Багатообіцяючий, але не обов’язковий до виконання: що передбачає україно-американський меморандум зі стійкості енергосистеми

Україна та США підписали меморандум про співпрацю для забезпечення стійкості енергетичної системи. Його текст з’явився на сайті американського посольства в Києві через тиждень після зустрічі президентів Володимира Зеленського і Джо Байдена у Вашингтоні. У центрі їхніх перемовин тоді було питання про посилення воєнної та економічної підтримки нашої країни у протистоянні з росією. Загальний обсяг можливого фінансування майбутніх «покращень» – $522 млн. Поява чергового меморандуму стала логічним продовженням політичних домовленостей на рівні керівників держав. Але питання про те, чи отримає Україна обіцяні сотні мільйонів на зміцнення енергетичної системи, залишається відкритим.

Що передбачає меморандум? Основна ідея меморандуму зводиться до впровадження технологій децентралізації енергопостачання заради підвищення безпеки та створення різноманітної і сучасної енергосистеми. У його тексті визнається прогрес, досягнутий українським урядом в реформі енергоринку й ухвалені антимонопольного законодавства, проте ці сфери потребують поліпшення.  

У документі, зокрема, сказано, що Україна та США мають наміри співпрацювати в кількох напрямах, серед яких:

• відновлення пошкодженої критичної інфраструктури (газопроводів, електричних і теплових мереж);
• закупівля магістральних трансформаторів;
• розбудова розподіленої генерації (у тому числі завдяки встановленню газових турбін комбінованого циклу виробництва США);
• поширення відновлюваних джерел в електроенергетиці та теплопостачанні;
• посилення інтеграції українських газових та енергетичних мереж з європейською інфраструктурою;
• посилення стійкості електроенергетичної системи завдяки збільшенню її достатності та гнучкості;
• подальше впровадження реформ в енергетичному секторі відповідно до законодавства ЄС;
• захист найбільш важливої енергетичної інфраструктури України, зокрема фізичний антидроновий та антиракетний захист, кібербезпеку;
• співпраця у сфері цивільної ядерної енергетики;
• сприяння повоєнному переходу України до низьковуглецевої, конкурентоспроможної та інтегрованої до ЄС енергетичної економіки.

На що підуть гроші? Із загальної суми американської допомоги в $522 млн, передбачених меморандумом, $422 млн  – це «нова енергетична допомога», а ще $100 млн будуть надані не просто «за наявності коштів», але й «за умови виконання заходів із боку відповідних органів України».

Що повинна зробити Україна? Перелік умов для виділення додаткових коштів такий:

• затвердження нового статуту та створення наглядової ради ТОВ «Оператор ГТС України» – до 30 жовтня 2023 року;
• початок процедури проведення конкурсу на обрання членів наглядової ради НАЕК «Енергоатом» – до 30 листопада 2023 року;
• перетворення НАЕК «Енергоатом» у ПрАТ– до 31 грудня 2023 року;
• держрегулятор НКРЕКП повинен до 1 квітня 2024 року встановити порядок, обсяг, ступінь і періодичність подання інформації про оптову торгівлю енергоресурсами, пов’язану із законодавством про REMIT.

Як це все втілити в життя? Для реалізації меморандуму сторони мають створити Наглядовий комітет, до якого від України увійдуть представники Міненерго, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, НКРЕКП, Державної інспекції ядерного регулювання України, а з американського боку – представники Держдепу, Міністерства енергетики, Агентства США з міжнародного розвитку.

Як надовго ця історія? Строк дії домовленостей – один рік, проте його може буде продовжено «за спільним письмовим рішенням». «Учасники окремо визнають, що меморандум не є зобов’язанням щодо фінансування», – йдеться в 4 пункті його розділу «Загальні положення».

Що це дасть Україні? Якщо з виконанням умов цього документу виникнуть труднощі (наприклад, через внутрішньополітичні проблеми в України чи США), то найближчої зими колапсу в нашій енергетичній системі не відбудеться – принаймні в цьому суспільство запевняють державні топменеджери.

Оптимістично висловлюється і очільник НАК «Нафтогаз України» Олексій Чернишов. Він переконаний, що опалювальний сезон пройде без потрясінь у питанні як забезпечення газу (до того ж виключно українського видобутку), так і незмінності його вартості для населення. 

На що доведеться зважати? Напередодні від джерел видання «Українська правда» стало відомо, що заступник помічника президента США з національної безпеки Майкл Пайл надіслав українському керівництву лист зі списком реформ, які Києву необхідно провести для подальшого отримання військової допомоги.

Цього листа Вашингтон надіслав не лише до Києва, а й до координаційної платформи донорів України, до якої входять країни Євросоюзу та «Великої сімки». У ньому зазначається, що наступним кроком має стати «синхронізація вимог у меморандумах та умовах фінансування», після чого Київ буде обмежений в отриманні фінансової допомоги від інших західних партнерів. Тобто, буде напрацьовано перелік стандартних вимог, дотримання яких стане умовою подальшого отримання коштів від Заходу.