Книжка тижня: «Енергетичний менеджмент: практичний посібник з керування власною енергією» Алли Заяць
Витрата енергії – суто ваша відповідальність, решта – її перекладання
Авторка цього огляду не є фанаткою мотиваційної літератури. Ба більше, до неї завжди мала певний скепсис, але в наш час, коли організм живе на адреналіні від тривоги до тривоги (повітряної та душевної) або перейшов у стан апатії, книжка з такою назвою не могла не привернути увагу. І не дарма.
Алла Заяць обіцяє, що її книжка стане в пригоді тим, хто прагне підвищити рівень своєї життєвої енергії. Ви, зокрема, дізнаєтесь, що ефективний працівник – не той, хто хронічно втомлюється, а той, хто не втомлюється, тобто накопичує і відновлює енергію протягом робочого дня. Адже все залежить від того, який вибір ви зробите у ставленні до роботи. А ще без долання перешкод ми не можемо отримати неоціненний досвід, який вчить керувати власною енергією.
Докладніше – у свіжому матеріалі Mind.
Бекграунд. Авторка книжки «Енергетичний менеджмент: практичний посібник з керування власною енергією» Алла Заяць – психологиня і травмаедукаторка.
Книжка має показати шлях до гармонійного використання власних ресурсів у різних сферах життя. Авторка пропонує практичні поради та інструменти, що допоможуть знизити рівень стресу, підвищити продуктивність і поліпшити якість свого життя. Вона зрозуміло й доступно пояснює, як правильно розподіляти свою енергію – від роботи до відпочинку, від стосунків із близькими до реалізації свого покликання.
Згідно з дослідженням State of Workplace Empathy щодо емпатії на робочому місці, яке було проведено платформою Businessolver, 96% працівників вважають вияв емпатії з боку роботодавців украй важливим. У США з’явилася нова посада: директор з емпатії, який плекає її всередині компанії – для працівників та ззовні – для своїх клієнтів. За пару років (або й швидше) ця тенденція стане популярною і в нас. У менеджменті протягом пандемії виокремився певний вид лідерства – емпатійний, який керує не тільки головою, а й серцем. Емпатія – природна реакція на всі емоційні виклики сьогодення. Але загалом світ почав вільніше говорити про ментальне та емоційне благополуччя.
Нині можна сказати, що настав час тотальної гуманізації в суспільстві. У бізнесовій сфері змінюється лексикон: не працівник, не клієнт, не відвідувач, не споживач, не цільова аудиторія, а – людина. З її унікальним і неповторним світом, з її сильними сторонами та зонами розвитку, з її болями й страхами, мріями, цілями та досягненнями. Ми тепер сміливо можемо говорити про діалог «людина – людина».
Видавництво: Yakaboo Publishing
Сюжет. З дитинства в нас закладали думку, що ознакою добре виконаної роботи є втома. Пам’ятаєте, мама говорила нам: «Не чіпай татка, він втомився після роботи»? «І я теж втомилася», – казала згодом мама. А ще батьки часто питали нас: «Скільки в тебе енергії? Коли ти вже втомишся?» Якщо ці фрази ви чули доволі часто, то, найімовірніше, у вашому сприйнятті є усталений стереотип, що втома – це безумовний наслідок не тільки роботи, а й життя загалом. Таким чином, коли ви починаєте працювати, то очікуєте цю втому.
Та насправді накопичувати та відновлювати енергію протягом робочого дня – це наша здатність зупинятися, коли це необхідно, та свідомо поповнювати свій енергетичний потенціал, а не чекати завершення робочого дня.
