і федеральний уряд.
Але факт залишається фактом: місто вбиває середній клас.
Вартість оренди житла на Мангеттені перевищує $4000, а далеко не найкращий будинок у Брукліні коштує близько $1 млн. Пропозиція житла просто не встигає за попитом на нього, витісняючи всіх, окрім дуже багатих, пише The Atlantic.
Нервується через ринок житла і The Wall Street Journal. Минулого тижня іпотечні ставки підскочили до нового максимуму за 20 років і сягнули 7,23%. Звісно, нам про таку ставку лише мріяти, але у США лише два роки тому ставки за кредитами опускалися нижче 3%, що було майже рекордним показником. Мільйони людей поспішали придбати житло та рефінансувати кредити. Тепер фінансування типової покупки житла через відсотки коштує на сотні тисяч доларів більше.
Ставки за іпотечними кредитами зазвичай вільно слідують за дохідністю 10-річних казначейських облігацій, яка цього літа також досягла багаторічних максимумів. Але останнім часом іпотечні ставки зросли набагато більше, ніж дохідність державних облігацій.
Проте, якщо розрив між дохідністю казначейських облігацій та іпотечними ставками скоротиться до свого історичного рівня, це може забезпечити суттєве зниження ставок, що привабить покупців і людей, які потребують рефінансування. Іпотечні компанії сподіваються, що це сприятиме пожвавленню бізнесу.
Обережно, Маск. Х-шахрайство за 11 фунтів стерлінгів
Тим часом британська The Guardian розповідає про шахрайство, яке розквітло в Х (колишньому Твіттері) відтоді, як Маск дозволив купувати «блакитні галочки» – позначку, що акаунти перевірені Х і їм можна довіряти. Тепер скарга через Х на погане обслуговування може створити з вас жертву фішингових афер.
Шахраї користуються порадою, яку зазвичай пропонують у посібниках для споживачів, – публічно поскаржитися компанії на Х для швидшого вирішення проблеми. І отримують відповідь уже з фейкового акаунту, який може бути зареєстрований будь-де, але має статус перевіреного. Про такі випадки виданню розповіли клієнти Booking, американських авіаліній, Metro та інших.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
