Вибори в Польщі виграла опозиція: як це позначиться на Україні
Дональд Туск, який називав себе маніакальним захисником України у Брюсселі, зможе очолити польський уряд
Три проєвропейські опозиційні політсили Польщі – «Громадянська коаліція», «Третій шлях» та «Левіця» – набрали на парламентських виборах 15 жовтня 2023 року достатню кількість голосів, щоб сформувати уряд. Про це після завершення голосування повідомив лідер польської опозиції Дональд Туск, пообіцявши підвести риску під 8-річним правлінням націоналістичної партії «Право і справедливість» (PiS) Ярослава Качинського.
«Це кінець поганих часів, це кінець правління PiS, ми усунули їх від влади, – заявив Дональд Туск, виступивши в неділю перед мітингом своїх прихильників у Варшаві. – Ми виграли демократію, ми виграли свободу, ми виграли нашу вільну улюблену Польщу. Цей день увійде до історії як яскравий день переродження Польщі».
Результати виборів
На парламентських виборах у Польщі обиралися 460 депутатів Сейму (нижня палата парламенту) та 100 сенаторів (верхня палата).
За результатами обробки 99,5% бюлетенів, ліберально-консервативна «Громадянська коаліція» Дональда Туска набирає 30,5% голосів і зможе сформувати коаліцію з ідейно близькими християнсько-консервативним «Третім шляхом» (14,4%) і лівим альянсом «Левіця» (8,6%) .
Правляча партія Польщі «Право і справедливість» (PiS) Ярослава Качинського отримує 35,6% голосів і з таким результатом не зможе утворити більшість у 460-му місцевому парламенті, навіть якщо об'єднається з ультраправою «Конфедерацією свободи та незалежності», яка виступає за припинення допомоги Києву. «Конфедерація» – єдина антиукраїнська політсила в парламенті Польщі – набирає лише 7,2% голосів виборців.
Ярослав Качинський на передвиборчому мітингу
«Найважливіше голосування з часів комунізму»
Мобілізуючи свій електорат, урядуща партія закликала виборців «захистити суверенітет Польщі», а опозиціонери відновити добрі відносини з Євросоюзом. При цьому обидві сторони стверджували, що 2023 року населення має зробити найважливіший вибір із часів антикомуністичної революції 1989 року.
Туск, який був прем'єром Польщі у 2007–2014 і президентом Європейської Ради у 2014–2019 роках, описував голосування за депутатів парламенту як «останній шанс» зупинити PiS від завдання непоправної шкоди демократії в Польщі.
За твердженням опозиції, PiS перетворила громадські телеканали та радіостанції на провладні рупори пропаганди, відібрала в жінок право на аборти, демонізувала ЛГБТ-спільноту, мігрантів і біженців. Що ще гірше, PiS поставила Польщу на курс конфронтації з Брюсселем, і країна через це недоотримує колосальні кошти. Дональд Туск пообіцяв, що намагатиметься розблокувати з фондів Євросоюзу 110 млрд євро, призначених Варшаві.
Зі свого боку представники влади звинувачували опозиціонерів у змові з Німеччиною, Брюсселем і москвою. Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький називав Дональда Туска «політичним чоловіком Ангели Меркель», який бажає перетворити Польщу на колонію Берліна. А заступник міністра сільського господарства Польщі Януш Ковальський називав Туска «російським вовком у овечій шкурі».
Проводячи виборчу кампанію під гаслом «Безпечне майбутнє для поляків», PiS збільшила розмір допомоги на дитину з 500 до 800 злотих (180 євро). Підвищені виплати розпочнуться із січня 2024 року, і їх зможуть отримувати й українські родини. Також правляча партія обіцяла збільшити кількість військовослужбовців регулярної армії до 300 000 осіб і зміцнити державні кордони парканами для стримування нелегальних мігрантів, які нібито загрожують заполонити країну в разі приходу до влади ліберальної опозиції.
Важливість вибору між Туском і Качинським для 38-мільйонного населення Польщі підкреслила рекордна – 72,9% – явка на виборчі дільниці 15 жовтня. Вона виявилася суттєво вищою за попередній максимум, встановлений 1989 року, коли поляки голосували за відміну комуністичного ладу.
Явка на парламентських виборах у Польщі
Чого чекати Україні?
Доля відносин Польщі з Україною залежала від результатів парламентських виборів. Ультраправа «Конфедерація» будувала свою агітацію на антиукраїнських меседжах, звинувачуючи Київ у невдячності за допомогу, що отримується від Варшави у війні з росією.
За словами Марчіна Заборовські, експерта інституту політики Globsec, урядуща партія напередодні виборів також змінила ставлення до Києва з дружнього на холодне, сподіваючись відібрати в «Конфедерації» голоси польських націоналістів. У вересні польський уряд запровадив безстрокову заборону на ввезення зерна з України, а президент Анджей Дуда публічно назвав Україну «такою, яка потопає», здатною затягнути під воду своїх рятувальників.
Аналітики припускали, що PiS після виборів погодиться сформувати коаліцію з антиукраїнською «Конфедерацією» і зіпсує відносини з Києвом ще сильніше. Проте провал ультраправих на виборах унеможливив такий негативний для України сценарій.
На противагу холодним заявам Моравецького, який минулого місяця припускав зупинення постачання зброї в Україну у зв'язку з потребою озброюватися самим, Туск у місцевих ЗМІ називав Україну «абсолютно ключовим партнером», а підтримку Києва – справою екзистенційної важливості для Європи.
У 2019 році Дональд Туск із гордістю розповідав, що у Брюсселі його називали «проукраїнським маніяком» за прагнення прискорити інтеграцію України з рештою Європи. Своє звернення до українців 2019 року Дональд Туск завершив запевненням: «Ви завжди можете на мене розраховувати».
Перспектива появи «проукраїнського маніяка» на посаді прем'єр-міністра Польщі дозволяє сподіватися, що він прагнутиме надавати підтримку Києву в унісон із владою Євросоюзу. Проте залишаються сумніви, що Дональд Туск зможе злагоджено працювати з главою держави.
Президентом Польщі з дуже широкими повноваженнями до 2025 року залишається ставленик PiS Анджей Дуда. І якщо до цього парламент та президент діяли у зв'язці, то тепер є ризик, що дві гілки влади не спрацюються і встромлятимуть палиці в колеса один одному.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