Стівен Порджес, професор психіатрії, нейробіолог-біхевіорист, провідний експерт у царині психофізіологічних досліджень, у 1994 році представив власну теорію, яка докорінно змінила травмотерапію. В її основі –– діяльність автономної нервової системи в комбінації з активністю блукаючого нерва (пневмогастрального), що пов’язує серце, кишківник та наш мозок. Тому в умовах надмірного стресу ми можемо відчувати біль і тиск у грудях та проблеми зі шлунково-кишковим трактом. Згідно з баченням професора Порджеса, людина реагує на стрес відповідно до трьох фізіологічних стратегій:
1. Система соціальної взаємодії (контакт, взаємодія з іншими).
2. Система «бий – біжи» (мобілізація).
3. Система іммобілізації, або абсолютного підкорення (заціпеніння).
Далі авторка наводить інструменти самодопомоги в умовах надмірного стресу.
Саморегуляція – це відновлення завдяки діям, які ми робимо виключно самі для себе та власного задоволення. Сюди можна віднести різноманітні хобі, читання, перегляд фільмів, спорт, мандрівки, приготування страв, покупки, косметичні процедури, нічогонероблення тощо. Важливий аспект – ви це маєте робити на самоті. Це цінний час, проведений наодинці із собою, можливість поновити власні сили.
Екорегуляція – це врегулювання емоційного стану через зв’язок людини з природою. Адже, коли нам сумно та боляче, ми зазвичай линемо до природи.
Корегуляція – це вміння регулювати власні стани через взаємодію з іншими людьми – із сім’єю, друзями, близькими та знайомими. Це може бути відвідування певних заходів, творчі та професійні спільноти. Сила впливу людей одне на одного потужна. Не дарма кажуть, що складні моменти в житті значно легше переживати в оточенні близьких людей.
Теорегуляція – це відновлення через віру. Віру в Бога, у сенси, цінності, віру в ЗСУ, зрештою, віру в себе... Це ще один потужний інструмент для саморегуляції, бо в найскладніші моменти життя саме надія та віра стають міцною опорою для того, щоб рухатися далі. Для кожної людини поняття віри та її компонентів є індивідуальним за своїм визначенням.
Вам сподобається, якщо: ви хочете краще зануритися в тему того, як і навіщо треба розвивати емоційний інтелект, а також виставляти чіткі короткотермінові цілі й користуватися інтуїцією, бо чекати стабільності в сучасному світі вже не варто.
Вам не сподобається, якщо: ви не вірите в те, що багато енергії витрачається, зокрема, на оцінкові судження, а енергетичних вампірів не існує – є лиш люди, які їх бачать.
Головна причина прочитати: дійти висновку, що ніхто не забирає у нас енергію – ми самі її віддаємо.
У тому ж дусі:
Ларс-Юган Оґе «HAPPY HAPPY: 5 кроків до порозуміння будь з ким»
Коли ми по-справжньому щасливі? Коли нас розуміють і приймають такими, якими ми є. Однак інколи шлях до взаєморозуміння видається занадто складним. Здається, що цю прірву майже неможливо подолати. Час зводити міст, оснований на унікальному принципі порозумітися будь з ким і будь-де.
Книжка пропонує авторську концепцію для задоволення інтересів і пошуку найліпшого рішення для обох сторін. Принцип, що ефективно працює в усіх сферах життя.
Ларс-Юган Оґе пропонує п’ять кроків до його втілення. Автор детально описав і обґрунтував результатами досліджень кожен із цих кроків, випробувавши їх на практиці. Прості і зрозумілі поради, що допомагають поліпшити якість життя і збудувати міцні стосунки на роботі, вдома й у вільний від роботи час.
Керол Флемінг «Говорити легко та невимушено. Як стати приємним співрозмовником»
У спілкуванні не існує навички важливішої за так звану бесіду «ні про що». Та чому, коли потрібно розпочати легку, невимушену бесіду з незнайомцем, у нас одразу зникають слова? Так, усі ми любимо слухати. Але не вміємо доладно говорити.
Знавець мовних вихилясів, тренерка з техніки мов та майстер спорту з вишуканих бесід Керол Флемінґ обіцяє прокачати комунікативні навички.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
