Аналоги «1С», «Бітрікс», «UA-Бюджет», Advego: чому український бізнес так «оперативно» позбавляється софту країни-терориста
Та як російське ПЗ мімікрує під «чесних європейців»
Десятий рік війни росії проти України. Величезна кількість вітчизняних компаній досі користується IT-рішеннями російських розробників. Чому так сталося? Які саме українські ІТ-продукти вже замінюють ворожий софт? Які додаткові санкції можуть бути невдовзі запроваджені? Про це та багато іншого нещодавно розповідали спікери івенту «Своє.IT. Шоурум українського ПЗ». Mind занотував найцікавіші факти та пропозиції.
Яка зараз ситуація? Жахлива. «За оцінками аналітиків, російськими програмами зараз користується понад 70% українського бізнесу. Ми проґавили. З початку 1990-х років всі ми проґавили час, коли треба було розвивати та підтримувати український софт. Ми проґавили захоплення нашого ринку російськими «1С», «Бітріксом» та іншими програмами. Поки вони вливали величезні кошти у просування, будували мережу інтеграторів, ми не звертали увагу на своє – українське ІТ. Тепер настав час збирати каміння. Нам важливо зробити свідомий крок і позбутися цієї небезпечної залежності», – пояснює організатор івенту, СЕО GigaCloud Ukraine Володимир Бєлов.
Які ризики використання російського ПЗ? Про них експерти розповідають ще з 2014 року. Головні – фінансування країни-агресора, кібернебезпека, здача геолокації важливих підприємств та пересування вантажів. Причому російським розробникам не треба нічого зламувати: бази даних клієнтів у них у відкритому доступі. А по завданню/під тиском «партії» не проблема доповнити пакет послуг і шкідливим ПЗ. Мова не тільки про віруси, які можуть «розтрощити» системи, а й про програми-шпигуні, задача яких збирати конфіденційну інформацію непомітно для користувача.
«На жаль, попри криваву війну росії проти України ще багато компаній продовжують купувати російський софт. Зокрема знаю про 1С, яка працює в Україні під іншим брендом – Business Automation Framework (BAS). Це не тільки фінансування «машини» військово-російської агресії, а ще й питання національної безпеки, бо ворог фактично отримує доступ до наших інформаційних систем», – наголошує заступник міністра цифрової трансформації Олександр Борняков.
Заступник міністра розвитку громад, територій та впровадження електронних послуг Мінцифри Анатолій Комірний наводить ще один приклад: «До повномасштабного вторгнення найкращі сервісні рішення в GPS-навігації пропонували білорусько-російські компанії. Просто уявіть, що буде, якщо ворог отримає доступ до пересування наших вантажів. За простим GPS-датчиком стоять стратегічні речі, за які боротимуться вороги».
Чи є вже достатній вибір серед українських аналогів? Відвідувачі «Своє.IT. Шоурум українського ПЗ» змогли потестити понад 30 українських розробок:
- CRM та сервіси з їх впровадження: Creatio, NetHunt, CRMiUM, SuiteCRM, Servio, VoIPTime CRM, MASTER:СRM, KeyCRM;
- Аналоги 1С, бухоблік та ERP-системи: «Дебет Плюс», «MASTER:Бухгалтерія», «Вправно», ISPro, «Універсал 9:ERP», ERP-система IT-Enterprise, ITFin, Self-ERP, BJet ERP, локалізовані програмні додатки бухгалтерського та кадрового обліку для міжнародної ERP системи SAP Business One;
- документообіг (програми, які дозволяють обмінюватися інформацією та файлами, робити цифрові підписи, зберігати документи в електронних архівах: Centredo, MEDoc, «АСКОД», «Вчасно», «MASTER:Документообіг», E-Docs, Megapolis.DocNet, Deals, Signy;
- програми для кол-центрів і служб технічної підтримки: рішення для IP-телефонії з використанням штучного інтелекту VoIPTime Contact Center; віртуальна телефонія UniTalk; тікет-система комунікації з клієнтами HelpDeskStar;
- автоматизація ресторанів і готелів: Poster, Servio;
- рішення для військової та агросфер: TATL technology;
- EDTech рішення: освітня інформаційна система «Єдина Школа» та цифрова платформа для освіти «Навчання і Технології».
Втім це далеко не повний перелік українських ІТ-рішень на ринку. Цікаво, що більшість розробників та інтеграторів, які демонстрували ІТ-продукти на шоурумі, – не молоді стартапи, а компанії з багаторічним досвідом. На презентаціях СЕО розповідали, що їхніми рішеннями вже давно користуються не тільки в Україні, а й у світі.
