Організаційна директорка KyivBookFest: «Тисячі людей на презентаціях книг та автограф-сесіях і десятки тисяч придбаних книг – нам дуже не вистачало цього останні декілька років»

З 8 по 10 вересня у ТЦ «Gorodok Gallery» та Pochayna Event Hall відбулась нова книжкова подія – KyivBookFest. Ідея створення з’явилася у видавця Владислава Кириченка. Її підтримали колеги, створивши разом Ініціативну Групу Видавців. Також до організації фесту долучилася Спільнота Української Реформації та Pochayna Event Hall. 

Організатори наголосили, що фестиваль став першою за історію книговидавничої галузі незалежної України подією, в якій максимально враховані інтереси видавців.

Упродовж трьох днів фестиваль відвідали понад 25 000 людей, які допомогли зібрати 810 034 гривень для друку статутів та посібників для ЗСУ. Серед відвідувачів майже 5500 побували на галузевому форумі (локації з подіями), потрапити на який можна було за донейт. Найбільший благодійний внесок у розмірі 7000 гривень зробила відвідувачка на аукціоні під час виступу гурту «Фіолет» за книгу Андрія Кокотюхи «Довга комендантська година» з автографом Кирила Буданова.

Mind поспілкувався з організаційною директоркою KyivBookFest Анастасією Нікітіною про те, коли виникла ідея створити фестиваль, яка його головна мета, що було найскладнішим в організації, які події фестивалю зібрали найбільшу аудиторію, а також особистий ТОП книжок цього року, які має прочитати кожен, і не тільки.

– Ви позиціонуєте KyivBookFest як першу за історію книговидавничої галузі незалежної України подію, в якій максимально враховані інтереси видавців. Про які саме інтереси йдеться? Розкажіть, будь ласка, докладніше.

– KyivBookFest створювався в першу чергу як платформа для діалогу між видавцями та всіма дотичними до книжкового ринку гравцями – читачами, авторами, книгарнями, бібліотеками, владою, ЗМІ. Захід став ініціативою видавництв, тому ми могли ставити на порядок денний всі хвилюючі нас питання. У діловій частині галузевого форуму було багато аналітичних досліджень світового та українського книжкових ринків.

Фото: Валентин Кузан. 

Відбулося декілька складних та по-справжньому «гарячих» обговорень щодо державних інвестицій у книжкову галузь, єдиної цінової політики, знижок та прикладів шкідливого демпінгу, коли війни ритейлерів призводили до руйнування видавництв.

Обговорювалися боротьба з піратством, поточний стан бібліотек, розвиток україномовної книги після виходу з ринку російських видавців. По окремим темам вдалося досягти конкретних домовленостей та рішень.

Бізнес-складову фестивалю органічно доповнили суспільно-політична та культурні частини – з важливими розмовами про війну та її вплив на суспільство, дискусіями про трансформацію держави в умовах зовнішніх та внутрішніх ризиків, спілкуванні про травматичні психологічні виклики, які стоять перед нами сьогодні.    

Фото: Vladislav Fedoseev. 

І звичайно, фестиваль подарував можливість прямого спілкування між видавництвами, письменниками та їх відданими читачами. Коли бачиш тисячі людей на презентаціях книг та автограф-сесіях, взнаєш про десятки тисяч придбаних книг, три дні постійно чуєш слова подяки від закоханих у книгу людей… Знаєте, нам дуже не вистачало цього останні декілька років.

– Коли виникла ідея створити такий фестиваль і яка його головна мета?

– Ідея створення подібного заходу з’явилася декілька років тому у Владислава Кириченка, засновника видавництва «Наш Формат». Але через пандемію та повномасштабне вторгнення росії реалізувати її не вдавалося. У цьому ж році до неї повернулися. Ідею підтримали колеги, разом ми створили Ініціативну Групу Видавців, яка і стала засновником проєкту KyivBookFest. Також до організації фесту долучилася Спільнота Української Реформації та Pochayna Event Hall.

Українська книга неможлива без видавців, врахування їхнього бачення та позиції з конкретних галузевих питань. Мета фестивалю – у збільшенні впливу видавництв на індустрію, роботі над спільною стратегією розвитку книжкового ринку як під час війни, так і після її завершення.

