Україна може подати позов до СОТ проти п'яти країн ЄС через обмеження в експорті зерна. Як працює цей механізм і чи є шанси виграти

Україна розглядає можливість подання позову до СОТ, якщо європейські країни продовжать обмеження на імпорт українських сільгосптоварів після 15 вересня.

Про це в інтерв'ю виданню Politico заявив заступник міністра економіки, торговельний представник України Тарас Качка. За його словами, системна загроза державним інтересам щодо агропромислового комплексу «примушує» Україну довести цю справу до СОТ. Нагадаємо, що з травня 2023 року діє заборона на постачання з України до Польщі, Болгарії, Румунії, Словаччини та Угорщини чотирьох аграрних номенклатур – ячменю, кукурудзи, ріпаку та пшениці. Щомісячні збитки України від цього ембарго оцінюються у $170 млн.

Відповідачами за позовом, якщо його буде подано, можуть виступити і держави, і Євросоюз як інституція. При цьому в Мінекономіки дають зрозуміти, що Україна не запроваджуватиме дзеркальних заходів проти продукції європейських країн з огляду на «дух дружби та солідарності» між Україною та ЄС.

«З повною повагою та вдячністю до Польщі, у разі запровадження будь-яких заборон після (15 вересня) Україна подасть позов проти Польщі та ЄС до СОТ», – сказав Качка.

Mind згадав кілька торгових суперечок на рівні СОТ, які показують, як працює цей механізм. Виходячи з прецедентів, перспективи відстояти свої інтереси в України досить високі. Мінус у тому, що процедури міжнародних розглядів в Організації є нешвидкими, а проблеми експорту надлишків зерна потрібно вирішити вже зараз.

Що дозволяє Україні розраховувати на успіх розгляду? Насамперед немає прямих доказів того, що українське зерно призвело до збитків європейських сільгоспвиробників, які б дали підстави для повного ембарго. Нагадаємо, що «українська аграрна тема» є розмінною монетою у риториці польських політиків, які виборюють голоси місцевих фермерів.

На сьогодні шанси, що заборона імпорту українських сільгосптоварів збережеться після 15 вересня, наближається до 100%. Якщо Євросоюз скасує обмеження – ймовірність, що так і станеться, дуже висока – то кожна з цих країн запровадить окреме ембарго, а Єврокомісія закриє на це очі. Комісар ЄС з питань сільського господарства Януш Войцеховський вже підтримав продовження тимчасової заборони на імпорт українського зерна до Польщі, Болгарії, Угорщини, Румунії та Словаччини до кінця 2023 року та запропонував надати субсидії для українських експортерів агропродукції. Тому, швидше за все, позов України до СОТ – питання осяжного майбутнього.

Як усе відбувається? Механізм врегулювання суперечок у СОТ – остання інстанція для країн-членів організації, якщо їм не вдається досягти домовленостей під час переговорів.

Як довго можна чекати на рішення? Середній термін розгляду позовів до СОТ становить близько 3–5 років, якщо задіяні всі етапи. І це погана новина для України.

До сьогодні на рівні СОТ було врегульовано близько 800 суперечок. Найбільше позовів надходить від США та країн ЄС.

Про що говорять прецеденти за участю України?

Справа DS411 «Вірменія – заходи, що впливають на імпорт та внутрішні продажі цигарок і алкогольних напоїв». Україна виступила проти встановлення Вірменією 24%-го мита на імпортовані тютюнові вироби і назвала його дискримінаційним, оскільки його рівень перевищував встановлену СОТ планку в 15%. Компроміс було знайдено ще на етапі консультацій, і рішення було ухвалено на користь України: Вірменія скасувала дискримінаційний збір.

Справа DS421 «Молдова – заходи, що впливають на імпорт і внутрішній продаж товарів (екологічний податок)». Йшлося про застосування екоподатку. Позов дійшов до етапу створення групи експертів, але зупинився, оскільки Молдова також знайшла, що пред'явити Україні – дискримінаційне на її думку оподаткування алкогольної продукції, що імпортується. У результаті кожен залишився при своїх інтересах.

Справа DS434 «Австралія – заходи, що стосуються торгових марок та вимог щодо типової упаковки тютюнових виробів». Одна з найгучніших та неоднозначних справ в історії відносин України та СОТ. У 2012 році Австралія ухвалила закон про «просту упаковку», згідно з яким на упаковки цигарок заборонялося наносити торговельні знаки або логотип, а 75% фронтальної площі сигаретного пакування повинні займати попередження про шкоду тютюнопаління. Цей закон вдарив по транснаціональних тютюнових компаніях. І, згідно з розхожою думкою, Україна, ініціювавши навесні 2012 року суперечку у СОТ, працювала на користь цього бізнесу.

У 2015 році Україна відкликала претензії до Австралії, неабияк зіпсувавши собі репутацію як в Організації, так і на міжнародному рівні. Адже навіть країни, у яких розташовані штаб-квартири тютюнових гігантів (наприклад, США) не хотіли заплямувати себе на весь світ лобіюванням інтересів цього бізнесу.

Справа DS468 «Україна – спеціальні заходи щодо окремих видів легкових автомобілів». Навесні 2013 року Україна запровадила спецмита на імпорт нових легкових авто незалежно від країни походження та експорту терміном на три роки. Для машин з об'ємом бензинового двигуна 1-1,5 л воно становило 6,46%, з об'ємом 1,5-2,2 л – 12,95%. П'яту частину 1,5-3-літрових автівок постачала Японія, яка й звернулася до СОТ. Пізніше до неї приєдналися Євросоюз, США, росія, Австралія, Корея, Індія та Туреччина.

Розгляд суперечки від моменту збору експертної групи до публікації звіту зайняв рік і три місяці. Згідно з правилами організації, Україна мала сповістити країни-члени СОТ про результати розслідування та плани запровадити спецмита, а також провести з ними попередні консультації – але нічого з цього не було зроблено. Цю суперечку Україна програла «всуху».