«Нині в Україні існує власне ПЗ, яке функціонально співставне з продуктами «1С», продається за схожою ціною та повністю покриває потреби бухгалтерії та автоматизації», – розповідає співзасновник «Вправно» Вадим Козяк.
Чому ж тоді українські компанії так довго позбавляються російського ПЗ? Спікери конференції називають дві ключеві перепони:
Необізнаність користувача. Походження «1С» та «Бітрікс» активно разрекламоване внесенням їх до санкційних списків. Втім в Україні продовжують працювати десятки, якщо не сотні, менш відомих російських продуктів. Ба більше – з’являються нові.
Російський бізнес не сидить, згорнувши руки. За останній рік більшість компаній зареєстрували юрособи та нові ТМ за кордоном, вливають мільйоні бюджети на рекламу в Google тощо, де просувають «перехід із російського ПЗ на нове, інноваційне, міжнародне» з величезними знижками. Наприклад, російська iiko запустила міжнародний бренд Syrve, на який вже «купилися» українські компанії.
«Деякі фірми навіть «вішають» український прапор на сайти, публікують пости з підтримкою Україні та засудженням війни. А їхні материнські компанії продовжують платити податки до бюджету рф», – пояснили Mind у Poster.
За словами Анатолія Комірного з Мінцифри, зараз найголовніше завдання держави – знаходити цих розробників, які мімікрують, запевняючи, що «вже не росіяни, а чесні європейці», і підтримувати українських розробників: «До нас звертається багато бізнесів, які хочуть позбутися ворожого софту, але не знають, на що саме переходити. Якщо сьогодні вони не знайдуть український аналог – підуть до європейського. Це не погано з погляду національної безпеки. А от з погляду економіки, краще, щоб вони залишилися з українським ІТ».
Торік Оpendatabot і Netpeak створили великий перелік ПЗ з рф та безпечних аналогів. Наразі IT Ukraine Association запускає схожий проєкт «Ворожий софт». Експерти вносять до переліку російське ПЗ, яким користуються українці, та підбирають притомні аналоги. Наразі в чорному списку – близько 80 продуктів. В асоціації уточнили Mind, що перелік поки не повний: «Щойно він уже буде повноцінно сформований – відразу опублікуємо».
Вартість переходу. Українські компанії вклали багато часу та коштів в інтеграцію російського ПЗ у свої бізнес-процеси. Тепер треба знову знайти на це гроші. А перезапустити багатофункціональні системи у «два кліки», на жаль, неможливо.
Втім деякі вітчизняні розробники вже почали більш агресивну боротьбу за клієнта: також пропонують знижки на послуги та переналаштування під «рідне» ПЗ.
Чому санкції наразі не дуже допомагають? Україна ввела перші санкції проти розробників із рф ще 2017 року. «У 2023-му був величезний пакет, який торкнувся багатьох російських ІТ-компаній. Але Україна може застосовувати санкції до юридичних та фізичних осіб, а не до програмних продуктів. Втім у нас є інструмент «Секторальні санкції», який дозволяє зануритися глибше і впровадити санкції не тільки щодо суб'єктів. Можемо в рамках чинного законодавства санкціонувати продукти, операції або окремі активності. Але тут нам потрібна допомога галузі», – запропонувала на форумі очільниця напряму мінімізації корупційних ризиків у санкційній політиці НАЗК Агія Загребельська.
За її словами, забезпечити виконання санкцій щодо ПЗ досить складно. «І це не тільки українська історія. Пригадайте скандал у США через компанію Pushwoosh. Виявилося, американська система охорони здоров'я і військові сили США використовували російський програмний продукт, самі того не знаючи, тому що він дуже вдало мімікрував під американську компанію. Тобто це виклик, з яким стикається не лише Україна, а й такі країни, як США, де санкційна політика існує, можливо, більше, ніж той час, з якого ми проголосили свою незалежність», – пояснює Агія Загребельська.
Тож який вихід? Після створення повного переліку ворожого софту IT UkraineAssociation хоче запропонувати РНБО вести два рішення: заборону російського ПЗ та відповідальність користувачів. «Санкції мають стимулювати український бізнес стати більш відповідальним. Але вводити їх можливо тільки після якісно опрацьованного та адекватного перехідного періоду. Йдеться не про місяць чи два. Об'єктивно потрібно два-три роки для повноцінного переходу на нове програмне забезпечення. Тому що це не просте перенесення одної бази в іншу, а інтеграція процесів, екосистем, навчання співробітників тощо. А українські розробники вже зараз мають готувати своє ПЗ до напливу українських клієнтів», – пропонує в.о виконавчої директорки IT Ukraine Association Марія Шевчук.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