Також ми ставили перед собою завдання зібрати кошти на професійну літературу для наших захисників. Один з організаторів фестивалю – ГО «Реформація» постійно забезпечує військовослужбовців і військових медиків потрібними тематичними посібниками. Завдяки донатам відвідувачів фестивалю зібрали понад 800 тис. грн на цей корисний проєкт. А ще ми розіграли між 20 бібліотеками стенд з 500 книгами-новинками видавців. Музична сцена проводила окремі благодійні аукціони. Для прикладу, під час виступу гурту «Фіолет» вдалося продати книгу Андрія Кокотюхи з автографом Кирила Буданова за донат у 7000 грн.

– Які події фестивалю (зустрічі з письменниками тощо) зібрали найбільшу аудиторію і чому, на вашу думку?

– Найбільше глядачів було на зустрічах з Максом Кідруком, Юрієм Гудименком, Данилом Яневським. Багато людей було на подіях Володимира В'ятровича та Сергія Руденка, братів Капранових, спільній презентації Віктора Морозова та Івана Малковича.

Взагалі були часові проміжки, коли буквально на кожній локації повністю заповнювалися зали. Ми також бачили багато коментарів, коли люди хотіли відвідати дві події, які відбувалися одночасно на різних сценах. Це свідчить про те, що складена нами програма була дійсно цікавою.   

– Яка подія вразила особисто вас найбільше?

– Немає однієї, тому що подій було багато, а я як організатор не мала змогу відвідати всі. Але встигла на лекцію гештальт-терапевта Іллі Полудьонного про те, що ми переживаємо під час війни. Послухала виступ «Книготерапія для воїна» за участі Ольги Корнюшиної, Марії Багрій та Масі Найєма. Це важливі і болючі теми сьогодні.

Шукала причину черги до стенду КСД, а потім побачила Василя Шкляра, який підписує книжки вдячним читачам.

Фото: Анастасія Сапсай. 

Загалом вразила не якась окрема подія, а власне ставлення до фестивалю. Раділа страшенно від того, як можна завдяки книжкам подарувати стільки позитивних емоцій іншим. Це безцінно в наш час.

– Скільки відвідувачів очікувалося і скільки врешті прийшло?

– Ми розраховували на 15 тисяч відвідувачів книжкової виставки на першому поверсі. За результатами фестивалю її відвідали понад 25 тисяч людей. 5,5 тисяч з них долучилися до галузевого форуму.  

– Хто цільова аудиторія фестивалю?

– Передусім – книжкова спільнота. Читачі, автори, видавці, бібліотекарі, представники відповідних напрямів у владі, ЗМІ, книжкові блогери. Всі ті люди, які розуміють важливість україномовної книжки, українських авторів та видавців. Однак ми були раді бачити і людей, які прийшли на фестиваль не цілеспрямовано, а просто побачивши оголошення у торговельному центрі.

Фото: Алекс Заклецький. 

Нашим завданням завжди буде залучати до читання якомога більше людей. Тож кожен новий читач – наша маленька перемога.

– Вас однозначно порівнюватимуть з Книжковим Арсеналом, тому хочеться почути аргументи, чим відрізняється ваш фестиваль і чим він унікальний?

– Мені та іншим організаторам фестивалю постійно задають це питання, однак воно, на мій погляд, недоречне. KyivBookFest не є і не збирається бути конкурентом «Книжкового Арсеналу».

Так, ми робимо акцент на видавцях та їхніх інтересах, у колег – дещо інші пріоритети. Але замість шукати розбіжності та конкурентні переваги кожної з подій, краще розглядати нас як хай і різні, але частини цілого. І ми, і «Арсенал», і Book Forum Lviv сприяємо промоції читання та україномовної книги, створюємо нові можливості для читачів та авторів, збираємо кошти на благодійні ініціативи.

– Що було найскладнішим в організації KyivBookFest?

– Встигнути зробити все у стислі терміни, враховуючи всі вимоги та виклики воєнного стану. Потрібно було провести велику роботу з кожним видавництвом, запросити і домовитися з письменниками та іншими спікерами форуму, знайти інформаційних партнерів та провести комунікаційну кампанію. Не все вдалося зробити так, як ми планували, тому будемо продовжувати вдосконалюватися.

– Скільки часу пройшло від ідеї до реалізації?

– Зробили все за чотири місяці. Два місяці пішло на концепцію та створення Ініціативної Групи Видавців, ще два безпосередньо на організацію. У травні почали, а вже у вересні запустили KyivBookFest.  

– Скільки людей було задіяно в організації події?

– Складно сказати точно. Команда складалася з представників Ініціативної Групи Видавців, колег Pochayna Event Hall, залучених до події волонтерів, охорони. Скажу так: організаційний кістяк складали близько 20 людей, а загалом нас було понад 150.     

– Які моменти ви врахували на майбутній фестиваль? Яку роботу над помилками треба зробити і чи треба?

– Ми задоволені результатами першого фестивалю, отримали надзвичайно багато подяк та схвальних відгуків. Але розуміємо, що були і помилки, над якими треба працювати. Не зовсім очевидною для наших відвідувачів була логістика між поверхами і локаціями фестивалю, були окремі зауваження щодо малих перерв між подіями. Ми вже провели підсумкову внутрішню зустріч з колегами, зібрали їхні коментарі та пропозиції, фіксуємо всю конструктивну критику відвідувачів. Також детально обговоримо організаційні питання з видавництвами-учасниками, аби врахувати всі недоліки і зробити KyivBookFest-2024 ще кращим.  

– З одного боку, Петрівка – це культове книжкове місце у Києві, яке, втім, вже не має такої популярності, як раніше, адже вже є достатньо концептуальних книжкових крамниць чи кавʼярень, та і немає дефіциту, оскільки люди переважно купують онлайн. А з іншого боку, цей район не виглядає, як майданчик для книжкового фестивалю. Це просто погляд сноба чи як, на вашу думку, має виглядати майданчик для подібних подій і чи мають вони проходити у центрі міста?

– Так, певний символізм у місці проведення фестивалю присутній. Однак для нас важливішими були практичні речі. KyivBookFest проходив на відстані всього 5 хвилин від метро Почайна, де в разі потреби можна було сховатися під час повітряної тривоги. Крім безпеки, ми мали подбати про достатній простір і для книжкової виставки, і для галузевого форуму, про можливості під’їзду та інші речі. ТЦ «Городок» та Pochayna Event Hall надали нам під книжкову виставку 2000 кв. м, забезпечили всю необхідну для форуму і дитячої програми інфраструктуру. Ми отримали 9 комфортних локацій, доступну простору терасу, фудкорти. Колеги йшли назустріч у всіх організаційних питаннях. Завдяки їхньому досвіду у проведенні культурних та благодійних подій нам вдалося зробити дійсно успішний та незабутній фестиваль.

– Яких книжок (яких авторів) продалося найбільше?

– У кожного видавництва свої топи, ми та більшість інших видавців постійно публікували їх на своїх ресурсах. Передбачувано читачів цікавили книги, пов’язані з війною, психологічною стійкістю, нові твори зіркових українських авторів.

Наприклад, у «Нашого Формату» лідером продажів став «Есенціалізм» Ґреґа Маккеона. «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» повідомила, що в них найчастіше купували нову книгу Марії Матіос «Мами». У «Видавництва Сторого Лева» найбільшою популярністю користувався роман Іларіона Павлюка «Я бачу, вас цікавить пітьма». Для «Фоліо» топовою книгою стала «Історії та війни» Юрія Гудименка. Для Vivat – «Я перетворююсь… Щоденник окупації. Вибрані вірші» від Володимира Вакуленка-К. У «Фабули» найбільшу касу зробив «Бій за Київ» Сергія Руденка. «Вечірка на Гелловін / Привиди у Венеції» Аґати Крісті очолила топ продажів «КСД». 

– Який ваш особистий ТОП книжок цього року, які має прочитати кожен?

– Мій ТОП знакових книг 2023 року складається із книжок видавництва «Наш Формат», оскільки я залучена до вибору редакційного портфелю і загалом до видавничого процесу:

- «Плем'я. Про повернення з війни і належність до спільноти» Себастьяна Юнґера. Зараз саме той час, коли ідеї з «Племені» можуть бути корисними всім нам: тим, хто в окопах, хто збирає і везе волонтерську допомогу, тим, хто чекає на повернення додому, і тим, хто просто хоче знайти шлях у тіні, що впала на долю українців.

- «Більше ніж бізнес 2.0. Від маленької компанії до лідера ринку» Джима Коллінза і Білла Лазьє. Це не просто must read для всіх, хто цікавиться темою лідерства та підприємництва, а своєрідна бізнес-біблія, що стане путівником до створення по-справжньому величних компаній, які зможуть пройти випробування часом.

- «Трубадури імперії. Російська література і колоніалізм» Еви Томпсон. У своїй засадничій праці авторка чи не першою почала шукати відповіді на незручні питання стосовно наративів російської літератури. Її висновки набагато випередили свій час і довели свою правильність сьогодні. Це знакова книга, яка вже багато років має неабиякий вплив на суспільство і незабаром вийде друком.